Суд: Мостиський районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 01 липня 2026 р.
Справа: №448/1107/26
Суддя: Кічак Ю. В.
Єдиний унікальний номер 448/1107/26
Провадження № 3/448/520/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02.07.2026 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., при секретарі судового засідання Москалик О.І., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Республіки Польща, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина Республіки Польща, непрацюючий,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),
учасники справи:
особа, що притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ),
потерпіла – ОСОБА_3 ,
права передбачені ст.ст.268, 269 КУпАП, ст.ст.10, 63 Конституції України особам роз`яснені,
В С Т А Н О В И В:
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи.
ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), 07.06.2026 року о 13:40 год., перебуваючи за адресою місця проживання: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_3 , в ході якого ображав таку нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, застосовував насильство, що не спричинило тілесних ушкоджень та внаслідок чого завдано шкоду психічному здоров`ю потерпілій особі.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, – ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у судовому засіданні пояснив, що конфлікт між ним та дружиною виник на ґрунті сімейних непорозумінь, пов`язаних із подружніми відносинами. Зазначив, що на даний час з дружиною примирилися. Також повідомив, що надалі має намір уникати конфліктних ситуацій з дружиною та не допускати вчинення домашнього насильства. Крім цього, подав клопотання, у якому, серед іншого, зазначив, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції України та законів України, поваги до прав, честі й гідності інших громадян, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Також підтвердив, що між ним та його дружиною виникла словесна суперечка на побутовому ґрунті, яка в подальшому призвела до виклику працівників поліції, котрі склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. Посилаючись на те, що зазначене правопорушення ним вчинено вперше, відсутні обставини, які обтяжують його відповідальність, просить закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП, відносно нього, обмежившись усним зауваженням.
Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердила обставини, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, просила суд суворо не карати її чоловіка - ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), оскільки на даний час вони примирилися.
Заслухавши думку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), доводи потерпілої ОСОБА_3 , вивчивши та дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
ІІ. Застосоване судом законодавство.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст.9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст.ст.245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, - передбачає адміністративну відповідальність.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017р., зазначено, що під домашнім насильством слід розуміти діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
П.4 ч.1 ст.1 вищенаведеного Закону, передбачає, що економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Згідно з п.14 ч.1 ст.1 вищенаведеного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Відповідно до п.17 ч.1 ст.1 вищенаведеного Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
ІІІ. Висновок суду.
Факт вчинення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) вищевказаного правопорушення підтверджується: його поясненнями, наданими безпосередньо в судовому засіданні; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №992585 від 07.06.2026р., рапортом старшого інспектора – чергового ЧЧ ВнП №1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Гнатика О.М. про отримання заяви по факту вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) відносно дружини ОСОБА_3 від 07.06.2026р; письмовою заявою потерпілої ОСОБА_3 та її письмовими поясненнями від 07.06.2026р.; письмовими поясненнями ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) від 07.06.2026р.; письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 07.06.2026р.; формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 07.06.2026р.; копією термінового заборонного припису серії ЕТ №110416 від 07.06.2026р. та іншими документами, доданими до протоколу.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.
Аналізуючи наведені докази, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні домашнього насильства, що передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ІV. Накладення адміністративного стягнення.
Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст.34 КУпАП – щире розкаяння.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до ст.35 КУпАП - не встановлено.
Суддя виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення гр. ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Таким чином, вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який є іноземцем, ступінь його вини, майновий стан (непрацюючий), відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, а тому суд вважає за доцільне застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Визначений вид покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Разом з тим, суд вважає з необхідне зазначити, що згідно ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
З примітки ст.22 КУпАП вбачається, що положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121, частиною п`ятою статті 122, статтями 122-2, 122-4, частиною третьою статті 123, частинами другою - п`ятою статті 126, статтями 130, 161-1 і 173-2 цього Кодексу.
V. Судові витрати.
Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) визнано винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить (3328 грн. х 0,2 = 665,60 грн.).
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 283-285, 268 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
П О С Т А Н О В И В:
Визнати винним ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного в постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. судового збору.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення через Мостиський районний суд Львівської області до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.В.Кічак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua