Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 01 липня 2026 р.
Справа: №240/4467/26
Суддя: Нагірняк Микола Федорович
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/4467/26
категорія 113080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом про:
- визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, які відображені у графах "Порушення правил військового обліку", "Причина звернення до Нацполіції: Не прибули за повісткою до ТЦК та СП" та "Дата звернення: 26.09.2025 року" військово-облікового документа ОСОБА_1 в електронній формі, що містить QR-код (номер в реєстрі Оберіг - 290520231379971800332);
- зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, які відображені у графах "Порушення правил військового обліку", "Причина звернення до Нацполіції: Не прибули за повісткою до ТЦК та СП" та "Дата звернення: 26.09.2025 року" військово-облікового документа ОСОБА_1 в електронній формі, що містить QR-код (номер в реєстрі Оберіг - 290520231379971800332).
Позовні вимоги мотивовані тим, що з сформованого у мобільному застосунку "Резерв+" військово-облікового документа в електронній формі, що містить QR-код (номер в реєстрі Оберіг - 290520231379971800332), Позивачу стало відомо, що серед інших відомостей наявна інформація про порушенням ним правил військового обліку через неприбуття за повісткою до Відповідача-1 в зв`язку з чим Відповідач-2 26.09.2025 року звернувся до Національної поліції про доставку Позивача для складання протоколу.
08.01.2026 року Позивач направив до Відповідача заяву про закриття відносно нього адміністративної справи за сплином строків накладання адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП. Листом від 21.01.2026 року Відповідач-2 відмовив Позивачу у задоволенні його заяви про закриття провадження у справі.
Відсутність факту притягнення Позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, на думку Позивача, виключає підстави для внесення оскаржуваних відомостей до Єдиного реєстру.
Ухвалою від 13.02.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник Відповідача-1, ІНФОРМАЦІЯ_2 , подав до суду відзив на позов, в якому проти позову заперечується. У відзиві стверджується, що на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено повноваження щодо ведення військового обліку, фіксація порушень правил військового обліку, забезпечення виконання військового обов`язку та взаємодія з органами Національної поліції у випадках ухилення від виконання військового обліку.
Представник Відповідача-1 зазначає, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів містяться дані не лише про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а також службові, облікові та інформаційні відомості. На думку представника Відповідача, Позивач штучно використовуючи процедури, передбачені нормами КУпАП, та всупереч вимогам КАС України хоче отримати судову оцінку фіксації неприбуття Позивача за повісткою, порушенням ним військового обліку та правомірності внесення відомостей до вказаного Реєстру.
Ухвалою від 02.06.2026 року залучено ІНФОРМАЦІЯ_2 до участі у справі №240/4467/26, як другого відповідача.
Представник Відповідача-2, ІНФОРМАЦІЯ_2 , відзив на позов до суду не надав, що є підставою для розгляду справи за наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач, ОСОБА_1 , є військовозобов`язаним (з 02.04.2014 року є не придатним в мирний час та обмежено придатним у воєнний час) та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як зазначається в позові, Позивач через застосунок "Резерв+", виявив внесення уповноваженою особою Відповідача-2 відносно нього до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку - "не прибув за повісткою до ТЦК та СП".
Разом з тим, в дослідженому судом долученого до позову витягу, сформованого у мобільному застосунку "Резерв+", з військово-облікового документа Позивача в електронній формі, відсутні відомості про оголошення Позивача в розшук та про звернення до Національної поліції про доставку для складання протоколу.
Вказані обставини підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформованого з використанням додатку "Резерв+", копія якого долучена до позову та досліджена судом.
Судом встановлено, що Позивач із заявою від 08.01.2026 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 про закриття відносно нього справи про адміністративне правопорушення та про виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення Позивачем правил військового обліку.
Відповідач листом від 21.01.2026 року повідомив Позивача, що у зв`язку з порушенням Позивачем вимог абзацу другого частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", пунктів 23 і 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, Позивачем вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 Кодексу України по адміністративні правопорушення.
Суть спірних відносин між сторонами в першій частині позовних вимог зведена виключно до правомірності дій Відповідача-1, як районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та Відповідача-2, як структурного підрозділу районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів запису про порушення Позивачем правил військового обліку.
Доводи Позивача та його представника, наведені у позові, щодо правомірності дій чи бездіяльності Відповідачів, зумовлених здійснення повноважень на фіксацію в діях Позивач складу адміністративного правопорушення та притягнення Позивача до тієї чи іншої адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення щодо порушення правил військового обліку не є предметом судового розгляду, так як виходять за межі юрисдикції адміністративного суду в силу приписів статей 19 та 20 КАС України.
При вирішенні спору суд враховує, що правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені правовими нормами Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (надалі - Закон №1951-VIII), що були чинні на день спірних відносин між сторонами.
Суд враховує, що правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, визначені правовими нормами Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (надалі - Закон №3543-XII), що були чинні на день спірних відносин між сторонами.
За приписами частини першої статті 22 Закону №3543-XII громадяни, окрім іншого, зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Більш того, військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (частини 3 статті 22 Закону №3543-XII).
Аналогічні правові норми наведені в пунктах 22-24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (надалі - Порядок №560).
Більш того, в пункті 23 Порядку №560 перелічено вичерпний перелік поважних причин неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), а саме:
- перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;
- смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Суд враховує, що в силу вимог статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Приписами статті 7 Закону №1951-VIII визначено виключний перелік персональних даних, а приписами статті 8 Закону №1951-VIII - виключний перелік службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, які вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру.
Одночасно суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1951-VIII до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про виконання військового обов`язку.
Суд враховує, що за приписами статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (надалі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Суд звертає увагу Позивача та його представника, що в розумінні вимог частини 3 статі 1 цього ж Закону № 2232-XII військовий обов`язок включає, окрім іншого, виконання військового обов`язку в запасі та дотримання правил військового обліку.
Як вже зазначалося судом та відповідно до вимог частини 10 статті 1 цього ж Закону № 2232-XII, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Суд враховує, що приписи частини 8 статті 2 Закону № 2232-XII прямо визначають, що виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.
Суд враховує, що правовідносини щодо військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів врегульовано правовими нормами Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі Порядок № 1487), відповідно до п.2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Суд враховує, що Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наведені в Додатку 2 до цього Порядку № 1487.
Як зазначено в підпункту 4 пункту 1 цих Правил, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, окрім іншого, проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів;
Більш того, згідно вимог Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 12 лютого 2025 року № 4235-IX (надалі - Закон № 4235-IX) пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" викладено в такій редакції:
"2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду".
Вказаний Закон № 4235-IX набув чинності з 15.02.2025 року, а його правові норми зобов`язували Позивача, як особу, що була визнана обмежено придатною до військової служби до набрання чинності цим Законом до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. В розумінні вимог цього ж Закону № 4235-IX Позивач був зобов`язаний самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Жодних доказів щодо дотримання та виконання Позивачем вказаних вимог Закону № 4235-IX до позову не долучено.
Наведені правові норми Закону № 2232-XII, Закону № 4235-IX та Порядку № 1487 дають підстави суду зробити висновок, що у разі порушення правил військового обліку, це є відомостями стосовно виконання військовозобов`язаним військового обов`язку, що в силу приписів ч.1 ст. 8 Закону № 1951-VIII вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів як службові дані військовозобов`язаного.
Суд вважає помилковими і такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, доводи Позивача, що інформація про порушення правил військового обліку вноситься до Реєстру лише за наявності факту притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Одночасно суд враховує, що відповідно до вимог пункті 79 Порядку № 1487, саме районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, окрім іншого, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством. Як зазначено в абзаці шістнадцятому пункту 79 Порядку № 1487, саме районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
В розмінні вимог пункту 56 Порядку № 1487 саме органи Національної поліції за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюють адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1951-VІІІ держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина восьма статті 5 Закону №1951-VІІІ).
В зв`язку з цим суд погоджується із доводами представника Відповідача, що в розумінні вимог частини восьмої статті 5 Закону №1951-VІІІ саме ІНФОРМАЦІЯ_3 є належним Відповідачем у спірних правовідносинах.
Одночасно суд враховує, що відповідно до положень статті 14 №1951-VІІІ ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами.
Зазначене дає підстави суду зробити висновок, що органи ведення Реєстру, до яких відноситься Відповідач-1, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина 9 статті 5 Закону №1951-VІІІ), а тому порушення Позивачем правил військового обліку, є відомостями стосовно виконання Повивачем як військовозобов`язаним військового обов`язку, що в силу приписів ч.1 ст. 8 Закону № 1951-VIII правомірно були внесені до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів як службові дані військовозобов`язаного та відображаються у формі запису "Порушення правил військового обліку" по причині неприбуття за повісткою до ТЦК та СП.
Зазначене дає підстави суду зробити також висновок, що органи ведення Реєстру, до яких відноситься Відповідач, наділені повноваженнями на звернення до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку.
Таким чином, позовні вимоги Позивача не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
02.07.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua