Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №160/3214/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 02 липня 2026 р.

Справа: №160/3214/26

Суддя: Серьогіна Олена Василівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 рокуСправа №160/3214/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

11.02.2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Невольніченко Олексій Олександрович звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути наявну в адвокатському запиті адвоката Невольніченко Олексія Олександровича на користь позивача (вих. № 29/08/25-3 від 29 серпня 2025 р.) вимогу забезпечити внесення у відповідності до чинного законодавства до застосунку "Резерв+" та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, даних про виключення із військового обліку ОСОБА_1 , внесення актуальних даних до Єдиного державного реєстру призовників, та вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні при розгляді даної справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 12.06.2019 року рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 був визнаний непридатним до військової служби за станом здоров`я та виключений з військового обліку. Видане позивачу Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного за №4/1288 від 12.06.2019 року в пунктах 7 та 8 вказує про те, позивач непридатний до військової служби із зняттям із обліку та згідно до п.14 довідки виключений з військового обліку військовозобов`язаних за станом здоров`я згідно наказу МОУ № 684 від 20 грудня 2017 року. Згідно до п. 9 вказаного документу позивач не підлягає повторному медичному переогляду. Незважаючи на вищезазначене, позивач отримав повістку про необхідність з`явлення до ТЦК та СП 01.09.2025 року «для уточнення облікових даних». Представник позивача направив до ІНФОРМАЦІЯ_3 запит за вих. № 29/08/25-3 від 29 серпня 2025 року із проханням внести у відповідності до чинного законодавства до застосунку "Резерв+" даних про виключення із військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У відповідь на вищевказаний запит був отриманий лист ІНФОРМАЦІЯ_5 за вих. № 4/9529 датований 05.09.2025 року, в якому зазначено, що ОСОБА_2 необхідно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 з військово-обліковим документом та документами підтверджуючими особу. Позивач вважає протиправною бездіяльність позивача, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 18.03.2026 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

09.02.2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов письмовий відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступних підстав. Військовозобов`язані виключаються з військового обліку за станом здоров`я за результатом проходження медичного огляду військово-лікарської комісії та прийнятого рішення про ступінь придатності до військової служби згідно «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року № 402 (надалі – наказ МОУ № 402). По-друге, зазначає, що тимчасове посвідчення військовозобов`язаного 4/1288 є типовим документом, форма якого згідно наказ Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 610 «Про тимчасове посвідчення військовозобов`язаного», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 грудня 2017 року за № 1511/31379. Аналізуючи записи у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного 4/1288 від 12.06.2019 року вбачається наступне. У пункті 7 тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 : придатність до проходження військової служби за станом здоров`я: «не придатний до військової служби зі зняттям». Зауважує, що не придатний до військової служби зі зняттям. Про виключення з військового обліку не зазначено. У пункті 8 тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 : призовною комісією Тернівського РВК зарахований в запас 17.04.1996 року за ст. 20 «б» НМОУ № 2/1994 року. Тобто, будучи призовником у 18 років, позивачу встановлена ступінь придатності до військової служби, як не придатний до військової служби зі зняттям у зв`язку з чим, він був переданий в запас військовозобов`язаних. Наголошує, що у обліковій картці позивача, наявна відмітка, що 17.04.1996 року, він був визнаний не придатний до військової служби у мирний час, обмежно придатний у військовий час за ст.20 «б» наказ МО України № 2/1994 року. У пункті 14 тимчасового посвідчення № 4/1288: 12.06.2019 року виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 НМОУ №684 від 2017 року. Позивач був знятий з військового обліку військовозобов`язаних згідно наказу МОУ № 684 від 2017 року: за рішенням військово-лікарських комісій (призовних комісій) визнані за станом здоров`я непридатними в мирний час, обмежено придатними у воєнний час через хвороби, які пов`язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідки. Наголошує, що наказ МОУ № 684 від 2017 року не передбачав виключення з військового обліку. Натомість передбачав – зняття з військового обліку. В подальшому - Наказ МОУ № 684 від 20.12.2017 «Про затвердження Переліку випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку» втратив чинність (скасований 25.07.2024 року). Наказ МОУ від 20.12.2017 року № 684 було скасовано 25.07.2024 року. Відповідно ті чоловіки, які були знятті з обліку на цій підставі зберігають статус військовозобов`язаного та повинні стати на облік в районному ТЦК та СП. Враховуючи вищевикладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2026 року продовжено строк розгляду адміністративної справи до 03.07.2026 року.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 12.06.2019 року рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 був визнаний непридатним до військової служби за станом здоров`я та виключений з військового обліку.

Видане позивачу тимчасове посвідчення військовозобов`язаного за №4/1288 від 12.06.2019 року в пунктах 7 та 8 вказує про те, що позивач непридатний до військової служби із зняттям із обліку та згідно до п.14 довідки виключений з військового обліку військовозобов`язаних за станом здоров`я згідно Наказу МОУ № 684 від 20 грудня 2017 року.

Незважаючи на вищезазначене, позивач отримав повістку про необхідність з`явлення до ТЦК та СП 01.09.2025 року «для уточнення облікових даних».

У застосунку «Резерв+» відсутня інформація про непридатність до військової служби та останній висновок ВЛК від 12.06.2019 року.

29.08.2025 року представник позивача звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 із адвокатським запитом вих. № 29/08/25-3, в якому просив, зокрема, забезпечити внесення у відповідності до чинного законодавства до застосунку "Резерв+" даних про виключення із військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Листом Покровсько-Тернівського у м. Кривий ІНФОРМАЦІЯ_8 за вих. № 4/9529 від 05.09.2025 року повідомлено наступне. ОСОБА_1 був знятий з військового обліка військовозобов`язаних за станом здоров`я згідно наказу Наказу МОУ № 684 від 20 грудня 2017 року. Так як згідно наказу № 509 від 25.07.2024 року МОУ «Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року та від 20 грудня 2017 року № 610» Наказу МОУ № 684 від 20 грудня 2017 року втратив чинність, то ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , підлягає взяттю на військовій облік військовозобов`язаних. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 необхідно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_6 з військово-обліковим документом та документами підтверджуючими особу.

Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення з військового обліку військовозобов`язаних, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 12.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ).

Згідно з частиною першої статті 1 Закону № 2232-XI захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 цього Закону).

За змістом частини третьої статті 1 Закону № 2232-XI військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності (частина перша статті 2 Закону України № 2232-XII).

Одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

За змістом статті 3 цього Закону правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом абзацу 13 частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно з частиною 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин.

Відповідно до статті 70 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (надалі Закон № 2801-XII) військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, за потреби - інших органів або військових формувань сектору безпеки і оборони, визначених частиною другою статті 12 Закону України «Про національну безпеку України».

Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних та комунальних закладах охорони здоров`я.

Порядок організації та проведення військово-лікарської експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення № 402).

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза це медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 закріплено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються ВЛК, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК, ЛЛК приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Згідно з підпунктом 2.5.1 глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК ТЦК та СП належить до позаштатних постійно діючих ВЛК.

ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП (підпункт 2.8.1 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 402).

ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення (підпункт 2.8.2 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 402).

ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону (підпункт 2.8.3 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 402).

На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян (підпункт 2.8.4 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 402).

У порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення (підпункт 2.8.5 пункту 2.8 глави 2 розділу І Положення № 402).

Відповідно до пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я.

Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час (п. 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення).

Згідно з положеннями п. 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:

«Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час»;

«Обмежено придатний до військової служби»;

«Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)»;

«Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)»;

«Придатний до військової служби».

Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.

Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:

«Придатний до військової служби»;

«Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)»;

«Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

Відповідно до вказаного пункту, після закінчення медичного обстеження під час мобілізації, що мало місце у цьому випадку, ВЛК приймає одну з трьох постанов («Придатний до військової служби», «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)» або «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку»), яка оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення).

Суд зазначає, що у пункті 7 тимчасового посвідчення № 4/1288, виданого у 2017 році: придатність до проходження військової служби за станом здоров`я зазначено «не придатний до військової служби зі зняттям».

У пункті 8 тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , виданого у 2017 році, зазначено, що призовною комісією Тернівського РВК зарахований в запас 17.04.1996 року за ст. 20 «б» НМОУ № 2/1994 року.

Відповідач у своєму відзиві на позов зазначив, що у обліковій картці позивача наявна відмітка, що 17.04.1996 року, він був визнаний не придатний до військової служби у мирний час, обмежно придатний у військовий час за ст.20 «б» наказ МО України №2/1994 року.

У пункті 14 тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , виданого у 2017 році, зазначено, що 12.06.2019 року позивач був виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_7 НМОУ №684 від 2017 року.

Суд зазначає, що наказом Міністерства оборони України № 262 від 27.04.2024 року внесено зміни до Положення № 402, зокрема п. 3.8 викладено в наступній редакції:

«Постанови ВЛК ТЦК та СП щодо військовозобов`язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.

Постанова ВЛК ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби, прийнята в облікових цілях в мирний час, дійсна протягом п`яти років з дня закінчення медичного огляду.

Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.

Якщо в стані здоров`я військовозобов`язаного, за його зверненням або висновками лікарів закладу охорони здоров`я виникли зміни, то за направленням керівника ТЦК та СП проводиться повторний медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби.

Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.

Інші постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП, на особливий період оформлюються довідкою військово-лікарської комісії (додаток 4 до цього Положення) у трьох примірниках.

Постанови ВЛК ТЦК та СП у формулюванні «Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)» не пізніше п`ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду, направляються з метою контролю до ВЛК обласних.

Копія довідки ВЛК з підписом про ознайомлення та датою видається особі, яка пройшла медичний огляд».

04 травня 2024 року набрав чинності Закон України від 21.03.2024 року № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (далі Закон № 3621).

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3621-IX, громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Військовозобов`язані, визнані непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повторно оглядаються ВЛК районних, міських ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку після додаткового обстеження. Направляє на обстеження лікар - член ВЛК районного, міського, про що вносить відповідний запис у реєстр ЕСОЗ. Медичний огляд цієї категорії громадян проводиться за графою II додатку 1 до цього Положення, а тих, які мають офіцерські звання,- за графою III додатку 1 до цього Положення.

Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 року № 3621-IX (яким були внесені зміни до Закону № 2232-ХІІ, набрав чинності з 18.05.2024 року) покладено обов`язок на військовозобов`язаних, визнаних непридатними до військової служби протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом пройти повторний медичний огляд з метою визначення ступеню придатності до військової служби.

Відповідно до пункту 3.8 розділу II Положення № 402 постанова ВЛК районних, міських про ступінь придатності військовозобов`язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.

Частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено підстави виключення з військового обліку:

виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

Оскільки позивача виключено з військового обліку у 2019 році, тобто до внесення змін до Закону № 2232-ХІІ, при цьому, позивач з 18.05.2024 року не проходив повторний медичний огляд з метою визначення ступеню придатності до військової служби, суд дійшов висновку про те, що у відповідача не було підстав для виключення позивача з військового обліку на підставі його заяви.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з Розкладом хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби (в редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) п. б) ст.20 Хвороби нервової системи (G00-G99), їх наслідки з помірними порушеннями функцій визначено як «придатні до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони».

Таким чином, суд не вбачає протиправності в діях ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку військовозобов`язаних. Відтак, похідні вимоги щодо зобов`язання вчинити певні дії задоволенню не підлягають.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до правил статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Згідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua