Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №160/5622/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 рокуСправа №160/5622/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Самарівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

28.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Самарівської міської ради, в якому просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог:

1) визнати протиправними дії Самарівської міської ради, що полягають у відмові у сприянні та фактичному невизнанні громадського оцінювання її діяльності, ініційованого ОСОБА_1 , як учасником інститутів громадянського суспільства у порядку, передбаченому статтею 13-4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”;

2) зобов`язати Самарівську міську раду вчинити дії, необхідні для реалізації права ОСОБА_1 на участь у громадському оцінюванні органу місцевого самоврядування відповідно до статті 13-4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, а саме:

- розглянути та обговорити результати проведеного громадського оцінювання ("Підсумковий звіт" з оцінками та рекомендаціями) на пленарному засіданні міської ради;

- забезпечити можливість присутності представників асоціації ГО “Спільна справа” під час цього обговорення як елемент реалізації права ОСОБА_1 на громадський контроль;

3) визнати протиправними практику Самарівської міської ради щодо ідентифікації документів, поданих ОСОБА_2 у межах процедур громадського оцінювання діяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, як звернень громадян та їх розгляду відповідно до Закону України «Про звернення громадян”.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача вказав, що оскаржуваними діями відповідача порушене його конституційне право на колективне здійснення громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування, гарантоване статтею 13-4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Оскільки, на переконання позивача, він особисто ініціював процес у межах асоціації ГО “Спільна справа” та підписував документи, вказує, що відмова відповідача стосується саме його прав, як активного учасника інститутів громадянського суспільства. Заукважує, що перешкоджаючи діяльності асоціації громадських організацій у межах громадського оцінювання, відповідач порушує його особисті права як громадянина на участь у здійсненні місцевого самоврядування.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Самарівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху.

Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду; для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно було надати до суду уточнену позовну заяву, яка буде відповідати вимогам статті 160 КАС України (для суду та для сторін, що будуть брати у участь у справі).

На виконання вимог ухвали суду від 12.03.2026 року, позивачем були усунуті недоліки позовної заяви та надано до суду уточнену позовну заяву.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

27.03.2026 року Самарівська міська рада надала до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву представника відповідач зазначив, що отримане повідомлення було розглянуто у встановленому порядку, за результатами чого заявнику надано відповідь. У надісланому листі № 2728/0/2-25 від 31.10.2025 року виконавчий комітет Самарівської міської ради надав відповідь, що чинний Статут територіальної громади знаходиться в стадії розробки, у зв`язку з перейменуванням міста Новомосковськ на місто Самар. Наразі діє Статут територіальної громади міста Новомосковськ, який є застарілим і не містить положень про порядок проведення громадського оцінювання, які б деталізували механізм його проведення. Також зазначено, що на даний час Самарівська міська рада спільно з благодійним фондом «Право на захист», з яким підписано Меморандум про співпрацю, проводить роботу над розробкою проєкту нового Статуту Самарівської територіальної громади. Одним із ключових напрямів цієї роботи є створення умов для реалізації прав інститутів громадянського суспільства, зокрема у сфері громадського оцінювання діяльності органів місцевого самоврядування.

30.03.2026 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводів, викладених в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , є членом територіальної громади міста Самар Дніпропетровської області та членом Громадської організації “Віче-Самар”.

02.10.2025 року до відділу комунікацій з громадськістю та інформаційної політики надійшло звернення-повідомлення № 4221/0/1-25 від Громадської організації «Віче-Самар», в особі її уповноваженого Хархардіна В.П., про проведення громадського оцінювання діяльності міської ради та її виконавчого комітету, відповідно до статті 13-4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Листом Самарівської міської ради № 2728/0/2-25 від 31.10.2025 року звернення-повідомлення № 4221/0/1-25 від Громадської організації «Віче-Самар» було розглянуто та надано заявнику надано відповідь.

У вказаному листі зазначено, що чинний Статут територіальної громади знаходиться в стадії розробки, у зв`язку з перейменуванням міста Новомосковськ на місто Самар. Наразі діє Статут територіальної громади міста Новомосковськ, який є застарілим і не містить положень про порядок проведення громадського оцінювання, які б деталізували механізм його проведення. Також зазначено, що на даний час Самарівська міська рада спільно з благодійним фондом «Право на захист», з яким підписано Меморандум про співпрацю, проводить роботу над розробкою проєкту нового Статуту Самарівської територіальної громади. Одним із ключових напрямів цієї роботи є створення умов для реалізації прав інститутів громадянського суспільства, зокрема у сфері громадського оцінювання діяльності органів місцевого самоврядування. Також запитувачу було зазначено, що його повідомлення від 02 жовтня 2025 року № 4221/0/1-25 щодо наміру асоціації громадських об`єднань «Спільна справа» провести громадське оцінювання роботи Самарівської міської ради та її виконавчого комітету за своїм змістом є зверненням громадянина, а не запитом на публічну інформацію, оскільки відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. В той же час, відповідно до статті 3 Закону України «Про звернення громадян», зверненням є викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги, що стосуються реалізації громадянами своїх прав та законних інтересів, діяльності органів влади, підприємств, установ і організацій.

Водночас, ОСОБА_1 , вважаючи, що відмова відповідача у реалізації статті 13-4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” стосується саме його прав як активного учасника інститутів громадянського суспільства, звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 55 Конституції України, за якою кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У розвиток цієї конституційної норми, частиною 1 та 3 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 28.11.2013 №12-рп/2013 громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб (п. 2.6 Рішення).

Як встановлено судом та підтверджується змістом позовної заяви, позивач вважає, що своїми діями відповідач порушив його конституційне право на колективне здійснення громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування, гарантоване статтею 13-4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Частинами 1 - 8 статті 13-4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що громадське оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування є формою громадського контролю, що передбачає проведення його ініціатором аналізу діяльності відповідних органів та посадових осіб, підготовку висновків та пропозицій.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування сприяють проведенню громадського оцінювання їхньої діяльності.

Предметом громадського оцінювання є діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, пов`язана із здійсненням ними своїх повноважень, прийняттям та виконанням рішень.

Аналіз діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування проводить ініціатор громадського оцінювання, який здійснює діяльність на території відповідної територіальної громади.

Ініціатором громадського оцінювання може бути:

1) громадське об`єднання;

2) професійна спілка (об`єднання професійних спілок);

3) творча спілка;

4) організація роботодавців (об`єднання організацій роботодавців);

5) благодійна організація;

6) орган самоорганізації населення.

Ініціатор громадського оцінювання надсилає на ім`я сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради повідомлення про проведення громадського оцінювання із зазначенням:

1) свого найменування, ідентифікаційного коду (за наявності) та місцезнаходження, контактних телефонів, електронної адреси (за наявності) та поштової адреси для листування, якщо вона є відмінною від місцезнаходження ініціатора;

2) посади, прізвища, імені та по батькові уповноваженої особи ініціатора, з якою буде взаємодіяти уповноважена особа органу місцевого самоврядування щодо проведення громадського оцінювання;

3) предмета та мети проведення громадського оцінювання.

Ініціатор громадського оцінювання може подати запит на інформацію з описом інформації або зазначенням виду, назви, реквізитів чи змісту документів, необхідних для проведення громадського оцінювання, відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" одночасно з поданням повідомлення, передбаченого частиною четвертою цієї статті.

Документи та інформація на запит ініціатора громадського оцінювання готуються та надаються відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".

За результатами розгляду повідомлення ініціатора громадського оцінювання сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради видає розпорядження про сприяння проведенню громадського оцінювання. Дата видання такого розпорядження є датою початку проведення громадського оцінювання.

У розпорядженні сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради про сприяння проведенню громадського оцінювання зазначаються:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посада уповноваженої особи органу місцевого самоврядування, відповідальної за сприяння проведенню громадського оцінювання;

2) перелік заходів, що мають бути забезпечені органом або посадовою особою місцевого самоврядування з метою сприяння проведенню громадського оцінювання, із зазначенням строків та відповідальних виконавців;

3) необхідність утворення та склад робочої групи із сприяння проведенню громадського оцінювання.

У проведенні громадського оцінювання може бути відмовлено у разі, якщо:

1) повідомлення ініціатора громадського оцінювання не відповідає вимогам, визначеним частиною четвертою цієї статті;

2) предмет громадського оцінювання направлений на оцінку діяльності, що не належить до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

3) член керівного органу ініціатора громадського оцінювання є близькою особою члена органу та/або посадової особи місцевого самоврядування, діяльність якої є предметом громадського оцінювання.

Копія розпорядження про сприяння проведенню громадського оцінювання або про відмову у його проведенні із зазначенням підстави відмови та її обґрунтування надсилається ініціатору громадського оцінювання.

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд доходить висновку, що суб`єктами взаємовідносин громадського оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, передбаченого Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” є ініціатор громадського оцінювання та відповідний орган місцевого самоврядування.

Як вже зазначалося судом, статтею 13-4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено виключний перелік суб`єктів, які можуть бути ініціаторами громадського оцінювання, а саме: 1) громадське об`єднання; 2) професійна спілка (об`єднання професійних спілок); 3) творча спілка; 4) організація роботодавців (об`єднання організацій роботодавців); 5) благодійна організація; 6) орган самоорганізації населення.

А тому, суд робить висновок, що фізична особа (навіть за умови наявності зв`язку із громадським об`єднанням) не можу бути суб`єктом правовідносин щодо громадського оцінювання діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, передбаченого Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Загальні підходи до судового захисту законних інтересів були сформульовані Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі №522/3665/17:

« 70. … що судовому захисту в адміністративному судочинстві підлягає законний інтерес, який має такі ознаки:

(а) має правовий характер, тобто перебуває у сфері правового регулювання;

(б) пов`язаний з конкретним матеріальним або нематеріальним благом;

(в) є визначеним. Благо, на яке спрямоване прагнення, не може бути абстрактним або загальним. У позовній заяві особа повинна зазначити, який саме її інтерес порушено та в чому він полягає;

(г) є персоналізованим (суб`єктивним). Тобто належить конкретній особі - позивачу (на це вказує слово «її»);

(д) суб`єктом порушення позивач вважає суб`єкта владних повноважень.

Обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є:

(а) незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права;

(б) не правовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до «юридичного» відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України;

(в) встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю);

(г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності);

(д) позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.

З наведеного слідує необхідність з`ясування судом обставин, що свідчать про порушення інтересу. Позивач повинен довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень.

… ознаки «потерпілого» від порушення законного інтересу:

(а) безпосередньо йому належить законний інтерес, на захист якого подано позов;

(б) має місце безпосередній негативний вплив порушення на позивача або обґрунтована ймовірність негативного впливу на позивача у майбутньому. Зокрема, якщо позивач змушений змінити свою поведінку або існує ризик бути притягнутим до відповідальності;

(в) негативний вплив є суттєвим (зокрема, позивачеві завдано шкоду);

(г) існує причинно-наслідковий взаємозв`язок між законним інтересом, оскаржуваним актом та стверджуваним порушенням.

Як встановлено судом, лист Самарівської міської ради № 2728/0/2-25 від 31.10.2025 року у відповідь на звернення-повідомлення від 02.10.2025 року за № 4221/0/1-25 від Громадської організації «Віче-Самар» стосується прав та законних інтересів виключно Громадської організації «Віче-Самар», як ініціатора громадського оцінювання.

Суд акцентує увагу на тому, що стаття 13-4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” не містить виключень, а тому фізична особа, як учасник (уповноважена особа) громадського об`єднання не може бути ініціатором громадського оцінювання, та як наслідок, не є суб`єктом даних правовідносин.

Відтак, суд доходить висновку, що позивач не є учасником (суб`єктом) громадського оцінювання, не є ініціатором громадського оцінювання.

Взаємовідносини щодо проведення громадського оцінювання виникли між Громадською організацією «Віче-Самар» та Самарівської міської ради, як це передбачено статтею 13-4 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Суд може робити висновок про неправомірність рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та про порушення у зв`язку із цим прав, лише за позовом належного позивача.

Оцінка рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень за позовом особи, яка не має права на звернення до суду, яка не є потерпілою у конкретних правовідносинах (є неналежним позивачем), апріорі не може призвести до захисту прав і не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено відсутність у ОСОБА_1 права на звернення до суду, що є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №640/21611/19.

Поряд з цим, при вирішенні справи суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення…Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( справа «Проніна проти України», рішення ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року)

Очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди умотивовувати свої рішення. Але дану вимогу не слід розуміти як таку, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Самарівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський