Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №160/2086/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 рокуСправа №160/2086/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:

визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обліковування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , як військовозобов`язаного та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про перебування його у розшуку;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо військово-облікового статусу ОСОБА_1 , а саме: «Не військовозобов`язаний, виключений з військового обліку» на підставі записів у військовому квитку серії НОМЕР_2 .

В обґрунтування позову позивач зазначає, що рішенням призовної комісії від 19.11.2008 його визнано непридатним до військової служби, а 14.03.2011 знято (виключено) з військового обліку, про що міститься відмітка у військовому квитку серії НОМЕР_2 . На думку позивача, з моменту виключення з військового обліку він втратив статус військовозобов`язаного, чинне законодавство не передбачає механізму поновлення особи на військовому обліку після її виключення, а відомості паперового військово-облікового документа мають пріоритет над відомостями електронного реєстру, у зв`язку з чим обліковування його у Реєстрі «Оберіг» як військовозобов`язаного та внесення відомостей про перебування у розшуку є протиправними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

В обґрунтування відзиву проти позову відповідач зазначив, що чинне законодавство розмежовує поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», при цьому у разі зняття з обліку передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на облік; відомості Реєстру «Оберіг» щодо позивача є ідентичними записам його військового квитка; у зв`язку зі змінами законодавства позивач, якому раніше було встановлено статус «непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час», зобов`язаний був самостійно пройти повторний медичний огляд, чого не зробив, що і стало підставою для фіксації в інформаційних системах військового обліку ознак порушення ним правил військового обліку та звернення до органів Національної поліції. Крім того, відповідач послався на відсутність предмета адміністративного спору, відсутність порушеного права позивача та обрання позивачем неналежного способу захисту, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Згідно з частиною першою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За приписами частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За викладених обставин справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно із записами у військовому квитку серії НОМЕР_2 , виданому ІНФОРМАЦІЯ_4 19.11.2008, рішенням призовної комісії від 19.11.2008 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби за графою I статті 38 «б» (згідно з наказом Міністра оборони України 2008 року № 402).

14.03.2011 ОСОБА_1 знято (виключено) з військового обліку, про що у військовому квитку міститься відповідний штамп ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У 2025 році позивачу стало відомо, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» та у мобільному застосунку «Резерв+» щодо нього відображено статус «Військовозобов`язаний», а також відомості про перебування у розшуку з 26.08.2025 з причини «Не пройшли (відмовились) від проходження ВЛК».

З метою виправлення зазначених відомостей представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 04.09.2025, в якій просив внести до Реєстру «Оберіг» інформацію щодо військово-облікового статусу позивача, а саме: «Непридатний до військової служби з виключенням з військової служби» та «Не військовозобов`язаний, виключений з військового обліку».

Листом від 07.11.2025 № 10825 відповідач відмовив у задоволенні заяви, зазначивши, що позивач може бути виключений з військового обліку лише згідно з рішенням пройденої військово-лікарської комісії як непридатний до військової служби або за рішенням суду.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

У силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, а Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію. На час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України продовжує діяти воєнний стан.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII), частиною третьою статті 1 якого передбачено, що військовий обов`язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку.

Правові та організаційні засади створення і функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі Закон № 1951-VIII). Статтею 1 цього Закону визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Згідно з частинами восьмою, дев`ятою статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних. Отже, відповідач є органом ведення Реєстру.

Системний аналіз наведених норм свідчить, що Реєстр є формою фіксації (відображення) вже існуючих юридичних фактів щодо військово-облікового стану особи, а не самостійним джерелом права, яке створює чи змінює такий стан. Відомості Реєстру мають відповідати дійсному військово-обліковому статусу особи, підтвердженому військово-обліковими документами.

Як установлено судом, рішенням призовної комісії від 19.11.2008 позивача визнано непридатним до військової служби, а 14.03.2011 знято (виключено) з військового обліку за станом здоров`я, про що свідчить відповідний запис (штамп) у військовому квитку серії НОМЕР_2 , який є чинним, недійсним не визнавався та ознак підробки не містить.

Суд враховує, що чинне законодавство розмежовує поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку»: зняття з військового обліку пов`язане з тимчасовою зміною статусу або місця перебування особи і не позбавляє її статусу військовозобов`язаного, тоді як виключення з військового обліку за станом здоров`я є остаточною дією, наслідком якої є повна втрата особою статусу військовозобов`язаного.

Зазначений підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24, відповідно до якої громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, а у випадку виключення особи з військового обліку чинним законодавством не передбачено можливості та механізмів поновлення такої особи на обліку.

З огляду на викладене, з моменту виключення з військового обліку позивач перестав бути військовозобов`язаною особою та суб`єктом військового обов`язку в запасі, а тому на нього не поширюються обов`язки, передбачені для військовозобов`язаних, зокрема щодо проходження військово-лікарської комісії та оновлення облікових даних.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач зобов`язаний був пройти повторний медичний огляд, а його непроходження є підставою для фіксації порушення правил військового обліку. Відповідач не наділений повноваженнями в односторонньому порядку, без відповідного рішення суду про скасування раніше прийнятого рішення про визнання особи непридатною до військової служби та її виключення з обліку, поновлювати особу на військовому обліку та покладати на неї обов`язки військовозобов`язаного. Вимога пройти повторну військово-лікарську комісію не може бути звернена до особи, яка не має статусу військовозобов`язаного.

Суд також відхиляє доводи відповідача про відповідність відомостей Реєстру записам військового квитка позивача та про правомірність його обліковування як військовозобов`язаного у зв`язку з відсутністю у відповідача архівних медичних документів. Відсутність (втрата) у внутрішньому архіві суб`єкта владних повноважень первинних медичних документів є проблемою документообігу державного органу та не спростовує юридичної сили виданого державою військово-облікового документа і не може мати наслідком покладення додаткових обов`язків на громадянина.

Наведене узгоджується з принципом належного урядування, на якому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини (зокрема у справі «Рисовський проти України»), відповідно до якого ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки внесення до Реєстру «Оберіг» відомостей про перебування позивача у розшуку є похідним від обліковування його як військовозобов`язаного, протиправність якого встановлена судом, такі відомості також є безпідставними. Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку (за статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення), тоді як до Реєстру підлягають внесенню дані саме про притягнення до відповідальності, а не про сам факт ймовірного вчинення правопорушення.

Аналогічного правового висновку щодо протиправності обліковування виключеної з військового обліку особи як військовозобов`язаного дійшов Дніпропетровський окружний адміністративний суд у рішенні від 19.11.2025 у справі № 160/26263/25.

Доводи відповідача про відсутність предмета адміністративного спору, відсутність порушеного права позивача та обрання ним неналежного способу захисту суд вважає необґрунтованими. Внесення до державного реєстру недостовірних відомостей про військово-обліковий статус особи та про перебування її у розшуку безпосередньо впливає на права та інтереси позивача, створюючи, зокрема, ризик застосування до нього заходів примусу, а отже порушене право підлягає судовому захисту. Обраний позивачем спосіб захисту - визнання дій відповідача протиправними та зобов`язання внести до Реєстру достовірні відомості про військово-обліковий статус - є належним та ефективним, оскільки спрямований на реальне поновлення порушеного права.

За таких встановлених судом фактичних обставин позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно зі статтею 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Наведені відповідачем заперечення правомірності оскаржуваних дій не підтверджують.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню, присуджуються на її користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Оскільки позивач не є суб`єктом владних повноважень, а позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1331,20 грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо обліковування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , як військовозобов`язаного та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про перебування його у розшуку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо військово-облікового статусу ОСОБА_1 , а саме: «Не військовозобов`язаний, виключений з військового обліку» на підставі записів у військовому квитку серії НОМЕР_2 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова