Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №160/8335/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 рокуСправа №160/8335/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

03.04.2026 року представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 00077460901 від 12.02.2025 року;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0077470901 від 12.02.2025 року;

В обгрунтування позову представник позивача зазначив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та з 19.09.2024 року здійснює підприємницьку діяльність.

ФОП ОСОБА_1 згідно з ліцензією №0440311202406917 від 21.10.2024 року має право на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, термін дії з 25.10.2024 по 25.10.2025 року.

Продаж підакцизних товарів здійснюється із використанням програмного реєстратора розрахункових операцій ФН 4000981091.

Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06.01.2025 року №65-п, направлень на перевірку № № 90, 91 від 06.01.2025 року посадовими особами контролюючого органу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 доручено провести фактичну перевірку торгівельного закладу за адресою: АДРЕСА_1 з питань дотримання законодавства у сфері виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів.

Згідно з наказом перевірку доручено провести з 06.01.2025 року тривалістю не більше 10 діб. Після спливу терміну проведення перевірки представниками контролюючого органу жодного акта у присутності позивача складено не було.

Через електронний кабінет платника податків ФОП ОСОБА_1 дізнався про застосування відносно нього штрафних санкцій в розмірі 25 020,00 грн.

У відповідь на адвокатський запит представника ФОП ОСОБА_1 від 05.12.2025 ГУ ДПС у Дніпропетровській області надало: копію наказу №65-п від 06.01.2025, копію акта фактичної перевірки від 09.01.2025 року та податкові повідомлення-рішення №00077460901, №0077470901 від 12.02.2025 року.

ФОП ОСОБА_1 вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №00077460901, №0077470901 від 12.02.2025 року, оскільки наказ винесено з порушенням вимог п.80.2 ст.80 та п.81.1 ст.81 ПКУ, в наказі не визначено суб`єкта господарювання, порушено процедуру проведення фактичної перевірки, крім того, позивачем не отримано ані акт фактичної перевірки, ані акт відмови від підписання акта фактичної перевірки, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи №160/8335/26 від 03.04.2026 року для розгляду судової справи визначено суддю Олійника В.М.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 року, заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задоволено та поновлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 строк звернення до суду, відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

08.04.2026 року на адресу відповідача направлено ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками.

09.04.2026 року відповідачем отримано ухвалу про відкриття провадження по справі та примірник позовної заяви з додатками, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі "Електронний суд", яка міститься в матеріалах справи.

23.04.2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача з позовними вимогами, викладеними в позовній заяві, не погоджується та вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.

Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06.01.2025 №65-п з метою дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на підставі підпункту 191.1.4, 191.1.14, 191.1.15, 191.1.16, 191.1.17, 191.1.18, 191.1.19, 191.1.20 пункту 191.1 статті 191, статті 20, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 (підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) ПК України, Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР, Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Як вбачається з наказу, перевірка була призначена у тому числі у зв`язку із здійсненням функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, що є самостійною підставою згідно із пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

При цьому, дійсно, окремою підставою, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки, згідно положень підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, на яку вказує позивач, є також наявність та/ або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.

Формулювання підстав перевірки в наказі дає цілковите розуміння, що підставою перевірки за вказаним підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (яким передбачено декілька підстав для призначення перевірки) є здійснення контролюючим органом функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, що відповідає підставі визначеній у підпункті 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, та є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки.

Щодо встановлених перевіркою порушень:

У ході проведення фактичної перевірки магазину за адресою: АДРЕСА_1 , торгівельний заклад DHS, де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , встановлено наступне порушення:

п.2 ст.23 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: торгівля сировиною для створення рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

п.85.2 ст.85 Податкового Кодексу України, а саме: ненадання платником податків посадовим особам органів ДПС всіх документів, що пов`язані з предметом перевірки.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 09.01.2025 №58/04-36-09-01/ НОМЕР_1 в якому зафіксовано встановлені порушення.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 №3817-ІХ визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.

Так, згідно з п. 78 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817, сировина для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - суміш нікотину, солі нікотину чистотою не менше 98 відсотків, спеціально підготовленої води, гліцерину дистильованого, пропіленгліколю та іншої сировини і матеріалів, які забезпечують встановлені виробником характеристики рідини, не призначена для кінцевого використання в електронних сигаретах для створення аерозолів (парів).

Стаття 23 Закону №3817 визначає основні вимоги до роздрібної торгівлі тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та тютюновою сировиною .

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону №3817 роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється.

У порушення вищевказаної норми, ФОП ОСОБА_1 в місці здійснення господарської діяльності, здійснює продаж набору для створення рідини, що використовуються в електронних сигаретах, який складається з ароматизатору, гліцерину та нікотину при змішувані яких створюється рідина, що використовуються в електронних сигаретах.

З урахуванням викладеного, ППР прийнято за порушення ч. 2 статті 23 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: роздрібна торгівля сировиною для рідин, що використовується в електронних сигаретах.

Позивачем не заперечується наявність встановленого в ході перевірки порушення податкового законодавства та не спростовується факт того, що саме Позивач здійснює діяльність у торгівельному закладі «DHS» за адресою: АДРЕСА_1 .

У свою чергу, відповідачем до матеріалів справи долучено докази, які підтверджують, що ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 здійснюється продаж набору для створення рідини, що використовуються в електронних сигаретах, який складається з ароматизатору, гліцерину та нікотину, що прямо суперечить частині 2 статті 23 Закону № 3817.

Частиною 1 пункту 11 статті 73 Закону № 3817-ІХ передбачено, що за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб`єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.

Відповідно до пункту 21 частини 2 статті 73 Закону №3817-ІХ до суб`єктів господарювання за роздрібну торгівлю тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу), який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД, окремо чи в наборах, застосовуються штрафні санкції у розмірі - 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Відповідно до абзацу 1 п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Перевіркою встановлено порушення пункту 85.2 статті 85 ПК України в частині ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

06.01.2025 року перевіряючими Головного управління ДПС у Дніпропетровській області складено письмову вимогу про надання відповідних документів, які пов`язані з предметом перевірки, в якій зазначено необхідний перелік документів та строк їх надання (до 08.01.2026).

З письмовою вимогою перевіряючих було ознайомлено продавця ОСОБА_4 , про що свідчить її підпис.

У порушення пункту 85.2 статті 85 ПК України ФОП ОСОБА_1 не було надано документи, визначені письмовою вимогою перевіряючих, що не спростовується позивачем.

За результатами перевірки стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності ФОП ОСОБА_1 на підставі акту про результати фактичної перевірки від 09.01.2025 №58/04-36-09-01/ НОМЕР_1 , відповідно до Закону №3817-ІХ та ПК України, прийняті податкові повідомлення - рішення №00077460901 від 12.02.2025 року та №0077470901 від 12.02.2025 року на суму 25 020 грн.

З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 .

23.04.2026 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання, в якому представник відповідача просить залишити позовну заяву ФОП ОСОБА_1 без розгляду, з огляду на наступне.

Податкові повідомлення-рішення 00077460901 від 12.02.2025 року та №0077470901 від 12.02.2025 року направлені 13.02.2025 за адресою платника податків, а саме: АДРЕСА_2 .

Конверт було повернуто до контролюючого органу 26.02.2025 року з відміткою на корінці оператора поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, згідно пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, вищезазначені податкові повідомлення-рішення вважаються належним чином врученими позивачеві.

У постанові Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №0440/5993/18 суд дійшов висновку, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних наслідків для такого платника наслідків.

Тобто, позивачем пропущено строк на скарження податкових повідомлень-рішень, в тому числі, поза межами шестимісячного строку, визначеному у Кодексі адміністративного судочинства України.

Отже, у відповідності до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, строки позовної давності для звернення до адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення сплинули.

Згідно п.8 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Оскільки ФОП ОСОБА_1 не надано доказів та не наведено доказів, які б підтверджували наявність непереборних обставин, не залежних від волевиявлення особи та пов`язаних з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом, представник відповідача просить залишити позовну заяву без розгляду.

Вирішуючи клопотання представника відповідача від 23.04.2026 року про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Згідно частини 2 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.

Згідно частини 3 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає, оскільки питання щодо дотримання строку звернення до суду вже досліджувалося судом при відкритті провадження в справі та судом поновлено позивачеві строк звернення до суду.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та з 19.09.2024 року здійснює підприємницьку діяльність.

ФОП ОСОБА_1 згідно з ліцензією №0440311202406917 від 21.10.2024 року має право на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, термін дії з 25.10.2024 по 25.10.2025 року.

Продаж підакцизних товарів здійснюється із використанням програмного реєстратора розрахункових операцій ФН 4000981091.

Відповідно до наказу заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №65-п від 06.01.2025 року з метою дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на підставі підпункту 191.1.4, 191.1.14, 191.1.15, 191.1.16, 191.1.17, 191.1.18, 191.1.19, 191.1.20 пункту 191.1 статті 191, статті 20, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 (підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального) ПК України, Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР, Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ГУ ДПС у Дніпропетровській області, наказано:

1.Провести фактичну перевірку торгівельного закладу «DHS» з продажу тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 82Б, з питань дотримання законодавства у сфері виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів. Період діяльності, який буде перевірятись: з 10.12.2024 по лату завершення перевірки. Перевірку розпочати з 0б.01.2025. тривалість не більше 10 діб.

2.Оформити направлення на проведення фактичної перевірки торгівельного закладу «DHS» з продажу тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 82Б, з додержанням вимог пп. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу.

Відповідно до направлення на перевірку від 06.01.2025 року №90 на підставі п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п. 80.2.5 п.80.2 ст.80, п.п. 69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та наказу №65-п від 06.01.2025 року, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводить з 06.01.2025 року фактичну перевірку торгівельного закладу «DHS» з продажу тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, буд, 82Б тривалістю не більше 10 діб.

Мета перевірки: дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів.

Відповідно до направлення на перевірку від 06.01.2025 року №91 на підставі п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80, пп. 69.2 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України та наказу №65-п від 06.01.2025 року, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводить з 06.01.2025 року фактичну перевірку торгівельного закладу «DHS» з продажу тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 82Б тривалістю не більше 10 діб.

Мета перевірки: дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, касових операцій, наявності ліцензій дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

У ході проведення фактичної перевірки магазину за адресою: АДРЕСА_1 , торгівельний заклад "DHS", де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 , встановлено наступні порушення:

пункту 2 статті 23 Закону України від 18.06.2024 №3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: торгівля сировиною для створення рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

пункту 85.2 статті 85 Податкового Кодексу України - ненадання платником податків посадовим особам органів ДПС всіх документів, що пов`язані з предметом перевірки.

06.01.2025 року перевіряючими Головного управління ДПС у Дніпропетровській області складено письмову вимогу про надання відповідних документів, які пов`язані з предметом перевірки, в якій зазначено необхідний перелік документів та строк їх надання (до 08.01.2026).

З письмовою вимогою перевіряючих було ознайомлено продавця ОСОБА_4 , про що свідчить її підпис.

ФОП ОСОБА_1 не було надано документи, які визначені письмовою вимогою перевіряючих, що не спростовується позивачем.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено Акт (довідку) від 09.01.2025 №58/04-36-09-01/ НОМЕР_1 , яким встановлено:

- торгівля сировиною для створення рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а саме здійснено продаж набору для створення рідини, що використовується в електронних сигаретах що складаються з ароматизатору, нікотину та гліцерину, для створення рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

- ненадання платником податків посадовим особам органів ДПС всіх документів, що пов`язані або є предметом перевірки;

- допуск працівника до роботи без належного оформлення трудових відносин, а саме допущено до роботи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на момент проведення перевірки здійснювала функції продавця, без належного оформлення трудових відносин.

За результатами перевірки стану дотримання вимог законодавства під час провадження діяльності ФОП ОСОБА_1 на підставі акту про результати фактичної перевірки від 09.01.2025 №58/04-36-09-01/ НОМЕР_1 , відповідно до Закону №3817-ІХ та ПК України, прийнято податкові повідомлення - рішення №00077460901 від 12.02.2025 року та №0077470901 від 12.02.2025 року на суму 25 020 грн.

У відповідь на адвокатський запит представника ФОП ОСОБА_1 від 05.12.2025 ГУ ДПС у Дніпропетровській області надало: копію наказу №65-п від 06.01.2025, копію акта фактичної перевірки від 09.01.2025 року та податкові повідомлення-рішення №00077460901, №0077470901 від 12.02.2025 року.

ФОП ОСОБА_1 вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №00077460901, №0077470901 від 12.02.2025 року, оскільки наказ винесено з порушенням вимог п.80.2 ст.80 та п.81.1 ст.81 ПКУ, в наказі не визначено суб`єкта господарювання, порушено процедуру проведення фактичної перевірки, крім того, позивачем не отримано ані акт фактичної перевірки, ані акт відмови від підписання акта фактичної перевірки, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України).

Згідно з положеннями пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пункт 75.1.3 статті 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Як зазначено в наказі ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 06.01.2025 року №65-п, метою фактичної перевірки було дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на підставі підпункту 191.1.4, 191.1.14, 191.1.15, 191.1.16, 191.1.17, 191.1.18, 191.1.19, 191.1.20 пункту 191.1 статті 191, статті 20, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР, Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», інших нормативних актів, контроль за дотриманням яких покладено на ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення-направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дача початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Щодо ППР №0077470901 від 12.02.2025 року в розмірі 1020,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу 1 пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом 85.4 статті 85 Податкового кодексу України визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Пунктом 85.8 статті 85 Податкового кодексу України передбачено право посадових (службових) осіб контролюючих органів, які проводять перевірку, у випадках, передбачених ПК України, отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки.

Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Тобто запитувати необхідні для здійснення перевірки документи є правом контролюючого органу, натомість надавати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки - є саме обов`язком суб`єкта господарювання, який виникає після початку перевірки та не залежить від наявності вимоги про надання/ витребування таких документів контролюючим органом.

Так, перевіркою встановлено порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України в частині ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Посадовими особами контролюючого органу було пред`явлено наказ на проведення перевірки від 06.01.2025 року №65-п та ознайомлено з направленнями на перевірку №90, 91 від 06.01.2025 посадову особу ФОП ОСОБА_1 – ОСОБА_4 (продавець), про що свідчить її підпис у зазначених направленнях.

Суд також враховує, що 06.01.2025 року перевіряючими Головного управління ДПС у Дніпропетровській області складено письмову вимогу про надання відповідних документів, які пов`язані з предметом перевірки, в якій зазначено необхідний перелік документів та строк їх надання (до 08.01.2026).

З письмовою вимогою перевіряючих було ознайомлено продавця ОСОБА_4 , про що свідчить її підпис.

А отже, у порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 не було надано документи, визначені письмовою вимогою перевіряючих, що не спростовується позивачем.

З урахуванням викладеного, доводи представника позивача в цій частині є помилковими, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0077470901 від 12.02.2025 року в розмірі 1020,00 грн. таким, що є правомірним та скасуванню не підлягає.

З матеріалів справи судом вбачається, що за результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено Акт (довідку) від 09.01.2025 №58/04-36-09-01/ НОМЕР_1 , яким встановлено:

- торгівля сировиною для створення рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а саме здійснено продаж набору для створення рідини, що використовується в електронних сигаретах що складаються з ароматизатору, нікотину та гліцерину, для створення рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

- ненадання платником податків посадовим особам органів ДПС всіх документів, що пов`язані або є предметом перевірки;

- допуск працівника до роботи без належного оформлення трудових відносин, а саме допущено до роботи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на момент проведення перевірки здійснювала функції продавця без належного оформлення трудових відносин.

Щодо оскаржуваного ППР №00077460901 від 12.02.2025 року у розмірі 24 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №00077460901 від 12.02.2025 року у розмірі 24 000,00 грн. винесено за порушення частини 2 статті 23 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», а саме: за роздрібну торгівлю на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовується в електронних сигаретах.

Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР - визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва» експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захист) здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.

Між тим, з 27 липня 2024 року набрав чинності Закон України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі Закон № 3817).

Відповідно до частини 1 Розділу XII Прикінцевих положень Закону №3817 встановлено, що Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім встановлених нормою виключень.

Частиною 2 Розділу XII Прикінцевих положень встановлено, що Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 46, ст. 345 із наступними змінами) і Постанова Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" втрачають чинність з 1 січня 2025 року, крім статті 8 Закону, яка діє до дня набрання чинності та введення в дію статті 33 цього Закону. Зазначено, що положення Закону до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням цього Закону.

Так, оскільки перевірка проведена та податкове повідомлення-рішення винесено після набрання чинності Законом №3817, відтак в даному випадку застосуванню підлягають норми цього закону, в частині, яка не суперечить Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР.

Згідно з пунктом 78 частини 1 статті 1 Закону №3817 сировина для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - суміш нікотину, солі нікотину чистотою не менше 98 відсотків, спеціально підготовленої води, гліцерину дистильованого, пропіленгліколю та іншої сировини і матеріалів, які забезпечують встановлені виробником характеристики рідини, не призначена для кінцевого використання в електронних сигаретах для створення аерозолів (парів).

Стаття 23 Закону №3817 визначає основні вимоги до роздрібної торгівлі тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та тютюновою сировиною.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону №3817, роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється.

Факт здійснення позивачем в магазині, що розташований за адресою торгівельного закладу «DHS» з продажу тютюнових виробів, електронних сигарет та рідин, що використовуються в електронних сигаретах за адресою: м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 82Б, в місці господарської діяльності продажу сировини для виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, підтверджується обставинами встановленими посадовими особами, які здійснювали перевірку позивача та зафіксовані в акті перевірки.

Таким чином, доводи представника позивача про відсутність доказів на підтвердження факту продажу спірного товару не знаходять своє відображення в матеріалах справи.

Частиною 1 пункту 11 статті 73 Закону №3817-ІХ передбачено, що за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб`єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.

Відповідно до пункту 21 частини 2 статті 73 Закону №3817-ІХ до суб`єктів господарювання за роздрібну торгівлю тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу), який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД, окремо чи в наборах, застосовуються штрафні санкції у розмірі - 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення №00077460901 від 12.02.2025 року у розмірі 24 000,00 грн., яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 24 000,00 грн., є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 1331,20 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Таскомбанк" від 03.04.2026 року.

З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Олійник