Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №545/3147/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3147/26

Провадження № 1-кп/545/434/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2026 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі – ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників кримінальне провадження № 12026175440000120 від 18.05.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Березівка Полтавської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку, зареєстраваний та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,-

встановив:

22.12.2015 року Полтавським відділом державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, згідно виконавчого листа № 545/1224/13 Полтавського районного суду Полтавської області від 10.12.2015, відкрито виконавче провадження № 49685990 щодо стягнення аліментів з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробіку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з 26.03.2013 року і до досягнення дитиною повноліття. Проте, ОСОБА_3 , в період часу з 29.07.2022 по 01.06.2026, достовірно знаючи про обов?язковість виконання вказаного рішення суду щодо сплати аліментів, а також про кримінальну відповідальність за ухилення від сплати аліментів, в порушення вимог ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», відповідно до положень яких усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, а батьки зобов?язані утримувати дітей до їх повноліття та забезпечувати інтереси дітей, маючи змогу отримувати стабільний заробіток та сплачувати аліменти, не маючи обмежень до фізичної праці та протипоказань по стану здоров?я, перебуваючи за місцем проживання АДРЕСА_1 , умисно, злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на обліку у Полтавському міському центрі зайнятості не перебував, встановлені судом виплати не здійснював, допомоги на утримання дитини не надавав.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 , у період часу з 29.07.2022 по 01.06.2026 допустив заборгованість по аліментах на загальну суму 109435 грн. 49 коп., що в сукупності перевищує суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Положеннями ч. 2 та ч. 3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Прокурором заявлено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст.302 КПК України, просить суд розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 яка складена за участю захисника ОСОБА_6 в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також додано письмову заяву законного представника потерпілого ОСОБА_5 - ОСОБА_4 , в якій остання зазначає, що згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; їй роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини; згодна на розгляд обвинувального акту у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні за її участі.

Згідно ч.2 ст.381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України

Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_6 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Таким чином, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення.

Дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів).

Згідно з ч. 2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують і обтяжують його покарання.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого або обтяжують, судом не встановлено.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України є кримінальним проступком; ставлення обвинуваченого до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, дані про особу обвинуваченого.

Виходячи з викладеного, суд призначає ОСОБА_3 міру покарання в межах, встановленої в санкції статті, у виді пробаційного нагляду, як необхідне і достатнє для його виправлення і перевиховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень. Суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду, згідно ч.2 ст. 59-1КК України, такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно з п.4 ч.3 ст.59-1 КК України суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов`язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Пробаційний нагляд призначається на строк від одного до п`яти років (ч.4 ст.59-1КК України).

Строк покарання у виді пробаційного нагляду, згідно з ч.1 ст.49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12,50,65 КК України ст.ст. 368-371, 373-375, 376, 381-382 КПК, суд -

засудив:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити ОСОБА_3 за ч.1 ст.164 КК України покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_3 на час пробаційного нагляду такі обов`язки, передбачені п.1-3 ч.2, .п. 4 ч.3 ст. 59-1 КК України:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст. 394 КПК України.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1