Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: надання послуг
Дата: 02 липня 2026 р.
Справа: №554/4521/25
Суддя: Савченко Л. І.
Дата документу 03.07.2026Справа № 554/4521/25
Провадження № 2/554/422/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого – судді Савченко Л.І.
при секретарі судового засідання – Титаренко Д.В.,
за участю представника позивача – Титаренко В.Г., відповідача – ОСОБА_1 , третьої особи – ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтава цивільну справу
за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги постачання теплової енергії з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних та
за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
в с т а н о в и в :
Позивач ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у квітні 2025 року звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 01.02.2025 у сумі 54 363, 11 грн., за період з 21.01.2024 по 01.02.2025 інфляційних втрат у сумі 5 610, 95 грн. та 3 % річних у сумі 1353, 35 грн. грн. 13 коп., а також судового збору у сумі 3028 грн.
Посилається на те, що відповідачу надавалися послуги з централізованого теплопостачання у кв. АДРЕСА_1 , однак свої зобов`язання щодо оплати послуг останній не виконував, у зв`язку з чим за ними утворилася заборгованість, тому звернувся до суду з позовом.
Ухвалою суду від 04 квітня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 206 981 грн. та моральної шкоди у сумі 10 000 грн.
В обґрунтування зустрічного позову вказав, що відповідач здійснює постачання теплової енергії до його квартири. 25 грудня 2021 року при мінусовій температурі, без попередження, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» припинило постачання теплової енергії до будинку, що призвело до заморожування опалювальної батареї та її подальшого розриву. У зв`язку з цим, його майну та майну, яке знаходилося у двох квартирах поверхами нижче № 30 та АДРЕСА_2 спричинено матеріальної шкоди. 27 грудня 2025 року був складений Акт-Претензія «Про надання послуги неналежної якості, що призвела до матеріальних збитків, яка направлена відповідачу. Однак, відповідь надана не була, тому вважає, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» погодилося з відшкодуванням збитків, вказаних в Акті. Ремонтні роботи проводилися за його особисті кошти, як у його квартирі, так і в сусідніх, за які він сплатив ОСОБА_2 – 108 900 грн., ОСОБА_3 – 34700 грн. Вважає, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» не забезпечило належного виконання своїх обов`язків , що стало причиною аварії. Загальна сума спричинених йому матеріальних збитків станом на 08.05.2025 року складає 206 981 грн., яка включає: витрати на ремонт опалення його квартири – 7300 грн., відшкодування затопленої побутової техніки в його квартирі – 33 581 грн., витрати на ремонт паркетного покриття та заміну ламінарного покриття його квартири 22 500 грн., витрати на відшкодування збитків власникам квартир АДРЕСА_3 – 108 900 грн. та АДРЕСА_2 – 34700 грн. Також йому спричинено моральну шкоду, яку оцінює в 10 000 грн., так як внаслідок залиття зазнав моральних страждань. Вказав, що є інвалідом війни 2 групи, подія створила вкрай негативні, напружені стосунки з мешканцями під`їзду та власниками вказаних квартир, незручності у побуті, витрачання часу на відновлення пошкоджених квартир, постійне хвилювання.
Ухвалою суду від 10 червня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача про відвід судді.
Ухвалою суду від 10 червня 2025 року об`єднано в одне провадження первісний та зустрічний позови, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, задоволено клопотання про виклик свідків.
Від позивача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до суду надійшов відзив на зустрічний позов, в якому вказано, що завданнями підприємства згідно Статуту є забезпечення тепловою енергією на опалення та підігрів гарячої води житлового фонду, комунально-побутових та інших об`єктів, а обслуговування внутрішньо будинкових систем є основним обов`язком балансоутримувача будинку, а не виконавця послуг з постачання теплової енергії. ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 та зобов`язаний утримувати майно згідно закону. Відповідно до п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, а разі аварії чи залиття квартири складається відповідний акт. Додатком 4 до вказаних Правил встановлено форму Акта, який складається комісією та затверджується балансоутримувачем, власником приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексів будинків і споруд або іншою особою, що обслуговує відповідний будинок.Акт-претензія від 27.12.2021 року, який складений позивачем, не відповідає вимогам п.2.3.6 Правил. Також вказує, що позивачем не надано жодних доказів вини відповідача у зв`язку із не встановленням причини залиття, протиправних дій чи бездіяльності ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», наявності причинного зв`язку між такими діями/бездіяльністю та наслідками. Таким чином, підстави для відшкодування матеріальної та моральної шкоди відсутні.
30.06.2025 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» подав до суду додаткові пояснення, в яких викладені аналогічні доводи тим, які вказані у відзиві на зустрічний позов.
Ухвалою суду від 06 листопада 2025 року зустрічний позов залишено без руху для усунення недоліків, на підставі ч.11 ст. 187 ЦПК України.
Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року встановлено, що недоліки зустрічного позову усунуто, закрито підготовче провадження.
У судовому засіданні представник позивача ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» Титаренко В.Г. позов підтримала, проти задоволення зустрічного позову заперечувала.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, підтримав зустрічний позов. Вважає, що вимоги за первісним позовом повинні бути взаємозарахованими із зустрічним, оскільки у зв`язку із затопленням квартири, яка сталася з вини відповідача, йому було спричинено матеріальної та моральної шкоди.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 , у судовому засіданні підтримав зустрічний позов ОСОБА_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився.
Суд, заслухавши учасників справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що взаємовідносини між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та споживачами по наданню послуг з теплопостачання регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Індивідуальним договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги з постачання теплової енергії.
Згідно ч.1, п.п.3,4 ч.2 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація; послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води.
Таким чином, ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є виконавцем послуги із постачання теплової енергії і постачання гарячої води.
Відповідно до п.6 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Також, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 вказаного Закону індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу від 17 вересня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Башинською Т.В., за № 1743 (а.с.7-8), та є споживачем послуг постачання теплової енергії, які надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за адресою: АДРЕСА_4 .
Між сторонами склались правовідносини з надання послуг теплопостачання, в яких одна сторона зобов`язана надавати другій стороні послуги теплопостачання, а друга зобов`язана своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами.
Взаємовідносини між сторонами врегульовано індивідуальним договором про надання послуг.
Індивідуальні договори, що є публічними договорами приєднання, та набули чинності з 01 грудня 2021 року, встановлюють порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води (далі - Договір), текст яких розміщений на офіційному сайті підприємства http://te.pl.ua.
Згідно пункту 5 Договору позивач взяв на себе зобов`язання надавати комунальні послуги в строки і на умовах, що визначені цим Договором. Цьому обов`язку кореспондує і обов`язок споживача оплачувати надані послуги своєчасно та в повному обсязі.
Нарахування за надані позивачем послуги здійснювалися у відповідності до встановлених тарифів, які:
- введені в дію з 01 грудня 2020 року постановою НКРЕКП від 30.11.2020 № 2269 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго»;
- введені в дію з 01 листопада 2021 року рішенням Полтавської обласної ради від 21.10.2021 № 286 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго», які були застосовані до споживачів категорії «населення» після завершення опалювального сезону 2021-2022, тобто з 01 травня 2022 року;
- введені в дію з 01 жовтня 2022 року рішенням Полтавської обласної ради від 30.09.2022 № 477 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТЕ «Полтаватеплоенерго».
- введені в дію з 01 жовтня 2023 року рішенням Полтавської обласної ради від 28.07.2023 № 669 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТЕ «Полтаватеплоенерго»;
- введені в дію з 01 жовтня 2024 року рішенням Полтавської обласної ради від 30.08.2024 № 854 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТЕ «Полтаватеплоенерго».
Розмір тарифу зазначається на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-naselennya/.
Розмір тарифу зазначався на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-naselennya/.
ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в період з 01.12.2021 по 01.02.2025 надавало послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_4 .
Як вбачається із розрахунку заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, ОСОБА_1 обов`язок щодо оплати наданих йому послуг не виконував, у зв`язку з чим йому нараховано заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 по 01.02.2025 у сумі 54 363, 11 грн. (а.с.12).
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином зобов`язання по оплаті житлово-комунальних послуг не виконував, а саме не вносив платежі за послуги з теплопостачання в повному розмірі в період з 01.12.2021 по 01.02.2025, з нього підлягає стягненню утворена заборгованість.
Вирішуючи питання щодо розміру заборгованості, яка підлягає стягненню із відповідача, суд враховує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі № 440/10672/25 визнано протиправним та нечинним рішення тридцять третьої сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання від 30.08.2024 року за № 854 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго».
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2026 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі № 440/10672/25 залишено без змін.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.01.2019 року у справі № 757/31606/15-ц (провадження № 14-285цс18) зазначила, що нарахування споживачем послуг, які здійснювалися відповідно до тарифів, визначених рішенням, яке у подальшому було скасоване судом, позивач має право на здійснення перерахунку нарахованих йому платежів. Тарифи у разі скасування рішення, яким вони були затверджені, мають перераховуватися з моменту їх прийняття.
Таким чином, тарифи, які введені в дію з 01 жовтня 2024 року рішенням Полтавської обласної ради від 30.08.2024 № 854 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТЕ «Полтаватеплоенерго» визнані судом нечинними, а тому нарахована позивачем заборгованість за період з 01.10.2024 року по 01.02.2025 року у заявленому розмірі є недоведеною.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до засади диспозитивності цивільного судочинства, визначено ст. 13 ЦПК України, суд не може збирати докази з власної ініціативи , крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також і інших випадках, передбачених самим ЦПК України.
У цій справі відсутні підстави для збирання доказів судом, а тягар збирання доказів повністю покладається на позивача.
Наданих суду доказів у їх сукупності недостатньо для підтвердження розміру заборгованості за період з 01.10.2024 року по 01.02.2025 року, обрахованої виходячи з тарифів, визначених рішенням Полтавської обласної ради від 30.08.2024 № 854. Оскільки ця обставина недоведена, отже, не встановлена судом, суд вважає не доведеними і підстави для виникнення у відповідача зобов`язання повернути надавачу послуг кошти у визначеному розмірі, а також застосування наслідків прострочення грошового зобов`язання.
Суд зазначає, що позбавлений можливості самостійно провести розрахунок вартості наданих послуг відповідно до встановлених судом обставин за відсутності всіх необхідних вихідних даних.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.10.2024 року по 01.02.2025 року у заявленому розмірі є недоведеними та задоволенню не підлягають.
В той же час, заборгованість за період з 01.12.2021 року по 01.10.2024 року є доведеною та підлягає стягненню із відповідача у сумі 46 418, 62 грн.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не виконував свій обов`язок щодо оплати комунальних послуг та за період з 01.12.2021 року по 01.10.2024 року з нього стягнуто заборгованість у сумі 46 418, 62 грн., за період з 21.01.2024 по 01.02.2025 нараховано інфляційні втрати у сумі 4 358, 91 грн. та 3 % річних у сумі 1064, 45 грн. (а.с. 13-14), які підлягають стягненню з відповідача.
Таким чином, загальна сума заборгованості складає 51 841 грн.98 коп., а тому первісний позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо зустрічного позову ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
З Акту –претензії про надання послуг неналежної якості, що призвела до матеріальних збитків від 27 грудня 2021 року, складеного згідно ст. 27 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», власником кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , а також сусідами ОСОБА_4 , який проживає у кв. АДРЕСА_5 , ОСОБА_2 , який проживає у кв. АДРЕСА_6 , ОСОБА_5 , який проживає у кв. АДРЕСА_7 , вбачається, що ОСОБА_1 висловлює претензії до ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» щодо послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, зокрема, щодо відключення теплопостачання ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» у зимовий період при мінусовій температурі 25 грудня 2021 року, що призвело до заморожування опалювальної батареї та її подальшого розриву з нанесенням матеріальної шкоди.
Було пошкоджено у квартирі АДРЕСА_8 : паркетне покриття в кімнатах, електропроводка, покриття з ламінату в коридорі та кухні, побутова техніка, що знаходилася на підлозі, а саме: акустична система та підсилювач звуку. Отримані фізичні та моральні травми ОСОБА_1 та сусідом ОСОБА_5 під час локалізації прориву.
Було пошкоджено у квартирі АДРЕСА_3 : стели, стіни зі шпалерами, люстра, побутова техніка, меблі, автономне газове опалення (котел), особисті речі, речі побуту, одяг ламінатне та паркетне покриття.
Було пошкоджено в квартирі АДРЕСА_2 : підвісна стеля, шпалери, підлога.
ОСОБА_1 прохає терміново прийняти участь в усунення наслідків аварії, що сталася з вини ПОКВПТГ «Полтаватеплоенрго», розглянути питання щодо визначення розміру збитків, шляхом відшкодування (а.с.37).
Пошкодження, вказані у акті, зафіксовані на фото та відео на флеш-носії (а.с.32-36, 47).
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що він проживає у будинку напроти будинку ОСОБА_1 . У підвалі його будинку проходять опалення до будинку ОСОБА_1 . В той день, коли сталося затоплення, він вранці перебував у підвалі будинку і побачив, що труби холодні. Потім він зустрів ОСОБА_4 , який живе у будинку ОСОБА_1 , який повідомив, що у будинку відсутнє опалення. Пізніше йому зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що його квартиру затоплено. Він намагався допомогти перекрити їм крани на воду у будинку, але йому це не вдалося. Потім це зробили відповідні служби.
Згідно п.п.2,7,9 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний:
своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;
допускати у своє житло (інший об`єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;
забезпечити своєчасну підготовку об`єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.
У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг.
Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача.
Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості.
У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії.
Порядок здійснення забору проб та проведення їх дослідження щодо послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води та послуг з постачання природного газу затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги.
У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.
Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).
Відповідно до п.8 Індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії від 01.12.2021 року виконавець забезпечує постачання теплової енергіїу відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньо будинкових систем багатоквартирного будинку. Пунктом 10 договору врегульовано, що у разі виникнення аварії на зовнішніх інженерних мережах постачання виконавець проводить аварійно-відновлювальні роботи у строк не більше семи діб з моменту виявлення факту аварії виконавцем або повідомлення споживачем виконавцю про аварію.
Житловий будинок АДРЕСА_2 облаштований загально будинковим приладом обліку теплової енергії, що слідує із Актів № 1268 Ж, 1184Ж (ас.90-93).
Згідно акту про перевірку системи теплопостачання від 23.10.2021, складеного комісією у складі представників ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та представників обслуговуючої організації (балансоутримувача) КП «ЖЕО № 2» ПМР, проведено перевірку систем опалення , житлових будинків, які отримують послугу з постачання теплової енергії від котельні підприємства по АДРЕСА_9 , та встановлено 23.10.2021 року у зв`язку із початком опалювального періоду 2021/2022, подано теплоносій на системи опалення житлових будинків, зокрема, по АДРЕСА_2 (а.с.82).
З Довідки виданої ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» від 25.06.2025 року за вих. № 31-12/1755 вбачається, що протягом грудня 2021 року жодних письмових та усних звернень з питання зниження якості послуги з постачання теплової енергії від мешканців житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 , до підприємства не надходило (а.с.74).
Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п`ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст.1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За загальними правилами деліктних зобов`язань, закріплених ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно із роз`ясненнями, наданими у Постанові Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.
З аналізу наведених норм ЦК України, роз`яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 року вбачається, що відсутність своєї вини відповідно до вимог ч. 2 ст.1166 ЦК України має доводити саме заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.
Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.
Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надаючи оцінку доказу, наданому позивачем, а саме Акту-претензії, суд зазначає, що він складений всупереч положень ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки в його складенні не приймав участь виконавець послуг, а споживач не надав доказів виклику виконавця послуг та управителя для його складення. Отже, Акт-претензія складений у відсутність виконавця послуг за не доведення його безпідставного неприбуття на виклик є недопустимим доказом спричинення шкоди позивачу.
Крім того, ОСОБА_1 не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, що який підтверджує, що 25 грудня 2021 року відбулося відключення опалення будинку, наслідком чого і відбувся розрив батареї, що призвело до затоплення.
Таким чином, судом встановлено, що позивач не довів надання відповідачем послуг неналежної якості, що відповідач є завдавачем матеріальної шкоди та наявності його вини у затопленні квартири.
Натомість відповідачем доведено, що він не є заподіювачем матеріальної шкоди позивачу та що його вина у розриві батареї, що призвело до затоплення квартири ОСОБА_1 , відсутня.
Також позивачем не доведено спричинення моральної шкоди діями відповідача, яка спричинена внаслідок відключення опалення та затоплення, у зв`язку з цим, його квартири.
Таким чином, заподіяння матеріальної та моральної шкоди позивачем не доведено, оскільки судом не встановлено факту протиправності дій заподіювача шкоди, а отже і причинно-наслідкового зв`язку між фактом спричинення шкоди та протиправними діями, на які посилається позивач, а також вини відповідача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (а.с.46), а також керуючись вимогами ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що судовий збір за первісним позовом у розмірі 2 559, 66 грн. ( 84, 53 % задоволено від заявлених позовних вимог) компенсується за рахунок держави. Судовий збір за зустрічний позов покладається на рахунок держави, враховуючи, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, а у задоволенні зустрічного позову судом відмовлено.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 229, 247, 263-265, 268, 289, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість за послуги постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 року по 01.10.2024 року у сумі 46 418, 62 грн., за період з 21.01.2024 по 01.02.2025 інфляційні втрати у сумі 4 358, 91 грн. та 3 % річних у сумі 1064, 45 грн., а всього 51 841 грн.98 коп .
У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – відмовити.
Судовий збір у розмірі 2 559, 66 грн. компенсувати ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач – Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго», місце знаходження 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, МФО 331467, ЗКПО 03338030.
Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – невідомий.
Повне рішення складено 03 липня 2026 року.
Суддя Л.І.Савченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua