Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №538/1335/24 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа № 538/1335/24

Провадження № 2/538/21/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді – Бондарь В.А.

за участю секретаря судового засідання - Горілей Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця, Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів на утримання дітей, -

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості зі сплати аліментів на утримання дітей, мотивуючи позовні вимоги тим, що рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 16.08.2021 року було розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Від шлюбу позивач та відповідач мають спільних дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу у 2021 році діти залишилися проживати у приватному будинку відповідача та перебували на його утриманні. За зверненням позивача було видано наказ про стягнення аліментів з відповідача на користь позивача у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 24.06.2021 року і до досягнення дітьми повноліття. Постановою державного виконавця Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 26.10.2021 року було відкрито виконавче провадження № 67261072. Внаслідок невиконання відповідачем судового наказу, за ним утворилася заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей за період з 24.06.2021 року по 04.03.2024 року в розмірі 99953,00 грн. Тому позивачка змушена звернутися до суду з вказаним позовом та просила стягнути з відповідача заборгованість по аліментам у розмірі 99953,00 грн та неустойку (пеню) зі сплати аліментів у розмірі 147217,00 грн.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що вказана заборгованість утворилась у зв`язку з тим, що він не був повідомлений про винесення судового наказу. Зазначає, що він утримує дітей, підтвердженням цього факту є те, що діти проживають з ним. Тобто заборгованість перед дітьми у нього відсутня. Також зазначає, що розмір пені перевищує розмір заборгованості, стягнення може підлягати пеня у розмірі такої заборгованості, тобто 99953,01 грн.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що твердження відповідача про постійне утримання ним дітей протягом періоду за який стягується заборгованість зі сплати аліментів не відповідає дійсності. Як зазначено у позовній заяві, після розірвання шлюбу у 2021 році, відповідачу було дозволено проживати у приватному будинку позивача. Побутове спілкування позивача та відповідача відбувалося лише з питань пов`язаних з виконанням батьківських обов`язків. Проте відповідач, перебуваючи у працездатному віці, немаючи ніяких протипоказань щодо праці, відмовлявся працевлаштовуватися для отримання регулярного доходу для належного утримання дітей. У зв`язку з чим позивач була змушена звернутися до суду щодо примусового стягнення аліментів на утримання дітей. Вказує на те, що надані відповідачем фотокопії документів не являються належними та допустимими доказами, що підтверджують належним чином сплату/погашення заборгованості зі сплати аліментів за період з 24.06.2021 року по 04.03.2024 року.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач вважає відповідь на відзив безпідставною та просе відмовити у задоволенні позову. Вважає, що надані квитанції не є вичерпними доказами, так як він не збирав квитанції на продукти та інші потреби, а суду надано лише ті квитанції, які випадково збереглись. Однак навіть надані квитанції спростовують викладене у позові про стягнення аліментів та у даному позові про стягнення заборгованості по сплаті аліментів, що він ухилявся від утримання дітей, що стало підставою для вказаних позовів.

12.11.2025 року представником позивача була подана заява про зменшення розміру позовних вимог. Так як у зв`язку з отриманою від ОСОБА_1 інформацією про те, що діти почали проживати з відповідачем з 01.12.2023 року, однак з відповідача продовжувалися стягнення аліментів на їх утримання до лютого 2024 року. Факт проживання дітей разом із батьком з грудня 2023 року підтверджується наявними в матеріалах справи: актом обстеження умов проживання та актом обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_2 . Таким чином, вважає за доцільне зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по аліментах у розмірі 93551,00 грн, що була наявна станом на 31.11.2023 року та неустойку (пеню) за прострочення зі сплати аліментів на утримання дітей у розмірі 93551,00 грн.

В судовому засіданні позивачка та представник позивачки ОСОБА_5 вимоги позову підтримали повністю, просили завдольнити.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися по невідомим суду причинам, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Заслухавши позивача та предстаника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, встановив наступні обставини та визначив відповідно до них правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків або встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Судом встановлено, що сторони є батьками дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 9) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.8).

Лохвицьким районним судом Полтавської області було видано судовий наказ 02.08.2021 року № 2-н/538/144/21 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 заробітку платника аліментів, щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 24.06.2021 року і до досягнення дітьми повноліття.

Постановою державного виконавця Лохвицького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 26.10.2021 року, на підставі судового наказу № 2-н/538/144/2, було відкрито виконавче провадження № 67261072 (а.с.10-11).

У відповідача наявна заборгованість по сплаті аліментів на утримання дітей за період з 24.06.2021 року по 04.03.2024 року у розмірі 99953,00 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, виданого державним виконавцем І. Фурман (а.с.14-15).

З 01 грудня 2023 року діти почали проживати з відповідачем, однак з нього продовжувалися стягнення аліментів на їх утримання.

Факт проживання дітей разом з відповідачем з грудня 2023 року підтверджується актом обстеження умов проживання (а.с.33) та актом обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_2 (а.с.34).

Відтак, у відповідача наявна заборгованість по сплаті аліментів на утримання дітей за період з 24.06.2021 року по 31.11.2023 року у розмірі 93551,00 гривень

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способи захисту для даних правовідносин передбачені Сімейним Кодексом України.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 25.04.2018 року у справі № 572/1762/15-ц прийшла до висновку, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилось стягнення. Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Відповідач та представник відповідача доказів на спростування заборгованості за період з 24.06.2021 року по 31.11.2023 року у розмірі 93551,00 гривень суду не надали.

Станом на день розгляду справи, суду не надано доказів того, що заборгованість по аліментах в сумі 93551,00 гривень сплачена позивачу, а тому суд вважає, що вимоги про стягнення боргу по аліментах є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо стягнення неустойки (пені) за прострочення зі сплати аліментів, суд враховує наступне.

За змістом ч. 4 ст. 15 СК України невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до наданого представником позивача розрахунку заборгованості неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів становить 592408 грн 55 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Згідно із п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованості утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасної виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

З урахуванням того, що згідно з положеннями СК України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст. 196 СК України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

Це пов`язано з тим, що відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а за положеннями ч. 2 ст. 550 ЦК України відсотки на неустойку (як повторна пеня) не нараховується. У зв`язку з цим сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певну суму заборгованості. При цьому пеня нараховується не з часу фактичного ухилення від утримання і не з часу подання позовної заяви про стягнення аліментів чи з часу набрання рішенням суду про стягнення аліментів законної сили, а з часу невиконання рішення суду.

Виходячи з аналізу норм глави 49 ЦК України неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки.

Оскільки неустойка у виді пені обчислюється у відсотках від суми невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань, які виникають у боржника щомісяця, то й пеня має триваючий характер і обчислюється за прострочення кожного зобов`язання окремо.

Отже, з урахуванням правої природи пені як дієвого стимулу належного виконання обов`язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.

При цьому сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.

Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.

Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

З урахуванням того, що згідно з положеннями СК України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісяця, тому за змістом ст. 196 СК України нарахування пені обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. Сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено сплати певної суми заборгованості.

Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість зі сплати аліментів за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен з прострочених платежів (за кожен місяць).

Таким чином, загальна сума неустойки (пені) за прострочення ОСОБА_2 сплати аліментів, в силу ч. 1 ст. 196 СК України, становить 93551, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 80-81, 89, 259, 264, 265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів на утримання дітей - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) заборгованість по аліментам у розмірі 93551 (дев`яносто три тисячі п`ятсот п`ятдесят одну) гривню 00 копійок та неустойку (пеню) за прострочення зі сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 93551 (дев`яносто три тисячі п`ятсот п`ятдесят одну) гривню 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Лохвицького районного суду Полтавської області В.А. Бондарь