Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №940/1042/26 — Тетіївський районний суд Київської області

03.07.2026 Провадження по справі № 3/940/333/26

Справа № 940/1042/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 липня 2026 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Самсоненко Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли з батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 330651 від 07.06.2026 року вбачається, що 07.06.2026 о 22 год. 30 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , психологічного та фізичного характеру, а саме шарпав за одяг, руки та виражався в його адресу нецензурною лексикою, що могло спричинити шкоди його психічному та фізичному здоров`ю, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у судове засідання не прибули. До суду від ОСОБА_3 надійшла заява в якій вона просить розгляд справи проводити без її участі та без участі її сина ОСОБА_2 . Претензій до ОСОБА_1 вони не мають. Між ними відбулась побутова сварка, але шкоди їй та сину не завдано, тому просить закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 .

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приймаючи до уваги пояснення ОСОБА_3 , суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з такого.

Так, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Частина 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

При цьому, державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення серії ВАД № 330651 від 07.06.2026 та встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , психологічного та фізичного характеру, а саме шарпав за одяг, руки та виражався в його адресу нецензурною лексикою, що могло спричинити шкоди його психічному та фізичному здоров`ю.

Натомість з 19.12.2024 року ч. 2 ст. 173-2 КУпАП викладена в новій редакції, відповідно до якої адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), вчинене стосовно малолітньої особи, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Тому суд звертає увагу про те, що обов`язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді завдання відповідної шкоди малолітній особі, натомість подібне діяння, яким така шкода не була завдана, не утворює адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення допущено порушення вимог ст. 256 КУпАП, оскільки не зазначено, в чому полягає об`єктивна сторона інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, зокрема, щодо домашнього насильства відносно малолітнього сина, а саме завданої шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia»,рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Тож під поняттям «домашнє насильство» розуміється певний спосіб поведінки, якою одна особа намагається утвердити або підтримати контроль над іншою особою, що відноситься до певної вразливої групи і знаходиться у вразливій ситуації. При цьому «домашнє насильство» - це не будь-яке насильство, що трапляється між членами сім`ї.

Суддя зауважує, що сам лише факт наявності між учасниками справи сварки, конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення домашнього насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, те що належні та допустимі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, не надано, суд не вбачає в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 173-2 ч. 2, 247 п. 1, 283, 284 КУпАП,

постановив:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду.

Суддя Р.В. Самсоненко