Суд: Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 25 червня 2026 р.
Справа: №359/5193/26
Суддя: Кабанячий Ю. В.
Справа № 359/5193/26
Провадження № 3/359/1980/2026
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2026 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Кабанячий Ю.В., розглянувши за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвоката Ванджурака Р.В, адміністративний матеріал, що надійшов від батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль ДПП УПП у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
в с т а н о в и в :
03.05.2026 о 02 год. 00 хв. в м. Борисполі по вул. Північній 15, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера «Драгер». Результат огляду 1.15% проміле, з яким останній погодився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) ПДР України, у зв`язку з чим його дії були кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні адвокат Ванджурак Р.В. надав клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення, за відсутності складу адміністративного правопорушення, в якому зазначив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 не визнає, умислу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 , умислу на вчинення адміністративного правопорушення не мав, а дану подію вважає свідомою провокацією зі сторони працівників патрульної поліції.
02.05.2026 ОСОБА_1 , разом зі своїм знайомим – ОСОБА_2 , приїхав до гаражного кооперативу «Мотор» у м. Борисполі по вул. Петропавлівській та припаркував автомобіль поряд з гаражами. Через загорання електроприладу, ОСОБА_1 викликав пожежну службу. Разом з пожежними на місце прибули також 2 патрульних автомобілі. Поки пожежні боролися з вогнем, працівники поліції відібрали у присутніх пояснення. Надаючи пояснення ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що вживав напередодні алкогольні напої. Через деякий час один із поліцейських сказав ОСОБА_1 сісти в автомобіль та від`їхати подалі від пожежі. Будучи під емоціями від пожежі, ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля та виконав, як виявилося в подальшому, провокаційний наказ працівника поліції.
Заслухавши пояснення адвоката та дослідивши всі докази наявні в матеріалах справи, приходжу до наступних висновків.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є, серед іншого, запобігання правопорушенням, а не провокація громадян на їх вчинення.
У відповідності до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, регулюється КУпАП (пункт 2.1. мотивувальної частини Рішення КСУ від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 КУпАП).
Згідно з вимогами п. 1, 2, 3, 4, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності слід керуватися принципом, згідно якого винність особи не може ґрунтуватись на припущеннях. Будь-які сумніви у винуватості особи повинні тлумачитися на її користь.
Статтею 62 Конституції України також передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з місця події, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що автомобіль рухається і зупиняється навпроти гаражних воріт. На початку наступного відеозапису (1.59-2.38 год.) автомобіль стоїть, а потім починає рух. Працівник поліції слідує за автомобілем. Потім відбувається діалог поліцейського з ОСОБА_1 , де на запитання поліцейського «Куди Ви їдете?» ОСОБА_1 відповідає здивованим тоном, що він відставляє автомобіль на прохання поліцейського.
Даними діями працівники поліції, за умови встановлення достатніх підстав вважати про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, не запобігли вчиненню адміністративного правопорушення, а навпаки, сприяли його вчиненню, оскільки останнім здійснено рух транспортного засобу саме на вимогу працівника поліції, що об`єктивно підтверджує провокативний характер їх дій.
Окрім того, вище описані дії працівників поліції були спрямовані не на усунення та недопущення вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 у майбутньому, як цього вимагають положення Закону України «Про Національну поліцію», а навпаки, на створення умов, які сприяли вчиненню останнім даного адміністративного правопорушення та складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до відповіді ДНСНС України Бориспільського районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності, 03.05.2026 о 01:22 надійшло декілька повідомлень про пожежу гаража за адресою м.Бориспіль, вул Петропавлівська, від ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, суд приходить до висновку що, у цьому конкретному випадку, мала місце провокація з боку працівників поліції стосовно вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В силу положень п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод (п.п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 33 рішення у справі "Гурепка проти України").
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 05 лютого 2008 року у справі Раманаускас проти Литви зазначив, що підбурювання з боку міліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним переслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений, для того, щоб можна було встановити факт злочину, тобто отримати докази і розпочати кримінальне переслідування.
Зважаючи на те, що з боку працівників поліції, які, у тому числі, діяли усупереч вищенаведеним положенням спеціального закону, який визначає їх першочергові завдання, положенням КУпАП, мала місце провокація у вигляді спонукання особи до вчинення адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про недопустимість усіх зібраних у матеріалах даної адміністративної справи доказів та закриття провадження по даній справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи все вищевикладене, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час розгляду адміністративних матеріалів в суді не здобуто, а ті, що надані в якості підтвердження вчинення правопорушення, суддя оцінює критично з наведених вище підстав.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП слід закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. ч. 1 ст. 130, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП, суддя
п о с т а н о в и в :
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст. 130 КУпАП, закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суд у у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Ю.В. Кабанячий
Постанова суду набрала законної сили ___________________
Оригінал: reyestr.court.gov.ua