Вирок від 02 липня 2026 р. у справі №357/19281/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/19281/25

1-кп/357/466/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2026 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора Білоцерківської окружної прокуратури – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 8 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області кримінальне провадження, вдомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111030001191 від 16.05.2025, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Гребінки Київської обл., громадянина України, із середньою технічною освітою, неодруженого, працевлаштованого у ТОВ «Золотий мандарин квадра» на посаді слюсаря з ремонту технологічних установок, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України,

з укладеною 03.07.2026 між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 угодою про визнання винуватості, -

У С Т А Н О В И В:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 , перебуваючи на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 як військовозобов`язаний, будучи визнаним за результатами медичного огляду, проведеного 10.12.2024 військово-лікарською комісією, придатним до військової служби, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, діючи умисно, достовірно розуміючи, що згідно з довідкою військово-лікарської комісії визнаний придатним до військової служби, не маючи поважних причин для відстрочки відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», будучи повідомленим про час та місце з`явлення та будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, усвідомлюючи значення та протиправний характер своїх дій, достовірно знаючи, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено воєнний стан в Україні відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», будучи достовірно обізнаним про проведення на території України мобілізації до Збройних Сил України, у відповідності до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», з метою ухилення від призову на військову службу за мобілізацією, без поважних причин, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст.ст. 1,39 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу України», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», о 07 годині 00 хвилин 12.12.2024 до пункту попереднього збору військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , на відправку у складі команди № НОМЕР_1 не з`явився, про причини неявки не повідомив, тим самим умисно ухилився від призову на військову службу піж час мобілізації на особливий період.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ст.336 КК України, без кваліфікуючих ознак, а саме як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

ІІ. Відомості про укладення угоди сторонами кримінального провадження та позиції сторін щодо можливості її затвердження.

03.07.2026 між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості, яку подано у судовому засіданні.

Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди.

Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити покарання, визначене в угоді, підтримавши позицію обвинуваченого.

ІІІ. Мотиви суду щодо затвердження угоди про визнання винуватості та призначення покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Частиною 3 ст. 474 КПК України передбачено, що якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Згідно з ч.ч. 1,4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, злочинів внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до п.п.1-6 ч.7 ст. 474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам цього Кодексу та/або закону.

У зв`язку з наведеним, суд має підстави розглянути дане провадження відповідно до положень ст.473 КПК України.

Так, згідно з умовами угоди про визнання винуватості обвинувачений зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі пред`явленого обвинувачення у судовому провадженні.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди, ОСОБА_4 буде призначено покарання за ч.2 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки, на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладанням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч.4 п.1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч.2 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст. ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений вчинив умисне кримінальне правопорушення у сфері забезпечення призову та мобілізації, має постійне місце проживання, працевлаштований, за місцем роботи характеризується позитивно, має захворювання – фіброзні зміни печінки (ознаки портального фіброзу з одиничними септами), раніше не судимий. Згідно з медичною довідкою КНП «Білоцерківська міська лікарня № 4» б/н від 28.07.2025 обвинувачений медичну допомогу у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не отримує.

Окрім цього, обвинуваченим здійснено добровільний благодійний внесок у сумі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн на користь ЗСУ.

Згідно з досудовою доповіддю, складеною фахівцем Білоцерківського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м.Києві та Київській області, ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінено як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб – середній. З огляду на викладене, орган пробації дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Оскільки умови угоди про визнання винуватості, її форма та зміст відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за чст.336 КК України як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, що згідно з положеннями ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого злочину, враховуючи данні про особу винного, його відношення до вчиненого, приймаючи до уваги наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена у даному провадженні, а оскільки інкримінованим ОСОБА_4 кримінальним правопорушенням шкоду завдано лише суспільним інтересам, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди, і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання за ст.336 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки, зі звільненням його на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку один рік з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Згідно з положеннями ч.2 ст.75 КК України, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді, зокрема й позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

IV. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Судом встановлено, що у цьому кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався.

Витрати на залучення експерта та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 336 КК України, ст.ст. 374-376, 469, 472-475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 03.07.2026 у кримінальному провадженні № 12025111030001191 від 16.05.2025 про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, та призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком 1 (один) рік.

Згідно зі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки, що передбачені пп. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч.3 ст. 76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно з ч.1 ст.165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту ухвалення вироку, тобто з 03.07.2026.

Нагляд за ОСОБА_4 доручити уповноваженому органу з питань пробації за місцем мешкання засудженого.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку:

- обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1