Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №287/1039/26 — Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/1039/26

провадження 3/287/1926/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Нижник Григорій Петрович, за участю секретаря судового засідання Корнєйчук О.В., правопорушника ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт НОМЕР_1 виданий 26.07.1999 Олевським РВ УМВС України в Житомирській області, не працюючої, жительки АДРЕСА_1 , раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

Встановлено, що 27.06.2026 уповноваженою особою складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №191154 відповідно до якого 27.06.2026 приблизно 20 год 10 хв у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинила психологічне насильство відносно своєї дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме виражалася нецензурною лайкою, вчинила сварку на ґрунті сімейно-побутових відносин, виганяла дитину з будинку,чим могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 були роз`яснені права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також право на відвід суду.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не визнала та пояснила, що між нею та дочкою виник словесний конфлікт на побутовому ґрунті. За її словами, ініціатором сварки була дочка, яка перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Заслухавши пояснення правопорушника та дослідивши адміністративні матеріали, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції, чинній на момент вчинення правопорушення) вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, -тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно диспозиції ч. 1 ст.173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - настання фізичної або психологічної шкоди, яка завдана потерпілому.

Домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Отже, для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст.173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати, чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

До матеріалів справи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, як докази долучено письмові пояснення ОСОБА_2 , відповідно до яких її мати висловлювалася на її адресу нецензурною лайкою та виганяла її з будинку, при цьому тілесних ушкоджень їй не заподіяла. Також до матеріалів справи долучено письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких вона зазначила, що між нею та донькою виникла сварка, під час якої вона висловлювалася на адресу доньки нецензурною лайкою.

Дослідивши зазначені документи, суддя приходить до висновку, що достатніх доказів, що ОСОБА_1 було вчинено домашнє насильство, в матеріалах справи немає.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у подібних правовідносинах (постанова від 30 січня 2020 року у справі № 545/744/19), факт сварок і непорозумінь між подружжям на побутовому ґрунті, свідчить про наявність конфлікту між колишнім подружжям та не підтверджує факт вчинення особою саме домашнього насильства.

Цей висновок може бути застосований і до спірних правовідносин.

Отже, необхідно розрізняти поняття «сварка», «конфлікт» та «насильство». Особливостями ознак насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися. Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, яка страждає від цих дій.

Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.

З матеріалів справи слідує, що відбувся конфлікт між учасниками.

Водночас, матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 фактичних дій, які ставляться їй в провину згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення. Останній не є самостійним і беззаперечним доказом вини особи.

При цьому, з 19.12.2024 обов`язковою умовою настання адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП є наслідки правопорушення у вигляді заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, натомість подібне діяння, яким така шкода не була завдана, не утворює складу адміністративного правопорушення за ст. 173-2 КУпАП.

Таким чином, на думку суду, у протоколі про адміністративне правопорушення викладені формальні ознаки наявності в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, України без будь-якого фактичного підтвердження, оскільки відсутні будь-які об`єктивні докази факту вчинення останньою домашнього насильства, відсутні докази на підтвердження завдання шкоди психічному та фізичному здоров`ю потерпілій ОСОБА_2 , відсутні медичні довідки, свідчення сторонніх осіб чи інші матеріали, які б вказували на завдання будь-якої шкоди.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не доведена поза розумним сумнівом допустимими та достовірними доказами.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, сукупністю досліджених доказів в справі про адміністративне правопорушення не доведено винуватість ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП поза розумним сумнівом, а тому суд вважає необхідним провадження у справі про притягнення останньої до адміністративної відповідальності закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 40-1, 221, 247, 283, 284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП – закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в її діях.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на користь держави за розгляд судом справи про адміністративне правопорушення.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Г. П. Нижник