Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №285/4087/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

У Х В А Л А

Іменем України

Справа № 285/4087/26

провадження № 1-кс/0285/658/26

03 липня 2026 року м. Звягель

Слідчий суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду,

клопотання прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

про арешт тимчасово вилученого майна

по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026060530000372 від 30.06.2026 (далі — Реєстр),

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор 01.07.2026 звернувся до суду з клопотанням, в якому просить накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події, а саме автобус "AtamanА092/А092Н6", реєстраційний номер НОМЕР_1 , позбавивши власників, будь-яких осіб права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, зазначених прав на нього.

Клопотання обґрунтоване тим, що 30.06.2026 близько 08:20 год. водій рейсового автобуса "AtamanА092/А092Н6", реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 під час висадки пасажирів на автобусній зупинці по вул. Шевченка, поблизу буд. №67 у м. Звягель, перед початком руху допустив падіння пасажирки ОСОБА_5 з салону автобуса на тротуар. Внаслідок падіння, пасажир автобуса ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження.

Слідство вважає, що вилучене майно є речовим доказом, оскільки міг зберегти на собі або містить сліди кримінального правопорушення та відомості, які можуть бути використані як доказ, а тому з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, виникла необхідність щодо накладення арешту на вказаний транспортний засіб.

Прокурор надіслав заяву в якій просив розглянути клопотання про арешт майна, клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_6 подав до суду заяву в якій просив клопотання розглянути у його відсутності та просив автобус передати йому на відповідальне зберігання.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Арешт майна – це тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину (ст.170 КПК). Арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи і його завданням є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження майна.

Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження і допускається лише, коли сторона обвинувачення доведе існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для його застосування; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, і може бути виконане завдання, для виконання якого воно подано. До останнього, зокрема, відноситься: збереження речових доказів, спеціальна конфіскація та конфіскації як виду покарання, відшкодування шкоди (цивільний позов).

З наявного в матеріалах справи витягу з Реєстру слідує, що в провадженні досудового органу перебувають матеріали кримінального провадження по факту порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Згідно протоколу огляду місця події від 30.06.2026 на відкритій ділянці місцевості навпроти будівлі, що за адресою: вул. І. Франка, 30 в м. Звягель Житомирської області, вилучено транспортний засіб (автобус) "AtamanА092/А092Н6", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та передано на відповідальне зберігання до майданчику тимчасового утримання транспортних засобів, що за адресою: вул. І. Франка, 54 в м. Звягель.

Постановою старшого слідчого СВ Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області від 30.06.2026 автобус "AtamanА092/А092Н6", реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12026060530000372 та передано на відповідальне зберігання на територію майданчику за адресою: вул. І. Франка, 50А в м. Звягель.

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу встановлено, що автобус "AtamanА092/А092Н6", реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_6 ( АДРЕСА_1 ).

Ініціатор клопотання, звертаючись із ним до суду зазначив, що його метою є збереження речових доказів. Вважаю, що подане клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України та в ньому обґрунтовано зазначено про необхідність арешту майна, яке відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України.

Суттєвих шкідливих наслідків застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження для осіб, яких він стосується, не вбачається.

Також, звертаю увагу, що згідно практики ЄСПЛ втручання держави у власність фізичних чи юридичних осіб це вимушений захід, який держава застосовує тимчасово для досягнення певного результату, і є виправданим, якщо воно здійснюється для задоволення суспільного інтересу.

З огляду на наведене, з метою забезпечення кримінального провадження, враховуючи можливість використання вказаного майна як доказу та з метою його збереження, для проведення повного, всебічного, об`єктивного розслідування,приходжу до висновку про необхідність накладення арешту на транспортний засіб.

Разом з тим, при вирішенні питання про арешт майна слід враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту для майна третіх осіб. Частиною 4 ст.173 КПК також передбачено застосування найменш обтяжливого способу арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Враховуючи зазначені обставини та вимоги закону, вважаю за необхідне частково задовольнити клопотання прокурора про накладення арешту на майно без заборони користування транспортним засобом власником (володільцем).

Керуючись статтями 98, 170-173, 309 КПК України, - слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на автобус "AtamanА092/А092Н6", реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний на праві власності ОСОБА_6 , без заборони користування транспортним засобом власником, та передати йогона зберігання власнику, попередивши про відповідальність за ст.388 КК України за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, до вирішення питання про скасування арешту майна.

Зобов`язати ОСОБА_6 надавати доступ до арештованого автомобіля на першу вимогу слідчого, прокурора або суду.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її винесення.

Роз`яснити, що власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя ОСОБА_1