Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №754/2165/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року м. Київ

Унікальний номер справи № 754/2165/25

Апеляційне провадження № 22-ц/824/10365/2026

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Марченка М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНА КРЕДИТНА КОМПАНІЯ» на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Зотько Т.А., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНА КРЕДИТНА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У лютому 2025 року представник ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНА КРЕДИТНА КОМПАНІЯ» - Бабенко Я.В. звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила: стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за період з 28.09.2023 по 27.01.2025 року за кредитним договором № B202104270032 від 27 квітня 2021 року у розмірі 307 807,87 грн., з яких: 260 330,72 грн. - прострочені відсотки, 10 420,36 грн. - 3 % річних, 37 056,79 грн. - інфляційні втрати;

стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за період з 03.10.2023 по 02.02.2025 року за кредитним договором № B202210030065 від 03 жовтня 2022 року у розмірі 1 182 454,66 грн., з яких: 1 000 000 грн. - прострочені відсотки, 40 109,59 грн. - 3 % річних, 142 345,07 грн. - інфляційні втрати;стягнути судові витрати (т. 1 а.с. 1-12).

На обґрунтування позову зазначала, що 27.04.2021 року між ТОВ «Універсальна кредитна компанія» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № В202104270032. Відповідно до розділу А (істотні умови кредитування), вид кредиту відклична кредитна лінія; ліміт - 560 000,00 грн. на власні цілі; термін повернення кредиту 27.04.2022 року. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно платежами в розмірі та в строки згідно з графіками платежів. За користування кредитом позичальнику було визначено сплату фіксованих процентів у розмірі 4% в місяць на залишок. Зобов`язання позичальника були забезпечені договором застави № BZ202104270032 від 27.04.2021 року та договором поруки № BP202104270032 укладеним з відповідачкою ОСОБА_2 .

Згідно з п. 1.1. Договору поруки, предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитодавцем за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором №В202104270032 від 27.04.2021 року з повернення кредиту в сумі 560 000,00 гривень в термін до 27 квітня 2022 року.

03.10.2022 року між ТОВ «Універсальна кредитна компанія» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №В202210030065. Відповідно до розділу А (істотні умови кредитування), вид кредиту строковий; ліміт договору - 2 500 000,00 грн. на власні цілі; термін повернення кредиту 02.06.2023 позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно платежами в розмірі та в строки згідно з графіками платежів. За користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 2,5% в місяць на залишок. Згідно платіжної інструкції № 968 від 03.10.2022 відповідачу було видано кошти у розмірі 2 500 000,00 грн.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18.12.2024 року по справі № 753/18780/23 позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Універсальна кредитна компанія» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Універсальна кредитна компанія» заборгованість - за кредитним договором № В202104270032 станом на 27 вересня 2023 року в розмірі 918 749,43 грн., з яких: 406 766,63 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 325 413,40 грн. - сума заборгованості за відсотками; 25 874,39 грн. - 3% річних; 160 695,01 грн. інфляційні витрати. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Універсальна кредитна компанія», заборгованість - за кредитним договором № В202210030065 станом на 02 жовтня 2023 року в розмірі 3 178 736,34 грн., з яких: 2 500 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 625 000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. 33 642,12 грн. - 3% річних; 20 094,22 грн. інфляційні витрати.

Згідно розрахунку заборгованості за вих. №2701-2025-01 від 27.01.2025 року, станом на 27.01.2025 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість за Кредитним договором №В202104270032 від 27 квітня 2021 року у розмірі 992 510,75 гривень, з яких: 406 766,63 гривень - прострочена сума кредиту; 585 744,12 гривень - прострочені відсотки. Разом з тим, сума нарахованих та несплачених відсотків за період з 28.09.2023 по 27.01.2025 року становить 260 330,72 гривень. Таким чином, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за період з 28.09.2023 по 27.01.2025 за Кредитним договором №В202104270032 від 27 квітня 2021 року складає: 260 330,72 грн. - прострочені відсотки, 10 420,36 - 3% річних, 37 056,79 грн. - інфляційні втрати, а всього 307 807,87 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за вих. №0302-2025-02 від 03.02.2025 р., доданого до позовної заяви, станом на 03.02.2025 р. у ОСОБА_1 утворилася заборгованість за Кредитним договором №В202210030065 від 03 жовтня 2022 року у розмірі 4 125 000,00 гривень, з яких: 2 500 000,00 гривень - прострочена сума кредиту; 1 625 000,00 гривень - прострочені відсотки. Разом з тим, сума нарахованих та несплачених відсотків за період з 03.10.2023 по 02.02.2025 року становить 1 000 000,00 грн. Загальна заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за період з 03.10.2023 по 02.02.2025 за Кредитним договором №В202210030065 від 03 жовтня 2022 року складає: 1 000 000,00 грн. - прострочені відсотки, 40 109,59 грн. - 3% річних; 142 345,07 грн. - інфляційні втрати. Разом: 1 182 454,66 грн.

Загальна сума до стягнення (прострочені відсотки, 3% річних та інфляційні витрати) за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2 станом на 06.02.2025 року складає 1 490 262,53 грн.(т. 1 а.с. 1-12).

25 березня 2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника ОСОБА_1 - адвоката Півторак Р.А., в якому остання просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивач не мав законних підстав для нарахування відсотків після спливу строку кредитування. Крім того, безпідставно нараховані позивачем 3% річних та інфляційні втрати (т. 1 а.с. 69-76).

29 травня 2025 року від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява в якій зазначені заперечення проти заявленого позову з проханням розглянути справу за її відсутності (т. 1 а.с. 91-92)

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 09 лютого 2026 року позов ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНА КРЕДИТНА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишено без задоволення (т. 1 а.с. 160, 163-168).

Не погодившись з рішенням районного суду, 09 квітня 2026 року представник ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНА КРЕДИТНА КОМПАНІЯ» - адвокат Мальцев В.П. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнути судові витрати з відповідачів (т. 1 а.с. 170-180).

На обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив обставини справи, не дослідив умови кредитного договору та не встановив наявність чи відсутність домовленості сторін щодо нарахування платежів після прострочення. Сторонами договору прямо погоджено порядок нарахування платежів у разі прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до п. А11 Розділу А «Істотні умови кредитування» Кредитного договору-2 «У разі порушення Позичальником строку погашення Кредиту зазначеного у п.АЗ цього договору, починаючи з першого дня порушення строку погашення Кредиту, процентна ставка за користування Кредитом встановлюється у розмірі зазначеному у п.А5 цього договору, а щомісячна винагорода за кредитне обслуговування встановлюється у розмірі зазначеному у п.А8 цього договору».

Сторонами кредитного договору з урахуванням принципу свободи договору (ст. 6, 627 ЦК України) передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щодо щомісячної виплати процентів лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, допускає нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості.

Суд безпідставно застосував загальні норми ст. 1048 ЦК України без врахування умов договору. Зокрема, п. А11 договору №2 встановлює продовження нарахування процентів.

Враховуючи вищевикладене, суд І інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за несплаченими відсотками за Кредитними договорами № В202210030065 від 03 жовтня 2022 року та № В202104270032 від 27 квітня 2021 року (т. 1 а.с. 170-180).

15 червня 2026 року, в системі Електронний суд, представник ОСОБА_1 - адвокат Півторак Р.А. подала до суду відзив на апеляційну скаргу в якому просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити (т. 1 а.с. 226-232).

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Півторак Р.А. заперечувала проти скарги і просила її відхилити.

Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази. Так про розгляд справи апеляційним судом 02 липня 2026 року апелянт ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНА КРЕДИТНА КОМПАНІЯ» був сповіщений 09 червня 2026 року повідомленнями до Електронного кабінету в ЄСІТС товариства та його представників - Мальцева В.П., Бабенко Я.В., кожного окремо, про що у справі є докази. Повідомлення відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , кожного окремо, повернулись із відмітками працівників пошти про відсутність адресатів за зазначеними ними адресами, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від вказаних осіб до суду не надходили. Поряд з цим, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Півторак Р.А. підтвердила належне сповіщення відповідача про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (т. 1 а.с. 221-225, 237-240 т. 2 а.с. 1).

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22).

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06).

Зважаючи на вимоги п. 2 ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 27.04.2021 року між ТОВ «Універсальна кредитна компанія» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №В202104270032 (т. 1 а.с. 26-28, 29-29а).

Відповідно до розділу А (істотні умови кредитування), вид кредиту відклична кредитна лінія; ліміт - 560 000,00 грн. на власні цілі; термін повернення кредиту 27.04.2022 року. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно платежами в розмірі та в строки згідно з графіками платежів. За користування кредитом позичальнику було визначено сплату фіксованих процентів у розмірі 4% в місяць на залишок.

Зобов`язання позичальника були забезпечені договором застави № BZ202104270032 від 27.04.2021 та договором поруки № BP202104270032 укладеним з відповідачкою ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 29а, зворот -32; 32, зворот-33).

Згідно з п. 1.1. Договору поруки, предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитодавцем за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором №В202104270032 від 27.04.2021 року з повернення кредиту в сумі 560 000,00 гривень в термін до 27 квітня 2022 року.

03.10.2022 року між ТОВ «Універсальна кредитна компанія» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №В202210030065 (т. 1 а.с. 33, зворот-36, 37-38).

Відповідно до розділу А (істотні умови кредитування), вид кредиту строковий; ліміт договору - 2 500 000,00 грн. на власні цілі; термін повернення кредиту 02.06.2023, позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно платежами в розмірі та в строки згідно з графіками платежів. За користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 2,5% в місяць на залишок.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2024 року у справі № 753/18780/23 стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Універсальна кредитна компанія» заборгованість за кредитним договором № В202104270032 в розмірі 918 749 грн. 43 коп., з яких: 406 766 грн. 63 коп. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 325 413 грн. 40 коп. - сума заборгованості за відсотками, 25 874 грн. 39 коп. - 3% річних, 160 695 грн. 01 коп. інфляційні втрати. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Універсальна кредитна компанія» заборгованість за кредитним договором № В202210030065 в розмірі 3 178 736 грн. 34 коп., з яких: 2 500 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 625 000 грн. - сума заборгованості за відсотками, 33 642 грн12 коп. - 3% річних, 20 094,22 грн. інфляційні втрати. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Універсальна кредитна компанія» судовий збір в розмірі 62 965 грн. 33 коп. по 31 482 грн. 66 грн. з кожного. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Універсальна кредитна компанія» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28 500 грн. по 14 250 грн. з кожного (т. 1 а.с. 39-43).

Постановою Київського апеляційного суду від 23 квітня 2025 року рішення Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2024 року та додаткове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 лютого 2025 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Універсальна кредитна компанія» заборгованість за кредитним договором №В202104270032 в розмірі 455 578 грн. 64 коп., з яких: 406 766 грн. 63 коп. сума заборгованості за основною сумою боргу та 48 812 грн. 01 коп. сума заборгованості за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Універсальна кредитна компанія» заборгованість за кредитним договором № В202210030065 в розмірі 2 875 000 грн., з яких: 2 500 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 375 000 грн. сума заборгованості за відсотками. В решті позовних вимог відмовлено (т. 1 а.с. 96-109).

Згідно розрахунку заборгованості за вих. №2701-2025-01 від 27.01.2025 року та вих. № 1901-2026-01 від 19.01.2026 року, станом на 27.01.2025 р. у ОСОБА_1 утворилася заборгованість за Кредитним договором №В202104270032 від 27 квітня 2021 року у розмірі 992 510,75 гривень, з яких: 406 766,63 гривень - прострочена сума кредиту; 585 744,12 гривень - прострочені відсотки. Разом з тим, сума нарахованих та несплачених відсотків за період з 28.09.2023 по 27.01.2025 року становить 260 330,72 гривень. Таким чином, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за період з 28.09.2023 по 27.01.2025 за Кредитним договором №В202104270032 від 27 квітня 2021 року складає: 260 330,72 грн. - прострочені відсотки, 10 420,36 - 3% річних, 37 056,79 грн. - інфляційні втрати, а всього 307 807,87 грн. (т. 1 а.с. 44, 138).

Згідно розрахунку заборгованості за вих. № 0302-2025-02 від 03.02.2025 року, доданого до позовної заяви, та за вих. № 1901-20-26-02 від 19.01.2026 року, станом на 03.02.2025 року у ОСОБА_1 утворилася заборгованість за Кредитним договором №В202210030065 від 03 жовтня 2022 року у розмірі 4 125 000,00 гривень, з яких: 2 500 000,00 гривень - прострочена сума кредиту, 1 625 000,00 гривень - прострочені відсотки. Разом з тим, сума нарахованих та несплачених відсотків за період з 03.10.2023 по 02.02.2025 року становить 1 000 000,00 грн.. Загальна заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за період з 03.10.2023 по 02.02.2025 за Кредитним договором №В202210030065 від 03 жовтня 2022 року складає: 1 000 000,00 грн. - прострочені відсотки, 40 109,59 грн. - 3% річних, 142 345,07 грн. - інфляційні втрати. Разом: 1 182 454,66 грн. (т. 1 а.с. 45, 138 зворот).

Загальна сума, нарахована позивачем до стягнення з відповідачів (прострочені відсотки, 3% річних та інфляційні витрати) за Кредитним договором 1 та Кредитним договором 2 станом на 06.02.2025 р. складає 1 490 262,53 грн.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною першою статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

При цьому згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пункті 53 постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 з подібними правовідносинами, щодо застосування абзацу 2 частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, положення зазначеної норми про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 5 квітня 2023 року, справа №910/4518/16).

Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає.

Судова практика у вказану питанні є сталою.

Кредитним договором № В202104270032 за пунктом А3 Договору, укладеним між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 27.04.2021 року, сторони погодили, що кінцевим терміном повернення кредиту є 27 квітня 2022 року (т. 1 а.с. 26).

Кредитним договором № В202210030065за пунктом А3 Договору, укладеним між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 03.10.2022 сторони погодили, що кінцевим терміном повернення кредиту є 02 червня 2023 року (т. 1 а.с. 33 зворот).

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "УНІВЕРСАЛЬНА КРЕДИТНА КОМПАНІЯ" звернулося до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами (справа № 753/18780/23) і постановою Київського апеляційного суду від 25 квітня 2025 року стягнуто таку заборгованість як за тілом кредиту так і за відсотками (т. 1 а.с. 39-43, 96-109).

Звертаючись з даним позовом у лютому 2025 року до суду у цій справі № 754/2165/25 яка переглянута колегією суддів, позивач просив стягнути заборгованість за інший період ніж у справі № 753/18780/23 за простроченим відсотками, проте поза періодом кредитування, а саме за кредитним договором №В202104270032 за період з 28.09.2023 по 27.01.2025 року в сумі 260 330,72 грн.; за кредитним договором № В202210030065 за період з 03.10.2023 по 02.02.2025 року в сумі 1 182 454,66 грн.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за простроченими відсотками не підлягають задоволенню, оскільки такі нараховані поза межами строку кредитування.

Доводи апеляційної скарги, що п. А11 кредитного договору № В202210030065встановлює продовження нарахування процентів з посиланням на правові висновки у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) колегія суддів визнала неспроможними та відхилила.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18, пункти 90, 91 Постанови) зазначено, що відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22, пункт 141 Постанови) уточнено вказаний висновок таким, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Відповідно до п. А11 кредитного договору № В202210030065,у разі порушення позичальником строку погашення кредиту зазначеного у п. А3 цього договору, починаючи з першого дня порушення строку погашення кредиту, процентна ставка за користування кредитом встановлюється у розмірі, зазначеному у п. А5 цього договору, а щомісячна винагорода за кредитне обслуговування встановлюється у розмірі зазначеному у п. А8 цього договору.

Однак, вказаний пункт договору не містить умов щодо продовження строку кредитування (пролонгації договору тощо), тому нарахування відсотків поза межами строку дії кредитування є необґрунтованим.

З цих підстав не підлягають задоволенню і похідні вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, які нараховані на суму заборгованості за відсотками поза межами строку дії кредитування.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжений і на даний час.

За таких обставин, з врахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, що передбачені ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають, адже нараховані позивачем за період після 24 лютого 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності такого висновку, а відтак відхиляються судом як необґрунтовані.

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНА КРЕДИТНА КОМПАНІЯ» - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення -02 липня 2026 року.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

Є.П. Євграфова

В.В. Саліхов