Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №372/3094/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кияшко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 21.05.2026,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Обухівського районного суду Київської області від 21.05.2026 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді 30 годин громадських робіт.

Згідно з вказаною постановою, 15.04.2026 близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке полягало в умисному нанесенні удару паском в район стегна, у зв`язку з чим останньому була завдана шкода фізичному здоров`ю.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді місцевого суду та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що постанова суду є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Звертає увагу, що судом безпідставно перекваліфіковано його дії, оскільки згідно протоколу він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП, однак оскаржуваною постановою його визнано винуватим за ч.1 ст.173-2 КУпАП. Вказує, що матеріали справи взагалі не містять доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, оскільки судом не допитувалися ні його син ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 , яка повідомила поліцію про нібито вчинення домашнього насильства.

ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився та подав клопотання про здійснення судового розгляду без його участі.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника потерпілої - адвоката Киричук Г.М., приходжу до таких висновків.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови, висновок судді про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, письмових поясненнях учасників події.

Згідно з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення ВАД № 638776, 15.04.2026 близько 15 год. 00 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке полягало в умисному нанесенні удару паском в район стегна, у зв`язку з чим останньому була завдана шкода фізичному здоров`ю.

У письмових поясненнях ОСОБА_1 категорично заперечив вчинення ним будь-якого насильства до сина.

Натомість неповнолітній потерпілий ОСОБА_2 та його мати ОСОБА_3 в судове засідання як суду першої інстанції, так і апеляційного суду не з`явилась, викладені ними обставини не підтримали, докази на їх підтвердження не надали.

Крім того, представник потерпілого - адвокат Киричук Г.М. в судовому засіданні апеляційного суду повідомила, що потерпіла сторона підтримує апеляційну скаргу ОСОБА_1 та просить закрити провадження у справі.

Досліджені в ході апеляційного розгляду докази не доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Разом з тим, судом кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

При цьому будь-яких мотивів перекваліфікації дій ОСОБА_1 рішення суду не містить.

Суд розглядає справи про вчинення адміністративних правопорушень лише в межах протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене приходжу до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, не доводиться дослідженими доказами.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 21.05.2026, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, скасувати.

Провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя