Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №161/1869/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1869/26

Провадження № 2/161/2739/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антіпової Т.А.

за участю секретаря судового засідання Остимчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати відомості про батька, зазначені у актовому записі № 964 від 15.04.2021, недійсними. Зобов`язати Луцький міський відділ ДРАЦС виключити ці відомості з актового запису про народження дитини ОСОБА_2 . Залишити графу «батько» незаповненою до моменту подання офіційного документа про визнання батьківства.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є матір`ю дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Актовий запис № 964 від 15.04.2021 року складений Луцьким відділом ДРАЦС.

Під час державної реєстрації народження дитини у графі «батько» були внесені відомості про особу, яка фактично не існує. Ці дані були внесені зі слів матері, без документального підтвердження особи батька, оскільки, на той момент, вона не мала повних відомостей про нього. На момент народження вона знала лише ім`я батька, але не його прізвище. Вони не проживали разом, і батько дитини обіцяв приїхати для офіційного оформлення документів, проте цього не сталося. Саме тому, під час реєстрації народження вона, сподіваючись на приїзд батька дитини, вигадала інше ім`я, щоб не залишати графу «батько» порожньою.

Проте, відомості про батька дитини, зазначені в свідоцтві про народження, не відповідають дійсності.

На даний час, вона проживає в Німеччині, де триває офіційна процедура визнання батьківства через компетентні органи, після завершення якої вона має намір подати документи для внесення вірних даних.

З огляду на викладене, просить суд позов задовольнити та виключити неправдиві відомості про батька з актового запису про народження її дитини.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 лютого 2026 року позовну заяву було залишено без руху (а.с. 11).

23 лютого 2026 року позивачем виконано вимоги ухвали суду та усунені недоліки заяви (а.с. 13-20).

Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 лютого 2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду в порядку загального позовного провадження (а.с. 21).

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 2.14.2026 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті (а.с. 33).

03.06.2026 року до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, за наявними матеріалами справи.

Від представника відповідача, ДРАЦС у Луцькому районі Волинської області 16.06.2026 року до суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника відділу, при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способи захисту передбачені ст. 16 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази надаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3,4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).

Виходячи з положень, викладених в частині 1 статті 82 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої дитини, Мороз ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 15.04.2021 року Луцьким міським відділом ДРАЦС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), де в графі «батько» зазначено « ОСОБА_4 », в графі «мати» - « ОСОБА_1 »(а.с. 8).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України № 000349901558 від 04.02.2022 року, відомості про батька дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с. 4).

Статтею 51 Конституції України, ч.ч. 2,3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Відповідно до ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст. 122 СК України(коли батьки перебувають у шлюбі між собою) та ст. 125 СК України(батьки якої не перебувають у шлюбі між собою) цього Кодексу.

При цьому, згідно, ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Відповідно до статті 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до державного органу реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народила сина, Мороз ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перебуваючи у шлюбі, достовірно не знаючи повні анкетні дані чоловіка, який є батьком дитини, а також за відсутності спільної заяви її та батька дитини, а тому актовий запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 СК України, зі слів матері.

Стаття 136 СК України регламентує порядок оспорювання батьківства особою, яка записана батьком дитини. Так, частиною першою цієї статті встановлено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.

За частиною другою цієї статті, у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Згідно ст. 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК ), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство. Особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство.

Отже, з наведених нормативно-правових норм, якими чітко регламентовано, ким може бути пред`явлено до суду позов про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, вбачається, що позивач, як мати дитини, що народжена не в шлюбі і відомості про батька якої записані відповідно до положень ст. 135 СК України, зі слів матері, не наділена правом на звернення до суду з таким позовом.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до Луцького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини.

Одночасно, суд вважає за доцільно роз`яснити позивачеві, що відповідно до статті 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

За положеннями пункту 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом МЮ України від 12.01.2011 №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, серед іншого, рішення суду про визнання батьківства.

Згідно з пунктом 2.16.4. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

З огляду на викладене, до суду має право звернутись особа, яка вважає себе батьком дитини, Мороз ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позовом про визнання батьківства.

Керуючись ст. ст. 122, 126, 128, 134, 135, 136, 138 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 10-18, 81, 263-268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Луцького міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області про виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини, – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 02 липня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова