Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №405/4134/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2026 року м. Кропивницький

справа № 405/4134/25

провадження № 22-ц/4809/1148/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Єгорової С.М. (суддя-доповідач), суддів: Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,

учасники справи:

позивач – Комунальне підприємство «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Осіповою Юлією Юріївною, на рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 21 листопада 2025 року у складі головуючого судді Волоткевича А. В.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

У липні 2025 року Комунальне підприємство «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради звернулось з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути із відповідачки на свою користь борг за послуги з постачання теплової енергії в сумі 11 713, 73 грн, 1 218,32 грн інфляційних втрат та 353,51 грн 3 % річних з покладенням на відповідачку судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено, що відповіднодо «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21 липня 2005 року та «Правил надання послуг з постачання теплової енергії типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830, Закону України «Про теплопостачання» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», позивач надає споживачам послуги з постачання теплової енергії.

Вказано, що ОСОБА_1 є власником квартири та споживачем послуг з постачання теплової енергії, які надавались за адресою: АДРЕСА_1 .

Шляхом подачі теплової енергії за вказаною вище адресою, сторони вступили у фактичні договірні правовідносини. Однак у порушення ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання повинні виконуватись належним чином, упродовж тривалого часу відповідачка не здійснює оплату за надані позивачем послуги.

Так, у період з 30 січня 2022 року по 30 вересня 2023 року включно відповідачці надавались послуги з централізованого теплопостачання за її адресою, а тому, станом на 01 січня 2025 року її заборгованість перед позивачем становить 11 713,73 грн.

Керуючись ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачці суму основного боргу в розмірі 11 713, 73 грн, індекс інфляції, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України у розмірі 1 218, 32 грн та 3% річних у розмірі 353,51 грн.

З урахуванням викладеного вище, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Подільського районного суду міста Кропивницького від 21 листопада 2025 року задоволено позов Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів (боргу) за отриману послугу з централізованого теплопостачання.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 11 713,73 грн основного боргу, 1 218,32 грн інфляційних втрат та 353,51 грн 3 % річних та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд керувався тим, що позивачем з 30 січня 2022 року по 30 вересня 2023 року включно відповідачці було надано послугу з централізованого теплопостачання за адресою її проживання, за яку сплачено не було. Встановивши, що за ОСОБА_2 рахується заборгованість перед підприємством за надані послуги централізованого теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 13 285,55 грн, суд першої інстанції вважав, що заборгованість підлягає стягненню з відповідачки. При цьому суд зазначив, що відповідачка доказів оплати боргу до суду не надала, позов не заперечила, контррозрахунок суми заборгованості не подала.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Осіпова Юлія Юріївна, подала до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 21 листопада 2025 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначено, що починаючи з січня 2022 року ОСОБА_1 фактично не користувалась послугами з постачання теплової енергії, що надаються споживачам КП «Теплоенергетик» КМР» у зв`язку з тим, що на цей момент у будинку залишилось лише 3 квартири не відключені від зовнішніх інженерних мереж централізованого теплопостачання, відтак постачання теплової енергії до будинку по АДРЕСА_2 , не здійснювалося.

Представник вказує, що в жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Кропивницької міської ради із заявою про відключення її квартири від зовнішніх інженерних мереж централізованого теплопостачання у зв`язку з тим, що вона не отримує послугу з постачання теплової енергії. В листопаді 2022 року відповідачка отримала витяг з протоколу № 7 засідання постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води від 21 листопада 2022 року, згідно п. 7 якого ОСОБА_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 рекомендовано влаштувати індивідуальне газове опалення у квартирі. Також той факт, що в будинок АДРЕСА_2 не здійснювалося централізоване теплопостачання з 2022 року підтверджується і письмовими поясненнями мешканця кв. АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 .

Так, представник вказує, що відповідно до акту про відключення житлового будинку від зовнішніх інженерних мереж централізованого теплопостачання від 24 жовтня 2023 року житловий будинок по АДРЕСА_2 відключено від мереж централізованого теплопостачання шляхом заварювання трубопроводів. Даний акт підписано представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії ОСОБА_4 . Не зважаючи на наявність такого акту, в березні 2024 року представник КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на спожиту теплову енергію за період з січня 2022 року по лютий 2024 року в розмірі 11 713 грн. 73 коп. 29 квітня 2024 року Ленінським районним судом м. Кіровограда видано судовий наказ, згідно з яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» заборгованість за послуги теплопостачання за період з січня 2022 року по лютий 2024 року в розмірі 11713,73 грн. Дізнавшись про існування такого судового наказу в грудні 2024 року, ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в якій зазначила про те, що вимоги стягувача є безпідставними, оскільки житловий будинок по АДРЕСА_2 відключено від мереж централізованого теплопостачання, в результаті чого 03 січня 2025 року Ленінським районним судом м. Кіровограда винесено ухвалу про скасування судового наказу № 405/2256/24 від 29 квітня 2024 року.

Разом з тим, 01 липня 2025 року КП «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» звернулось до Подільського районного суду м. Кропивницький із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на спожиту теплову енергію за період з 30 січня 2022 року по вересень 2023 року в розмірі 11 713 грн. 73 коп. Таким чином, звернувшись до суду із позовною заявою позивач змінив період, за який стягується заборгованість, при чому сума заборгованості залишилась незмінною як і була в заяві про видачу судового наказу, а саме 11 713 грн 73 коп.

З урахуванням зазначеного, відповідачка зазначає, що починаючи з січня 2022 року централізоване теплопостачання в будинок АДРЕСА_2 не здійснювалося, відтак ОСОБА_1 фактично не користувалась послугами з постачання теплової енергії, а отже вимоги позивача про стягнення заборгованості за цей період з відповідача є безпідставними та такими, що не могли бути задоволені судом.

Також зазначила, що ОСОБА_1 не отримувала жодного процесуального документу з моменту відкриття провадження у справі, а отже була позбавлена права можливості надати докази в судові засіданні і не могла захистити свої законні права та інтереси в суді першої інстанції.

Крім того, зазначено, що відповідачка є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому звільнена від сплати судового збору, чого місцевий суд не врахував.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Представник позивача ОСОБА_5 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги та залишити без змін рішення Подільського районного суду м. Кропивницького від 21 листопада 2025 року без змін.

Зазначила, що позивачем надавалися послуги з централізованого теплопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі по квартирі АДРЕСА_4 , факт надання яких підтверджується, зокрема, актами про включення централізованого опалення на житлові будинки від 27 жовтня 2021 року, від 14 листопада 2022 року, копії яких додаються для спростування заперечень відповідачки.

Відтак, представник вказує, що в опалювальні періоди 2021-2022 року та 2022-2023 року будинок за адресою АДРЕСА_2 був підключений до мереж централізованого опалення.

Зауважує, що на час надання дозволу ОСОБА_1 про відключення її квартири від зовнішніх інженерних мереж централізованого теплопостачання, діяв Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 №169. Відтак, сам факт отримання дозволу (рішення міжвідомчої комісії) на відключення квартири чи нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення не є підтвердженням фактичного відключення від системи централізованого теплопостачання. Дозвіл на відключення є лише початковим етапом процедури відокремлення від мереж централізованого опалення та не свідчить про фактичне виконання технічних заходів, передбачених законодавством. До моменту виконання передбачених технічних умов, проведення відповідних робіт з відокремлення, оформлення акта про відключення, внесення змін до технічної та облікової документації, а також належного документального оформлення завершення процедури, споживач вважається підключеним до мереж централізованого теплопостачання. Відповідно, саме по собі отримання дозволу на відключення не припиняє правовідносини щодо надання послуги та не звільняє споживача від обов`язку здійснювати оплату за послуги теплопостачання у встановленому законом порядку

Представник вказує, що ОСОБА_1 не надано до КП «Теплоенергетик» КМР» жодних підтверджуючих документів про відключення та встановлення автономного опалення у її квартирі (а.с.68-71).

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Згідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення із відповідачки на користь позивача судового збору скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення. В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини.

КП «Теплоенергетик» КМР», відповідно до «Правил надання послуг з постачання теплової енергії типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, Закону України «Про теплопостачання» та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надає споживачам послуги з теплопостачання у м. Кропивницький.

ОСОБА_1 є споживачем теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності відповідачки на вищезазначену квартиру підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 7).

Згідно з рішенням Кропивницької міської ради від 02 лютого 2021 року № 78 «Про перейменування Комунального підприємства «Теплоенергетик» та затвердження статуту у новій редакції», Комунальне підприємство «Теплоенергетик» перейменовано в Комунальне підприємство «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» (скорочене найменування - КП «Теплоенергетик» КМР»); змінено юридичну адресу КП «Теплоенергетик» КМР» та визначено її як: вул. Сергія Гришина 23/16, м. Кропивницький, 25030. Дата запису змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 11.03.2021.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

Колегією суддів з`ясовано, що на стадії апеляційного розгляду справи відповідачкою та позивачем долучено нові докази, які не були надані ними під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Вирішуючи питання про прийняття цих доказів та врахування їх при розгляді справи, колегія суддів зазначає таке.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Положеннями статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до частин другої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції має право досліджувати нові докази, якщо неподання таких доказів до суду першої інстанції зумовлене поважними причинами (поважність причин повинен довести заявник, який подає такі докази). Вказане положення закріплене законодавцем з метою забезпечення змагальності процесу в суді першої інстанції, де сторони повинні надати всі наявні в них докази, і недопущення зловживання стороною своїми правами.

Таким чином, тлумачення положень 367 ЦПК України дає можливість виснувати, що суд апеляційної інстанції, здійснюючи апеляційний розгляд справи, може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа, з доведених нею поважних причин, не мала можливості подати до суду першої інстанції. Разом з тим, вирішуючи питання стосовно прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, суд апеляційної інстанції зобов`язаний мотивувати свій висновок у відповідній ухвалі або в ухваленому судовому рішенні. Крім того, у разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями статті 44 цього Кодексу повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Отже, учасники справи зобов`язані подават4и усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Норми ЦПК України надають детальну регламентацію строків подання доказів, що, об`єктивно, мінімізує можливі випадки зловживання правами у сфері доказування.

Випадки дослідження апеляційним судом нових доказів можуть бути, зокрема, наступними:

1) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції, але особа, яка їх подає до апеляційного суду, не знала і не могла знати про їх існування;

2) докази існували на час розгляду справи в суді першої інстанції і учасник процесу знав про них, однак з об`єктивних причин (не залежних від нього) не міг надати їх до суду;

3) суд першої інстанції помилково виключив із судового розгляду надані учасником процесу докази, що могли мати значення для справи;

4) суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, коли їх подання суду для нього становило певні труднощі тощо).

5) наявні інші поважні причини їх ненадання до суду першої інстанції, де відсутні умисел чи недбалість особи, яка їх подає, або вони не досліджені цим судом внаслідок інших процесуальних порушень.

Враховуючи, що відповідачка не приймала участі у розгляді справи в суді першої інстанції, задля забезпечення права на справедливий суд, а також враховуючи принципи диспозитивності, колегія суддів вважає за можливе прийняти до уваги докази, долучені відповідачкою до апеляційної скарги, а також докази, долучені позивачем до відзиву на апеляційну скаргу та врахувати їх при розгляді апеляційної скарги.

24 жовтня 2023 року начальником КП «ЖЕО №1» «КМР» Ковальовою С.М., представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, здійснено відключення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) начальником Центрального ТР Тумко П.Д., складено акт про відключення житлового будинку, від зовнішніх мереж централізованого теплопостачання житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 (а.с.48).

Відповідно до витягу з протоколу засідання постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води від 21 листопада 2022 року протокол №7 п.10, ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , рекомендовано влаштувати індивідуальне (автономне) газове опалення у квартирі (нежитловому приміщенні).

Для цього, ОСОБА_1 необхідно:

1.Звернутись до балансоутримувача/управителя житлового будинку для отримання технічних умов відокремлення квартири (нежитлового приміщення) від внутрішньобудинкової системи централізованого опалення та гарячого водопостачання.

2.Забезпечити виготовлення проєкту встановлення системи індивідуального (автономного) газового опалення у квартирі (нежитловому приміщенні), виготовленого відповідно до державних будівельних норм і правил.

У разі встановлення електроопалення, рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до балансоутримувача/управителя житлового будинку щодо необхідності отримання технічних умов на будинок для збільшення приєднаної потужності. Термін дії – один рік (а.с.52).

Згідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи (а.с.51).

Відповідно до копії акту про включення централізованого опалення на житлові будинки КП ЖНО №1 КМР в опалювальному сезоні 2021-2022 роки від 27 жовтня 2021 року, відповідальними особами КП «Теплоенергетик «КМР» засвідчено, що відбулось включення централізованого опалення на житлові будинки, зокрема, і будинок по АДРЕСА_2 , включення відбулось 28 жовтня 2021 року (а.с.75 зворот).

Згідно копії акту про включення централізованого опалення на житлові будинки КП ЖНО №1 КМР в опалювальному сезоні 2022-2023 роки від 14 листопада 2022 року, відповідальними особами КП «Теплоенергетик «КМР» засвідчено, що відбулось включення централізованого опалення на житлові будинки, зокрема, і будинок по АДРЕСА_2 , включення відбулось 03 листопада 2022 року (а.с.75).

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Заперечуючи щодо позовних вимог, відповідачка, в своїй апеляційній скарзі зазначає про те, що в жовтні 2022 року вона звернулась до Кропивницької міської ради із заявою про відключення її квартири від зовнішніх інженерних мереж централізованого теплопостачання у зв`язку з тим, що вона не отримує послугу з постачання теплової енергії. В листопаді 2022 року відповідачка отримала витяг з протоколу № 7 засідання постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води від 21 листопада 2022 року, згідно п. 7 якого ОСОБА_1 , що проживає за адресою АДРЕСА_1 , рекомендовано влаштувати індивідуальне газове опалення у квартирі.

Ознайомившись із доводами відповідачки колегія суддів зазначає таке.

Так, на час надання дозволу ОСОБА_1 про відключення її квартири від зовнішніх інженерних мереж централізованого теплопостачання, діяв Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року №169 (далі «Порядок № 169»).

Цей Порядок визначає процедуру відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (далі - споживачі) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (пункт 1 розділу I Порядку №169).

Розділом II Порядку № 169 визначено порядок відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків від ЦО та/або ГВП.

Рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.

Рішення власника (співвласників) будівлі, в тому числі житлового будинку, про відключення від ЦО та/або ГВП приймається відповідно до вимог Цивільного кодексу України, законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Власник (співвласники) будівлі, в тому числі житлового будинку, подає (подають) до органу місцевого самоврядування заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП, яка складається в довільній формі, із зазначенням причини відключення, а також інформацію про намір влаштування в будівлі систем індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання). Для багатоквартирного будинку до заяви додатково додається протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку (витяг із протоколу) про ухвалене співвласниками рішення про відключення будинку від ЦО та/або ГВП та зазначаються особи, уповноважені представляти інтереси співвласників у вирішенні питань щодо відключення багатоквартирного будинку.

Орган місцевого самоврядування відповідно до законодавства розглядає подані документи за наявності затвердженої ним схеми теплопостачання відповідного населеного пункту.

Заява про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП передається на розгляд Комісії.

Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП за участю заявника чи його уповноваженого представника.

Комісія приймає рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП та надає пропозиції щодо типу системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання), яку можна встановити в будівлі після відключення.

Під час прийняття рішення Комісія враховує технічні можливості наявних мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання населеного пункту чи окремого кварталу (мікрорайону) щодо забезпечення живлення запропонованої власником (співвласниками) будівлі системи, та за потреби надає пропозиції органу місцевого самоврядування щодо збільшення потужностей, а також заміни систем внутрішньоквартальних, магістральних мереж електро-, газо-, водо-, теплопостачання, потрібних для встановлення в будівлі системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) та пропозиції щодо фінансування таких заходів.

Комісія передає рішення до органу місцевого самоврядування протягом п`яти робочих днів із дня його прийняття. Копія рішення Комісії надається заявникові.

Орган місцевого самоврядування на найближчому засіданні за участі заявника чи його уповноваженого представника приймає відповідно до законодавства рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП з урахуванням рекомендацій Комісії. Копія рішення органу місцевого самоврядування надається заявникові.

Для відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, власник (співвласники) забезпечує розроблення проєкту відключення будівлі від ЦО та/або ГВП, який має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил, і проєкту системи індивідуального чи автономного теплопостачання будівлі, який розробляється з урахуванням схеми теплопостачання населеного пункту та має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил.

Відключення будівлі від ЦО та/або ГВП здійснюється виконавцем відповідної комунальної послуги, або оператором зовнішніх інженерних мереж, якщо він не є виконавцем комунальної послуги, або залученим власником (співвласниками) суб`єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, з обов`язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, в присутності виконавця відповідної комунальної послуги після отримання рішення органу місцевого самоврядування, що дозволяє відключення такої будівлі.

Відключення будівлі від ЦО та/або ГВП здійснюється лише в міжопалювальний період, але не пізніше ніж 01 вересня.

Витрати, пов`язані з відключенням від ЦО та/або ГВП, здійснюються за рахунок власника (співвласників) та інших коштів, не заборонених Законом.

Узгодження дати і часу виконання робіт із відключення від ЦО та/або ГВП з виконавцями таких робіт та інформування про це співвласників багатоквартирного будинку здійснюється уповноваженою ними особою.

У разі виконання робіт із відключення від ЦО та/або ГВП оператором зовнішніх інженерних мереж або іншим залученим власником суб`єктом господарювання власник будівлі чи уповноважена особа співвласників багатоквартирного будинку письмово повідомляє виконавця послуг з постачання теплової енергії, виконавця послуг з постачання гарячої води про дату і час виконання робіт із відключення не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня виконання таких робіт. Неприбуття представників виконавців відповідних комунальних послуг за умови їх повідомлення не може бути підставою для відмови у виконанні робіт із відключення від ЦО та/або ГВП.

Після виконання робіт із відключення будівлі від ЦО та/або ГВП складається акт про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від зовнішніх інженерних мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання)/постачання гарячої води (додаток 2) - по одному примірнику для власника/представника співвласників та кожного виконавця відповідної комунальної послуги, а також для оператора зовнішніх інженерних мереж або іншого суб`єкта господарювання (у разі їх залучення відповідно до пункту 10 цього розділу). Такий акт підписується усіма присутніми під час відключення сторонами: власником/представником співвласників та кожним виконавцем відповідної комунальної послуги, а також оператором зовнішніх інженерних мереж або іншим суб`єктом господарювання (у разі їх залучення).

Аналізуючи вищезазначені вимоги Порядку №169, колегія суддів зазначає, що сам факт отримання дозволу (рішення міжвідомчої комісії) на відключення квартири від мереж централізованого опалення не є підтвердженням фактичного відключення від системи централізованого теплопостачання. Дозвіл на відключення є лише початковим етапом процедури відокремлення від мереж централізованого опалення та не свідчить про фактичне виконання технічних заходів, передбачених законодавством. До моменту виконання передбачених технічних умов, проведення відповідних робіт з відокремлення, оформлення акта про відключення, внесення змін до технічної та облікової документації, а також належного документального оформлення завершення процедури, споживач вважається підключеним до мереж централізованого теплопостачання.

Відтак, саме по собі отримання дозволу відповідачкою на відключення не припиняє правовідносини щодо надання послуги та не звільняє споживача від обов`язку здійснювати оплату за послуги теплопостачання у встановленому законом порядку.

Право на відключення і фактичне відключення – це різні юридичні факти.

Розділом ІІІ Порядку № 169 передбачено порядок відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від ЦО та ГВП.

Зокрема, власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні. Інформація про перелік багатоквартирних будинків, у яких не менше ніж половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, розміщується на офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування, виконавців відповідних комунальних послуг (п. 1, 2 Розділу ІІІ Порядку № 169).

Для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи (опалення та/або гарячого індивідуального теплопостачання водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення.

Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд Комісії . Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП за участю заявника або його уповноваженого представника (п. 3-5 Розділу ІІІ Порядку № 169).

Згідно п. 6 Розділу ІІІ Порядку №169 комісія надає заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проектної документації. Витяг із протоколу Комісії з результатами розгляду звернення надається заявникові протягом десяти робочих днів.

Для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проекту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків (п. 7 Розділу ІІІ Порядку № 169).

Після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП складається акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (додаток 3) по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також для іншого суб`єкта господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу (п. 13 Розділу ІІІ Порядку № 169).

Разом з тим, ОСОБА_1 , не надано до КП «Теплоенергетик» КМР» жодних підтверджуючих документів про відключення та встановлення автономного опалення у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Заперечуючи щодо позовних вимог позивача, відповідачка також зазначає про те, що відповідно до акту про відключення житлового будинку від зовнішніх інженерних мереж централізованого теплопостачання від 24 жовтня 2023 року житловий будинок по АДРЕСА_2 відключено від мереж централізованого теплопостачання шляхом заварювання трубопроводів. Вказує, що з січня 2022 року централізоване теплопостачання теплової енергії за адресою по АДРЕСА_2 не здійснювалось, а тому вимоги позивача є необґрунтованими.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідно до копії акту про включення централізованого опалення на житлові будинки КП ЖЕО №1 КМР в опалювальному сезоні 2021-2022 роки від 27 жовтня 2021 року, відповідальними особами КП «Теплоенергетик «КМР» засвідчено, що відбулось включення централізованого опалення на житлові будинки, зокрема, і будинок по АДРЕСА_2 , включення відбулось 28 жовтня 2021 року (а.с.75 зворот).

Згідно копії акту про включення централізованого опалення на житлові будинки КП ЖЕО №1 КМР в опалювальному сезоні 2022-2023 роки від 14 листопада 2022 року, відповідальними особами КП «Теплоенергетик «КМР» засвідчено, що відбулось включення централізованого опалення на житлові будинки, зокрема, і будинок по АДРЕСА_2 , включення відбулось 03 листопада 2022 року (а.с.75).

24 жовтня 2023 року начальником КП «ЖЕО №1» «КМР» Ковальовою С.М., представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, здійснено відключення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) начальником Центрального ТР Тумко П.Д., складено акт про відключення житлового будинку, від зовнішніх мереж централізованого теплопостачання житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_2 (а.с.48).

Згідно розрахунку заборгованості здійсненого КП «Теплоенергетик КМР», заборгованість ОСОБА_1 за послуги з теплопостачання та плати за абонентське обслуговування, з 30 січня 2022 року по жовтень 2023 року становить 11 713, 73 грн (а.с.5).

Відтак, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги в частині відсутності у відповідачки обов`язку зі сплати заборгованості за спожиті послуги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Відповідачка не надала суду доказів на підтвердження її доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини; забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу; власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 25 березня 2024 року у справі № 462/1232/23 (провадження № 61-16076св23).

Наявними у матеріалах доказами підтверджується та не спростовано відповідачкою, що ОСОБА_1 за період часу з січня 2022 року по жовтень 2023 року фактично користувалася житлово-комунальними послугами з постачання теплової енергії, а тому, як споживач зобов`язана оплачувати фактично спожиті житлово-комунальні послуги.

Відтак, позивач на законних підставах нараховував споживачу ОСОБА_1 плату за послуги з теплопостачання.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.1 ст. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року № 630 споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Окрім цього за приписами ч. б ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як зазначено позивачем з 30 січня 2022 року по 30 вересня 2023 року включно відповідачці було надано послуги з централізованого теплопостачання, за яку сплачено не було, за відповідачкою рахується заборгованість перед підприємством за надані послуги централізованого теплопостачання з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 13 285,55 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до ст. 625 ЦК України - боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, три відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, 3% річних становить 353,51 грн та 1 218,32 грн - індекс інфляції.

Крім того, на виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» до тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води не враховуються витрати, які включаються до складу плати за абонентське обслуговування, КП «Теплоенергетик» КМР» запровадило окрему плату за абонентське обслуговування. Вона нараховується всім споживачам, з якими укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

З 01 березня 2022 року плата за абонентське обслуговування у розрахунку на один особовий рахунок для послуг з постачання теплової енергії, що надаються споживачам КП «Теплоенергетик» КМР» становить: 35,19 грн на місяць з ПДВ, а з 01 липня 2022 року плата за абонентське обслуговування у розрахунку на один особовий рахунок для послуг з постачання теплової енергії, що надаються споживачам КП «Теплоенергетик» КМР» становить: 36,88 грн. на місяць з ПДВ, а з 01 грудня 2022 року плата за абонентське обслуговування у розрахунку на один особовий рахунок для послуг з постачання теплової енергії, що надаються споживачам КП «Теплоенергетик» КМР» становить: 38,07 грн на місяць з ПДВ.

Розрахунок абонентської плати проведено відповідно до Закону України від 09.11.2017 року № 2189-УІІІ «Про житлово-комунальні послуги» зі змінами та доповненнями та враховуючи вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 808 від 21 серпня 2019 року «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами».

Щодо пояснень ОСОБА_3 , які долучені відповідачкою до апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що такі пояснення не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені належними та достатніми доказами.

З урахуванням зазначеного вище позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, в той час як відповідачкою не спростовано наявності у неї заборгованості перед позивачем, у зв`язку з чим відсутні підстави для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення із відповідачки на користь позивача судового збору.

Так, згідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи (а.с.51).

Пунктом 9 частини 1 статті 5 ЗУ «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Частиною 6 статті 141 ЦПК України визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням зазначеного вище, у зв`язку з тим, що відповідачка звільнена від сплати судового збору, рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 21 листопада 2025 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» судового збору у розмірі 3 028 грн необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким компенсувати Комунальному підприємству «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3 028 грн. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 21 листопада 2025 року в частині стягнення із відповідачки на користь позивача судового збору – скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким компенсувати Комунальному підприємству «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3 028 грн. В іншій частині рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 21 листопада 2025 року слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 384 ЦПК України ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Осіпова Юлія Юріївна, задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 21 листопада 2025 рокув частині стягнення із ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» судових витрат по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким компенсувати Комунальному підприємству «Теплоенергетик» Кропивницької міської ради» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3 028 грн.

В іншій частині рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 21 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повна постанова складена 02.07.2026.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді О. Л. Карпенко

С. І. Мурашко