Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №216/5989/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1241/26 Справа № 216/5989/25 Суддя у 1-й інстанції - ОНОПЧЕНКО Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року Кривий Ріг

30.06.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг при секретарі судового засідання Шевченко В.В., судовому розпоряднику Рудю С.П. клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції та апеляційну скаргу захисника Богославського А.С. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.12.2025р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає в АДРЕСА_1

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

за участю захисника Богославського А.С.

особи, яку притягнуто до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Богославським А.С., та у зв`язку із поданням апеляційної скарги із пропуском строку на апеляційне оскарження заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначив, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 була розглянута за її відсутності, повідомлення про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 не отримувала, та вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції пропущено з поважних причин, прохає вказаний строк поновити.

Суд апеляційної інстанції дослідивши доводи клопотання захисника про поновлення строку встановив, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята 16.12.2025р., строк на апеляційне оскарження для ОСОБА_1 сплив 26.12.2025р., судовий розгляд проведено за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої підлягає поновленню.

В апеляційній скарзі захисник:

- зазначає, що бланк протоколу не відповідає вимогам, зазначеним у Додатку 16 до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», а саме не є розміром 297х210мм (+/- 0,5мм), масою 80г/м-2, не надрукований на самокопіювальному папері, є неналежним та недопустимим доказом;

- вважає, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», оскільки відсутні відомості про порушення нею ПДР України;

- зазначає, що матеріали справи містять відомостей про керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відеозапис не є безперервним;

- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 скасувати за відсутністю її діях складу адміністративного правопорушення.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді доповідача, доводи захисника та особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, які підтримали подану апеляційну скаргу та прохали про її задоволення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги дійшов висновку про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 визнано винуватою у тому, що вона 14 липня 2025 року близько 12 години 42 хвилини по вул. Салтиківській, біля буд. 9б в м. Кривому Розі керувала транспортним засобом BMW X5 державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість мови та рухів. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування свого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції поклав:

- протокол про вчинення адміністративного правопорушення серія ЕПР 1 № 391310 від 14.07.2025р. відповідно до змісту якого ОСОБА_1 відмовилася від проходження медичного огляду на встановлення стану наркотичного сп`яніння;

- відеозапис з нагрудних камер інспекторів поліції, яким підтверджено, що водій ОСОБА_1 була зупинена працівниками поліції та в ході розмови з нею працівниками поліції було виявлено у неї ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 відмовилася та почала тікати, щоб уникнути відповідальності.

Таким чином суд першої інстанції дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, та оцінивши сукупність доказів, встановив в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду про визнання її винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.

Допитаний судом апеляційної інстанції працівник поліції ОСОБА_2 показав, що працівників патрульної поліції викликала безпосередньо ОСОБА_1 щодо конфлікту із сусідом.

Коли вони прибули на місце, ОСОБА_1 не було вдома, та сусід повідомив, що ОСОБА_1 вживає наркотичні засоби.

Він особисто із напарником стали чекати ОСОБА_1 на подвір`ї, та через деякий час вона приїхала, повідомила що була у майстра манікюру, тому затрималась.

Після чого ОСОБА_1 сіла до автомобілю та стала висловлюватися нецензурною лайкою, після чого ОСОБА_1 було висловлено вимогу проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння з підстав неадекватної поведінки та отриманої інформації, що вона вживає наркотичні засоби.

Після висловленої вимоги огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 почала тікати, вони з напарником її наздогнали, здійснили її адміністративне затримання, доставили до відділу поліції, де склали протокол за ч. 1 ст. 130КУпАП за відмову від огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 утворила саме її відмова від огляду на стан сп`яніння, що є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України. Вказана обставина достатньо та повно зафіксована на відеозапису та не викликає сумніву у своєї достовірності, крім того підтверджена свідком ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а наведені в оскаржуваній постанові мотиви, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги захисника, що бланк протоколу не відповідає вимогам, зазначеним у Додатку 16 до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», а саме не є розміром 297х210мм (+/- 0,5мм), масою 80г/м-2, не надрукований на самокопіювальному папері, є неналежним та недопустимим доказом, не мають під собою підґрунтя, оскільки вказана Інструкція передбачає також за наявності технічної можливості складення протоколу в електронній формі із автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.

Доводи апеляційної скарги захисника, що працівники поліції зупинили ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», оскільки відсутні відомості про порушення нею ПДР України, є безпідставними, оскільки відповідно до рапорту працівників поліції Лещенко М.С. було зупинено відповідно до вимог п. 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію».

Доводи апеляційної скарги захисника, що матеріали справи не містять відомостей про керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відеозапис не є безперервним, є також неспроможними, факт керування транспортним засобом підтвердив у судовому засіданні працівник патрульної поліції Гончаров А., який показав, що у складі наряду «Буран 302» ним було встановлено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , у якої було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 відмовилася від огляду на стан сп`яніння, почала тікати, після чого її було затримано, після чого викликано працівників швидкої медичної допомоги та адвоката з безоплатної правової допомоги.

Таким чином доводи апеляційної скарги про скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище постанова суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, вмотивованим та справедливим судовим рішенням.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Клопотання захисника Богославського Андрія Сергійовича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.12.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік задовольнити, строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції поновити.

Апеляційну скаргу захисника Богославського Андрія Сергійовича в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.12.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік залишити без задоволення.

Постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.12.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя