Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №635/1094/25 — Харківський районний суд Харківської області

29.06.26

Справа № 635/1094/25

Провадження № 2/635/851/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Даниленко Т.П.,

за участі секретаря судового засідання Альохіної В.В.,

представник позивача – адвоката Розсошенка І.І. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , малолітньої ОСОБА_3 про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Харківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , малолітньої ОСОБА_3 , в якому просить: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 45078,33 грн заборгованості за аліментами в межах вартості 5/6 часток майна, яке нею спадкується після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 , яка діє як законний представник малолітньої ОСОБА_3 , 2012 року народження, на користь ОСОБА_1 9 015,66 грн заборгованості за аліментами, в межах вартості 1/6 частки майна, яке спадкується малолітньою ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9800,00 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 968,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивач з 17.10.2003 перебувала із ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу за час подружнього життя ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_6 . У свідоцтві про народження батьком дитини вказаний ОСОБА_5 , мати ОСОБА_1 . Шлюб між позивачем та ОСОБА_5 було розірвано. Заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22.09.2022 у справі №552/2944/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, позовні вимоги були задоволені та стягнуто з ОСОБА_5 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 24.06.2022 та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років. На виконання рішення суду, 29.09.2022 судом було видано виконавчий лист. Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.02.2023 на підставі виконавчого листа №552/2944/22 від 29.09.2022 було відкрито виконавче провадження ВП №70655390. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_5 , постановою головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.12.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП №70655390, згідно свідоцтва про смерть боржника НОМЕР_1 , виконавче провадження було закінчено. За життя ОСОБА_5 не добросовісно виконував рішення суду від 22.09.2022 у справі №552/2944/22 та не сплачував належним чином аліменти на сина, тому за період з липня 2022 року по грудень 2023 року на день його смерті утворилася заборгованість зі сплати аліментів у сумі 54 093,99 грн. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на його нерухоме майно у вигляді будинків в м. Південне Харківського району Харківської області. Згідно із заповітом, заведеної приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Змієвської Тетяни Миколаївни, спадкоємцем після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 є його дружина – ОСОБА_2 - відповідач. Спадщину прийняли дружина та малолітня донька спадкодавця – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 2012 року народження, в інтересах якої діє її мати ОСОБА_2 , та які отримали свідоцтва про право на спадщину. Заборгованість зі сплати аліментів за період з липня 2022 року по грудень 2023 року в сумі 54 093,99 грн залишилась не сплаченою та увійшла до складу спадщини, про стягнення якої зі спадкоємців позивач заявила відповідною заявою про задоволення вимог кредитора. 05 серпня 2024 року заява зареєстрована по книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №4/160.05.08.2024/2024, спадкова справа №4/2024 Із зазначеною заявою відповідач ОСОБА_2 ознайомлена 05.08.2024. Отже, позивач, 05 серпня 2024 року, подала до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Змієвської Т.М. вимогу (претензію) кредитора в порядку та строки, передбачені статтею 1281 ЦК України не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Але, відповідачем ніяких дій на погашення вимоги (претензії) кредитора-позивача не виконано. Отже, обов`язок спадкодавця ОСОБА_5 щодо сплати заборгованості за аліментами, які були присуджені судом позивачу (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок його смерті, а перейшов до його спадкоємців дружини та малолітньої доньки, в інтересах якої діє відповідачка. Зважаючи на те, що спадкоємці боржника прийняли спадщину після померлого ОСОБА_5 , тому безпосередньо до відповідачки ОСОБА_2 , яка діє в особистих інтересах, та до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , перейшов обов`язок задовольнити вимоги ОСОБА_1 , в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Спадкоємцями померлого відповідно до матеріалів спадкової справи є дружина ОСОБА_2 - 5/6 частки та донька ОСОБА_3 , законним представником якої є ОСОБА_2 - 1/6 частки. Отже, заборгованість за аліментами підлягає стягненню із спадкоємців пропорційно частці у спадщині.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10.02.2025 справу прийнято до розгляду суддею Даниленко Т.П. та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 06.08.2025 відмовлено в клопотанні про забезпеченні доказів.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 07.05.2026 клопотання представника відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_3 – адвоката Сокиркіної М.С. про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України- залишено без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Представником відповідачів – адвокатом Сокиркіною М.С. подано відзив, у якому вона зазанчила, що виконавче провадження №70655390 було закрито 25.12.2023 у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, відсічі та стримування збройної агресії РФ проти України біля населеного пункту Очеретне Донецької області 02.12.2023. На момент закриття виконавчого провадження, не було зроблено розрахунку заборгованості. За життя ОСОБА_5 , він надавав державному виконавцю документи про те, де і ким він працює. Після чого виникає питання, на підставі яких документів було зроблено розрахунок заборгованості після закінчення виконавчого провадження, а саме за жовтень- грудень 2022 року вказана заробітна плата 17892,76 грн. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працював в Харківському театрі дітей та юнацтва. Позовна заява є необгрунтованою, надуманою та такою, що не містить жодних об`єктивних доказів, тому зазначені вимоги не можуть бути задоволені, а викладені факти не відповідають дійсності та фактичним обставинам справи. Просила відмовити у позові у повному обсязі

Представником позивача надано відповідь на відзив, з якого вбачається, що підставою позову про стягнення заборгованості по аліментам зі спадкоємця боржника, з яким Позивач звернувся до суду, стало неналежне виконання боржником-спадкодавцем рішення Київського районного суду м. Полтави від 22.09.2022 у справі №552/2944/22, яким було стягнуто з ОСОБА_5 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 24.06.2022 року та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років. Позивач не заперечував, що після смерті боржника ОСОБА_5 постановою головного державного виконавця від 25.12.2023 року було закінчено виконавче провадження ВП №70655390, навпаки вона про це зазначала в позовній заяві та надавала цьому відповідні належні докази. Але на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ОСОБА_5 за період з липня 2022 року по грудень 2023 року у нього утворилася заборгованість зі сплати аліментів на дитину у сумі 54 093,99 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим 22.04.2024 головним державним виконавцем Холодногірсько Новобаварського ВДВС у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярошенком В.В., яка входить до складу спадщини та яку спадкоємці боржника зобов`язані погасити за рахунок наявних активів спадкової маси. Стосовно зазначення Відповідачем, що ОСОБА_5 працював в Харківському театрі для дітей та юнацтва та надавав державному виконавцю документи про те, де i ким він працює, то державним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження все це та інше було враховано. Так, постановою державного виконавця від 02.03.2023 було звернене стягнення на доходи боржника в Обласному комунальному закладі «Харківський театр для дітей та юнацтва». Потім, згідно відповіді Пенсійного фонду України, що боржник отримує заробітну плату (дохід) в Приватному акціонерному товаристві «Філіп Морріс Україна», постановою державного виконавця від 20.06.2023 було звернене стягнення на доходи боржника в Приватному акціонерному товаристві «Філіп Морріс Україна». Згодом, згідно відповіді Пенсійного фонду України, що боржник отримує заробітну плату (дохід) у військовій частині НОМЕР_2 , постановою державного виконавця від 11.08.2023 було звернене стягнення на доходи боржника у військовій частині НОМЕР_2 . На момент відкриття виконавчого провадження (08.02.2023) ОСОБА_5 з січня 2023 вже перебував у військовій частині НОМЕР_2 , а отже заборгованість зі сплати аліментів, починаючи згідно рішення суду з 24.06.2022 року, в нього вже існувала. Відповідач безпідставно та бездоказово зазначає, що на момент закриття (хоча було закінчення) виконавчого провадження, не було зроблено розрахунку заборгованості. Оскільки 25.12.2023 виконавче провадження було закінчене у зв`язку зі смертю боржника, знаючи, що у боржника перед Позивачем залишилась заборгованість зі сплати аліментів, Позивач звернулась до державного виконавця з питання отримання розрахунку заборгованості, який було зроблено на момент закінчення виконавчого провадження. Головний державний виконавець 22.04.2024 надав Позивачу розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з липня 2022 року по грудень 2023 року, згідно якого борг по аліментам складає 54 093,99 гривень. Оскільки припинення обов`язку по сплаті аліментів у зв`язку зі смертю боржника зовсім не означає анулювання боргу по аліментам, який утворився за життя такого платника аліментів, а наявна на момент смерті спадкодавця заборгованість зі сплати аліментів на дитину входить до складу спадщини, Позивач подала 05.08.2024 року до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Змієвської Т.М. відповідну заяву про задоволення вимог кредитора разом з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів. Із зазначеною заявою та наданим до неї розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, Відповідач ознайомлена 05.08.2024, про що свідчить зроблений нею на заяві напис “ознайомлена підпис ОСОБА_2 05 серпня 2024 р.” Однак, ознайомившись 05.08.2024 із заявою Позивача про пред`явлення вимог до спадкоємця та задоволення вимог кредитора й розрахунком заборгованості із сплати аліментів, Відповідач не ініціювала у порядку, встановленому законом, розгляду спору судом щодо розміру заборгованості із сплати аліментів. Отже, зроблений головним державним виконавцем розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з липня 2022 року по грудень 2023 року є дійсним, ніким не оспорювався та є належним чином підтвердженим, а позовні вимоги Позивача є доведеними та підлягають задоволенню. Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, пояснення та міркування, викладені у відзиві на позовну заяву Відповідачем ОСОБА_2 , є хибними, безпідставними, необґрунтованими і не спростовують доводів Позивача, викладених в позовній заяві та цій відповіді на відзив, та повністю спростовуються матеріалами справи, у зв`язку з чим позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі.

Представник відповідачів ОСОБА_2 , малолітньої ОСОБА_3 – адвокат Сокиркіна М.С. надіслала заяву про розгляд справи без участі відповідачів та представника, просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши представника позивача у судовому засіданні, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що ОСОБА_1 (надалі позивач) з 17.10.2003 перебувала із ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі.

Від цього шлюбу за час подружнього життя ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_6 , про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 05.04.2004 зроблено відповідний запис за №1541, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 05.05.2004 міським відділом реєстрації актів цивільного стану №3 Харківського обласного управління юстиції

У свідоцтві про народження батьком дитини вказаний ОСОБА_5 , мати ОСОБА_1 .

Шлюб між позивачем та ОСОБА_5 було розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №290 від 15.11.2006 та відділом реєстрації актів цивільного стану Дергачівського районного управління юстиції Харківської області 15.11.2006 було видане свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4

Заочним рішенням Київського районного суду м. Полтави від 22.09.2022 у справі №552/2944/22 (Додаток 4) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, позовні вимоги були задоволені та стягнуто з ОСОБА_5 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_6 у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) щомісячно починаючи з 24.06.2022 та до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.

На виконання даного рішення суду, Київським районним судом м. Полтави 29.09.2022 було видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 08.02.2023 на підставі виконавчого листа №552/2944/22 від 29.09.2022 було відкрито виконавче провадження ВП №70655390

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 15.12.2023 складено відповідний актовий запис №237, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Південною міською радою Харківського району Харківської області 15.12.2023.

Після смерті ОСОБА_5 , постановою головного державного виконавця Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 25.12.2023 про закінчення виконавчого провадження ВП №70655390, згідно свідоцтва про смерть боржника НОМЕР_1 , виконавче провадження було закінчено.

За життя ОСОБА_5 не добросовісно виконував рішення суду від 22.09.2022 у справі №552/2944/22 та не сплачував належним чином аліменти на сина, тому за період з липня 2022 року по грудень 2023 року на день його смерті утворилася заборгованість зі сплати аліментів у сумі 54 093,99 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим 22.04.2024 головним державним виконавцем Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ярошенком Вадимом Васильовичем.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 Цивільного кодексу України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) зобов`язання особи як кредитора або боржника, якщо такі зобов`язання нерозривно пов`язані з особою кредитора або боржника і у зв`язку з цим не можуть бути виконані іншою особою.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язаннями у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на його нерухоме майно у вигляді будинків в м. Південне Харківського району Харківської області.

Згідно із заповітом, який знаходиться в матеріалах спадкової справи, заведеної приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Змієвської Тетяни Миколаївни, спадкоємцем після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 є його дружина – ОСОБА_2

У відповідності з ч.1 ст.1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Частинами 1 та 4 статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Шляхом подання заяви до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Змієвської Тетяни Миколаївни, спадщину прийняли дружина та малолітня донька спадкодавця – ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в інтересах якої діє її мати ОСОБА_2 ,

Як вбачається зі спадкової справи №4/2024 з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулися його дружина ОСОБА_2 , неповнолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та колишня дружина ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 955, приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області від 05.08.2024 вбачається, що свідоцтво про право на спадщину за адресою: АДРЕСА_1 на 5/6 частки видано ОСОБА_2 , свідоцтво про право на обов`язкову частку у спадщині на підставі ст. 1241 ЦК України на 1/6 частку ще не видано.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 957, приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області від 05.08.2024 вбачається, що свідоцтво про право на спадщину за адресою: АДРЕСА_1 на 5/6 частки видано ОСОБА_2 , свідоцтво про право на обов`язкову частку у спадщині на підставі ст. 1241 ЦК України на 1/6 частку видано ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 1212, приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області від 06.11.2024 вбачається, що свідоцтво про право на спадщину за адресою: АДРЕСА_1 на 5/6 частки видано ОСОБА_2 , свідоцтво про право на обов`язкову частку у спадщині на підставі ст. 1241 ЦК України на 1/6 частку ще не видано.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 957, приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області від 06.11.2024 вбачається, що свідоцтво про право на спадщину за адресою: АДРЕСА_1 на 5/6 частки видано ОСОБА_2 , свідоцтво про право на обов`язкову частку у спадщині на підставі ст. 1241 ЦК України на 1/6 частку видано ОСОБА_3 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованого в реєстрі за № 80, приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області від 06.02.2025 вбачається, що свідоцтво про право на спадщину земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 6325111000:00:037:0055 за адресою: АДРЕСА_2 на 5/6 частки видано ОСОБА_2 , свідоцтво про право на обов`язкову частку у спадщині на підставі ст. 1241 ЦК України на 1/6 частку ще не видано.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за № 81, приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області від 06.02.2025 вбачається, що свідоцтво про право на спадщину земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 6325111000:00:037:0055 за адресою: АДРЕСА_2 на 5/6 частки видано ОСОБА_2 , свідоцтво про право на обов`язкову частку у спадщині на підставі ст. 1241 ЦК України на 1/6 частку видано ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 1281 Цивільного кодексу України, кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 1281 Цивільного кодексу України, якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Положення ст. 1281 ЦК України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредитора, а має на меті у передбачений законом строк інформувати спадкоємців про зобов`язання спадкодавця перед кредитором, а частина перша цієї норми зобов`язує спадкоємців повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борг. Вимога може бути заявлена кредитором безпосередньо спадкоємцю, а також через нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Заборгованість зі сплати аліментів за період з липня 2022 року по грудень 2023 року в сумі 54 093,99 грн залишилась не сплаченою та увійшла до складу спадщини, про стягнення якої зі спадкоємців позивач заявила відповідною заявою про задоволення вимог кредитора, що була подана нею до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Змієвської Т.М. 05 серпня 2024 року та зареєстрована по книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №4/160.05.08.2024/2024, спадкова справа №4/2024.

Із зазначеною заявою відповідач ОСОБА_2 ознайомлена 05.08.2024, про що свідчить зроблений нею на заяві напис “ознайомлена”, підпис та дата. 05.08.2024 подала до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Змієвської Т.М. вимогу (претензію) кредитора в порядку та строки, передбачені статтею 1281 ЦК України не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відповідно до ч. 2 ст. 1282 Цивільного кодексу України, вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

Обов`язок спадкодавця ОСОБА_5 щодо сплати заборгованості за аліментами, які були присуджені судом позивачу (кредиторові) із спадкодавця за його життя, не припинився внаслідок його смерті, а перейшов до його спадкоємців дружини та малолітньої доньки, в інтересах якої діє відповідачка.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Як вбачається з матеріалів справи, спадкоємці боржника прийняли спадщину після померлого ОСОБА_5 , тому безпосередньо до відповідачки ОСОБА_2 , яка діє в особистих інтересах, та до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_3 , перейшов обов`язок задовольнити вимоги ОСОБА_1 , в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Спадкоємцями померлого відповідно до матеріалів спадкової справи є дружина ОСОБА_2 - 5/6 частки та донька ОСОБА_3 , законним представником якої є ОСОБА_2 , - 1/6 частки. Отже, заборгованість за аліментами підлягає стягненню із спадкоємців пропорційно частці у спадщині.

Крім того, вартість успадкованих відповідачкою будинків значно перевищує розмір заборгованості зі сплати аліментів в сумі 54 093,99 грн.

За змістом статті 194 СК України від погашення заборгованості за аліментами боржника не може звільнити жодна обставина. У випадку смерті платника аліментів його спадкоємці за рахунок наявних активів спадкової маси зобов`язані погасити заборгованість за аліментами на дитину. Обов`язок платника аліментів по їх сплаті після його смерті припиняється як нерозривно пов`язаний з його особою батька і не може бути виконаний іншою особою (стаття 608 ЦК України).

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 серпня 2020 року по справі № 199/5826/16-ц.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України)

В силу ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, обов`язок доказування обставин покладається на кожну із сторін спору. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до вимог частин першої, другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи все вищевикладене та зважаючи на те, що предметом спору у даній справі є стягнення на користь позивача боргу спадкодавця, ОСОБА_5 , у сумі 54 093,99 грн, який померлий мав за життя у виді заборгованості за аліментами та у зв`язку з прийняттям спадщини відповідачем більшою за вартістю, аніж заявлені кредиторські вимоги, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із статтею 141 ЦПК України, оскільки позов задовольняється в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого позивачем судового збору в розмірі 968,96 грн.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат.

Так судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Також судом встановлено, що Позивачем 30.01.2025 з адвокатом було укладено договір про надання правової допомоги, згідно якого адвокат надає позивачу правову допомогу, яка включає в себе надання адвокатом послуг у вигляді консультацій та роз`яснень, вивчення та аналізу наданих матеріалів, аналізу судової практики, збору доказів, складання позовної заяви та інших процесуальних документів, представництво інтересів позивача в суді по справі за позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам зі спадкоємця боржника. Узгоджений сторонами розмір гонорару за цим Договором є фіксованим і не залежить від обсягу послуг та часу витраченого адвокатом, а отже є визначеним та становить 9800,00 (дев`ять тисяч вісімсот) гривень.

Згідно акту прийому - передачі наданих послуг від 25.11.2025 адвокатом виконано наступні роботи: складання позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок відповідача, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача. Всього на суму 7 000,00 грн.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 цього Кодексу, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 7 000,00 грн є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.

У позовній заяві представником позивача зазначено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без участі представника позивача. Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, а отже не відноситься до складних справ.

Враховуючи викладене, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, а також розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, суд вважає можливим зменшити розмір судових витрат та стягнути з відповідача витрати за надання правової допомоги на користь позивача в сумі 3000,00 грн, що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1216, 1217, 1218, 1220, 1268, 1282, 1296, 1297 ЦК України, ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , малолітньої ОСОБА_3 про стягнення незадоволених вимог кредитора спадкодавця – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) 45078,33 (сорок п`ять тисяч сімдесят вісім грн 33 коп.) гривень заборгованості за аліментами в межах вартості 5/6 часток майна, яке нею спадкується після смерті ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ), яка діє як законний представник малолітньої ОСОБА_3 2012 року народження, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) 9 015,66 (дев`ять тисяч п`ятнадцять грн 66 коп.) гривень заборгованості за аліментами, в межах вартості 1/6 частки майна, яке спадкується малолітньою ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) витрати на оплату судового збору в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.П.Даниленко