Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №398/1494/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1494/26

Провадження №: 2-а/398/75/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"05" червня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді – Дубровської Н.М.,

при секретарі – Тараненко А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрія адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №1804 від 24.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП позивач просить закрити.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 24.11.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено Постанову № 1804 по справі про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідач не надав позивачу копію протоколу про адміністративне правопорушення. Так, в постанові №1804 від 24.11.2025 року вказано, що ОСОБА_1 в термін до 05.06.2025 року не розпочав проходження ВЛК. Проте, позивач зазначає, що при винесення постанови відповідачем не враховано, що в позивача є захворювання (цукровий діабет тип 2), що він постійно проходить медичний огляд та періодично перебуває на лікуванні. Більш того у період з 24.11.2025 року по 08.12.2025 року він перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом – цукровий діабет. З 18.12.2025 року позивачу встановлена інвалідність. Вказані твердження, зазначені в оскаржуваній Постанові, також не відповідають, дійсності.

Позивач вважає що у його діях відсутній умисел на вчинення правопорушення та факт вчинення правопорушення, за яке на нього складено в Постанову № 1804 про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 18.03.2026 року позовну заяву прийнято до провадження та справу призначено до розгляду в порідку спрощеного позовного провадження.

В судове засідання та позивач не з`явилися, матеріали справи містять заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з`явився про причини неявки суду не повідомив.

Проте представником відповідача надано відзив на позовну заяву, з якого зокрема вбачається, що адміністративний позов не може бути задоволений за наступних обставин.

Військовозобов`язаний ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_3 .

17 березня 2014 року наказом виконувача обов`язки Президента було розпочато першу хвилю мобілізації особливий період тривалістю 45 днів, в ході якої на було здійснено призов військовозобов`язаних та резервістів до Збройних сил , Національної гвардії, Служби безпеки служби транспорту , Державної прикордонної служби , Державної спеціальної та інших військових формувань України.

Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац п`ятий статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Згідно п.10. статі 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до ч.1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані:

- з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

У зв`язку із наявністю порушень в частині не проходження ВЛК у передбачені законом строки провідним спеціалістом відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_4 відносно позивача був складений адміністративний протокол №1804 від 20.11.2025 року. Розгляд справи призначено на 09-00 годину 24.11.2025 року, про що зазначено в протоколі та свідчить підпис про його ознайомлення. 24.11.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянуто справу, та з урахуванням всіх обставин винесено постанову №1804 по справі про адміністративне правопорушення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

20.11.2025 року відносно ОСОБА_1 складено протокол № 1804 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Постановою № 1804 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про адміністративне правопорушення від 24.11.2025 року на громадянина ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000,00 гривень.

18.12.2025 року ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності згідно Витягу з рішення експертної комісії.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543 встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Стаття 210 КУпАП визначає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

17.03.2014 оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжувався та триває на теперішній час.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені статтею 22 Закону № 3543.

Так, абзац 4 частини 1 статті 22 Закону № 3543 передбачає, що громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Вказане кореспондується з пп. 4 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток № 2), затверджених постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022, відповідно до якої призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Відповідно до підпункту 1 пункту 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 (далі - Порядок № 560), під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Пунктами 68-80 Порядку № 560 передбачений порядок медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п. 74 Порядку № 560, військовозобов`язаним та резервістам, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надсилається в електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з урахуванням вимог пункту 74-3 цього Порядку. Особам віком до 45 років у направленні для проходження медичного огляду зазначається про необхідність визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Направлення у паперовій формі реєструється в журналі реєстрації направлень на ВЛК, виданих резервістам та військовозобов`язаним для проходження медичного огляду за формою, наведеною у додатку 12 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560, та видається військовозобов`язаному під особистий підпис.

Контроль за направленням та проходженням військовозобов`язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.

Відповідно до п. 74-1 Порядку № 560 для формування направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду в електронній формі за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на таке направлення кваліфікований електронний підпис у день його формування (крім направлення, зазначеного у пункті 74-3цього Порядку). Направлення, сформоване за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, може бути роздруковане. У такому разі його паперова форма повинна містити придатний для зчитування QR-код з відповідною інформацією. Роздруковане направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту, військовозобов`язаному під особистий підпис. Під час вручення роздрукованого направлення військовозобов`язаним та резервістам під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Натомість матеріали справи не містять доказів того, що позивач в передбаченому п. 74 Порядку № 560 отримав законне направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду й, будучи попередженим про вимоги законодавства, ухилився від проходження медичного огляду за обставин зазначених в оскаржуваній постанові.

Обов`язок пройти повторну ВЛК регламентується Законом України № 3621-IX (яким було скасовано статус «обмежено придатний»), відповідно до якого усі військовозобов`язані громадяни України віком від 25 до 60 років, які раніше були визнані обмежено придатними, зобов`язані пройти новий медичний огляд для визначення придатності до військової служби. Військовозобов`язані, які звернулися до районного (міського) ТЦК та СП (Центрального управління або регіональних органів СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) із заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби (окрім обмежено придатних або тимчасово непридатних до військокої служби).

Оскільки позивач є військовозобов`язаним, у якого строк відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, а тому у нього відсутній обов`язок проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Тож згідно з принципом презумпції невинуватості, який діє в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

На обов`язок доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).

Будь-які докази стороною відповідача в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови згідно ст.ст. 72-77 КАС України суду не надано.

Відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

За таких обставин, сам лише факт складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП не може слугувати доказом вини останнього.

Отже, суд вважає, що в даній ситуації не знайшов свого підтвердження той факт, що ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що дає підстави стверджувати про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, коли всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь згідност. 62 Конституції України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП України, суд відповідно до вимог п. 1 ст.247, ст.293 КУпАП, п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, скасувати вказану постанову і закрити провадження у справі.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, які мали бути сплачені позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом, а саме у розмірі 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 251, 268, 280, 289 КУпАП, ст. 72-79,90, 242-246, 255, 286, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі – задовольнити.

Скасувати постанову № 1804 від 24.11.2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місця проживання, зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 665,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_5 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Олександрійського

міськрайонного суду

Кіровоградської області Дубровська Н.М.