Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №344/8553/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8553/26

Провадження № 2-а/344/114/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Антоняка Т.М.,

секретаря Чабанюк Ю.Б.,

за участю сторін:

представника позивача Семків-Тачинської О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Семків-Тачинська Оксана Любомирівна, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.04.2026 року ОСОБА_1 керував власним транспортним засобом із номерним знаком НОМЕР_1 , на вимогу працівника правоохоронних органів був зупинений. Підставою для зупинки зі слів працівника поліції стали непогашені штрафи. Після того до позивача у його транспортний засіб увірвались невідомі особи, які були одягненні у схожий одяг поліцейських, примусово посадили у свій транспортний засіб та доправили позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де під психологічними тиском змусили підписати заяву, про те що ОСОБА_1 надає згоду та не буде оспорювати допущене порушення. Після цього на нього була складена постанова № R500547 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про адміністративні правопорушення. Зі змісту постанови не вбачається, на підставі, яких саме доказів ІНФОРМАЦІЯ_3 дійшов висновку про порушення вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та ч. 3 ст. 210 КУпАП. При винесенні оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 жодним чином не перевірив та не довів неможливість отримання ним необхідних персональних даних позивача (та не визначив таких даних) шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних тощо. Тобто, такі дані ІНФОРМАЦІЯ_3 мав можливість отримати самостійно. Будь-які докази того, що вказані дані неможливо було отримати ІНФОРМАЦІЯ_3 самостійно, відсутні.

Зазначено, що з 2014 року ОСОБА_1 працює науково-педагогічним працівником Івано-Франківського національно технічного університету нафти і газу. Оскільки Івано-Франківський національний університет нафти і газу є державним закладом, він інтегрований у систему обміну інформацією, тому всі необхідні дані, які необхідні ІНФОРМАЦІЯ_2 , були доступні через звірку. Місце проживання від 07.06.2021року позивач не змінював, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади. ОСОБА_1 09.06.2021року був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_2 .

21.11.2024 року ОСОБА_1 через застосунок Резерв+ оновив персональні дані. 09.10.2025 р. на виконання наказу № 296 від 08.10.2025 «Про забезпечення оповіщення і прибуття військовозобов`язаних працівників університету до ІНФОРМАЦІЯ_2 » позивач здійснив візит до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення персональних даних. Вимоги Наказу були виконані.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № R500547 від 23.04.2026 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути із ІНФОРМАЦІЯ_5 судовий збір у розмірі 665,60 коп.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує позовні вимоги, покликаючись на те, що позивач оновив контактні дані у додатку «Резерв+» лише 21 листопада 2024 року. Оскаржувана постанова винесена саме за «неуточнення даних до 16.07.2024 року», що позивач сам і підтверджує витягом з застосунку «Резерв+». 23 квітня 2026 року позивачем подано заяву, за змістом якої зазначено, що будучи ознайомленим зі своїми правами та обов`язками, розуміючи суть скоєного правопрушення, не оспорює допущене правопрушення та прийняте рішення щодо нього, згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Щодо долучених позивачем доказів, представник відповідача зазначає, що останні не є належними доказами у справі, предметом розгляду якої є скасування постанови у справі про адміністративне правопрушення. ІНФОРМАЦІЯ_6 є самостійним органом і не несе відповідальності за дії, методи роботи чи застосування заходів примусу співробітниками Національної поліції України під час адміністративного затримання.

Просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправною та скасування постанови ІНФОРМАЦІЯ_7 № R500547 від 23.04.2026 року в повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача вказала, що обов`язок громадян щодо уточнення своїх персональних даний у період 18.05.2024 по 16.07.2024 року включно був запроваджений законодавцем у частині проведення мобілізаційних заходів, а не власне правил військового обліку. Норми ст. 210 та ст. 210-1 КУпАП мають абсолютно різні об`єкти та об`єктивні сторони правопорушення і не можуть довільно підмінятись суб`єктом владних повноважень. Оскільки відповідач застосував ч. 3 ст. 210-1 КУпАП до правовідносин, які нею не регулюються, у діях позивача повністю відсутній склад адміністративного правопорушення, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є безумовною підставою для закриття провадження. Проте, ані самій у постанові про накладення адміністративного штрафу а ні поданому відзиві відповідач так і не конкретизував, які саме дані не були уточненні позивачем. Відсутність чіткої фабули правопорушення унеможливлює встановлення наявності у діях позивача складу адміністративного проступку.

Твердження відповідача про порушення позивачем обов`язку щодо уточнення даних є безпідставними. Керуючись приміткою ст. 210 КУпАП - положення статей 210, 210 1 КУпАП не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Будь-які докази того, що вказані дані неможливо отримати ІНФОРМАЦІЯ_3 самостійно в автоматичному режимі у матеріалах справи та у додатках до відзиву відсутні.

Крім того, сторона позивача звертає увагу суду, що саме працівниками правоохоронних органів та групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 було здійснено силове затримання та доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 . У подальшому, перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивач зазнав психологічного тиску та погроз фізичною розправою. Внаслідок протиправних дій службових осіб, позивача фактично змусили підписати заяву про те, що він нібито визнає провину, не заперечує проти допущеного правопорушення та зобов`язується не оскаржувати рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності. Написання такої заяви відбулось за повної відсутності вільного волевиявлення позивача, під впливом страху за власне життя та здоров`я, що нівелює будь-яку юридичну силу такого визнання. Враховуючи викладене, твердження відповідача про правомірність винесення оскаржуваної постанови та добровільне визнання вини позивачем не відповідають дійсності, а викладені факти є спробами легалізувати грубі порушення та приховати факт відсутності складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

Просить позовну заяву задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги. Просить задовольнити позов.

Представник відповідача не прибув у судове засідання. Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву, у якому позовні вимоги заперечуються відповідачем. Просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм фактичні правовідносини.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).

23.04.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесено постанову № R500547 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.

Як зазначено в оскаржуваній постанові: «За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не уточнив дані до 16.07.2024. чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП».

Відповідно до підписаної ОСОБА_1 заяви від 23.04.2026, останній підтверджує, що будучи ознайомленим зі своїми правами та обов`язками, розумуючи суть скоєного правопорушення та прийняте рішення, погоджується на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності (а.с. 13).

Із витягу з «Резерв+» вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ТЦК та СП як військовозобов`язаний, уточнив дані щодо місця проживання, контактного номеру телефону та електронної пошти – 21.11.2024 (а.с. 6).

Згідно Довідки від 11.03.2026 за № 98, ОСОБА_1 працює в Івано-Франківському національно-технічному університеті нафти і газу на посаді доцента кафедри автомобільного транспорту на 1,0 ставки з 18.12.2024 року (наказ № 389/3 від 18.12.2024) по 17.12.2029 року (контракт № 109) за основним місцем роботи (а.с. 10).

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Статтею 7 КУпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

В силу положень статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 210-1 КУпАП України є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

Правила військового обліку встановлені Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Закон № 3543-XII), Порядком організації та ведення військового обліку призовників, і військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі підприємства, установи й організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Частиною 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки Україниза викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів Україниза викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту,за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Враховуючи вимоги абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов`язані, окрім тих, що відносяться до абз.2-6, зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац 2); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац 6).

Відповідно до ч. 11 статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Вказаний обов`язок визначено також п. 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 (надалі - Порядку № 1487).

Призовники, військовозобов`язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Згідно статті 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та п. 19 Порядку № 1487, громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які перебувають на військовому обліку також зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (Закон № 3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території Українишляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордономшляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Значені норми законодавства передбачають три шляхи, якими громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 18.05.2024 по 16.07.2024 включно, а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинене після 18.05.2024, тобто після набуття чинності Законом № 3696-ІХ, яким ст. 210-1 КУпАП доповнено частиною 3, при цьому саме з 18.05.2024 у позивача виник обов`язок оновити протягом 60 днів свої облікові та персональні дані.

Приміткою у статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Однак, ця примітка не може бути застосована в цьому випадку, оскільки чинне законодавство зобов`язувало саме позивача вчинити певні дії і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто в один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов`язаний свої персональні дані, але обов`язок такого уточнення покладається на військовозобов`язаного, яким є позивач.

Позивач, проігнорувавши виконання обов`язку, покладеного на нього згідно із зазначеними правовими норами, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних у встановлений період не скористався, чим порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу.

Будь-які докази того, що позивач мав поважні причини для того, щоб не виконати обов`язок з уточнення облікових даних, суду не надані. При цьому судом не встановлено порушень процедури, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі № 760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі № 536/583/17).

Враховуючи встановлені судом обставини справи та оцінивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Посилання позивача на неналежну та незаконну поведінку працівників ТЦК щодо позивача, вчинення психологічного тиску, шантажу та погроз не доведено у ході судового розгляду. Окрім цього, така поведінка працівників ТЦК мала б бути предметом розгляду правоохоронними органами з ініціативи самого позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-242, 244-246, 250-251, 255, 257-262, 286, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 03.07.2026 року.

Суддя Антоняк Т.М.