Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №344/15578/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15578/25

Провадження № 2/344/1072/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої – судді Татарінової О.А.,

секретаря Гарасимів А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою. В обгрунтування позову зазначила, що вона та ОСОБА_2 є співвласниками квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка була успадкована після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 , являється Позивачу рідним племінником по лінії батька ОСОБА_4 .

З часу спадкування даної квартири, позивач не може реалізувати своє право на користування квартирою у зв`язку із здійсненням їй перешкод відповідачем ОСОБА_2 , яка не дає їй ключі від квартири.

Крім того, після смерті племінника, відповідач неправомірно заволоділа всім майном, яке знаходилось у квартирі та належало покійному племіннику, смерть якого настала на робочому місці. Також Відповідачка отримала всі грошові виплати на поховання покійного племінника, а також всі розрахункові кошти з місця його роботи.

Позивач неодноразово зверталась до Відповідача, щодо надання Відповідачем можливості користуватись часткою квартири, яка їй належить на праві власності, а саме надати їй ключі від квартири. Проте, Відповідач постійно відмовлялась надати ключі від квартири, чим створювала перешкоди у користуванні квартирою, а також погрожувала Позивачці, що то її квартира і ОСОБА_1 до неї не допустить.

Позивачка неодноразова намагалась поспілкуватись з Відповідачкою щодо надання ключів від квартири, проте Відповідачка говорила, що ключі від квартири не дасть, натомість постійно казала що це її квартира і за весь цей період все майно (пральну машину, коп`ютер, холодильник, телевізор та інші речі) вивезла із квартири.

Зважаючи на дані обставини, з метою усунення перешкод у користуватні квартирою, Позивачка неодноразово зверталась (усно та письмово) із заявами до РУП м.Івано-Франківська.

02.06.2025 отримала відповідь за №83646-2025 в якій зазначено, що в ході розгляду звернення встановлено, що у даному випадку наявні ознаки цивільно-правових відносин громадян, тому для вирішення усіх спірних питань звертатись до органів судочинства у порядку цивільного позову.

Таким чином, у Позивачки виникла необхідність звернутись за захистом порушених прав та інтересів щодо усунення перешкод в користуванні квартирою, яка належить їй також на праві власності, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачкою зазначається, що вона має право користуватися квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , так як вона оплачує послуги за утримання квартири після рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2024 року по справі №344/17514/24.

Враховуючи наведене просить суд зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом вселення ОСОБА_1 до даної квартири та передачі ОСОБА_1 ключів від квартири.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні вимог позову за недоведеністю вчинення відповідачем перешкод.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступного.

Частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_5 , батьками якої зазначені: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого повторно, Серія НОМЕР_1 від 01.11.2024 року (а.с.8).

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.12.2024 року по справі №344/17514/24 первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Івано-Франківська державна нотаріальна контора, про встановлення факту родинних відносин, визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом – задоволено. Встановлено юридичний факт, що померла ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували в родинних стосунках як рідні сестри.

Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в порядку спадкування за законом після смерті племінника ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/2 (одну другу) частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Івано-Франківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно - задоволено. Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в порядку спадкування за законом після смерті племінника ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на 1/2 (одну другу) частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав від 06.03.2025 року встановлено, що 1/2 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності належить ОСОБА_1 .

16.06.2025 року ОСОБА_1 зверталась до Начальника РУП ГУНП в Івано-Франківській області із заявою про вчинення ОСОБА_2 неправомірних дій, що стосуються квартири АДРЕСА_1 , а саме просила повернути викрадені речі, вжити заходів для відновлення її доступу, як законної власниці на 1/2 квартири, зайти в квартиру в присутності поліції (а.с.19).

Також 17.06.2025 року ОСОБА_1 зверталась до Начальника РУП ГУНП в Івано-Франківській області із заявою про усунення перешкод щодо вселення в квартиру в спадковому майні (а.с.20).

Як вбачається з копії листа заступника начальника РУП ГУНП в Івано-Франківській області від 02.06.2025 року розглянуто звернення ОСОБА_1 щодо можливих неправомірних дій відносно неї. У зв`язку з тим, що під час розгляду зазначеного вище звернення не встановлено обставин, які, є достатніми для свідчення про вчинення злочину та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, перевірку проведено відповідно до вимог Закону України «Про звернення громадян» та Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ході розгляду звернення працівниками поліції ужито всіх необхідних та можливих заходів щодо захисту її конституційних прав у межах компетенції відповідно до законодавства України. Під час проведення встановлено, що у даному випадку наявні ознаки цивільно-правових відносин громадян, тому для вирішення усіх спірних питань та відшкодування збитків, можете звертатись до органів судочинства у порядку цивільного позову (а.с.22).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення (пункт 4 частини другої статті 16 ЦК України).

Цей спосіб пов`язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб`єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто, для того, щоб подати цей позов необхідно, щоб суб`єктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення. Цей спосіб захисту може знаходити свій прояв у вимогах про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності між співвласниками (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2018 року у справі № 545/3728/16-ц (провадження № 61-9958св18)).

Відповідно до частин другої, третьої статті 358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Учасники спільної часткової власності здійснюють свої права за їх згодою та можуть домовитись про порядок користування і володіння майном, яке перебуває у їх спільній власності. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 707/2516/18 (провадження

№ 61-5919сво22) вказано, що «спільна часткова власність є специфічною конструкцією, оскільки, існує: (а) множинність суб`єктів. Для права власності характерна наявність одного суб`єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб`єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об`єкта. Декільком учасникам спільної часткової власності завжди належить певна сукупність майна. Частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речій не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не стосується частки майна».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2020 року у справі № 758/15206/16-ц (провадження № 61-12194св19) зазначено, що «вимагати від інших співвласників квартири матеріальної компенсації у разі неможливості надання у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає частці співвласника у праві спільної часткової власності, має право співвласник. Право на одержання співвласником матеріальної компенсації є субсидіарним, тобто його здійснення можливе лише у випадку неможливості надання співвласником відповідної частини спільного майна в натурі. Застосовуючи принцип диспозитивності, що закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме позивач, як особа, що на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову. Отже, є необґрунтованими доводи касаційної скарги, що належним способом захисту є надання позивачу грошової компенсації за належну йому частку в квартирі, оскільки суди розглянули спір в межах позовних вимог, відповідно до вимог матеріального закону. Безпідставними є доводи касаційної скарги, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження неможливості ОСОБА_1 потрапити в спірну квартиру з вини відповідачів, оскільки у касаційній скарзі ОСОБА_9 не заперечує щодо наявності постійних конфліктів між сторонами, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, зокрема, листом Подільського районного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві. Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що вселення ОСОБА_1 у квартиру, в якій він є співвласником, є засобом захисту його прав, свобод та інтересів, лише наявність того факту, що позивачу належить менший розмір частки в квартирі у порівнянні з часткою відповідачів, не свідчить про порушення прав інших співвласників, тому доводи касаційної скарги у цій частині не заслуговують на увагу. Суди обґрунтовано не взяли до уваги висновок Верховного Суду від 12 вересня 2018 року, викладений у справі № 654/761/15-ц, провадження № 61-3693св18, оскільки у цій справі інші підстави позову і суди встановили інші обставини справи».

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаютьсясторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша,третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Так, судом встановлено, що сторони є співвласниками квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Прийнявши в установленому законом порядку спадщину, позивач з часу її відкриття набула право володіння та користування нею і, відповідно, право на захист цих прав, в тому числі і в порядку статті 391 ЦК України.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що з часу спадкування даної квартири, позивач не може реалізувати своє право на користування квартирою у зв`язку із здійсненням їй перешкод відповідачем ОСОБА_2 , яка не дає їй ключі від квартири.

Так, в судовому засіданні відповідач зазначила, що позивач мала ключі від квартири, однак з метою врегулювання спору відповідачем було запропоновано передати позивачці ключі від квартири, яка відмовилася від їх отримання та наполягала на її примусовому вселенні у квартиру.

Суд вважає, що пояснення сторін та дослідженими матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 не має фізичного доступу до квартири, яка належить їй на праві спільної часткової власності, що не заперечується сторонами, а тому слід усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом її вселення до даної квартири та передачі ключів від квартири.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні квартирою - задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , в користуванні 1\2 частки квартири АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ключі від квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Вселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , в квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Татарінова О.А.