Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №216/8197/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/8197/25

Провадження № 2/216/1298/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченко Ю.В.,

за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

29 жовтня 2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК Кредит-Капітал») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 29 жовтня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та відповідачем було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 1087810, за яким останній отримав грошові кошти в розмірі 15500 грн на умовах визначених Договором, відповідач зобов`язався повернути кредит, сплати проценти, та можливі штрафи на умовах та в строки визначені договором. Договір укладено відповідно до вимог чинного законодавства у електронній формі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконано в повному обсязі, надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах кредитних коштів, тоді як останній належним чином не виконував умови Договору, що призвело до виникнення заборгованості.

21 червня 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 21062024, за умовами якого останнє набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно боржників, включно і до відповідача за Договором. Станом на 14.10.2025 заборгованість відповідача становить 82 201,85 грн. Посилаючись на вищевикладені обставини позивач просив суд задовольнити позов.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав у повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в заочному порядку, позов підлягає задоволенню.

Встановлено, що 29 жовтня 2023 року між ТОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 1087810, за яким ТОВ «Селфі кредит» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 15 500 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит протягом 360 днів та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 2,2 % в день (стандартна процентна ставка).

ТОВ «Селфі кредит» виконало своє зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 15 500 гривень 00 копійок. Вказана обставина підтверджується копією листа ТОВ «Пейтек» вих. № 20250422-263 від 22 квітня 2025 року.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Нормою статті 638 ЦК України визначено, що, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Крім того, статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч.12 ст.11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно з ч.1 та ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Всупереч вимогам ч.1 ст.81 ЦПК України відповідач не надав жодного доказу на спростування того, що він не укладав договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 1087810 від 29 жовтня 2023 року.

ОСОБА_1 належним чином не виконував грошове зобов`язання за кредитним договором, тому у нього виникла заборгованість у розмірі 82 201 гривень 85 копійок, що складається: з заборгованості за тілом кредиту – 15 498 гривень 99 копійок, заборгованості за відсотками – 66 702 гривень 86 копійок.

21 червня 2024 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Селфі кредит» уклали договір факторингу № 21062024.

За умовами вказаного договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» № 1087810 від 29 жовтня 2023 року.

Дана обставина підтверджується Витягом з Реєстру боржників до договору факторингу № 21062024 від 21 червня 2024 року, Актом приймання-передачі Реєстру Боржників від 21 червня 2024 року до договору факторингу №21062024 від 21 червня 2024 року, платіжною інструкцією № 3392 від 21 червня 2024 року про оплату за відступлення права вимоги до договору факторингу № 21062024 від 21 червня 2024 року.

В матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатив заборгованість за кредитним договором.

Тому суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 82 201,85 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та для позивача при зверненні до суду з даним позовом, станом на 2025 рік, складала 3028 грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а відтак враховуючи звернення позивача до суду з позовом в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» розмір судового збору склав 2422,40 грн, та був сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом.

З урахуванням вищевикладеного з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 8 000,00 грн., які підтверджує договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, актом наданих послуг від 08.10.2025 року, детальним описом наданих послуг від 08.10.2025 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За змістом норм ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

При цьому згідно статті 30 згаданого Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited»проти України»).

В даному випадку сума заявлених позивачем до відшкодування відповідачем судових витрат на правничу допомогу адвоката неспівмірна із складністю справи, оскільки адвокат не з`являвся в судові засідання та подав заяву про розгляд справи без його участі, тому визначені представником позивача витрати на правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи та фактично вчиненими послугами адвоката.

Виходячи з принципу розумності, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 1054 ЦК України суд –

у х в а л и в:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) заборгованість за договором про споживчий кредит № 1087810 від 29.10.2023, яка складається із заборгованості за простроченим тілом в розмірі 15 498,99 грн, та прострочених відсотків в розмірі 66 702,86 грн, всього 82 201 (вісімдесят дві тисячі двісті одна) гривня 85 (вісімдесят п`ять) копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28) судовий збір в розмірі 2422 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 20 копійок, та витрати на правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Онопченко