Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №206/2788/26 — Самарський районний суд міста Дніпра

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Справа №206/2788/26

2/206/2153/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючий суддя Румянцев О.П.,

секретар судового засідання Богатько Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпро матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

05 травня 2026 року представник позивача ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» звернувся до Самарського районного суду міста Дніпра із позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 17 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №430. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після укладання шлюбу сторони так і не змогли створити первинний осередок суспільства – сім`ю. Відносини між ними були напружені, будувалися без взаємної любові, поваги та дружби. Так, з липня 2025 року позивач з відповідачем не підтримують шлюбні відносини та проживають окремо. На сьогодні, доцільності у подальшому спільному перебуванні з відповідачем у шлюбі позивач не вбачає, оскільки фактично вони вже припинили шлюбні відносини та проживають в різних помешканнях. Оскільки позивачу із відповідачем створити сім`ю не вдалось, у майбутньому вона має намір створити її з іншою особою, однак наявність зареєстрованих шлюбних відносин з відповідачем буде перешкоджати цьому, що свідчить про порушення її сімейних прав та обмеження її права на створення сім`ї. Тобто подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. На сьогодні у позивача із відповідачем немає сім`ї в розумінні Сімейного кодексу України, а оскільки немає сім`ї, немає необхідності у продовженні шлюбних відносин. Спору про поділ майна, що є спільною власністю позивачки та відповідача немає. Спору з приводу місця проживання дитини немає. Просить суд розірвати шлюб.

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 07 травня 2026 року справу призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач в позовній заяві просила суд розглядати справу за її відсутності.

Від відповідача надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, не заперечує проти розірвання шлюбу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступні підстави.

У відповідності до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №430.

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також судом встановлено, що між сторонами по даній справі сімейні стосунки припинились з липня 2025 року. Зберігати сім`ю позивач не бажає та наполягає на розірванні шлюбу. Згідно з ч.5 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Положенням ч.ч.3,4 ст.56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 цього Кодексу.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей, інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Статтею 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.97) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, що відповідає ст.51 Конституції України. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.48, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Шлюб – це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

З огляду на вищевикладене і приймаючи до уваги те, що шлюбні відносини між сторонами по даній справі припинені, суд дійшов висновку про те, що сім`я сторін розпалася остаточно, примирення бути не може і шлюб підлягає розірванню.

Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.24, 55, 56, 110-112 Сімейного Кодексу України, ст.ст.6-13, 33, 34, 76-81, 83, 141, 206, 258-259, 263-265, 268, 272-279, 280-284 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 17 жовтня 2008 Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №430 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1064,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.П.Румянцев