Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №204/2663/26 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/2663/26

Провадження № 2-а/204/41/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 липня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

участю секретаря Жеребцової В.Д.

розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати постанову серії 1ДІ № 721747, про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн., а провадження по справі закрити за відсутністю складу правопорушення. В обґрунтування позову він зазначив, що з зазначеною постановою він не згоден, вважає її незаконною, постановленою з порушенням норм чинного законодавства, такою у якій відсутні докази вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення. Також, просив суд стягнути з відповідача на його користь понесені ним витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 064 грн. 96 коп.

Ухвалою суду від 30 березня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам було направлено копію ухвали від 30 березня 2026 року, а також відповідачу було направлено копію позовної заяви із додатками.

15 квітня 2026 року від представника відповідача –Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, Алдушина М.М. надійшов відзив на позов, у якому він просить відмовити у задоволенні позову, вказуючи, що спірна постанова повністю відповідає вимогам. Зазначив, що 29.01.2026 року інспектором з паркування було виявлено адміністративне правопорушення, яке передбачено ч. 3 ст. 122 КУпАП, а саме зупинка транспортного засобу Jeep Cherokee, державний номерний знак НОМЕР_1 , що створює перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху в районі будинку за адресою м. Дніпро, вул. Івана Акінфієва, буд. 10, чим порушено вимоги п.п. «и» п. 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху, в частині заборони зупинки транспортного засобу ближче 10 м. від виїздів з прилеглих територій. Інспектором було проведено фотофіксацію обставин порушення та через відсутність технічних можливостей встановити особу, зазначену у ч. 1 ст. 14-2 КУпАП на місці вчинення правопорушення, інспектором з паркування у відповідності до вимог ст. 279-1 КУпАП було розміщено повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності до постанови серії ІД № 01599711 на лобовому склі транспортного засобу. Після встановлення відповідальної особи, інспектором з паркування було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серія 1ДІ № 721747 від 13.02.2026 року.

20 квітня 2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому заначив що аргументи відповідача не мають відношення до суті справи або є несуттєвими, тому просить суд задовольнити його позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови серії 1ДІ № 721747 від 13.02.2026 року, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 680 грн. за те, що 29.01.2026 року о 10 год. 50 хв. транспортним засобом Jeep Cherokee, державний номерний знак НОМЕР_1 здійснено зупинку в районі будинку, що знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Івага Акінфієва, 10, чим порушено вимоги и) пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Вважаючи постанову серії 1ДІ № 721747 від 13.02.2026 року незаконною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст .2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Також, ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Правилами Дорожнього Руху (ПДР) України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюється єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною 3 ст. 122 КУпАП встановлено, що ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підпунктом и) пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху встановлено, що зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.

Пунктом 1.10 Правил визначено, що прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.

З тлумачення положень ч. 3 ст. 122 КУпАП слідує, що складом адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивною стороною, вважається наявність перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

До суду, представником відповідача надано відзив на позовну заяву з додатками котрі були дослідженні судом, зокрема оглянуто фототаблицю, з якої встановлено, що транспортний засіб позивача припаркований ближче ніж 10 метрів від виїзду з прилеглої території. А саме, на фототаблиці зафіксовані заміри відстані від виїзду до транспортного засобу позивача.

У даному випадку суд приймає у якості належних та допустимих доказів фототаблицю, якою зафіксовано правопорушення.

Суд звертає увагу на те, згідно з сталою практикою ЄСПЛ, незгода позивача з поставленим йому в провину порушенням ПДР України не звільняє його від обов`язку виконувати вимоги правил дорожнього руху.

Так у рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Виходячи з фактичних обставин, встановлених судом, матеріалами справи підтверджується, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.122КУпАП відповідає нормам чинного законодавства, є законною та не підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись Правилами дорожнього руху України, ст. ст. 7, 9, 121, 222, 245, 247, 251, 280 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 9, 72, 76, 77, 79, 139, 241-246, 257-262, 286 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду або через Чечелівський районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т.О. Дубіжанська