Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №212/5397/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Справа № 212/5397/26

2/212/4666/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участю секретаря судового засідання – Машошиної Ю.О., представника позивача – адвоката Амельчишина О.В., представника відповідача – адвоката Коваль М.О., яка приймала участь у режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей та стягнення заборгованості по аліментам,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року адвокат Амельчишин О.В., що діє в інтересах позивача звернувся до суду із вказаним позовом, збільшивши позовні вимоги в редакції від 29 червня 2026 року, в яких просив збільшити розмір аліментів, що стягуються з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/6 частини до частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття; стягнути з відповідача на користь позивача пеню за прострочення сплати аліментів на утримання доньки за період з 01 квітня 2023 року по 31 березня 2026 року у розмірі 157830 гривень 23 копійки; стягнути з відповідача на користь позивача пеню за прострочення сплати аліментів на її утримання за період з 01 квітня 2023 року по 28 лютого 2026 року у розмірі 64666 гривень 77 копійок; стягнути з відповідача судовий збір та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що сторони мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі рішень Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 грудня 2023 року з відповідача було стягнуто аліменти на користь позивача на утримання спільної доньки у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 26 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти на користь позивача на її утримання у розмірі 1/12 частини з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення дитиною 3-х років або виникнення обставин , передбачених ст.85 СК України. Також, за судовий наказом Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2023 року з відповідача стягуються аліменти на утримання двох доньок від попереднього шлюбу у розмірі 1/3 частини від всіх видів його заробітку (доходу) з 16 жовтня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття. Загалом з відповідача стягувались аліменти на утримання дітей та позивача у розмірі 7/12 частин від всіх його доходів і до теперішнього часу ним не було подано до суду позову про зменшення розміру аліментів, що вказує на те, що стягнення аліментів у вказаному розмірі не поставило відповідача у скрутне матеріальне становище. 09 січня 2026 року доньці відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виповнилось 18 років, а отже стягнення аліментів на її утриманні припинено. На офіційному сайті Києво-Святошинського районного суду Київської області та Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області відсутня інформація щодо інших справ про стягнення аліментів з відповідача або збільшення їх розмірі. З відповідача після досягнення донькою сторін 3-річного віку, з 17 березня 2023 року та після досягнення 18-річного віку донькою відповідача ОСОБА_4 з відповідача будуть стягуватися аліменти у розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), а тому є всі підстави для збільшення розміру аліментів на утримання доньки з 1/6 до частини. Позивач не працює, перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, інших джерел доходу немає, у той час як відповідач працездатний, працює директором з адміністративно-господарських питань ТОВ “Епіцентр-К № 9” та має стабільну заробітну плату і змогу надавати матеріальну допомогу, стягнення з нього аліментів не поставить його у скрутне матеріальне становище, виходячи з наявності стабільного доходу у вигляді щомісячної заробітної плати та пенсії. Також, виконавчий лист Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу № 212/8499/23 було пред`явлено до виконання до Фастівського ВДВС у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України і відповідно до розрахунку від 13 квітня 2026 року заборгованість відповідача з виконання рішення суду станом на грудень 2025 року складає: у виконавчому провадженні № 74479712 – 140333,96 грн., у виконавчому провадженні № 74480117 – 61805,83 грн., у зв`язку з чим просили стягнути з відповідача пеню по аліментам за двома виконавчими листами в розмірі 100% виниклої заборгованості.

Ухвалою суду від 27 квітня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою суду від 28 травня 2026 року витребувано з Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України розрахунок заборгованості по аліментам та довідку про розмір помісячної заборгованості по аліментам (враховуючи, ту яка на теперішній час погашена) у виконавчих провадженнях № 74479712 та № 74480117 за період з 01 січня 2026 року по теперішній час; інформацію щодо причин виникнення заборгованості.

Від представника відповідача – адвоката Коваль М.О. надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказано, що позивач продовжує нести фінансове навантаження щодо утримання іншої неповнолітньої доньки — ОСОБА_5 , 2012 року народження за судовим наказом у справі № 345/5300/23. Відповідач є особою з інвалідністю II групи внаслідок війни (безтерміново), має тяжкі, хронічні та невиліковні хвороби, має постійну потребу в медичному догляді, реабілітації та підтримувальній медикаментозній терапії. Навіть за наявності офіційного заробітку, відповідач, як особа з інвалідністю війни, несе підвищене життєве навантаження, а збільшення аліментів до 1/4 частини, за наявності іншої неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , позбавить відповідача можливості забезпечувати власні базові потреби, пов`язані з підтриманням життєдіяльності та здоров`я. На підставі ст.182 СК України, за наявності інвалідності та іншої дитини, розмір аліментів у 1/6 частини є справедливим та достатнім для дитини. Сам по собі факт припинення аліментних зобов`язань щодо однієї дитини, у зв`язку із її повноліттям та дружини у зв`язку із досягненням дитиною 3-х років, не є безумовним доказом покращення матеріального становища платника, оскільки не призводить до збільшення його загального доходу (заробітної плати чи пенсії), а лише змінює розподіл його поточних витрат. У разі задоволення позову та збільшення аліментів на Міланію до , відповідач буде змушений сплачувати одночасно: 1/4 на Міланію та частку на ОСОБА_5 за попереднім судовим рішенням. З урахуванням того, що відповідач є особою з інвалідністю II групи внаслідок війни та потребує постійних витрат на лікування, такий сукупний розмір аліментів є надмірним, наявна частка 1/6 повністю відповідає вимогам закону, забезпечує інтереси дитини та зберігає баланс матеріального становища сторін. Декретна відпустка позивачки закінчилась і вона не позбавлена права працювати та отримувати дохід і в силу ст.141 СК України має рівні права та обов`язки разом із батьком дитини щодо утримання дитини, а статус учасника бойових дій чоловіка надає дитині певні пільги, як, зокрема, першочергове влаштування до дитячого садочку, безкоштовне харчування та інше. 1/6 частина від заробітної плати відповідача становить 7 167,36 грн., 1/6 частина від пенсії становить 3 716,70 грн., а разом - 10 884,06 грн. щомісяця, що значне перевищує мінімальний гарантований (1408,50 грн.) та мінімальний рекомендований (2817 грн.) розмір аліментів у 2026 році. Вимога позивачки про збільшення аліментів до 1/4 частини, що збільшить виплати до понад 16 000 грн. лише від батька є спробою безпідставного стягненні додаткових коштів за рахунок непрацездатного ветерана війни та особи з інвалідністю II групи. Заборгованість по сплаті аліментів утворилась не з вини ОСОБА_2 , а виключно з технічних та правових причин, через невиконання постанови органу ДВС з боку ГУ пенсійного фонду України в Київській області, яке було обмежене граничним лімітом утримань у 50 % на користь попереднього виконавчого провадження, тому у діях відповідача повністю відсутній умисел на приховування доходів чи ухилення від сплати аліментів. Також, відповідач заперечує щодо заявленого розміру судових витрат, які поніс позивач, вважає, що дана цивільна справа відноситься до категорії справ незначної складності (малозначних справ), позовна заява є типовою (шаблонною), не вимагала дослідження значного обсягу нормативної бази чи збору унікальних доказів, а нарахування пені виконано за стандартною формулою, яка є у відкритому доступі. Стороною позивача не надано детального (похвилинного) опису робіт, який би підтверджував реальні часові витрати, а формування позову та додавання до нього кількох стандартних довідок не може коштувати заявленої суми 20 000 грн. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій вказано, що зміною сімейного стану відповідача слід вважати зменшення кількості неповнолітніх дітей, які перебувають на утриманні відповідача та припинення утримання позивачки, що свідчить про зменшення обов`язкових витрат, які ніс відповідач до цього. Твердження відповідача що розмір аліментів 1/6 частини начебто повністю забезпечують гарантований законом мінімум для дитини не відповідає дійсності, оскільки такий розмір відповідає лише мінімальному розміру аліментів, однак не забезпечує інтереси дитини та не зберігає баланс між його інтересами та інтересами його доньки. Той факт, що відповідач є особою з інвалідністю II групи внаслідок війни, згідно приписів ч.3 ст.82 СК України не звільняє його від доказування того, що він начебто потребує постійних витрат на лікування і сукупний розмір аліментів буде для нього надмірним. У разі задоволення позову, загальний розмір аліментів становитиме 25001,25 грн. і у відповідача станом на грудень 2025 залишалося 34 525,54 грн., що в 11 разів більше прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яким є відповідач, оскільки він працює, для забезпечення своїх базових потреб у відповідача залишається більше ніж достатньо грошових коштів. Крім того, донька сторін справи Міланія страждає на затримку фізичного розвитку, гіпотонічний синдром, тонусні порушення, виражену плосковальгусну деформацію ступні в зв`язку з чим потребує масажу, фізіотерапії, ортопедичних устілок у взуття та медикаментозного лікування на постійній основі. Також, наявна у відповідача заборгованість по іншим виконавчим документам, не свідчить про відсутність вини відповідача щодо несплати аліментів позивачці ОСОБА_1 , оскільки борг по стягненню аліментів з відповідача на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_7 у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), утворився саме з вини відповідача, розмір його пенсії дозволяв сплачувати аліменти в повному обсязі. Також, ніщо не заважало відповідачу сплачувати аліменти добровільно, оскільки він окрім пенсії з 17 березня 2021 року мав дохід в ТОВ “Епіцентр-К” з яких він аліменти взагалі не сплачував, відповідно до наявного у справі розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, а тому доводи відповідача про відсутність його вини в утворенні заборгованості зі сплати аліментів є безпідставними.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Амельчишин О.В. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, що викладене у позовній заяві та відповіді на відзив.

У судовому засіданні представник відповідача – адвокат Коваль М.О. заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити у задоволення позову з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, що видане 22 березня 2023 року Дарницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 422 (а.с.14).

Відповідач також є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судовим наказом Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13 листопада 2023 року з ОСОБА_2 щомісячно стягнуто аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини усіх видів його заробітку (доходу), починаючи стягнення з 16 жовтня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.

За рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 грудня 2023 року (справа № 212/8499/23) стягнуто щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи стягнення з 26 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням суду набрало законної сили 15 січня 2024 року (а.с.18-19).

За рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 грудня 2023 року (справа № 212/8498/23) стягнуто щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/12 частини з всіх видів заробітку відповідача, починаючи стягнення з 26 жовтня 2023 року і до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 або до виникнення обставин, передбачених ст.85 СК України. Рішенням суду набрало законної сили 15 січня 2024 року (а.с.24-25).

Згідно огляду дитячого ортопеда ТОВ “Медичний центр “Надія КР” від 01 серпня 2024 року, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має діагноз: затримка фізичного розвитку, гіпотонічний синдром, виражена плосковальгусна деформація ступней. Рекомендовано: ЛФК для ніг, масаж для ніг тонізуючий, сандалі “антівальгус” та медичні препарати.

Згідно виписного епікризу КП “Криворізький центр медичної реабілітації та паліатичної допомоги дітям” ДОР”, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала у відділенні з 19 серпня 2024 року по 06 вересня 2024 року з діагнозом: затримка етапів розвитку, міатонічний синдром резидуально органічного ґенезу.

Фастівським відділом державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за Вих.№ 34434-4 від 25 квітня 2026 року надано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 74479712 згідно якого за період з жовтня 2023 року по грудень 2025 року заборгованість становить 143194,31 грн. (а.с.7 зворот). Також надано розрахунок заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № 74480117, згідно якого за період з жовтня 2023 року по грудень 2025 року заборгованість становить 61805,83 грн. (а.с.8 зворот).

З відповіді Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за Вих.№ 46446-4 від 18 травня 2026 року вбачається, що 19 березня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження згідно виконавчого листа № 212/8499/23 від 21 грудня 2023 року, виданого Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи стягнення з 26 жовтня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття (АСВП 74479712). 19 березня 2024 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження згідно виконавчого листа № 212/8498/23 від 21 грудня 2023 року, виданого Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на її утримання у розмірі 1/12 частини з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи стягнення з 26 жовтня 2023 року і до досягнення донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку (до ІНФОРМАЦІЯ_4 ) або до виникнення обставин, передбачених ст.85 СК України (АСВП 74480117). По виконавчих провадженнях № 74479712 та № 74479712 утворилась заборгованість по сплаті аліментів, у зв`язку з тим, що утримання не проводилось з пенсії ОСОБА_2 по даним виконавчих провадженнях з ГУ ПФУ в Київській області так як, розмір відрахувань з пенсії в постановах про звернення стягнення алімен6тів перевищує встановлений законодавством максимальний розмірі 50 % відрахувань з пенсії. Постанови державного виконавця по виконавчих провадженнях № 74479712 та № 74480117 залишилися без виконання, оскільки відповідно до ст.50 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та ст.70 Закону України “Про виконавче провадження” з пенсії може бути відраховано не більше як 50 % її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. На виконанні в ГУ ФПУ перебувала постанова державного виконавця від 27 листопада 2023 року по виконавчому провадженню № 73371771, де проводилися утримання згідно пенсії у розмірі 50 % з урахуванням боргу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 жовтня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття.

Згідно довідки ГУ ПФУ у Київській області № 20393/05-16 від 14 травня 2026 року, з пенсії ОСОБА_2 , який перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Київській області здійснені утримання аліментів та перераховані на депозитний рахунок Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. За період з грудня 2023 року по травень 2026 року: нараховано пенсії - 614784,46 грн., розмір утримань аліментів – 235228,50 грн., розмір фактично виплаченої пенсії – 379555,96 грн., залишок заборгованості станом на 13 травня 2026 року по виконавчому провадженню № 74479712 становить 141911,62 грн.

Згідно довідки про доходи від 22 травня 2026 року, виданої ТОВ “Епіцентр-К”, ОСОБА_2 працює з 17 березня 2021 року на посаді заступника директора гіпермаркету з адміністративно-господарської діяльності ТОВ “Епіцентр-К” та його дохід за період з листопада 2025 року по квітень 2026 року становив: нараховано всього – 335097,41 грн., утримано ПДФО – 60317,54 грн., утримано військового збору – 16754,87 грн., відрахування аліментів – 118369,08 грн., до видачі після відрахувань податків та аліментів – 139655,92 грн.

ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується пенсійним посвідченням (а.с.17).

Згідно свідоцтва про хворобу № 521, виданого ЦВЛК Збройних Сил України, ОСОБА_2 має діагноз: гіпертонічна хвороба ІІІ ст. Церебральний атеросклероз, дисциркуляторна енцефалопатія ІІ ст. з антено-вегетативним та вести було-атактичним синдромом. Стан після перенесеного гострого (03.05.2022 року) порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом в басейні правої внутрішньої сонної артерії на фоні її оклюзії з формуванням вогнищ ішемії правої лобної та скроневої часток правої півкулі головного мозку з розвитком лівобічної пірамідної недостатності. Макулодистрофія суха форма, наслідки порушення кровообігу в центральній артерії сітківки справа. Захворювання пов`язані з проходженням військової служби. Стан після перенесеної закритої черепно-мозкової травми (21.04.2022 року), струсу головного мозку у вигляді стійкої цефалгії. Травма пов`язана з проходженням військової служби. ІХС. Дифузний кардіосклероз. Недостатність мітрального та тристулкового клапанів з регургітацією І ст. СН0 ст.

Згідно відповіді Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заборгованість зі сплати аліментів у ВП № 74479712 за період з жовтня 2023 року по травень 2026 року становить 151474,46 грн., а у ВП № 74480117 за вказаний період – 56209,37 грн.

Згідно із частиною 7 статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

На підставі ст.8 Закону України “Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Частинами першою та другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Натомість мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Аналіз змісту статей 181, 192 СК України дає підстави для висновку, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним, а підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За наслідками розгляду справи судом встановлено, що на час розгляду справи істотно змінились обставини, які мають значення для визначення розміру аліментів.

Так, на час звернення позивача до суду із вимогами про збільшення розміру аліментів у відповідача припинився обов`язок зі сплати аліментів за рішенням суду на утримання доньки ОСОБА_4 , яка досягла повноліття. Крім того, припинився обов`язок зі сплати аліментів на утримання позивача у зв`язку із досягненням спільною дитиною трирічного віку, а отже аліментні навантаження значно зменшились, оскільки у відповідача на утриманні залишились дві неповнолітні дитини, на які стягуються аліменти у розмірі по 1/6 частини на кожну.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вказані обставини об`єктивно свідчать про зміну матеріального стану відповідача у бік поліпшення, що в розумінні ст..192 СК України є достатньою підставою для вирішення питання про збільшення розміру аліментів.

При цьому суд враховує, що сімейний стан відповідача не змінився, місце роботи та джерела отримання доходів також не змінились з моменту присудження судом аліментів на утримання доньки ОСОБА_9 .

Суд також відхиляє посилання представника відповідача на стан здоров`я батька дитини і необхідності постійного лікування, оскільки обставини наявності у нього інвалідності ІІ групи внаслідок війни вже були враховані судом під час вирішення питання про стягнення аліментів на утримання дитини Міланії та позивачки до досягнення дитиною трирічного віку і станом на час розгляду даної справи вказані обставини не змінились, а доказів погіршення стану здоров`я відповідача суду не надано.

Суд також відхиляє посилання представника позивача на наявність у спільної доньки сторін певних захворювань, що потребують додаткових витрат на медичне обстеження та лікування, оскільки вказані обставини не є такими, що оцінюються судом при вирішення питання про збільшення або зменшення аліментів в силу вимог ст..192 СК України. При цьому, стягнення додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами, в тому числі її хворобою чи каліцтвом, стягуються в порядку ст.185 СК України і не є за своїм змістом регулярними аліментними платежами до повноліття дитини.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, враховуючи обов`язок обох батьків утримувати дитину, а також стан здоров`я відповідача, покращення його матеріального стану, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги про збільшення розміру аліментів, стягнувши щомісяця з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.

Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів на утримання позивача та доньки, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.3 ст.195 СК розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

При цьому, незалежно від моменту пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання до виконавчої служби, відповідач зобов`язаний виконувати це рішення.

Відповідно до ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а, отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Зокрема, законодавець установив розмір пені 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць помножена на кількість днів заборгованості помножена на 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірі в пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %

До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18), який Суд враховує відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 “Про застосуванням судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” судам роз`яснено, що передбачена статтею 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася за незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку із несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Відповідний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної? ? палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19, провадження№ 61-16670сво19.

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Так, судом встановлено, що аліменти з відповідача на утримання спільної неповнолітньої доньки сторін та позивача стягувались у примусовому порядку із заробітної плати та пенсії на підставі виконавчих документів.

Відповідно до ч.2 ст.70 Закону України “Про виконавче провадження” із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням - 50 відсотків.

Згідно ст.50 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне срахування” (в редакції до 22 березня 2023 року) з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

Отже, розмір коштів, що підлягали щомісячному утриманню із заробітної плати та пенсії відповідача визначався незалежно від його волевиявлення вимогами закону та порядком виконання виконавчих документів.

Сам по собі факт наявності заборгованості за аліментами не свідчить про вину платника і матеріали справи не містять належних та допустимих доказів умисного ухилення відповідачем від виконання рішення суду, приховування своїх доходів, зміни місця роботи або іншого вчинення перешкод для виконання рішення суду.

Згідно наданої на виконання ухвали суду відповіді Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, по ВП № 74479712 та ВП № 74479712 утворилася заборгованість по сплаті аліментів в зв`язку з тим, що утримання не проводилося з пенсії ОСОБА_2 по даних виконавчих провадженнях з ГУ ПФУ у Київській області, так, як розмір відрахувань з пенсії в постановах про звернення стягнення аліментів перевищує встановлений законодавством максимальний розмір 50 відсотків відрахувань з пенсії. Так як на виконанні в ГУ ПФУ перебувала постанова державного виконавця від 27 листопада 2023 року по ВП № 73370771, де проводилися утримання згідно пенсії у розмірі 50 % з урахуванням боргу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 жовтня 2023 року і до досягнення дітьми повноліття, постанови державного виконавця про звернення стягнення з пенсії боржника по ВП № 74479712 та ВП № 74480117 ГУ ПФУ було залишено без виконання.

Оскільки заборгованість утворилась за умов здійснення примусового стягнення аліментів із заробітної плати та пенсії відповідача у межах законодавчо встановлених обмежень, а належних та допустимих доказів вини відповідача у її виникненні суду не надано, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ст.196 СК України, у тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 згідно довідки до акту огляду МСЕК № 625636 є інвалідом ІІ групи.

За правилами п.9 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

На підставі викладеного, судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1331,20 грн. слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182-184, 192 СК України, ст.ст.4, 5, 12, 13, 81, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дітей та стягнення заборгованості по аліментам – задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 грудня 2023 року у справі № 212/8499/23 з розміру 1/6 частини до 1/4 частини з усіх видів заробітної плати (доходу), але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331 гривні 20 копійок віднести на рахунок держави.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено та підписано 03 липня 2026 року.

Суддя: М.Д. Власенко