Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №388/548/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

Провадження № 33/4809/260/26 Головуючий у суді І-ї інстанції Баранський Ю.С.

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Бондарчук Р.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 року, суддя Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А., особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника – адвоката Шебанової С.В. в інтересах особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника – адвоката Шебанової С.В. на постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2026 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, з повною вищою освітою, працює вчителем маловодянської гімназії, зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто судовий збір на користь держави в розмірі 665 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 20 лютого 2026 року о 19:39 годині в м. Долинській, вул. Центральна (Радянська) 139, керувала транспортним засобом «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовилась, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В апеляційній скарзі захисник – адвокат Шебанова С.В. просила скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що відеозапис який долучено до протоколу є неналежним доказом по справі. Оскільки відсутній номер технічного засобу на який здійснювався запис та є переривність відео, що суттєвим процесуальним порушенням.

Вказує, що ОСОБА_1 неодноразово підходила до представників поліції та говорила про те що вона переговоривши з адвокатом, який надав їй роз`яснення по наслідкам, щодо відмови проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у визначеному законом порядку, в медичному закладі у лікаря нарколога готова поїхати у лікарню, так на відео - 20:17:00 вона це сказала на камеру, а це через три хвилини після початку складання протоколу, однак отримала відмову від поліцейських, що в свою чергу зобов`язувало працівників поліції доставити останню до найближчого медичного закладу, та не було виконано працівниками поліції всупереч Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров`я N1452/735 від 9 листопада 2015 року.

Крім того, вказує, що працівник поліції, як слідує з відеозапису навіть не намагався встановити факт керування. Причину зупинки, які визначені ст. 35 Закону «Про Національну поліцію» і включають порушення ПДР не було зазначено. Отримати роз`яснення з цього питання у лейтенанта поліції Редькіна О.О. не було можливості оскільки він не з`явився у суд.

Також відслідковується упереджене ставлення до ОСОБА_1 з боку ОСОБА_2 . Доказами упередженого ставлення до ОСОБА_1 є позиція поліцейських, щодо відмови везти її до медичного проходження огляду, виклик ОСОБА_1 на 102 іншого патруля для надання направлення не дав результату. Однак ОСОБА_1 був зафіксований факт, що працівники патрульної поліції звинувачують її у керуванні транспортним засобом стані сп`яніння, з чим вона не погоджується, талон-повідомлення єдиного обліку №1402 від 20.02.2026.

Зазначає, що ОСОБА_1 просить надати копій постанови, інший поліцейський, який не представився, складав у цей час АКТ огляду па стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, відмовив, не маючи на це законних підстав, як і не надав копію АКТу, як того вимагає Наказ №1452/735 Інструкція. Крім того ще до завершення складання протоколу ОСОБА_2 , звертаючись до іншого поліцейського, який не надав документи каже про те що ОСОБА_1 готова їхати до медичного закладу, однак це було проігноровано іншим поліцейським;

Таким чином поліцейські діяли упереджено, порушуючи норми закону, що порушує право особи на об`єктивну перевірку та суперечить вимогам от. 266 КУпАП та Наказу N»1452/735.

Оскільки працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було порушено значну кількість процесуальних норм, надано неналежні докази та є ознаки службової недбалості згідно, та зловживання службовим станом, згідно статті ст. 367 ККУ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши особу яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника – адвоката Шебанову С.В., яка підтримала апеляційну скаргу, зваживши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримала вимоги апеляційної скарги вказала, що вона 20 лютого 2026 року о 19 год. 39 хв. приїхала до міського дитячого центру юнацької творчості, де домовилася з подругою займатися танцями. Коли зупинилась та вже була на східцях дитячого центру її наздогнали працівники патрульної поліції та повідомили, що вона керує автомобілем в стані алкогольного српяніння про що надійшло пвіддомлення.

Доповнила, шо працівники поліції її не спиняли, вона була твереза, розмовляла по телефону з адвокатом та бажала пройти огляд в медичному закладі, а складення протоколу замовив її колишній чоловік ОСОБА_3 , який знаходиться у дружніх стосунках з начальником Долинського ВП ГУНП в Кіровоградській області.

Свідок ОСОБА_4 допитана в суді апеляційної інстанції зазначила, що 20 лютого 2026 року близько 19 год. 30 хв. в м. Долинська біля міського дитячого центру юнацької творчості чекала на свою подругу ОСОБА_1 . Була очевидцем складення стосовно неї протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Коли після складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 вона спитала у працівника поліції причини цього конфлікту той відповів: « Був наказ зверху, оскільки дістали сімейні розбори, тому потрібно людину всадити».

Вважає, що ОСОБА_1 була твереза, а складення протоколу замови її колишній чоловік з яким у останньої неприязне ні стосунки.

Згідно диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само за відмову осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан такого сп`яніння.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 розділу ІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються:

1) письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності;

2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання;

3) акт огляду на стан сп`яніння у разі проведення огляду на стан сп`яніння;

4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

За умовами ч. 6 розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за їх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 596964 від 20.02.2026 року, ОСОБА_1 20 лютого 2026 року о 19:39 годині в м. Долинській, вул. Центральна (Радянська) 139, керувала транспортним засобом «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовилась, чим порушила вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Під час апеляційного розгляду захисник зазначив, що ОСОБА_1 вину у вчинені адміністративного правопорушення не визнає.

Проте, незважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на це правильно послався у своїй постанові суд першої інстанції, повністю підтверджується зібраними по справі доказами і, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 596964 від 20.02.2026 року, яким підтверджується, що саме 20 лютого 2026 року о 19:39 годині в м. Долинській, вул. Центральна (Радянська) 139, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 (а.с. 1);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_5 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (а.с.5);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції про відмову від проходження огляду (а.с. 7).

Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом з боді-камери поліцейського, що містяться на DVD-диску, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення, яким підтверджується факт керування ОСОБА_1 20 лютого 2026 року о 19:39 годині в м. Долинській, вул. Центральна (Радянська) 139, керувала транспортним засобом «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_1 , її зупинка з увімкнення проблискових маячків синього і червоного кольорів.

В подальшому ОСОБА_1 поліцейські повідомили причину зупинки, оскільки в них є інформація, що водій даного транспортного засобу перебуває в стані алкогольного сп`яніння, та вказали, що у водія наявні ознаки алкогольного сп`яніння, та запропонували їй пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу» Drager Alcotest» та в медичному закладі на, що остання формою своєї поведінки ухилялась від відповіді, чим фактично відмовилась проходити огляд (а.с.9,10).

Вказані зібрані по справі докази є належними та допустимими, є взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні суду першої інстанції та апеляційної інстанції та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Сумніви у їх належності та достовірності у апеляційного суду не виникає.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що відеозапис, зафіксований нагрудною камерою поліцейського, є неналежним доказом, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки право поліцейського на фото та відео фіксування за допомогою технічних приладів і технічних засобів закріплено у Законі України "Про Національну поліцію" та Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від18 грудня 2018 року №1026 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за №28/32999. Використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) передбачено ст. 40 Закону України "Про національну поліцію" та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них", затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, тому вказаний відеозапис є належним та допустимим доказом, який взаємоузгоджується з іншими доказами по справі та відповідає дійсним фактичним обставинам справи.

Доводи викладені в апеляційній скарзі з приводу того, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду, є необґрунтованими та безпідставними оскільки вони не відповідають встановленим фактичним обставинам справи.

З переглянутого судом першої та апеляційної інстанції відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 на місці повідомила поліцейському, що відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Поліцейський у свою чергу повідомив, що за таке діяння стосовно неї буде складений протокол про адміністративне правопорушення. Разом із тим, слід зазначити, що після відмови ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому порядку, адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відповідними ознаками є закінченим, а тому подальша поведінка, спрямована на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння правового значення не має.

Також, відповідно до приписів ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. При цьому, огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Наведене вказує на те, що процедура проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції в закладах охорони здоров`я обмежена часовими рамками, а отже не може бути перервана.

Так, з відеозапису вбачається, що в ході спілкування з поліцією ОСОБА_1 на неодноразову вимогу поліцейського щодо проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я таку вимогу не виконала, а отже фактично відмовилась від проходження огляду.

Крім того, доводи апеляційної скарги стосовно упередженого ставлення до ОСОБА_1 з боку працівників поліції, є безпідставними. Оскільки до суду апеляційної інстанції доказів звернення по даному факту до відповідних органів не надано.

При цьому слід зазначити, що судовий розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюється в межах складеного у відношенні особи протоколу про адміністративне правопорушення. В даному випадку підлягають з`ясуванню саме обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тобто, встановлення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, інших порушень ПДР виходить за межі інкримінованого такій особі правопорушення (не охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП). Наявність спору щодо правомірності дій працівників патрульної поліції, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, які є суб`єктами владних повноважень, має бути предметом розгляду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що не доведено належними та допустимими доказами факту керування порушення ОСОБА_1 ПДР України, які могли би бути підставою для зупинки його транспортного засобу згідно ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», є необґрунтованими та безпідставними.

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» однією з підстав для зупинки транспортного засобу є не лише сам факт вчинення адміністративного правопорушення, але також і наявність інформації, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Крім того, відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

З оглянутого відеозапису подій, що передували складенню вказаного протоколу, вбачається, що відображено рух автомобіля «Nissan», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Поліцейськими з метою зупинки цього автомобіля застосовано увімкнення проблискових маячків синього і червоного кольорів, що слідує з відображення відповідних кольорів у нічний час доби.

Далі поліцейський підійшов до водія автомобіля, яка у момент зйомки відходила від автомобіля. Окрім жінки та поліцейських у цьому місці більше нікого не було. При цьому, інспектор поліції озвучив ОСОБА_1 підстави зупинки транспортного засобу, а саме те, що причиною зупинки його автомобіля послужила інформація, що цим автомобілем може керувати особа у стані алкогольного сп`яніння.

В той же час, відсутність такого повідомлення в матеріалах справи не спростовує вини ОСОБА_1 у скоєні інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки нормами чинного КУпАП не встановлено обов`язку долучати такого роду повідомлення до матеріалів справи.

Окрім того, в матеріалах справи наявний рапорт інспектора СРПП ВП №1 (м. Долинська) щодо підстав зупинки «Nissan»,, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею.

Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5 ПДР.

Також, за умови виявлення у особи, яка керує транспортним засобом, ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння, незалежно від причин зупинки транспортного засобу, працівники Національної поліції зобов`язані вжити відповідних заходів, спрямованих на виявлення та припинення правопорушення, оскільки в іншому випадку ігнорування вказаних обставин суперечитиме наведеним вище завданням Національної поліції.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що працівниками поліції допущено ряд грубих порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та проведенні процедури огляду, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час апеляційного розгляду грубих порушень під час складення протоколу та процедури огляду судом не встановлено.

Крім того, згідно відеозапису з нагрудної камери поліцейського з боку працівників поліції також порушень вимог чинного законодавства не встановлено та під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 було роз`яснено його права та обов`язки.

Крім того, будь-яких інших доказів до апеляційної скарги та в суді апеляційної інстанції, які-б могли вплинути на правильність прийнятого рішення судом першої інстанції не надано.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Враховуючи викладене у сукупності, суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини даної справи із урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

При цьому, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 чітко усвідомлювала про складання відносно неї протоколу та про наслідки у разі притягнення її до адміністративної відповідальності, а також мала можливість пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки так і в в закладі охорони здоров`я.

При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_6 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.

При призначенні ОСОБА_1 виду та розміру адміністративного стягнення районний суд у повній мірі врахував суспільно небезпечний характер вчиненого нею правопорушення, її особу та призначив справедливе адміністративне стягнення, яке є достатнім для виправлення останньої, а також запобіганню вчинення нею, а так само іншими особами аналогічних правопорушень.

Порушень вимог КУпАП, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого судом першої інстанції рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено. Підстави для закриття провадження по справі також відсутні.

Беручи до уваги викладене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, мотивованою та обґрунтованою, підстави для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції відсутні, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Шебанової С.В. в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік – залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук