Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №161/7715/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/7715/26 Провадження №33/802/561/26 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В. В.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – адвоката Халупка С.В., потерпілої ОСОБА_1 , розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 травня 2026 року щодо ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення за ст.124 КУпАП у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк 6 місяців, за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік, і на підставі ст.36 КУпАП на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді адміністративного штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік.

Також стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 04 квітня 2026 року, о 17.30 годин, по вулиці Відродження, в селі Липини, Волинської області, керував транспортним засобом – «Сітроен», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння.

Огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку проводився з використанням спеціального технічного засобу – ALCOTEST DRAGER 7510.

Крім того, 04 квітня 2026 року, о 17.35 годин водій ОСОБА_2 , по вулиці Відродження, в селі Липини, Волинської області, керував транспортним засобом – «Сітроен», державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, та здійснив зіткнення з транспортним засобом «Форд», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався попереду та зупинився для надання переваги в русі пішоходам.

В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді незаконною та необґрунтованою. Вказує на те, що місцевий суд безпідставно розглянув справу без його участі, оскільки він звертався до суду з клопотання про відкладення розгляду справи, а висновок судді про те, що захисником не надано доказів на підтвердження свої повноважень, не відповідає дійсності. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника Халупка С.В., який підтримував подану апеляційну скаргу і просив скасувати постанову судді за ч.1 ст.130 КУпАП та закрити провадження у справі в цій частині, потерпілу ОСОБА_1 , яка заперечила апеляційну скаргу і просила рішення судді залишити без змін, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Доводи захисника про те, що місцевий суд безпідставно розглянув справу без його участі, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, захисник Халупко С.В. подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання суддя виходив з того, що до поданих заяв захисником Халупком С.В. не подано належних доказів на підтвердження його повноважень та особи адвоката.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в судові засідання місцевого суду, які було призначено на 07.05.2026 та 12.05.2026 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.14, 23).

Крім того, положеннями ч.1 ст.268 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_2 був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи місцевим судом, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертався, відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП його участь у розгляді справи не є обов`язковою, тому місцевий суд обґрунтовано розглянув справу за відсутності ОСОБА_2 ..

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_2 , дотримався.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а також в порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв`язку для ухвалення даного рішення.

Так, винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 №632105 від 04 квітня 2026 року (а.с.2), схемою ДТП, на якій зафіксовані напрямок руху транспортних засобів, місце їх зіткнення, розташування автомобілів після зіткнення, перелік видимих пошкоджень автомобілів (а.с.7), а також іншими матеріалами справи.

Дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що суддя дійшов до обґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Не заслуговують на уваги доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об`єктивЕПР1 №632076 від 04 квітня 2026 року складеного щодо нього за порушення вимог п.2.9А ПДР (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_2 , а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, а також результат огляду 2.31‰ (а.с.5), роздруківкою технічного приладу «Драгер», згідно якої у ОСОБА_2 виявлено алкогольне сп`яніння 2.31‰ (а.с.4), відеозаписом з бодікамери працівника поліції (а.с.11), а також іншими матеріалами справи.

Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В п.1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, п.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.

Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп`яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.

Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

А тому, оскільки на місці ДТП у водія ОСОБА_2 було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, поліцейський мав право запропонувати йому пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп`яніння.

В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків.

Згідно приписів частини 3 цієї статті КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

Зазначені нормативно-правові акти дають зробити висновок, що для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров`я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп`яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами.

Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказують на те, що огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння зафіксовано належним чином.

Як вбачається з відеозапису з бодікамер працівників поліції, після прибуття на місце ДТП, поліцейський у водія ОСОБА_2 виявив ознаки алкогольного сп`яніння та запропонував йому пройти огляд за допомогою технічного приладу. На таку пропозицію ОСОБА_2 погодився, результат огляду 2.31‰. В подальшому ОСОБА_2 погодився з результатом огляду (а.с.11).

Також переглядом відеозапису з бодікамер працівників поліції встановлено, що огляд ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння зафіксовано безперервною відео фіксацією.

Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.

Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного ст.266 КУпАП.

Переконливих доводів, які б повністю спростовували висновки суду, викладені в постанові і були безумовними підставами для її скасування, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як не встановлено й істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати безумовною підставою для скасування постанови, як про це просить апелянт у своїй апеляційній скарзі.

Апеляційним судом у повному обсязі проаналізовані докази, які містяться в матеріалах справи.

Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.

Інші доводи апеляційної скарги захисника не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі.

При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушника та обґрунтовано застосував до ОСОБА_2 на підставі ч.2 ст.36 КУпАП адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Підстав для скасування судового рішення та закриття провадження з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Халупка С.В. – залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 травня 2026 року щодо ОСОБА_2 – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського

апеляційного суду В.П. Денісов