Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №595/786/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/786/26

Провадження № 3/595/155/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026 м. Бучач

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., розглянувши матеріали про адміністративні правопорушення, які надійшли з відділення поліції №2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області на:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку

АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2026 року о 08:14:00 год. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом «Оpel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, де за результатом проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки шляхом продуття газоаналізатору «Драгер 6810» показник тесту становив 0,46 проміле. ОСОБА_1 з результатом погодилася, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в КНП «Бучацька міська лікарня» відмовилася, чим порушила вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 02 червня 2026 року о 08:15:05 год. в с. Підзамочок по вул.Тернопільська, 59 Чортківського району ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Оpel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 , не впевнившись у маневрі обгону попутного транспорту, допустила зіткнення з бетонним стовпом дорожньої огорожі, з`їзд у кювет, внаслідок чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень, чим своїми діями порушила вимоги п. 14.6 «г» Правил дорожнього руху України та скоїла правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про час та дату судового засідання була належним чином повідомлена.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Ковалівський Б.В. заперечив щодо притягнення останньої до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, подав до суду письмове заперечення, в якому просить провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. .

Подане заперечення мотивує тим, що із вказаним протоколом ОСОБА_1 не погоджується, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, оскільки алкогольних напоїв ані напередодні, ані в день події не вживала. 02 червня 2026 року ОСОБА_1 рухалася до міста Тернополя разом зі своєю дитиною. Під час руху, внаслідок дорожньої обстановки та дій іншого водія, на мокрому дорожньому покритті її автомобіль занесло, після чого транспортний засіб злетів у кювет. Вказана подія була для ОСОБА_1 раптовою, небезпечною та емоційно травматичною, оскільки в автомобілі разом із нею перебувала дитина. Після пригоди вона перебувала у стані сильного хвилювання, стресу та фактичного шоку від самої події, однак при цьому поводилася адекватно, не ухилялася від спілкування з працівниками поліції та погодилася пройти огляд. Після прибуття працівників поліції останні фактично почали переконувати ОСОБА_1 в тому, що саме вона є винною у цій пригоді. У подальшому їй було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drager, на що вона погодилася, оскільки була переконана, що алкогольних напоїв не вживала, а тому результат не може бути позитивним.За результатом огляду прилад показав 0,46 проміле. Такий результат став для останньої повністю неочікуваним та незрозумілим. Вона одразу не погоджувалася з таким результатом, заперечувала факт вживання алкоголю та перебувала у стані очевидного хвилювання. З наданого відеозапису вбачається, що після оголошення результату ОСОБА_1 поводиться розгублено та емоційно схвильовано, жестикулює, торкається голови, намагається пояснити ситуацію та очевидно не сприймає результат огляду як такий, що відповідає дійсності. Наголошує, що незгода особи з результатом огляду за допомогою спеціального технічного засобу Drager не обов`язково повинна бути висловлена виключно формальною юридичною фразою: «я не погоджуюсь з результатом огляду». Така незгода може виражатися різними способами, зокрема шляхом заперечення факту вживання алкогольних напоїв, висловлення здивування результатом, нерозуміння походження показника приладу, прохання пояснити, як такий результат міг з`явитися, а також іншою поведінкою особи, яка об`єктивно свідчить про несприйняття результату як правильного. В цій справі ОСОБА_1 після оголошення результату огляду не погоджувалася з ним по суті, оскільки одразу заперечувала факт вживання алкогольних напоїв, зазначала, що алкоголю не вживала, не розуміла, як прилад міг показати позитивний результат, та перебувала у стані очевидного здивування і хвилювання. Тобто, її реакція не була реакцією особи, яка визнає результат огляду правильним або погоджується з ним. Навпаки, з її поведінки та пояснень вбачається, що вона фактично ставила під сумнів достовірність результату Drager. За таких обставин працівники поліції не мали права формально сприймати результат Drager, як остаточний доказ перебування особи у стані алкогольного сп`яніння. Отримавши від особи заперечення щодо вживання алкоголю та фактичне несприйняття результату огляду, поліцейські були зобов`язані розцінити таку поведінку як незгоду з результатом огляду на місці та забезпечити проведення огляду у закладі охорони здоров`я відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735. Закон не покладає на водія обов`язку юридично правильно сформулювати свою незгоду або самостійно вимагати направлення до медичного закладу. Особа, яка перебуває після дорожньо-транспортної пригоди, у стані сильного хвилювання та стресу, не зобов`язана знати спеціальну процедуру оскарження результату Drager і не повинна вживати точні правові формулювання для реалізації свого права. Саме на працівників поліції покладений обов`язок чітко, зрозуміло та недвозначно роз`яснити особі, що у разі незгоди з результатом огляду на місці вона має право пройти огляд у закладі охорони здоров`я, і що такий огляд проводиться саме для перевірки та підтвердження або спростування результату Drager. Особливо важливим є те, що після оголошення результату огляду ОСОБА_1 фактично поставила під сумнів показник приладу, зазначивши працівникам поліції фразу по суті: «що я можу поспорити із приладом?». Вказане запитання за своїм змістом прямо свідчило про те, що ОСОБА_1 не сприймає результат Drager, як правильний, не погоджується з ним та бажає зрозуміти, чи існує передбачена законом можливість перевірити або оспорити показник технічного засобу. Відповідь на таке запитання мала бути однозначною: так, у разі незгоди з результатом огляду на місці особа має право пройти огляд у закладі охорони здоров`я, і саме такий медичний огляд є передбаченим законом способом перевірки результату Drager. Однак, працівник поліції цього ОСОБА_1 не роз`яснив. Замість того, щоб пояснити, що її незгода з результатом огляду є підставою для направлення до закладу охорони здоров`я для повторного медичного огляду, працівник поліції фактично одразу повідомив, що на неї буде складено протокол. У даній справі в акті огляду формально зазначено ознаку – запах алкоголю з порожнини рота. Однак, із наданих відеофрагментів не вбачається належної фіксації того, що до початку огляду працівник поліції встановив та повідомив ОСОБА_1 конкретні ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для проведення огляду. Відеозапис фактично починається вже з етапу проведення огляду біля автомобіля. На відео не зафіксовано повного і безперервного моменту первинного спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , не зафіксовано, коли саме, ким саме та за яких обставин було встановлено нібито запах алкоголю з порожнини рота, а також не зафіксовано інших об`єктивних ознак алкогольного сп`яніння. Навпаки, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 стоїть самостійно, спілкується з працівниками поліції, відповідає на запитання, не демонструє явного порушення координації рухів, порушення мови чи поведінки, яка б не відповідала обстановці. Її емоційний стан пояснюється не алкогольним сп`янінням, а дорожньо-транспортною пригодою, перебуванням у транспортному засобі разом із дитиною та шоковою реакцією на неочікуваний результат приладу. Окремо звертає увагу, що перший відеозапис має часові межі з 09:10:41 до 09:15:05. Другий відеозапис починається лише о 10:29:20 та триває до 10:34:08. Тобто, між наданими відеофрагментами існує значний часовий проміжок, який не підтверджений безперервним відеозаписом. За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити повноту та послідовність дій працівників поліції, зокрема щодо роз`яснення прав, пропозиції пройти огляд у закладі охорони здоров`я, складання документів та фактичної позиції ОСОБА_1 після отримання результату Drager. Інструкція № 1452/735 прямо передбачає, що у разі відмови водія від проходження огляду на місці або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. Також огляд на місці має проводитися з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу, а поліцейський перед проведенням огляду повинен інформувати особу про порядок застосування такого засобу. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 фактично одразу не погоджувалася з результатом огляду, оскільки неодноразово зазначала, що алкоголю не вживала, не розуміє походження результату та була здивована показником приладу. Такі пояснення за своїм змістом свідчили про незгоду з результатом огляду, а тому працівники поліції повинні були чітко, зрозуміло та однозначно роз`яснити їй право пройти огляд у закладі охорони здоров`я саме з метою перевірки та спростування результату Drager. Натомість, належного роз`яснення цього права не було. Працівники поліції не пояснили ОСОБА_1 , що у разі незгоди з результатом огляду на місці вона має право пройти огляд у визначеному закладі охорони здоров`я, що такий огляд є передбаченою законом процедурою, що він має значення для підтвердження або спростування результату Drager, та що саме медичний огляд може бути проведений у зв`язку з її незгодою з результатом. Лише після завершення основної розмови, коли працівник поліції вже фактично йшов до службового автомобіля, ним було поставлено загальне запитання про те, чи готова вона їхати на огляд до лікарні. Однак, з урахуванням обставин події, стану сильного хвилювання після пригоди та відсутності належного роз`яснення, таке формальне запитання не може вважатися належним виконанням вимог ст. 266 КУпАП. Більше того, в тій ситуації ОСОБА_1 об`єктивно могла сприймати таке запитання не як пропозицію пройти повторний огляд на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з незгодою з результатом Drager, а як пропозицію поїхати до лікарні для перевірки стану здоров`я після дорожньо-транспортної пригоди. Працівниками поліції не було усунуто цю неоднозначність та не було чітко роз`яснено правову суть такого огляду. Наголошує, що у матеріалах справи міститься направлення на огляд до закладу охорони здоров`я, в якому зазначено час 09 год. 20 хв. Разом з тим із наданих відеозаписів не вбачається, щоб таке направлення було фактично складене у присутності ОСОБА_1 , оголошене їй, вручено для ознайомлення або щоб їй було роз`яснено його зміст, правове значення та наслідки. За таких обставин, наявність у матеріалах справи самого лише письмового направлення не доводить, що воно реально вручалося ОСОБА_1 , що їй було належно роз`яснено право пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я у зв`язку з незгодою з результатом Drager, а також що вона усвідомлено відмовилася від такого огляду або не скористалася цим правом. Навпаки, відсутність відеофіксації саме цього ключового фрагменту створює обґрунтовані сумніви щодо фактичних обставин оформлення направлення та може свідчити про штучне документальне створення обставин, необхідних для подальшого складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без реального забезпечення права особи на медичний огляд. У тій ситуації ОСОБА_1 перебувала після даної пригоди, була схвильована та могла сприймати пропозицію «поїхати до лікарні» не як реалізацію її права спростувати результат Drager шляхом медичного огляду, а як загальну пропозицію огляду після дорожньо-транспортної пригоди. Працівники поліції мали чітко, зрозуміло та однозначно роз`яснити їй, що у разі незгоди з результатом Drager вона має право пройти саме медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, і що такий огляд має значення для підтвердження або спростування результату приладу. З наданих відеофрагментів не вбачається, що таке право було роз`яснено належним чином, у доступній та зрозумілій формі, з урахуванням її емоційного стану після пригоди. Також зазначає, що другий відеозапис відображає переважно процес оформлення документів біля службового автомобіля. На ньому ОСОБА_1 підписує документи, перебуваючи поряд із працівником поліції, у стані очевидного хвилювання. Сам по собі підпис під документами за таких обставин не може свідчити про усвідомлене погодження з результатом огляду, визнання вини або належне розуміння всіх процесуальних наслідків складених документів. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду не можуть замінювати собою належні, допустимі та достатні докази вини особи. Відомості, зазначені працівником поліції у документах, мають підтверджуватися повним, безперервним та об`єктивним відеозаписом процедури, а не лише фрагментами, які не дають можливості перевірити всю процедуру від початку до завершення. У даній справі наявні істотні сумніви щодо дотримання процедури огляду, належного встановлення ознак алкогольного сп`яніння, забезпечення права на медичний огляд у закладі охорони здоров`я та повноти відеофіксації. Такі сумніви не можуть тлумачитися проти особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За таких обставин результат огляду за допомогою Drager не може вважатися достатнім та безумовним доказом перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки процедура його отримання викликає обґрунтовані сумніви, а право особи на медичний огляд у разі незгоди з результатом фактично не було належно забезпечене.

Також захисник подав заперечення щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Так, із вказаним протоколом ОСОБА_1 не погоджується, вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не визнає, оскільки матеріали справи не підтверджують належними, допустимими та достатніми доказами наявність у її діях складу вказаного адміністративного правопорушення. Зі змісту протоколу вбачається, що 02.06.2026 року о 08 год. 15 хв. у с. Підзамочок Чортківського району Тернопільської області, на вул. Тернопільській, 59, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Оpel Zafira», нібито, не впевнилася у маневрі обгону попутного транспортного засобу, допустила зіткнення з бетонним стовпом дорожньої огорожі та з`їзд у кювет, унаслідок чого механічних пошкоджень зазнав транспортний засіб. Також у протоколі зазначено, що тілесних ушкоджень ніхто не отримав, свідки та потерпілі не залучалися.Водночас наведений у протоколі опис події є неповним, формальним та таким, що не дає можливості встановити всі обов`язкові елементи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Отже, для притягнення особи до відповідальності за ст. 124 КУпАП необхідно встановити не лише сам факт дорожньої події, а й конкретне порушення Правил дорожнього руху, настання передбачених законом наслідків, причинний зв`язок між діями водія і такими наслідками, а також вину особи. Сам по собі факт з`їзду автомобіля у кювет або факт наявності дорожньо-транспортної пригоди не є достатнім для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. У протоколі зазначено, що транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень. Однак у матеріалах справи не конкретизовано, які саме пошкодження були завдані транспортному засобу, в чому вони полягають, яка їх локалізація, характер, обсяг, чи пов`язані вони саме з цією подією, чи були зафіксовані належним чином та якими доказами підтверджуються. У графі протоколу «свідки чи потерпілі» зазначено, що вони не залучалися. Тобто самі працівники поліції під час оформлення матеріалів не встановили потерпілу особу, якій нібито завдано майнової шкоди, не з`ясували її позицію та не підтвердили факт заподіяння шкоди належними доказами. Також у протоколі зазначено про зіткнення з бетонним стовпом дорожньої огорожі. Однак матеріали справи не містять відомостей про те, що цей бетонний стовп або дорожня огорожа зазнали будь-яких пошкоджень. Не зазначено, кому належить така дорожня споруда, чи завдано їй шкоду, у чому така шкода полягає, чи складались відповідні акти огляду дорожньої споруди, чи повідомлявся балансоутримувач дороги або власник майна, а таких обставин твердження про настання наслідків, передбачених ст. 124 КУпАП, є формальним та належними доказами не підтверджене. Окремо звертає увагу суду на те, що в протоколі ОСОБА_1 інкриміновано порушення п. 14.6 «г» Правил дорожнього руху України. Відповідно до цього пункту обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості. Разом з тим у протоколі не зазначено, яка саме із передбачених п. 14.6 «г» ПДР умов мала місце: чи це був кінець підйому, міст, естакада, шляхопровід, крутий поворот, інша ділянка з обмеженою оглядовістю або умови недостатньої видимості. Працівник поліції обмежився загальним формулюванням без конкретизації дорожньої обстановки. Також у протоколі не зазначено, який саме попутний транспортний засіб нібито обганяла ОСОБА_1 , хто був його водієм, який мав державний номерний знак, чи був цей водій опитаний, чи підтверджує він факт обгону, чи створював він перешкоду, чи мав його маневр значення для виникнення дорожньої події. Відсутність даних про інший транспортний засіб та його водія є істотною, оскільки саме маневр обгону покладений працівником поліції в основу обвинувачення. Без встановлення такого транспортного засобу, його руху, положення на дорозі та дій водія неможливо об`єктивно перевірити, чи дійсно мав місце обгін, чи був він заборонений, та чи перебуває він у причинному зв`язку з дорожньою подією. Фактично протокол містить лише припущення працівника поліції про те, що ОСОБА_1 «не впевнилася у маневрі обгону», однак не містить конкретних фактичних даних, які підтверджують таке твердження. Отже, саме працівники поліції повинні довести всі елементи складу адміністративного правопорушення, а не особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна доводити свою невинуватість. У даному випадку матеріали справи не містять належних і достатніх доказів того, що ОСОБА_1 порушила саме п. 14.6 «г» ПДР України, що на ділянці дороги були умови, які прямо забороняли обгін, що вона здійснювала обгін конкретного транспортного засобу, а також що саме її дії перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням наслідків, передбачених ст. 124 КУпАП. Крім того, у протоколі не враховано дорожню обстановку, стан дорожнього покриття, погодні умови, мокру дорогу, можливість занесення транспортного засобу, а також можливість впливу дій іншого водія на виникнення дорожньої події. Ці обставини мають істотне значення для правильного вирішення справи, однак належним чином не перевірені. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не може бути єдиною та достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо викладені в ньому обставини не підтверджені іншими належними доказами. У даній справі відсутні належні докази на підтвердження наявності потерпілих, характеру та обсягу майнової шкоди, пошкодження дорожньої огорожі чи іншого майна, факту обгону саме в умовах, передбачених п. 14.6 «г» ПДР України, а також причинного зв`язку між діями ОСОБА_1 та наслідками, зазначеними у протоколі. За таких обставин у діях ОСОБА_1 відсутній належно доведений склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а всі сумніви щодо доведеності її вини повинні тлумачитися на її користь.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку про доведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративні правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, виражається у порушенні учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

З наведеного слідує, що відповідальність за ст. 124 КУпАП наступає у разі порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, наслідком чого є ДТП із спричиненням матеріальної шкоди.

Пунктом 14.6 «г» Правил дорожнього руху визначено, що обгін заборонено у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 681696 від 02 червня 2026 року, який ОСОБА_2 власноруч підписала.

Як вбачається зі схеми місця ДТП, яка сталася 02 червня 2026 року о 08 год. 15 хв., в с. Підзамочок по вул. Тернопільська, 59, механічні пошкодження отримав транспортний засіб марки «Оpel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_3 , а саме, пошкоджено передню центральну частину.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 від 02.06.2026, така пояснила, що 02.06.2026 близько 08.15 год. вона керувала транспортним засобом марки «Оpel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Тернопільська, 59 в с. Підзамочок Чортківського району, в напрямку м. Тернопіль, де, не впевнившись у маневрі обгону автомобіля, допустила зіткнення з бетонним стовпом огорожі. У результаті зіткнення вона з`їхала у кювет, внаслідок чого т/з зазнав механічних пошкоджень. Тілесних ушкоджень ніхто не отримав. Також зазначила, що проходила огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатору «Драгер 6810», результат становив о,46 проміле, хоча вона вживала пиво 0,5 л ще 30.05.2026.

Відповідно до даних, які містяться в рапорті ст. інспектора-чергового ВП №2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області В.Табачака від 02.06.2026, 02.06.2026 о 08.17 год. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 02.06.2026 о 08.17 год. за адресою в с. Підзамочок по вул. Центральна Чортківського району відбулося ДТП, легковий автомобіль з`їхав у кювет, в авто є дитина. Виїздом СОГ на місце події було встановлено, що 02.06.2026 близько 08.15 год. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька м. Бучач, під керуванням транспортного засобу марки «Оpel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони м. Бучач в межах населеного пункту с. Підзамочок, під час здійснення обгону, злетіла у кювет. Потерпілих внаслідок вказаної ДТП немає.

З огляду на вищенаведене приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, то її вина у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, а саме даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 681703 від 02 червня 2026 року, де їй роз`яснено її права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, викладено суть правопорушення, з яким ОСОБА_1 була ознайомлена, про що свідчить її підпис.

З оглянутих під час розгляду справи відеозаписів, які містяться на DVD-R диску, долученому до матеріалів справи, встановлено, що після вчинення ДТП ОСОБА_1 пройшла огляд на місці події за допомогою приладу «Драгер 6810», результат позитивний – 0,46 проміле. З результатом ОСОБА_1 погодилася, зазначивши, що не може сперечатися з приладом. Працівник поліції запропонував проїхати в медичний заклад для проходження огляду, проте водій відмовилася. Пояснила, що вживала пиво ще 30 травня 2026 року. З відеозапису убачається, що трубка до приладу «Драгер» була надана водію запечатаною. Жодних зауважень при складанні протоколів ОСОБА_1 не висловлювала.

Згідно долученого до матеріалів справи результату тестування на алкоголь, проведеного 02 червня 2026 року о 09.11 год., показник приладу «Drager» після проведення тесту у видихуваному повітрі ОСОБА_1 має цифрове значення 0,46 ‰ (проміле) алкоголю.

Як встановлено з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд ОСОБА_1 проведено у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Результат огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 проба позитивна – 0,46 ‰ (проміле). З результатами ОСОБА_1 погодилася, про що розписалася у відповідній графі акту, зазначивши «згідна».

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відмовилася від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, що підтверджується направленням інспектора СРПП ВП №2 Боднара В.В., адресованого КНП «Бучацька міська лікарня» Бучацької міської ради 02.06.2026.

Відповідно до п 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

На відеозаписах чітко зафіксовано, що водій отримала від працівника поліції запаковану трубку, після розпакування якої відразу ж продула в прилад.

Що стосується доводів захисника про те, що ОСОБА_1 не була згідна з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного на місці зупинки, такі судом до увагу не беруться, оскільки спростовуються відеоматеріалами, долученими до матеріалів адміністративної справи.

За даними довідки № 75668-2026 від 05.06.2026, виданої ВП № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , згідно ІП ІТС «Адмінпрактика», отримувала посвідчення водія НОМЕР_2 від 04.07.2023. Дане посвідчення водія вилучено.

Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З огляду на встановлені обставини справи ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП і враховуючи вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, тобто за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, санкція якої передбачає накладення одночасно двох видів адміністративних стягнень.

У відповідності до ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.

На підставі ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП та керуючись ст.ст.9, 33-36, 280, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І. І. Тхорик