Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №595/759/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/759/26

Провадження № 3/595/152/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026 м. Бучач

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли з відділення поліції № 2 Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області на:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,-

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що 23 травня 2026 року о 01:43 год. в с. Підзамочок по вул. Тернопільська ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер» та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та дату судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Рекуш О.Р., будучи присутнім у судовому засіданні, заперечив щодо притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, подав до суду письмове клопотання, в якому просить провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення такого до адміністративної відповідальності за ч.1. ст. 130 КУпАП закрити на підставі ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Подане клопотання мотивує тим, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Відеозапис не містить в собі будь-яких даних, які б вказували, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Так, відео з нагрудної камери поліцейського розпочинається в момент, коли транспортний засіб перебував у нерухомому стані. Іншого відеозапису щодо керування ОСОБА_1 автомобілем не надано. Вищенаведені обставини підтвердив допитаний в якості свідка ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_1 не був водієм, такий не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Окрім того, аналіз матеріалів адміністративної справи свідчить про відсутність у працівників поліції підстав, які регламентовані ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» щодо зупинки вказаного транспортного засобу.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомив, що він є двоюрідним братом ОСОБА_1 . В ніч з 22 на 23 травня останній попросив його підвезти на дискотеку. В той час, як вони їхали назад, то він сів за кермо автомобіля, а ОСОБА_3 сидів спереду на пасажирському сидінні, оскільки вживав спиртне. По дорозі їх зупинили працівники поліції. Оскільки він з братом подумали, що останні перебувають разом із працівниками ТЦК, вони почали тікати. Михайла догнали, а він встиг втекти. Коли повернувся назад, то працівники поліції вже складали протокол на брата. Він повідомив поліцейським, що за кермом автомобіля був саме він, а не ОСОБА_3 , однак адміністративні матеріали вже були складені.

Суд, заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, показання свідка, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про доведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена даними, що містяться в матеріалах справи, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 673186 від 23 травня 2026 року, складеному стосовно ОСОБА_1 , де роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, викладено суть правопорушення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчать відеоматеріали, які долучені до матеріалів адміністративної справи. Від отримання копії протоколу ОСОБА_1 відмовився.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.п. 2, 3, 7 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди зрезультатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Згідно ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі ПДР) встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 2.4 ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», якою передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби.

Даний перелік, зокрема, передбачає: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпек у для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не переміщували в митний режим транзиту.

Так, у судовому засіданні було досліджено DVD-R диск з відеозаписами, які долучено до матеріалів справи, на яких зафіксовано, як працівники поліції зупиняли автомобіль з увімкненими проблисковими маячками, який рухався по дорозі. Водій, заїхавши на територію АЗС, зупинив транспортний засіб, вийшов з автомобіля і почав втікати. Працівники поліції, наздогнавши його, встановили особу водія, таким виявився ОСОБА_4 . На запитання поліцейського чому він втікав, такий зазначив, що після зупинки т/з хотів сходити в туалет. Працівники поліції повідомили водію, що його зупинено, оскільки він керував т/з в комендантську годину та в керованому ним транспортному засобі не працює підсвітка номерного знаку. Також водію повідомлено, що від нього чутно запах алкоголю. ОСОБА_5 не заперечував, що саме він керував автомобілем, яким заїхав на АЗС. Заперечував встановлення комендантської години. Водій від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки так і в медичному закладі відмовився. Спочатку повідомив, що вживав спиртні напої, пізніше заперечував вживання алкоголю.

Відтак, відеозаписи детально відтворюють події та їх послідовність, відповідають фактичним обставинам справи та приймаються судом в якості доказів.

Суд зазначає, що відеозаписи свідчать про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.

Відтак, відеозаписи детально відтворюють події та їх послідовність, відповідають фактичним обставинам справи та приймаються судом в якості доказів.

За даними постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7242103 від 23 травня 2026 року, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, а саме, за те, що він 23.05.2026 о 01.43 год. в с. Підзамочок по вул. Тернопільська керував транспортним засобом із несправною підсвіткою номерного знаку в темну пору доби, чим порушив п.2.9 «в» Правил дорожнього руху.

Згідно рапорту ст. інспектора-чергового ВП № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Свистуна І.В. від 23.05.2026, 23.05.2026 о 02.52 год. в ході патрулювання в с. Підзамочок було зупинено транспортний засіб марки «Фольцваген Пасат», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , 1995 р.н., за порушення комендантської години та правил дорожнього руху, а саме, не працювала підсвітка номерного знаку в темну пору доби. Під час перевірки документів у водія було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота та поведінка не відповідала обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі водій відмовився за що на останнього було складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 673186 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та адміністративну постанову серії ЕНА № 7242103 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП. ОСОБА_1 було відсторонено від подальшого керування транспортним засобом.

Слід зауважити, що 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 по всій території України введено воєнний стан, який триває досі.

З цього часу на території Тернопільської області діє щоденно комендантська година, яка станом на 23 травня 2026 року встановлена з 00:00 до 05:00 год. та у зв`язку із цим заборонено перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень у цей час.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції 23 травня 2026 року о 01.43 год. в с. Підзамочок по вул. Тернопільська, тобто у комендантську годину.

Проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 23.05.2026 о 01.43 год. був правомірно зупинений працівниками поліції, доказів на спростування такого останній суду не надав та матеріали справи не містять.

Як встановлено з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і в медичному закладі, що підтверджується направленням поліцейського СРПП ВП № 2 Хробака М.В, адресованого КНП «Бучацька міська лікарня» 23.05.2026.

Наведеними письмовими доказами, достовірність яких у суду не викликає сумнівів, у повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Що стосується показів свідка ОСОБА_2 з приводу того, що саме він перебував за кермом автомобіля за обставин, наведених у протоколі про адміністративне правопорушення, а брат ОСОБА_1 сидів на передньому пасажирському сидінні, то суд приходить до переконання, що такі не відповідають дійсності та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: відеозаписом, долученим до матеріалів справи, згідно якого в ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 жодних заперечень з приводу керування ним транспортним засобом не висловлював, зазначив, що він не втікав та зупинився на їх вимогу, а вийшов з т/з, щоб піти в туалет.

За наведених обставин, суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_2 , оскільки вони суперечать іншим, дослідженим в судовому засіданні доказам, які узгоджуються між собою та, відповідно, судом відхиляються. Крім того, слід зазначити, що даний свідок є зацікавленою особою, оскільки являється двоюрідним братом ОСОБА_1 .

Усі інші заперечення захисника ОСОБА_1 - адвоката Рекуша О.Р., суд розцінює як спосіб захисту, який жодним доказом не підтверджений.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є грубим умисним порушенням вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказана норма Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. 1, 2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам Кобець проти України від 14.02.2008, Берктай проти Туреччини від 08.02.2001, Леванте проти Латвії від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Згідно довідки № 69668-2026 від 26.05.2026, виданої відділенням поліції № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , згідно інформаційно-аналітичної системи ІТС ІПНП, отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 . Дане посвідчення водія працівниками поліції не вилучалось.

Аналізуючи досліджені під час розгляду справи докази вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У відповідності до ст.40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.

На підставі ч.1 ст.130 КУпАП та керуючись ст.ст. 9, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І. І. Тхорик