Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №944/2723/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/2723/26

Провадження №3/944/1409/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Кондратьєва Н.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 173 Кодексу про адміністративні правопорушення

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 04.05.2026 року близько 11 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив дрібне хуліганство відносно малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою, ображав, шарпав за одяг, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ст.173 КУпАП.

Окрім цього, ОСОБА_1 04.05.2026 року близько 11 години 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив дрібне хуліганство відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме висловлювався нецензурною лайкою, ображав, шарпав за одяг, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ст.173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому заперечив та пояснив, що фактично вказані події відбувались 04.05.2026 року на приватній території його будинку на АДРЕСА_3 . Троє неповнолітніх осіб перелізли через зачинену хвіртку зі сторони Яворівського ЗЗСО І-ІІІ ст. №3 ім. Т.Шевченка та потрапили на територію його помешкання - житлового будинку АДРЕСА_3 . Помітивши це, він зробив їм зауваження щодо недопустимості таких дій та необхідності залишити територію. Після цього один із хлопців вибіг у напрямку сусідньої вулиці Л.Українки, а інші два рухались у напрямку хвіртки на територію школи. Вони проходили через його подвір`я, він хотів наздогнати одного з хлопців, побіг за ним і хлопець впав. Між ним та дітьми виникла словесна суперечка, зазначив, що не застосовував фізичного насильства стосовно дітей, лише сварив дітей, можливо накричав на дітей нецензурною лайкою, жодних дій, спрямованих на порушення громадського порядку чи спокою громадян він не вчиняв.

Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 в судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки із матеріалів справи неможливо встановити місце події, а долучені пояснення містять взаємні суперечності щодо того де саме відбувались події. Матеріали справи не містять відомостей про проведення належної перевірки обставин, пов`язаних із твердженнями про можливе нанесення тілесних ушкоджень малолітній особі, неможливо встановити які діяння були вчиненні стосовно ОСОБА_2 . Таким чином з долучених до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів неможливо встановити місце вчинення правопорушення (у розумінні чи є таке місце громадським місцем), та обставини, які вказують на порушення ОСОБА_1 громадського порядку та спокою громадян, що не дає можливість встановити склад вчиненого правопорушення. Окрім цього, подія мала місце 04.05.2026 року, тоді як протоколи були складені лише 07.05.2026 року, тобто через три дні після події, при цьому жодних об`єктивних причин для такого несвоєчасного складання протоколу матеріали справи не містять, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 254 КУпАП. Події описані в протоколах виникли виключно у зв`язку із зауваженням неповнолітнім особам, які самовільно проникли на територію приватного житлового будинку. Між сторонами виникла словена суперечка побутового характеру, яка не була спрямована на грубе порушення громадського порядку чи явну неповагу до суспільства. Сам по собі конфлікт або словесна суперечка між особами не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Малолітній потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він з хлопцями перелазили через хвіртку, оскільки хотіли скоротити дорогу зі школи, однак до них вийшов ОСОБА_1 , почав сварити і ображати нецензурною лайкою, копнув ОСОБА_2 після чого ОСОБА_5 втік. Він з ОСОБА_6 пішли назад і тоді ОСОБА_1 вдарив його по голові. Коли ОСОБА_7 хотів перелізти через хвіртку, ОСОБА_8 стягнув його і Демченко впав.

Законний представник потерпілого ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що зі слів її дитини, коли син з хлопцями перескочили через хвіртку, ОСОБА_1 копнув ОСОБА_10 і той втік, а її сина він вдарив по голові та висловлювався в сторону дітей нецензурною лайкою, діти були дуже налякані, прийшли до школи і розповіли про цю подію вчительці. Вона з мамою іншого хлопця - ОСОБА_11 , намагалися поговорити з ОСОБА_1 , однак конфлікт не вирішено і вони змушені були звернутися з заявами до поліції. Зазначила також, що хвіртка встановлена незаконно і не може знаходитися на шкільному подвір`ї.

Малолітній потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він йшов з хлопцями, хотіли скоротити дорогу, перелізли через хвіртку, однак до них вийшов ОСОБА_1 , сварився нецензурною лайкою, копнув його, але йому вдалося втекти, а хлопці залишилися на подвір`ї. Коли хлопці повернулися до школи то розповіли йому, що ОСОБА_12 він вдарив до голові, а ОСОБА_13 , коли той намагався перелізти назад, ОСОБА_14 стягнув з хвіртки і ОСОБА_15 впав.

Законний представник потерпілого ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що 04.05.2026 року до неї зателефонувала ОСОБА_16 та повідомила, що її сина ОСОБА_1 вдарив по голові, а її сина копнув. Все це підтвердив її малолітній син, який був дуже наляканий після цієї події, тому звернулися з заявою по поліції.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, малолітніх потерпілих, їх законних представників, дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 КУпАП, знайшла своє підтвердження належними, допустимими та достатніми доказами.

Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень стверджується наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 992698 від 07.05.2026 року;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 992699 від 07.05.2026 року;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.05.2026 року, в якому ОСОБА_11 просить прийняти міри до особи, який 04.05.2026 року вчинив відносно її сина неправомірні дії, зокрема шарпав за одяг, висловлювався нецензурною лайкою, наніс удар ногою в область сідниць;

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.05.2026 року, в якому ОСОБА_9 просить прийняти міри до особи, який 04.05.2026 року вчинив відносно її сина неправомірні дії, зокрема шарпав за одяг, висловлювався нецензурною лайкою, наніс удар долонею руки по голові;

- письмовими поясненням ОСОБА_11 від 04.05.2026 року, в яких зазначила, що близько 11 год 04.05.2026 року до неї зателефонувала мама однокласника її сина ОСОБА_17 та повідомила, що їхнім синам завдано ударів та висловлювався в їх сторону нецензурною лайкою;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 07.05.2026 року, в яких пояснив, що 04.05.2026 року після другого уроку він зі своїми однокласниками ОСОБА_18 , ОСОБА_7 та ОСОБА_19 на перерві вирішили піти в магазин, де на вулиці їх зустрів невідомий дорослий чоловік, почав безпідставно виловлюватись в їхню сторону нецензурними словами, кричав, підійшов до нього та копнув ногою в сідницю, він злякався та почав втікати;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 07.05.2026 року, в яких пояснив, що 04.05.2026 року після другого уроку він зі своїми однокласниками ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_19 на перерві вирішили піти в магазин, де на вулиці загального користування їх зустрів невідомий дорослий чоловік, почав безпідставно виловлюватись в їхній сторону нецензурними словами, кричав, вони злякались та почали тікати через хвіртку, однак чоловік їх наздогнав та ОСОБА_22 стягнув з даної хвіртки та почав його ображати, безпідставно вдарив рукою в голову та при цьому почав його ображати, застосовуючи погрози заставив вибачатись перед ним. При цьому нецензурними словами погрожував, що якщо ще раз їх тут побачить то сильніше поб`є та відпустив;

- письмовими поясненнями ОСОБА_9 від 04.05.2026 року, в яких пояснила, що 04.05.2026 року близько 11 год до неї зателефонував син та повідомив, що ОСОБА_23 вдарив його долонею в голову та висловлювався нецензурною лайкою. Окрім цього ОСОБА_24 вказаний громадянин наніс удар ногою в область сідниць та заставив просити вибачення у нього;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 07.05.2026 року, в яких пояснив, що 04.05.2026 року близько 11 год троє неповнолітніх хлопців перелізли на його подвір`я через хвіртку, побоявшись його вони почали тікати, один втік на вул. Л.України, а двоє інших до хвіртки, яка розташована поблизу його будинку, однак не перебуває у його власності, вона розташована у спільному користуванні будинку. Наздогнавши зняв їх з хвіртки, кричав на підвищених тонах, чи були нецензурні слова не пам`ятає, поговорив з ними та пояснив, що не потрібно тут ходити, жодних тілесних ушкоджень не завдав. Перед дітьми вибачився за свою поведінку.

Судом встановлено, що конфлікт виник після того, як малолітні особи без дозволу проникли на територію домоволодіння ОСОБА_1 .

Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 про те, що він лише зробив зауваження хлопцям і вимагав залишити територію, оскільки в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що він наздоганяв дітей, кричав на них, можливо використовував нецензурну лайку, а також підтвердив, що знімав дітей із хвіртки та після події просив у них вибачення за свою поведінку. Вказані поясненння не спростовують факту його агресивної поведінки щодо дітей та у відповідній частині узгоджуються з іншими доказами у справі.

Суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки вони спростовуються сукупністю інших доказів, які є взаємоузгодженими щодо обставин події.

Показання малолітніх потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , надані ними в судовому засіданні, є логічними, послідовними та узгоджуються між собою в основній частині. Обидва потерпілі підтвердили, що ОСОБА_1 висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою, переслідував дітей, застосував до них фізичний вплив та агресивно поводився. Незважаючи на окремі незначні розбіжності щодо деталей розвитку події, їх пояснення є послідовними щодо ключових обставин правопорушення, що з огляду на вік дітей та емоційний характер конфлікту не свідчить про їх недостовірність.

Пояснення законних представників потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_11 хоча й ґрунтуються переважно на повідомленнях дітей, однак узгоджуються із поданими ними заявами до поліції, які були подані безпосередньо після події, що свідчить про послідовність викладених ними обставин.

Письмові пояснення потерпілих, їх законних представників, а також протоколи прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення, складені невдовзі після події, є взаємоузгодженими та підтверджують, що ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою, ображав дітей, переслідував їх та застосовував фізичний вплив.

Суд також враховує, що пояснення самого ОСОБА_1 частково підтверджують обставини, викладені потерпілими, а саме факт конфлікту, переслідування дітей, підвищеного тону спілкування, можливого використання нецензурної лексики та фізичного контакту з дітьми при знятті їх із хвіртки. Заперечуються ним лише окремі елементи застосування фізичної сили, однак такі заперечення спростовуються іншими доказами у справі.

Доводи захисника про відсутність складу адміністративного правопорушення суд вважає необґрунтованими.

Посилання захисника на те, що конфлікт виник на приватній території домоволодіння, не виключає наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. Із матеріалів справи вбачається, що подія відбувалася біля хвіртки між територією домоволодіння та територією навчального закладу, а частина подій відбувалася на прилеглій території, доступній для сторонніх осіб, де перебували малолітні діти. Незалежно від точного місця висловлювання нецензурної лайки, поведінка ОСОБА_1 була відкритою, демонстративною, була спрямована на малолітніх осіб та порушила їхній спокій.

Суд також враховує, що самовільне проникнення дітей на територію домоволодіння не надавало ОСОБА_1 права застосовувати до них фізичний вплив, переслідувати їх та висловлюватися нецензурною лайкою. Захист свого права власності повинен здійснюватися виключно способами, передбаченими законом. Власник подвір`я мав право викликати поліцію, звернутися до батьків та вимагати, щоб діти залишили його власність, однак закон суворо забороняє вчиняти насильство щодо неповнолітніх.

Посилання захисника на порушення вимог ст.254 КУпАП щодо строків складання протоколу не впливає на правильність вирішення справи, оскільки протоколи були складені після перевірки на відсутність складу кримінального проступку в межах строків притягнення до адміністративної відповідальності, а сам факт їх складання через три дні після події не призвів до порушення права особи на захист, не позбавив її можливості надати пояснення, користуватися правовою допомогою та брати участь у судовому розгляді.

Оцінюючи всі досліджені докази відповідно до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 виразилися у висловлюванні нецензурної лайки, образливому чіплянні до малолітніх осіб, переслідуванні їх та застосуванні фізичного впливу, що в сукупності порушило громадський порядок і спокій громадян та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Враховуючи наведене у задоволенні клопотання особи, що притягується до адміністративної відповідальності про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення слід відмовити.

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме: з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання КУпАП.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а тому при виборі виду стягнення, суд враховує характер та обставини вчинених правопорушень, їх суспільну небезпечність, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, ступінь вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 КУпАП, яка доведена повністю, а також те, що неправомірні дії були вчинені щодо малолітніх осіб.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинені ним адміністративні правопорушення, у виді штрафу, яке є необхідне і достатнє для попередження нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 268, 283-284 КУпАП

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення відмовити.

Визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119 (сто дев`ятнадцять) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.2 ст.308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Кондратьєва Н.А.