Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №754/4600/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Суд: Деснянський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 02 липня 2026 р.

Справа: №754/4600/26

Суддя: Зотько Т. А.

Номер провадження 2/754/7034/26

Справа №754/4600/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03 липня 2026 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т. А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в особі свого представника – адвоката Вергуна І. Т. звернулась до Деснянського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, у якій просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання малолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення сином повноліття. Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що сторони з серпня 2010 року проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, під час сумісного життя ІНФОРМАЦІЯ_2 у пари народилася донька. З 2023 року сторони не проживають разом, спільна дитина проживає разом з матір`ю, відповідач жодних коштів на утримання дитини не надає, ніяким чином не допомагає позивачці у вихованні та утриманні дитини, у зв`язку з чим вона звернулася до суду із вимогою про стягнення з відповідача аліментів та утримання дитини.

Ухвалою від 25.03.2026 року позовну заяву призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

14.04.2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що сторона відповідача вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, з огляду на те, що позивачка разом з донькою з 2023 перебуває у країні Португалія де можливо отримують тимчасовий захист тимчасово переміщених осіб з України, відповідно до Резолюції Ради Міністрів ПР від 12 березня 2026 n?53-A/2026 "Щодо рішення про продовження тимчасового захисту у Португалії тимчасово переміщеним особам з України" на період до 04 березня 2027, що дає право на проживання, роботу, безкоштовну медицину та освіту для дітей. Фінансова допомога обмежена (соціальна виплата RSI ~189-242€ на дорослого, якщо немає доходу), перевага надається працевлаштуванню та соціальній адаптації, а тому відповідач просить суд задовольнити позов частково та стягнути з нього аліменти на утримання доньки у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши в сукупності надані суду докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони мають спільну малолітню доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а/з № 727).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що спільна донька перебуває на утриманні позивачки, у свою чергу відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.

Законодавцем, положенням ч. 2 ст. 51 Конституції України, закріплений конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно із вимогами ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 27 Конвенції про захист прав дитини, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі ст. 18 Конвенції про захист прав дитини суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Стаття 181 Сімейного кодексу України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У відповідності до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно зі ч.1 ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом

Позивачка у своїй позовній заяві просить суд стягнути на її користь з відповідача на утримання малолітньої доньки аліменти у розмірі у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення донькою повноліття.

Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, про це відповідно також просить позивачка у своїй позовній заяві.

Зважаючи на те, що відповідач за віком є працездатним, а також враховуючи наявну інформацію про майновий стан відповідача та внесені законодавцем зміни до ст. 182 СК України, якими визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів, суд вважає можливим стягувати з відповідача на користь позивачки на утримання доньки аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з 10 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

При цьому, суд не приймає в якості обгрунтування безпідставності вимог позивачки, твердження відповідача щодо перебування її та дитини з 2023 у країні Португалія та можливого отримання тимчасового захисту тимчасово переміщених осіб з України з відповідним отримання соціальної допомоги, з тих підстав, що отримання соціальної допомоги на дитину не звільняє батька дитини від законодавчо визначеного обов`язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Також судом не приймаються доводи відповідача щодо того, що позивачкою було вивезено за межі України кошти за набуте у шлюбі спільне майно та транспортний засіб, оскільки в даному випадку, відповідач не позбавлений права на звернення до суду за захистом своїх порушених прав з відповідним позовом про поділ майна з доведенням обставин щодо його набуття та виділ йому відповідної частки.

Згідно із вимогами п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача у дохід держави судовий збір у розмірі 1 331, 20 грн., від сплати якого при зверненні до суду із цим позовом позивачка була звільнена.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.7, 180, 181, 182, 183, 185, 191, 192 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81,141, 247,259, 263-265, 268, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з 18 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331, 20 грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дані позивачки: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_1 ).

Дані відповідача: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Повний текст рішення суду виготовлено 03.07.2026.

Суддя: Т. А. Зотько

Оригінал: reyestr.court.gov.ua