Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №753/9780/26 — Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9780/26

провадження № 3/753/2948/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Заруба П.І., за участю захисника Різника І.А., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, 122-4 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

встановив:

18 квітня 2026 о 09-й годині 41 хвилині в м. Києві, вул. Вишняківська, 17 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Subaru Impreza» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не переконався в безпечності маневру, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб в результаті чого допустив наїзд на припаркований транспортний засіб «SEAT Altea» д.н.з. НОМЕР_2 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 10.9 ПДР України.

Крім того, 18 квітня 2026 о 09-й годині 41 хвилині в м. Києві, вул. Вишняківська, 17 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Subaru Impreza» д.н.з. НОМЕР_1 будучи причетним до ДТП, місце ДТП залишив, чим порушив п. 2.10 а ПДР України.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ст. 124, 122-4 КУпАП.

В суді ОСОБА_1 факту здійснення ДТП не заперечував, але вказав що не визнає свою вину у залишенні місця ДТП, оскільки йому потрібно було везти матір на МРТ, у нього не було можливості залишитись.

Захисник Різник І.А. вказав, що ОСОБА_1 діяв в межах крайньої необхідності, він не міг залишитись і чекати поліцію, оскільки матір необхідно було везти на МРТ. Тому просив закрити адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП.

Суд вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи та відеозапис з камери спостереження, надаючи оцінку зібраним доказам у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 10.9 ПДР України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Відповідно до вимог п. 2.10. а) ПДР України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Як вбачається з переглянутого відеозапису, з прибудинкової території заднім ходом виїжджає автомобіль «Subaru Impreza» д.н.з. НОМЕР_1 червоного кольору, яким керує ОСОБА_1 . Під час виїзду, він здійснює зіткнення з припаркованим автомобілем, від`їжджає від нього, виходить та оглядає пошкодження. Разом з ним з автомобіля виходить жінка, з якою вони оглядають автомобілі.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 він залишив свій автомобіль по вул. Вишняківській, а 18.04.2026 зранку виявив на ньому пошкодження. Хто це вчинив йому не було відомо. За допомогою камер спостереження з магазину Фора, вияснили хто вчинив ДТП.

Зі схеми ДТП вбачається, що зіткнення сталось на вул. Вишняківській, вказано місце зіткнення, та те що автомобіль «SEAT Altea» д.н.з. НОМЕР_2 отримав пошкодження передніх лівих дверей.

Дані схеми, пояснення ОСОБА_2 та пояснення ОСОБА_1 в частині вчиненні ДТП повністю співпадають з переглянутим відеозаписом, а тому суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Щодо доводів захисника про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та те, що він діяв в стані крайньої необхідності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Статтею 18 даного кодексу визначено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

На переконання суду, в матеріалах справи відсутні докази реальності загрози інтересам ОСОБА_1 . Так, з відеозапису вбачається, що після вчинення ДТП з автомобіля вийшла жінка, як вказав правопорушник його мати та він сам. Вони вдвох декілька разів обійшли автомобіль на наявність ушкоджень.

Крім того, ні захисник ні ОСОБА_1 не надали суду документи підтверджуючі, що мати останнього потребувала невідкладної медичної допомоги, а надане фото МРТ ніяким чином не може підтвердити її стан здоров`я, і що саме ОСОБА_1 необхідно було негайно везти матір на МРТ по крайній необхідності.

Залишаючи місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний, водій ОСОБА_1 не діяв у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожувала державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління.

Таким чином, така версія ОСОБА_1 є обраною тактикою захисту з метою уникнення відповідальності за скоєне.

Отже, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення ОСОБА_1 п. 10.9, 2.10а ПДР України.

При вирішення питання накладення адміністративного стягнення, суд враховує ч. 2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Враховуючи обставини скоєного, особу ОСОБА_1 , що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався відповідно до матеріалів справи, не працює, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю правильним призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.122-4, 124, 283, 284, 285 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суддя,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двухсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривні.

Роз`яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого на оскарження.

Суддя П.І. Заруба