Суд: Шевченківський районний суд м. Чернівців
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації
Дата: 01 липня 2026 р.
Справа: №727/8767/26
Суддя: Одовічен Я. В.
Справа № 727/8767/26
Провадження № 1-кп/727/429/26
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
обвинуваченої: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чернівці кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12026260000000153 від 01.06.2026 року по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки АДРЕСА_1 , фактично проживаючої по АДРЕСА_2 , з середньою освітою, одруженої, на утриманні одна малолітня дитина-інвалід, не працюючої, раніше не судимої, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361-2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачена ОСОБА_5 вчинила умисне кримінальне правопорушення при наступних обставинах:
Так, у невстановлений в ході досудового розслідування час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах, створена та захищена відповідно до чинного законодавства.
Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, направлений на несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом, ОСОБА_5 , перебуваючи на території міста Чернівців Чернівецького району Чернівецької області, використовуючи власний мобільний термінал марки «Samsung Galaxy A24», серійний номер НОМЕР_1 , IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 з підключенням до Всесвітньої мережі «Інтернет», використовуючи додаток-месенджер «Telegram» та свій особистий профіль у ньому з ім`ям користувача « ОСОБА_6 », який верифікований її особистим номером телефону НОМЕР_4 , у кінці січня 2026 року домовилась з особою на ім`я ОСОБА_7 з профілем в месенджері «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_8 » (нікнейм « ОСОБА_9 »), за номером телефону НОМЕР_5 про збут останньому чотирьох файл-контейнерів з назвами « ОСОБА_12.pfx », « ОСОБА_11 .pfx», « ОСОБА_11 .pfx», «ОСОБА_15.pfx» (котрі вона раніше отримала від власників цих ключів без згоди останніх на їх розповсюдження та збут), що зберігалися на внутрішній пам`яті її мобільного телефону та відносяться до конфіденційної інформації в силу їх технічного змісту та правового статусу даних, кожен з яких містить сертифікат відкритого ключа, ланцюжок сертифікатів, захисні параметри та особистий (закритий) ключ користувача (унікальний набір даних, що використовується для створення електронного підпису, який має юридичну силу власноручного підпису) громадян: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повідомивши, що реквізити для оплати цих файлів вона надасть додатково безпосередньо після їх пересилання.
У подальшому, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 , використовуючи свій мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A24» підключений до Всесвітньої мережі «Інтернет», використовуючи додаток-месенджер «Telegram» та свій особистий профіль у ньому з ім`ям користувача « ОСОБА_6 », який верифікований її особистим номером телефону НОМЕР_4 , переслідуючи корисливу мету, усвідомлюючи, що вищезазначені файл-контейнери містять інформацію з обмеженим доступом, без згоди власників, в порушення вимог ст. ст. 1, 12, 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», ст. ст. 11, 20, 21 Закону України «Про інформацію», ст. ст. 2, 5, 8, 10, 14, 28 Закону України «Про захист персональних даних», в період часу з
05 год. 15 хв. по 20 год. 25 хв. 04.02.2026 здійснила їх несанкціонований збут, шляхом відправлення в середовищі месенджера «Telegram» на обліковий запис покупця на ім`я ОСОБА_7 з профілем в месенджері «Telegram» з ім`ям користувача « ОСОБА_8 » (нікнейм « ОСОБА_9 »), за номером телефону НОМЕР_5 , конфіденційну інформацію, створену та захищену відповідно до чинного законодавства, що знаходилась на внутрішній пам`яті її мобільного телефону, вказавши при цьому реквізити банківського рахунку АТ «Кредобанк», НОМЕР_6 , відкритого на ім`я її чоловіка ОСОБА_16 , який не був обізнаний про протиправну діяльність ОСОБА_5
04.02.2026 року о 05 год. 15 хв. ОСОБА_5 здійснила несанкціонований збут файлу з назвою «ОСОБА_12.pfx», що містить персональні дані ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та о 20 год. 25 хв. здійснила несанкціонований збут файлів з назвами «ОСОБА_11.pfx», «ОСОБА_11.pfx», «ОСОБА_15.pfx», що містять персональні дані ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за що 05.02.2026 о 18 год. 04 хв. отримала від невстановленої органом досудового розслідування особи оплату в розмірі 12500 гривень на банківський рахунок НОМЕР_6 , відкритий на ім`я ОСОБА_16 (який не був обізнаний про її протиправну діяльність), чим завершила реалізацію злочинного умислу та одержала незаконний дохід від збуту інформації з обмеженим доступом.
Аналізуючи вище викладене, суд вважає, що органом досудового розслідування правильно кваліфіковано дії обвинуваченогоза ч.1 ст.361-2 КК України, тобто несанкціонований збут інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства.
Під час судового засідання від прокурора надійшла угода про визнання винуватості, укладена 24.06.2026 року між прокурором, обвинуваченою ОСОБА_5 та захисником ОСОБА_4 .
Зі змісту угоди про визнання винуватості вбачається, що під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_5 повністю та беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361-2 КК України.
Крім того, під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачена ОСОБА_5 узгодили міру покарання останній за вчинене нею кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.361-2 КК України у виді штрафу у розмірі 2000 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Під час судового засідання обвинувачена ОСОБА_17 стверджувала, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.1 ст.361-2 КК України, щодо якого вона визнає себе повністю винуватою, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про винуватість, передбачені ст.473 КПК України, які їй роз`яснені судом.
Крім цього, обвинувачена ОСОБА_5 вказувала на те, що угода про визнання її винуватості укладена нею із прокурором добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз та не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Враховуючи вищевикладене, суд переконався, що угода про визнання винуватості, укладена між прокурором, обвинуваченою ОСОБА_5 та захисником відповідає вимогам Кримінально-процесуального кодексу України та може бути затверджена судом.
Так, згідно з ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів та в окремих випадках щодо особливо тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361-2 КК України, яке є не тяжким.
Згідно ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи сукупність обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченої, а саме: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_5 узгоджену міру покарання у виді штрафу, оскільки саме такий вид покарання, на погляд суду, є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Також судом з`ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для затвердження укладеної сторонами угоди та призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст.ст. 314, 376, 468-470, 472, 473, 475 КПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 червня 2026 року по кримінальному провадженню №727/8767/26, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12026260000000153 від 01.06.2026 року, укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.361-2 КК України і за його вчинення призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 2000 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень у дохід держави.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24.02.2026 року на 21 банківську картку АТ «Ощадбанк», 8 банківських карток АТ КБ «Приватбанк», 2 банківські картки «Абанк», 1 банківську картку АТ КБ «Глобус банк», 1 банківську картку АТ «Пумб», 1 банківську картку АТ «Райффайзен банк», 1 банківську карту АТ «Універсал банк», 1 банківську картку АТ «Кредо банк», 1 банківську картку АТ «ОТП банк», 1 банківську карту АТ «Сенс Банк», квитанцію про проведення банківських операцій, мобільний телефон марки «Самсунг», ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 з сім-карткою НОМЕР_7 , НОМЕР_8 .
Речові докази -21 банківську картку АТ «Ощадбанку» : НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 ; НОМЕР_13 ; НОМЕР_14 ; НОМЕР_15 ; НОМЕР_16 ; НОМЕР_17 ; НОМЕР_18 ; НОМЕР_19 ; НОМЕР_20 ; НОМЕР_21 ; НОМЕР_22 ; НОМЕР_23 ; НОМЕР_24 ; НОМЕР_25 ; НОМЕР_26 ; НОМЕР_27 ; НОМЕР_28 ; НОМЕР_29 ; - 8 банківських карток АТ КБ «Приватбанку» : НОМЕР_30 ; НОМЕР_31 ; НОМЕР_32 ; НОМЕР_33 ; НОМЕР_34 ; НОМЕР_35 ; НОМЕР_36 ; НОМЕР_37 ; - дві банківських картки АТ «abank» : НОМЕР_38 ; НОМЕР_39 ; - одна банківська картка АТ КБ «Глобус Банк»: НОМЕР_40 ; - одна банківська карта АТ «Пумб» : НОМЕР_41 ; - одна банківська карта АТ «Райффайзен банк»: НОМЕР_42 ; -одна банківська карта АТ «Універсал банку» (монобанку): НОМЕР_43 : - одна банківська картка АТ «Кредо банк»: НОМЕР_44 ; - одна банківська карта АТ «ОТП банк»: НОМЕР_45 ; - одна банківська карта АТ «Сенс банк»: НОМЕР_46 ; - квитанція проведення банківських операцій; - мобільний телефон марки «Самсунг», IMEI 1: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , із сім-картою НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , які зберігаються в камері зберігання речових доказів ЦЗ ГУНП в Чернівецькій області - повернути ОСОБА_5 .
Речові докази: мобільний телефон марки «Pocox3NFC», IMEI 1: НОМЕР_47 , IMEI 2: НОМЕР_48 , із сім-картою НОМЕР_49 ; - мобільний телефон марки «Nokia», IMEI 1: НОМЕР_50 , IMEI 2: НОМЕР_51 , із сім-картою НОМЕР_52 , НОМЕР_53 ; - мобільний телефон марки «Redmi Note 8 pro», IMEI 1: НОМЕР_54 , IMEI 2: НОМЕР_55 , із сім-картою НОМЕР_56 , НОМЕР_57 ; -мобільний телефон марки «Meizu», IMEI 1: НОМЕР_58 , IMEI 2: НОМЕР_59 , із сім-картою НОМЕР_60 , НОМЕР_61 ; - мобільний телефон марки «iPhone 15 pro max», IMEI 1: НОМЕР_62 , IMEI 2: НОМЕР_63 , із сім-картою НОМЕР_64 , які передані на зберігання ОСОБА_16 - залишити за останнім.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.
Головуючий-суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua