Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №727/7302/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7302/26

Провадження № 3/727/1192/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Танасійчук Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.122-4 та за ст. 124 КУпАП ,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Шевченківського районного суду м.Чернівці перебувають на розгляді протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 664739 від 13.05.2026 року та протокол серії ЕПР1 № 664747 від 13.05.2026 року, складені відносно ОСОБА_1 .

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 13.05.2026р. серії ЕПР1 № 664739 судом встановлено, що 06 травня 2026 року о 16 год. 53 хв. в м. Чернівці, по вул. Головній, 102, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Вольво ФМ», д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом «Когельс 24» д.н.з. НОМЕР_2 та під час руху заднім ходом не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб у результаті чого допустив наїзд на антипаркувальні стовпчики які перебувають на балансі Чернівецького міськШЕП, внаслідок чого транспортний засіб та антипаркувальні стовпчики були механічно пошкоджені. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3.Б, 10.9 Правил дорожнього руху України.

Згідно протоколу серії ЕПР1№664747 від 13.05.2026 р., ОСОБА_1 , 06.05.2026 року о 16.53 год. керуючи транспортним засобом «Вольво ФМ», д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом «Когельс 24» д.н.з. НОМЕР_2 в м. Чернівці, по вул. Головній, 102 був учасником дорожньо-транспортної пригоди, після чого залишив місце пригоди перемістивши автомобіль який був причетним до ДТП, порушивши вимоги п.2.10 «А» Правил дорожнього руху України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином, , у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

Представником ОСОБА_1 , адвокатом Ювченко А.В., подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, мотивоване тим, що матеріали адміністративного правопорушення складені з порушенням законодавства, а в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень так як 06.05.2026 року, приблизно о 16:53 год., ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом вантажівки «Volvo FM», д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом «Kogels 24», д.н.з. НОМЕР_2 , заїхав на вул. Головну у м. Чернівці з метою здійснення вивантаження вантажу. На шляху слідування до місця вигрузки, на проїзній частині були відсутні будь-які дорожні знаки, які б забороняли рух вантажівок, або обмежували рух заднім ходом. Після здійснення розвантаження автомобіль був фактично заблокований для подальшого руху вперед через дорожню обстановку, у зв`язку з чим водій був змушений здійснювати маневр руху заднім ходом. Перед початком руху, за твердженням сторони захисту, водій переконався у відсутності перешкод та інших учасників дорожнього руху, однак не мав можливості виявити антипаркувальний стовпчик, який перебував у горизонтальному положенні та під час руху змінив положення на вертикальне, внаслідок чого відбувся наїзд. Захист вважає, що дорожньо-транспортна пригода сталася не з вини водія, оскільки відповідні дорожні знаки та попередження про наявність антипаркувальних блокаторів були відсутні. Також зазначив, що умислу залишити місце дорожньо-транспортної пригоди не мав, про пошкодження стовпчика не знав, а про факт ДТП дізнався лише після телефонного повідомлення працівників поліції.

Суд, дослідивши докази по справі, приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 10.9 Правил дорожнього руху України під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам дорожнього руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Таким чином, зазначена норма покладає на водія підвищений обов`язок обережності під час виконання маневру руху заднім ходом та зобов`язує його перед початком і під час такого руху переконатися у його повній безпечності. Якщо оглядовість є недостатньою або існують будь-які обставини, що ускладнюють контроль за дорожньою обстановкою, водій зобов`язаний скористатися допомогою інших осіб.

Із матеріалів справи встановлено, що саме під час здійснення руху заднім ходом транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 здійснив наїзд на антипаркувальні стовпчики, внаслідок чого останні були пошкоджені. Сам факт зіткнення свідчить про те, що водій не забезпечив безпечність виконуваного маневру та не виконав вимоги пункту 10.9 Правил дорожнього руху України.

Посилання сторони захисту на відсутність дорожніх знаків, які б забороняли рух вантажних транспортних засобів або рух заднім ходом, не спростовують факту порушення пункту 10.9 Правил дорожнього руху України, оскільки відповідальність за цією нормою пов`язується не з наявністю чи відсутністю заборонних дорожніх знаків, а з обов`язком водія забезпечити безпечне виконання маневру руху заднім ходом незалежно від конкретної дорожньої обстановки.

Не заслуговують на увагу і доводи захисту про те, що антипаркувальні стовпчики перебували у горизонтальному положенні та під час руху змінили своє положення на вертикальне, оскільки навіть за таких умов саме на водія покладається обов`язок здійснювати рух заднім ходом лише після переконання у його безпечності, а у разі обмеженої оглядовості чи неможливості повністю контролювати дорожню обстановку — звернутися за допомогою до інших осіб. Невиявлення водієм перешкоди під час виконання маневру не звільняє його від обов`язку дотримуватися вимог пункту 10.9 Правил дорожнього руху України та не виключає його відповідальності.

Крім того, твердження сторони захисту про те, що водій був змушений здійснювати рух заднім ходом у зв`язку з неможливістю подальшого руху вперед, саме по собі не виключає необхідності неухильного дотримання вимог Правил дорожнього руху України. Незалежно від причин виконання такого маневру, водій зобов`язаний забезпечити його безпечність та не допустити пошкодження майна.

Отже, суд приходить до висновку, що дорожньо-транспортна пригода перебуває у прямому причинному зв`язку з порушенням ОСОБА_1 вимог пункту 10.9 Правил дорожнього руху України, а тому доводи сторони захисту про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими та спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Відповідно до пункту 2.10(а) Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Обов`язок, встановлений зазначеною нормою, виникає безпосередньо з моменту настання дорожньо-транспортної пригоди та не ставиться у залежність від розміру заподіяних пошкоджень, їх характеру чи суб`єктивної оцінки водієм наслідків події. При цьому саме водій, як особа, яка керує транспортним засобом, повинен проявляти необхідну уважність та контролювати рух транспортного засобу таким чином, щоб у разі виникнення контакту з будь-яким об`єктом негайно зупинитися та з`ясувати обставини події.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_1 не усвідомлював факту наїзду на антипаркувальний стовпчик та дізнався про дорожньо-транспортну пригоду лише після телефонного дзвінка працівників поліції, суд оцінює критично.

Матеріалами справи встановлено, що під час виконання маневру руху заднім ходом транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 здійснив наїзд на антипаркувальний стовпчик, внаслідок чого останній було пошкоджено, після чого водій залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

Саме по собі твердження про необізнаність щодо факту настання дорожньо-транспортної пригоди не є достатньою підставою для звільнення від адміністративної відповідальності, оскільки водій зобов`язаний здійснювати постійний контроль за рухом транспортного засобу та наслідками своїх дій. За обставин здійснення маневру руху заднім ходом, який потребує підвищеної уважності та обережності, водій повинен був переконатися у відсутності контакту транспортного засобу з будь-якими об`єктами, а у випадку виникнення такого контакту — негайно зупинитися та виконати обов`язки, передбачені пунктом 2.10 Правил дорожнього руху України.

Отже, залишивши місце дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 не виконав покладений на нього обов`язок, передбачений пунктом 2.10(а) Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке встановлена ст. 122-4 КУпАП.

Доводи сторони захисту про відсутність умислу на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди суд відхиляє, оскільки диспозиція ст. 122-4 КУпАП пов`язує настання адміністративної відповідальності з самим фактом невиконання водієм обов`язків, покладених на нього пунктом 2.10 Правил дорожнього руху України, а не з мотивами чи метою залишення місця пригоди. Сам по собі факт незнання або помилкової оцінки водієм обставин події за відсутності об`єктивних доказів неможливості виявити дорожньо-транспортну пригоду не виключає його відповідальності за порушення вимог зазначеного пункту Правил дорожнього руху України.

Суд приходить до висновку, що вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП та ст.122-4 КпАП України, доведена письмовими матеріалами справи, зокрема: протоколами про адміністративні правопорушення, схемою місця ДТП відеоматеріалами наданими працівниками поліції.

Дії ОСОБА_1 за ст. 124 та ст.122-4 КпАП України кваліфіковано вірно.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника (вік, соціальне положення, майновий стан), ступінь його вини, відношення до скоєного адміністративного правопорушення, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ч.2 ст.36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Керуючись наведеними нормами Закону та приймаючи до уваги клопотання особи відносно якої справа про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність та доцільність об"єднання зазначених справ про адміністративне правопорушення в одне провадження.

Враховуючи викладене, слід визнати ОСОБА_1 винуватим у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених 124 КпАП та ст.122-4 КпАП України, на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, призначити йому адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме: заст. 122-4 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 3400 гривень.

Згідно ст.. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 221, 283, 284 КпАП України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати в одне провадження адміністративні справи відносно ОСОБА_1 за № 727/7302/26 та 727/7303/26 присвоївши об`єднаній справі номер № 727/7302/26, провадження № 3/727/1192/26.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушеннях передбачених 124 КпАП та ст.122-4 КпАП України і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в сумі 3400 гривень 00 коп. (Отримувач штрафу: Чернівецьке ГУК/Чернівцеька область/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN) UA118999980313000149000024001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (Отримувач: Чернівецьке ГУК Чернівецька ТТ 22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37836095, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (IBAN): UA828999980313141206000024405, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір Шевченківський рай суд м. Чернівці).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її оголошення.

Суддя: Танасійчук Н.М.