Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №645/2804/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/2804/26

Провадження № 2/645/2426/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року Немишлянський районний суд міста Харкова у складі: Головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі судових засідань – Циганок В.М., учасники справи - не з`явились,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що з 06.08.2015 року сторони перебувають у шлюбі, від шлюбу мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причиною розірвання шлюбу зазначає поступове погіршення відносин між сторонами протягом останніх п`яти років, постійні сварки, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин, сторони мають різні погляди на сімейне життя та обов`язки, відсутнє взаєморозуміння. Шлюб має формальний характер. Шлюбні відносини між подружжям припинені, разом не проживають з жовтня 2025 року. Подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. Позивач наполягав на розірванні шлюбу.

Ухвалою суду від 01.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено у відкрите судове засідання.

09.04.2026 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов Відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач зазначає, що позов вона визнає у повному обсязі, однак не погоджується з окремими обставинами, викладеними позивачем щодо причин розірвання шлюбу. Зазначила, що конфлікти в сім`ї були зумовлені поведінкою позивача, посиленням морального та економічного насилля, з жовтня 2025 року сторони припинили спільне проживання та ведення спільного господарства. Вказала, що примирення між сторонами неможливе, оскільки сімейні відносини фактично припинені, взаємні почуття любові, поваги та підтримки відсутні. Просила розірвати шлюб та після його розірвання залишити їй прізвище « ОСОБА_4 ».

15.04.2026 року на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Жидкової О.В. надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої, представник зазначає, що наведені відповідачкою твердження про нібито вчинення ним морального та економічного насильства не стосуються предмета спору про розірвання шлюбу, не підтверджені належними доказами у межах цього провадження та не підлягають відображенню в описовій частині судового рішення. Просив розглянути справу в межах заявлених позовних вимог, задовольнити позов про розірвання шлюбу та не включати до рішення зазначені відповідачкою обставини.

22.04.2026 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких остання зазначає, що не заперечує проти розірвання шлюбу та повторно наголосила на фактичному припиненні сімейних відносин, відсутності взаємної любові, поваги, спільного господарства і сімейного бюджету, у зв`язку з чим подальше збереження шлюбу є неможливим. Водночас відповідач не погодилася з доводами позивача про невідображення у рішенні її пояснень щодо причин розірвання шлюбу, вказавши, що наведені позивачем обставини також не підтверджені належними доказами. Просила суд при викладенні описової частини рішення стисло та об`єктивно відобразити позиції обох сторін, розірвати шлюб, залишити їй прізвище « ОСОБА_4 » та розглянути справу за її відсутності.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, матеріали справи містять окрему письмову заяву представника позивача про задоволення позовних вимог та розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Відповідач позовні вимоги визнала та просила про розгляд справи за її відсутності.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їхній сукупності та надавши їм належну правову оцінку, приходить до наступного.

Згідно матеріалів справи, 06.08.2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_5 , про що складено відповідний актовий запис №1513. Після державної реєстрації шлюбу дружині ОСОБА_5 присвоєно прізвище « ОСОБА_4 » (свідоцтво про шлюб Серії НОМЕР_1 , видане повторно 20 березня 2026 року).

Від подружнього життя сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно змісту позову та відзиву на позов встановлено, що причиною розпаду родини є різні погляди на сімейне життя та обов`язки, відсутність взаєморозуміння, сварки, що призвели до погіршення шлюбно-сімейних відносин та їх припинення.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини, мешкають окремо, спільне господарство не ведуть. Як позивач так і відповідач не бажають примирення та вважають, що їх шлюб зберегти неможливо.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судовим розглядом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положеннями ст. 113 СК України закріплено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу відновити своє дошлюбне прізвище.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

За частиною першою вищевказаної статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанцій від 28.03.2026 року за подання до суду позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 1331,20 грн., який позивач не просив стягувати з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 06 серпня 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1513 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин судового рішення, а також у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РОНКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_5 .

Рішення складено 02 липня 2026 року.

Суддя: І.В.Ульяніч