Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №522/3215/26 — Одеський апеляційний суд

Суд: Одеський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 16 червня 2026 р.

Справа: №522/3215/26

Суддя: Кравець Ю. І.

Номер провадження: 33/813/1125/26

Номер справи місцевого суду: 522/3215/26

Головуючий у першій інстанції Дерус А. В.

Доповідач Кравець Ю. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарі судового засідання – Губарі Д.В., за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Жовтана О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Жовтана О.В., діючого в інтересах ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одесивід 29.04.2026 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.ст.124, 122-4 КУпАП,

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції

23.02.2026 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 598791, про те, що 31.01.2026 року, о 14:05 год., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ E 55 AMG», н/з НОМЕР_1 , за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, № 60В, не врахував обстановки, безпечного інтервалу та дистанції, перешкоди для руху, яку об`єктивно спроможній був виявити, в результаті чого здійснив зіткнення з воротами при виїзді з паркінгу. В результаті ДТП транспортний засіб та ворота отримали механічні пошкодження.

Крім того, 23.02.2026 року було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 598782, про те, що 31.01.2026 року, о 14:05 год., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ E 55 AMG», н/з НОМЕР_1 , за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, № 60В, не врахував обстановки, безпечного інтервалу та дистанції, перешкоди для руху, яку об`єктивно спроможній був виявити, в результаті чого здійснив зіткнення з воротами при виїзді з паркінгу, після чого залишив місце події.

Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП та на нього накладено стягнення із застосуванням ст. 36 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також стягнено на користь держави судовий збір у сумі 605 грн 60 коп.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала

В апеляційній скарзі адвокат Жовтан О.В., діючий в інтересах ОСОБА_1 зазначає, що не погоджується з постановою суду першої інстанції з таких підстав:

- висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом;

-суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про залишення ОСОБА_1 місця дорожньо-транспортної події;

- судом належним чином не було розглянуто можливості застосування альтернативних адміністративних стягнень;

- в матеріалах справи відсутні будь-які інші належні та допустимі докази, які б у своїй сукупності беззаперечно підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.

Посилаючись на наведені доводи, адвокат Жовтан О.В. просить скасувати постанову суду та постановити нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу інкримінованих адміністративних правопорушень.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 , не з`явився, причини неявки апеляційному суду не повідомив, однак участь в апеляційному розгляді приймає його захисник – адвокат Жовтан О.В., який просив провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .

З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 за участі його представника.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник Жовтан О.В.підтримав доводи апеляційної скарги, та просив її задовольнити.

Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.

Мотиви суду апеляційної інстанції

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суддя при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасників дорожнього руху внаслідок порушення ними Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

У п. 2.3 б) ПДР зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 13.1 ПДР, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Пунктом 2.10а) ПДР визначено, що уразі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний, негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Апеляційний суд критично відноситься до тверджень апелянта щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи, натомість, винуватість останнього у вчиненні вказаних правопорушень, повністю підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме:

- протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №598791 від 23.02.2026, серії ЕПР1 №598782 від 23.02.2026, в яких наведені обставини вчинених ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП;

- схемою з місця ДТП від 31.01.2026, відповідно до якої 31.01.2026, приблизно о 14 год. 05 хв. на вул. Французький бульвар, буд. №60В, у м. Одесі, внаслідок вище указаної дорожньо-транспортної пригоди були виявлені пошкодженні ворота (ролети), при виїзді з підземного паркінгу;

- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 , який показав, що виїжджав з паркінгу автомобіль «MERCEDES», н/з НОМЕР_1 , водій якого проживає в цьому будинку та пошкодив ролети на виїзді з паркінгу, після цього, поїхав у невідомому напрямку;

- рапортом інспектора поліції Чернявського Р.О., від 31.01.2026 року, відповідно до якого, під час несення служби отримали виклик на планшетний пристрій «ДТП без травмованих», м. Одеса, вул. Французький бульвар, буд. №60В. Заявник ОСОБА_2 Автомобіль «MERCEDES», н/з НОМЕР_1 сірого кольору в`їхав у ролети паркінгу та поїхав з місця ДТП у невідомому напрямку, заявник виявив пошкодження, а саме деформований ролет. На місці було відібрано пояснення у заявника, складено схему ДТП;

- відеозаписами долученими до матеріалів указаної адміністративної справи витребуваними постановою Приморського районного суду м. Одеси від 23.04.2026 року у ТОВ «КАДОРР ГРУПП МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ «КАДОРР ГРУПП» та Обслуговуючий кооператив «ЖЕМЧУЖИНА ФРАНЦУЗЬКОГО БУЛЬВАРУ», відео пригоди, яка відбулася 31.01.2026 р.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови суду 1-ої інстанції, всупереч твердженням апелянта, зазначені вище докази були належним чином досліджені, повно та всебічно, та їм була надана відповідна оцінка, на підставі чого суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124 КУпАП.

Апеляційний суд також враховує, що додана до протоколу про адміністративне правопорушення схема дорожньо-транспортної пригоди у повній мірі відтворює місце зіткнення, містить місце знаходження автомобіля «MERCEDES» в момент зіткнення та його напрямок руху.

Отже, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не порушував п.13.1, п.2.3 б), п.2.10 а) ПДР спростовуються вище зазначеними доказами, які вказують на те, що зіткнення транспортного засобу з ролетами з паркінгу за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин відбулося 31.01.2026 саме з вини водія ОСОБА_1 .

В судовому засіданні суду першої інстанції водій ОСОБА_1 пояснив, що 31.01. він рухався на автомобілі на роботу зранку. Там при виїзді з паркінгу, у тому ЖК, де він проживає, в «Кадорі», у них стоїть датчик. І от коли ти під`їжджаєш автомобілем до нього - ролет відкривається вверх. Якщо ролет, ну, після машини, яка перед ним проїжджала, зверху, то ти проїжджаєш, датчик тебе фіксує і на тебе не опускається ролет. Він їхав, коли ролет був вище, ніж у верхньому стані. Під`їхав трошки, зупинився, призупинився, щоб датчик спрацював, і поїхав далі, а ролет поїхав не вверх, як потрібно було б, а опустився йому на лобове скло, чим його розбив і подряпав дах. Зверху зразу ж він піднявся, там є блок-пост охорони, чи як він там називається, ну, там будочка така у них є. Він піднявся, погукав до охоронця. Там є камери відеоспостереження, де він зупинився перед шлагбаумом. Оставив свої дані: номер телефону свій, квартиру, поверх - ну, поверх - і перлину, де він проживає. Хоча вони по камерам і так могли це все бачити, але він це все залишив для того, щоб якщо винен - щоб відшкодувати, щоб розібратись.

Вказане дає підстави стверджувати, що ОСОБА_1 не заперечував факту його причетності до ДТП за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, а лише оспорював факт залишення місця ДТП.

Апеляційний суд також вважає безпідставними доводи апелянта щодо відсутності умислу, направленого на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Об`єктивна сторона правопорушення за ст. 122-4 КУпАП виражається у залишені місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні (формальний склад), а суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Як вбачається із відеозапису з місця події, пояснень свідка ОСОБА_2 та самого ОСОБА_1 , під час спілкування із свідком він не заперечував свою причетність до ДТП, водночас, на порушення п.2.10 а) ПДР продовжив рух, залишивши місце пригоди, не повідомивши при цьому орган чи підрозділ поліції про ДТП, тому вказане спростовує доводи апеляційної скарги про відсутність у ОСОБА_1 прямого умислу на залишення місця ДТП.

Отже, на підставі наведеного, апеляційний суд дійшов висновку, що зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4, 124 КУпАП. Наявні в матеріалах справи докази оцінені судом у відповідності до вимог ст.252 КУпАП.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за ст.122-4, 124 КУпАП з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Викладені в обґрунтування поданої апеляційної скарги доводи, з урахуванням наявних по справі доказів, не дають сумнівів в правильності висновків суду першої інстанції та не спростовують встановлені судом обставини ДТП.

Судом враховано рішення Європейського суду з прав людини у рішенні від 29.06.2007 у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», за яким будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Відтак, суд апеляційної інстанції, погоджуючись із висновком суду 1-ої інстанції, доходить переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованих йому правопорушень.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Оскільки доводи адвоката Жовтана О.В., діючого в інтересах ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, а оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою та вмотивованою, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду 1-ої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд,

постановив

Апеляційну скаргу адвоката Жовтана О.В. – залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 29.04.2026, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua