Суд: Миколаївський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 02 липня 2026 р.
Справа: №487/211/26
Суддя: Ямкова О. О.
03.07.26
33/812/280/26
Провадження №33/812/280/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуюча у першій інстанції Афоніна С. М.
Доповідачка апеляційного суду Ямкова О. О.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 липня 2026 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд
в складі:
головуючої- судді Ямкової О. О.
за участю:
секретаря Повертайленко Ю. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 7 травня 2026 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресами: АДРЕСА_1
- якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, -
В С Т А Н О В И В :
Згідно постанови судді, 22 грудня 2025 року о 2 годині 15 хвилині у місті Миколаєві по вулиці Бузника водій ОСОБА_1 керував траснпортним засобом «Богдан», держаний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог, передбачених пунктом 2.9а Правил дорожнього руху, а саме перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння.
ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Не погодившись із зазначеною постановою ОСОБА_1 9 червня 2026 року через електронний кабінет подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 7 травня 2026 року скасувати та провадження у справі закрити.
Разом з тим клопотав про поновлення строку на апеляційне оскарження, мотивуючи тим, що був позбавлений можливості своєчасно подати апеляційну скаргу, у зв`язку з відсутністю його у залі судового засідання під час розгляду справи, внаслідок чого пропустив строк з поважних причин.
Справа в суді апеляційної інстанції розглянута відповідно до положень статті 294 КУпАП за відсутністю ОСОБА_1 , який належим чином повідомлений про дату та час слухання справи.
Перевіривши доводи, викладені в клопотанні, вивчивши матеріали справи приходжу до висновку, що строк на подачу апеляційної скарги не підлягає поновленню з наступних підстав.
Згідно до положень частини 2 статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Чинні норми КУпАП в частині права на оскарження постанови судді місцевого суду є гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників судового розгляду і за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., визначають порядок реалізації цього права, його законну мету.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.
Так, ЄСПЛ у пунктах 37 та 38 рішення від 18 листопада 2010 року у справі «Мушта проти України» нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.
Також у рішенні від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ указав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).
Згідно матеріалів провадження судове рішення про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було постановлено суддею у судовому засіданні 7 травня 2026 року, за належним повідомленням як водія ОСОБА_1 , так і його захисника, які до суду не з`явилися та будь-яких клопотань не подали.
Втім, апеляційна скарга ОСОБА_1 подана лише 9 червня 2026 року. Тобто, поза межами строку встановленого статтею 294 КУпАП.
У змісті скарги відсутнє наведення поважних причин щодо поновлення пропущеного строку, крім відсутності ОСОБА_1 у залі судових засідань за належним його повідомленням про дату та час слухання справи.
Отже, встановлені на підставі матеріалів справи обставини свідчать про обізнаність правопорушника та його захисника про дату та час слухання справи, зокрема і про день, коли суддею була ухвалена постанова – 7 травня 2026 року.
Таким чином, будучи обізнаним про розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності, особа, відносно якої складено протокол, тривалий час не цікавилася рухом справи і наслідками її розгляду, та не подав вчасно апеляційну скаргу без об`єктивних на то причин.
Отже, апелянтом пропущений десятиденний строк, передбачений на оскарження постанови в справах про адміністративні правопорушення, а наведені причини, які перешкодили йому в передбачений законом строк подати апеляційну скаргу не є поважними.
За таких обставин вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду апелянтом був пропущений без поважних причин, а тому поновленню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КУпАП
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 7 травня 2026 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу з додатками невідкладно повернути - ОСОБА_1 .
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча О. О. Ямкова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua