Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №149/1411/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 149/1411/26

Провадження № 33/801/665/2026

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гончарук-Аліфанова О. Ю.

Доповідач: Копаничук С. Г.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

в с т а н о в и л а :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ЕПР1 № 645194 , 20 квітня 2026 року о 00:11 год. в м. Хмільник по вул. Столярчука, 50, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом "Toyota Avensis", д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку зі згоди водія на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 ARBL-0923, результат огляду позитивний - 1,73 проміле, чим порушила п. 2.9 а ПДР України і вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665,6 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить вказану постанову скасувати, а провадження у справі закрити через відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказує, що після висловлення незгоди з результатами огляду на місці зупинки поліцейські були зобов`язані забезпечити проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я, однак наявне в матеріалах справи направлення на медичний огляд фактично не вручалося та не реалізовувалося, а сам огляд у медичному закладі не проводився. Крім того, апелянт вказує, що її пояснення та поведінка під час спілкування з поліцейськими свідчили про її незгоду з результатами тестування, тоді як суд безпідставно дійшов висновку про відсутність такої незгоди. Суд безпідставно поклав на ОСОБА_2 обов`язок доводити свою невинуватість, зазначивши, що вона могла самостійно пройти медичний огляд у разі незгоди з результатами тестування і ,посилаючись на обставини тимчасового затримання транспортного засобу як на підтвердження вини особи, відмовив у витребуванні документів, які могли перевірити достовірність таких висновків.

Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд виходив із того, що вина ОСОБА_2 у вчиненому правопорушенні підтверджується, матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 645194 від 20.04.2026 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд до КНП «Хмільницька ЦРЛ»; рапортом працівника поліції від 20.04.2026 року; відеозаписами з нагрудних відеокамер працівників поліції.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини щодо вчиненого правопорушення та вини ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП ,правильно оцінив докази ,вірно застосував норми права і дійшов обгрунтованого висновку про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Правовідносини,що виникли регулюються нормами КУпАП, Правил дорожнього руху України, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’ яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду ,затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року

Положеннями ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше, як на підставах i в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності

Згідно з вимогами ст. ст, 245, 251 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та ефективно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку i в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 1.9 ПДР України визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 2.9. «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п. 2-5 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’ яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» №1103 від 17.12.2008 року, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; лікарем закладу охорони здоров`я. Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Доводи апеляційної скарги про висловлену ОСОБА_2 незгоду з результатами огляду і обов`язок забезпечення поліцейськими проведення медичного огляду в закладі охорони здоров`я, чого забезпечено не було ,направлення на медичний огляд фактично не вручалося і огляд у медичному закладі не проводився, не заслуговують на увагу ,оскільки спростовуються матеріалами справи та відеозаписом події.

Так, з відеозапису з нагрудних камер патрульних поліцейських вбачається, що працівники поліції неодноразово роз`яснювали ОСОБА_2 порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу та надавали відповідні вказівки щодо його проведення. Водночас ОСОБА_2 неодноразово ухилялася від належного проходження тестування, не виконувала законні вимоги працівників поліції та намагалася перервати процедуру огляду. При цьому, після отримання результату огляду ОСОБА_2 не висловила чіткої незгоди з його результатами та не заявила про необхідність проведення огляду в закладі охорони здоров`я. Натомість, на запитання працівників поліції щодо згоди з результатом вона уникала прямої відповіді, ставила зустрічні запитання та перебивала працівників поліції. Будь-яких категоричних заперечень щодо результатів огляду чи наполягань на проведенні огляду в закладі охорони здоров`я матеріали справи не містять. Крім того, на 07 хв 59 сек відеозапису зафіксовано, як ОСОБА_2 повідомила працівникам поліції про вживання нею алкоголю, зазначивши, що «випила краплю», а о 08хв 16 сек відеозапису пропонувала працівникам поліції «домовитися», що в сукупності з іншими доказами підтверджує усвідомлення нею факту перебування у стані алкогольного сп`яніння та відсутність заперечень щодо результатів проведеного огляду. За таких обставин твердження апелянта про невиконання працівниками поліції обов`язку щодо організації медичного огляду в закладі охорони здоров`я є безпідставними та не спростовують встановлених судом обставин вчинення адміністративного правопорушення.

Крім того, доводи апеляційної скарги про невручення направлення на медичний огляд спростовуються матеріалами справи. Відеозаписом зафіксовано факт оголошення та вручення ОСОБА_2 складених працівниками поліції матеріалів, а в матеріалах справи міститься протокол про адміністративне правопорушення, підписаний самою Глодною, що свідчить про її ознайомлення зі складеними документами та відсутність будь-яких зауважень щодо їх невручення.

Доводи апеляційної скарги про покладення судом на ОСОБА_2 обов`язку доводити свою невинуватість, зазначивши в оскаржуваній ухвалі про можливість самостійного проходження нею огляду у разі незгоди з результатами тестування, не заслуговують на увагу. Зазначення судом про можливість самостійного проходження медичного огляду не свідчить про перекладення на особу обов`язку доказування чи спростування обвинувачення. Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 ґрунтується не на відсутності результатів такого самостійного огляду, а на сукупності належних та допустимих доказів, наявних у матеріалах справи. Отже, посилання суду на можливість самостійного проходження медичного огляду було лише оцінкою процесуальної поведінки особи та її права на подання доказів на власний захист, а не покладенням на неї обов`язку доводити свою невинуватість.

Доводи апеляційної скарги про те, що відмова суду у витребуванні документів перешкодила спростуванню достовірності висновків суду не заслуговують на увагу, оскільки зазначені докази не спростовують встановлений факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Обставини тимчасового затримання транспортного засобу, законність відповідних дій працівників поліції та порядок евакуації автомобіля не впливають на результати проведеного огляду на стан сп`яніння та не мають вирішального значення для встановлення наявності чи відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. При цьому твердження про нібито здійснення психологічного тиску на водія є припущеннями, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Натомість наявний у матеріалах справи відеозапис містить повну фіксацію спілкування працівників поліції з ОСОБА_2 та дає можливість безпосередньо перевірити обставини проведення огляду і поведінку його учасників. Отже, відмова у витребуванні зазначених доказів не призвела до неповного з`ясування обставин справи та не вплинула на правильність висновків суду першої інстанції.

Таким чином суд першої інстанції, відповідно до ст. 245 КУпАП, проаналізував наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази і надав їм належну правову оцінку, а відтак дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що з урахуванням характеру вчиненого правопорушення є правильним та достатнім і відповідає вимогам ст. 33 КУпАП.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки ці висновки ґрунтуються на вимогах закону, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 27.05.2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду С. Г. Копаничук