Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №750/5340/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5340/26

Провадження № 2/750/2907/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі судді Кузнєцової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

06 травня 2026 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» з використанням засобів поштового зв`язку звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 91280 грн. 88 коп.

Обґрунтовано позов тим, що в жовтні 2017 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» запустило новий проект monobank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. На даних платіжних картках за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків у мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або в точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга – переведення витрат у розстрочку і за рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. 01 вересня 2024 року відповідач звернулася до Акціонерного товариства «Універсал Банк» та підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 01 вересня 2024 року. Положеннями Анкети-заяви визначено, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - договір). На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в розмірі 30000 грн. на поточний рахунок. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 травня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Позивач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення повідомлення за адресою місця реєстрації, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань, відзив на позов не подала.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

ОСОБА_1 звернулася до Акціонерного товариства «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 01 вересня 2024 року підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг (а.с. 16).

Положеннями Анкети-заяви визначено, що ця Анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Крім того, у підписаній Анкеті-заяві відповідач просить відкрити в Акціонерному товаристві «Універсал Банк» поточний рахунок у гривні НОМЕР_1 на її ім`я та встановити кредитний ліміт до 500000 грн.

Також, підписанням Анкети-заяви відповідач погодилася з тим, що невід`ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Мonobank», з підписанням якого в мобільному додатку договір набуває чинності.

У підписаній Анкеті-заяві також визначено, що в разі виходу з пільгового періоду, що складає 62 календарних дні, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

Довідкою позивача про розмір встановленого кредитного ліміту від 02 квітня 2026 року підтверджується розмір встановленого відповідачу кредитного ліміту в сумі 30000 грн. (а.с. 15).

Таким чином, між сторонами 01 вересня 2024 року виникли договірні зобов`язання.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Так, за розрахунком позивача заборгованість відповідача за договором станом на 03 березня 2026 року становить 91280 грн. 88 коп., до якої входить 76212 грн. 09 коп.- загальний залишок заборгованості за тілом кредиту; 15068 грн. 79 коп. – заборгованість за пенею (а.с. 13-14).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується випискою по рахунку відповідача (а.с. 13-14).

Доказів, які б спростовували зазначені обставини та розмір заборгованості, відповідач суду не надала.

За вказаних обставин, враховуючи, що відповідач в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, не повернула фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти, що свідчить про порушення прав позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені, суд зазначає таке.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, слідує, що за період з 01 вересня 2025 року до 01 березня 2026 року позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 15068 грн. 79 коп.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

У подальшому Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», які були затверджені Законами України «Про затвердження Указу Президента України» «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і він діє і на даний час.

Таким чином, враховуючи, що позивачем нараховано пеню за невиконання відповідачем зобов`язання за договором у сумі 15068 грн. 79 коп. у період дії воєнного стану, що суперечить положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача, у зв`язку з чим вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 133, 141, 258, 259, 265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Оленівська, 23, м. Київ; ідентифікаційний код юридичної особи - 21133352) заборгованість у сумі 76212 грн. 09 коп. (сімдесят шість тисяч двісті дванадцять грн. 09 коп.).

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 2778 грн. 55 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кузнєцова