Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №641/1756/24 — Слобідський районний суд міста Харкова

Слобідський районний суд міста Харкова

Номер провадження 1-кп/641/223/2026 Справа № 641/1756/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю прокурора – ОСОБА_2 ,

захисника – ОСОБА_3 ,

потерпілого – ОСОБА_4

представника потерпілого – ОСОБА_5

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

секретаря – ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023221150001612 від 30.12.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, вдівця, працюючого як фізична особа-підприємець, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, не військовозобов`язаного,

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1ст. 121 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

29.12.2023 у нічний час, приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 , знаходячись за місцем свого мешкання, в квартирі АДРЕСА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, під час спільного вживання алкогольних напоїв з малознайомим ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень останньому, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , взяв з кухні побутовий ніж, та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, у вигляд спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , та бажаючи настання зазначених наслідків, підійшов до ОСОБА_4 , який сидів на дивані в кімнаті квартири та стоячи навпроти нього на відстані витягнутої руки і тримаючи ніж в правій руці за руків?я, наніс ОСОБА_4 один удар ножем в область грудної клітини зліва, спричинивши тим самим потерпілому тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення грудної клітки ліворуч, що проникає до правої плевральної та черевної порожнини, з ушкодженням купола діафрагми, великого чепця, передньої стінки шлунка, яке відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Тим самим, ОСОБА_6 умисно спричинив ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя останнього.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 121 КК України визнав повністю, підтвердив факт і обставини, інкримінованого йому злочину, як зазначено в обвинувальному акті.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив факт і обставини вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, просив призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_6 не пов`язане із позбавленням волі, посилаючись на те, що останній повністю сплатив кошти на лікування, та на реабілітацію після лікування.

Представник потерпілого – адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просив призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_6 не пов`язане із позбавленням волі, та зазначив, що обвинуваченим ОСОБА_6 повністю відшкодована матеріальна шкода потерпілому.

Зважаючи на визнання ОСОБА_6 своєї провини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, які були надані суду сторонами кримінального провадження і безпосередньо досліджені судом в процесі судового розгляду.

У судовому засіданні досліджені письмові докази:

- протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.12.2023 року, проведеного за участі потерпілого ОСОБА_4 , в присутності понятих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , в ході якого потерпілий повідомив, що може впізнати чоловіка, який вдарив його ножем за ознаками обличчя, потерпілий заявив, що впізнає чоловіка на фото № 1 (том 1 а.с. 122-124);

- висновок експерта № 09-191/2024, з якого вбачається, що на підставі даних судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_4 , враховуючи відомості з наданої медичної документації та у відповідь на поставлені питання, приходжу наступних висновків: 1-3. Згідно наданої медичної документації (медичної карти стаціонарного хворого № 6739 НАМНУ ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України») у гр. ОСОБА_4 було встановлено одне колото-різане поранення грудної клітки ліворуч, що проникає до правої плевральної та черевної порожнини, з ушкодженням купола діафрагми, великого чепця, передньої стінки шлунка, та супроводжувалось розвитком у своєму клінічному перебігу лівобічного гемопневмотораксу (наявність крові та повітря у плевральній порожнині). Дане поранення бере свій початок раною на шкірі, що розташована у третьому лівому міжребер?ї по середньоключичній лінії, та має розміри до 3,0 см (діаметром), далі рановий канал проникає у ліву плевральну порожнину в напрямку зверху вниз, спереду назад (згідно протоколу операції від 30.12.2023). Зазначене проникаюче колото-різане поранення утворилось внаслідок одноразової травматичної дії гострого предмету, що мав колюче-ріжучі властивості. Враховуючи дані із наданої медичної документації та морфологічні ознаки встановленого поранення, воно могло бути отримано у строк вказаний у постанові, тобто 29.12.2023. Проникаюче колото-різане поранення грудної клітки та живота з ушкодженням купола діафрагми, великого чепця, передньої стінки шлунка та розвитком лівобічного гемо пневмотораксу (згідно протоколу операції було виявлено: 600мл темної крові зі згустками) відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (згідно п.п. 2.1.1 «а», 2.1.3 «й», «к», «о» та враховуючи п.4.11 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року). Крім того у гр. ОСОБА_4 були встановлені наслідки оперативних втручань у вигляді лапаротомії та дренувань черевної і плевральної порожнин, які загоїлись з утворенням рубців (том 1 а.с. 125-126);

- протокол проведення слідчого експерименту від 14.02.2024 року, проведеного за участі підозрюваного ОСОБА_6 , та його захисника ОСОБА_3 , у присутності понятих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 під безперервну відеофіксацію за допомогою відеокамери Panasonic за адресою: АДРЕСА_2 (том 1 а.с. 127-130);

- протокол проведення слідчого експерименту від 15.02.2024 року, проведеного за участі потерпілого ОСОБА_4 , та його захисника ОСОБА_5 , під безперервну відеофіксацію за допомогою відеокамери Panasonic за адресою: м. Харків, вул. Дмитрівська, 14 (том 1 а.с. 131-135);

- висновок комісійної судово-медичної експертизи № 08-53/2024, з якого вбачається, що за даними медичної карти стаціонарного хворого № 6739 НАМНУ ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева НАМН України» у ОСОБА_4 в зв?язку із подією 29.12.2023, мало місце одне колото-різане поранення грудей зліва, з локалізацією рани в проекції 3-го міжребер?я по середньоключичній лінії, що проникає до лівої плевральної і черевної порожнини, з ушкодженням по ходу ранового каналу купола діафрагми, передньої стінки шлунка і великого чепця (сальника). Дане поранення утворилось від дії гострого предмету з колючо-ріжучими властивостями і в своєму клінічному перебігу ускладнилось скупченням вільного повітря в лівій плевральній порожнині та внутрішньоплевральною кровотечею (600 мл темної крові зі згустками) (гемопневмоторакс), що потребувало невідкладної хірургічної допомоги в спеціалізованому лікувальному закладі.

Конструкційні ознаки клинка кухонного ножа, наданого на експертизу, з урахуванням відомостей з наданої медичної документації, матеріалів кримінального провадження, зокрема даних «Висновку експерта» № 15-12/152-Дм/2024», в цілому, надають підстав стверджувати, що проникаюче колото-різане поранення ОСОБА_4 утворилось від одноразової дії саме цим знаряддям травми.

Місцем прикладання ножа була передня поверхня грудей зліва, в верхньому відділі; клинок занурювався під гострим кутом до поверхні тіла потерпілого - зверху внизу і спереду назад (відповідно до протоколу операції від 30.12.2023) відносно основних площин тіла.

Надана медична документація не містить даних щодо довжини ранового каналу. Однак, локалізація і параметри колото-різаної рани у ОСОБА_4 , з урахуванням топографо-анатомічних особливостей розташування внутрішніх органів, що були ушкоджені по ходу ранового каналу, надають підстав вважати, що в даному випадку мало місце занурення більшої частини клинка кухонного ножа.

Проникаюче колото-різане поранення грудей і черевної порожнини з ушкодженням внутрішніх органів та ускладненнями, що розгорнулись, відноситься до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (згідно п.п. 2.1.1 «а», 2.1.3 «й», «, «о» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6).

Надані матеріали не містять даних щодо можливості утворення даного колото-різаного поранення в умовах падіння з висоти власного зросту, тому питання комісією не розглядалось.

Взаємне розташування потерпілого та нападника, а також поза ОСОБА_4 в момент поранення могли бути різними, та такими, що забезпечувало вільний доступ знаряддя травми до відповідної ділянки грудей ОСОБА_4 , а також напрямок дії і занурення клинка, відповідно до напрямку ранового каналу. Локалізація рани на тілі ОСОБА_4 в цілому доступна для спричинення цього поранення гострим предметом, який він міг утримувати у власній руці. Однак, характер самого поранення надає певних сумнівів щодо припущення такого варіанту.

Показання ОСОБА_4 , на які він посилався під час проведення слідчого експерименту від 15.02.2024, не можуть бути оцінені з судово-медичної точки зору, бо він не розкриває механізм Утворення і спосіб спричинення поранення. Визначення обставин, при яких могло утворитись поранення ОСОБА_4 , не входить до компетенції експертної комісії.

В показаннях ОСОБА_6 , на які він посилався під час проведення слідчого експерименту від 14.02.2024, існують суттєві протиріччя, а також не віддзеркалені умови, які необхідні для формування проникаючого колото-різаного поранення ОСОБА_4 . Таким чином, можливість поранення ОСОБА_4 внаслідок його випадкового «самонатикання» на кухонний ніж, який Утримувався в руці ОСОБА_6 , приймаючи до уваги і конструкційні особливості клинка знаряддя травми, комісією виключено. Більш докладно аналіз наданих матеріалів з обгрунтуванням цього висновку викладено в протокольній частині експертизи.

Відомості з відеозаписів з нагрудних відео реєстраторів працівників поліції від 30.12.20213, де ОСОБА_6 розповів і показав, яким чином він наніс один удар ножом ОСОБА_4 не достатньо повні: вони не містять даних щодо місця прикладання сили, точного напрямку дії знаряддя травми, а також більш детального розташування ОСОБА_4 в положенні сидячи на дивані, що обмежує комісію в їх більш повному експертному оцінюванні. Однак, вони відповідають об?єктивним судово-медичним даним щодо механізму утворення поранення ОСОБА_4 і, в цілому, не суперечать показаному способу його заподіяння, який, зокрема, полягав в ударній дії ножем, що утримувався в руці ОСОБА_6 (том 1 а.с. 136-145);

-висновок експерта № 15-12/152-ДМ/2024 (том 1 а.с. 147-149);

-висновок експерта № СЕ-19/121-24/3968-Д від 16.02.2024 року (том 1 а.с. 180-187);

-протокол огляду речових доказів від 30.12.2023 року (том 1 а.с. 160-161);

- протокол огляду предметів від 14.02.2024 року та фототаблицю до протоколу (том 1 а.с. 165-172);

- протокол огляду речового доказу DVD-R диску від 24.01.2024 року (том 1 а.с. 176-177);

- протокол огляду місця події та фототаблиця до протоколу від 30.12.2023 року (том 1 а.с. 189-199);

- виписка № 754 з КНП «Обласна клінічна наркологічна лікарня» від 30.12.2023 ркоу, з якої вбачається, що ОСОБА_6 перебував в стані алкогольного сп`яніння (том 1 а.с. 212);

- висновок судово-психіатричного експерта № 95 від 13.02.2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_6 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_6 перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_6 на теперішній час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (том 1 а.с. 214-216);

- протокол затримання ОСОБА_6 від 30.12.2023 об 02.30 год. (том 1 а.с. 217-219).

Зазначені докази сумнівів у їх достовірності не викликали, викладені чи посвідчені в них відомості є такими, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження.

Кожний з доказів визнається і оцінюється судом як належний та допустимий, а всі вони у сукупності - достатніми та взаємозв`язаними для прийняття процесуального рішення.

Суд, дотримуючись принципів змагальності сторін і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, безпосередньо дослідивши надані сторонами докази, дійшов висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, і його дії вірно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання, суд, відповідно до вимог ст.ст. 65 - 67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Згідно класифікації, передбаченої ст.12 КК України, обвинувачений вчинив тяжке кримінальне правопорушення.

Обставинами, які згідно зі ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому є: щире каяття, добровільне повне відшкодування завданої шкоди потерпілому, а також благодійна діяльність обвинуваченого на користь Збройних Сил України.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра, лікаря нарколога не перебуває, вдівець, має на утриманні мати похилого віку ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №19643 обвинувачений ОСОБА_6 має діагноз – хронічна мієлопроліферативна хвороба Jak2+, поліцитемічна стадія, атеросклеротичний кардіосклероз СН 0 ст., потребує лікування.

Крім того, син обвинуваченого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військово службовцем, та згідно Указу Президента України № 830/2025 від 07 листопада 2025 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеню; згідно Наказу Головнокомандувача Збройних Сил України ОСОБА_15 № 2243 від 27.09.2023 року ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відзначений почесним нагрудним знаком «Хрест хоробрих».

Також, син обвинуваченого ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військово службовцем, та згідно Указу Президента України № 559/2022 від 05 серпня 2022 року нагороджений відзнакою «За оборону України»; згідно Наказу Головнокомандувача Збройних Сил України ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 нагороджений відзнакою «За сумлінну службу».

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд виходить із положень ст.ст.50,65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відношення особи до скоєного кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючих обставин, дані про особу обвинуваченого, беручи до уваги думку потерпілого, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України у зв`язку з чим, суд вважає, що обвинуваченому за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, необхідно призначити мінімальне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років, саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання можливості звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від відбування покарання з випробовуванням, із застосуванням положень ст. 75 КК України, суд дійшов наступного.

Системне тлумачення норм ст. 75 КК України дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання.

Водночас, з огляду на положення ст.75 КК України законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, зокрема, у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Крім того, як вбачається з наданою обвинуваченим ОСОБА_6 платіжної інструкції (№ 8416-2547-0136-5977 від 25.05.2026 року) останній здійснив благодійний внесок на ЗСУ в розмірі 50000 грн. на рахунок військової частини НОМЕР_1 .

Судом враховується, що обвинувачений повністю визнав свою вину, щиросердечно розкаявся, повністю відшкодував матеріальну шкоду та реабілітацію потерпілому ОСОБА_4 , здійснив благодійний внесок на рахунок ВЧ ЗСУ.

Вказане свідчить, що обвинувачений став на шлях виправлення, а тому на переконання суду, з врахуванням тяжкості кримінального правопорушення, особи винного, відношення особи до скоєного кримінального правопорушення, обвинуваченого можливо звільнити від відбування покарання з випробовуванням, із застосуванням положень ст. 75 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання щодо скасування арешту майна суд вирішує відповідно до вимог ст. 174 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи № СЕ-19/121-24/3968-Д від 16.02.2024 року в розмірі 3786 гривень 40 копійок, відповідно до ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_6 .

Керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 , від відбування покарання у виді позбавлення волі, встановивши іспитовий строк на 2 (два) роки.

На підставі п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою накладення адміністративних стягнень і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

У разі направлення судом засудженого для відбування призначеного покарання, відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_6 строк попереднього ув`язнення з 30.12.2023 року по 01.01.2024 року, виходячи з того, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

У разі направлення судом засудженого для відбування призначеного покарання, відповідно до положень ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_6 строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 01.01.2024 року по 28.03.2024 року, виходячи з того, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідає один день позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати, пов`язані із проведенням судової експертизи № СЕ-19/121-24/3968-Д від 16.02.2024 року в розмірі 3786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень 40 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.01.2024 року на тимчасово вилучене в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , майно: змив речовини бурого кольору з підлоги кімнати №1 на марлевий тампон запаковано до паперового конверту з підписами всіх учасників слідчої дії; змив речовини бурого кольору з підлоги кімнати №1 на марлевий тампон запаковано до паперового конверту з підписами всіх учасників слідчої дії; паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , документ № НОМЕР_2 поміщений до сейф пакету №WAR1044807; мобільний телефон Samsung Duos (IMEI1 НОМЕР_3 ; IMEI2 НОМЕР_4 ) поміщений до сейф пакету №WAR1044808; побутовий ніж з нашаруванням речовини бурого кольору загальною довжиною більше 30см. поміщений до паперового конверту з підписами всіх учасників слідчої дії; куртка темно – синього кольору з невідомими предметами у кишенях поміщена до сейф пакету №WAR1800673.

Речові докази:

- змив речовини бурого кольору з підлоги кімнати №1 на марлевий тампон запаковано до паперового конверту з підписами всіх учасників слідчої дії; змив речовини бурого кольору з підлоги кімнати №1 на марлевий тампон запаковано до паперового конверту з підписами всіх учасників слідчої дії; побутовий ніж з нашаруванням речовини бурого кольору загальною довжиною більше 30см. поміщений до паперового конверту з підписами всіх учасників слідчої дії, які зберігаються в камері схову ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області, квитанція № 18240 - після набрання вироком законної сили знищити.

- паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , документ № НОМЕР_2 поміщений до сейф пакету №WAR1044807; мобільний телефон Samsung Duos (IMEI1 НОМЕР_3 ; IMEI2 НОМЕР_4 ) поміщений до сейф пакету №WAR1044808; куртка темно – синього кольору з невідомими предметами у кишенях поміщена до сейф пакету №WAR1800673, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_4 та представнику потерпілого ОСОБА_5 – вважати повернутими.

- диск з копіями відеозаписів з нагрудних відео реєстраторів від 30.12.2023 року; диск аудіо-запис виклику швидкої «№25Т» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя - ОСОБА_1