Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №639/5453/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа № 639/5453/26

Провадження № 2-о/639/142/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року Новобаварський районни суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Труханович В.В.,

за участю секретаря – Бірюк А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу № 639/5453/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті,-

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2026 року до Новобаварського районного суду міста Харкова звернувся з заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті, в якій просить суд: встановити факт смерті громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Мелітополі Запорізької області.

Заяву обґрунтовує тим, що вона є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Мелітополі Запорізької області.

Заявник вказує, що отримати свідоцтво про смерть у відділі ДРАЦС неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнятий відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті.

Заявник зазначає, що встановлення факту смерті необхідно їй для отримання свідоцтва про смерть.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 29 червня 2026 року прийнято заяву до розгляду та відкрито окреме провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті. Призначено судове засідання.

В судове засідання заявник та її представник не з?явились, надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, заяву підтримали, просили її задовольнити.

Представник Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

За таких обставин, на підставі ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності нез?явившихся сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_2 , батьками якої є: батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження НОМЕР_1 , актовий запис 1295 (а.с. 37).

ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_5 , батьками якої є: батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_4 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження , актовий запис 1429 (а.с. 38).

15 вересня 1984 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 уклали шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб НОМЕР_2 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_7 » (а.с.38).

Отже, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Мелітополі Запорізької області.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Мелітополі Запорізької області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» та наказу Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 (зі змінами), до тимчасово окупованих Російською Федерацією території України включена вся територія міста Мелітополя Запорізької області.Запорізької області, яка є тимчасово окупованою на цій території не здійснюють свої повноваження органи державної реєстрації актів цивільного стану та відповідні органи та заклади охорони здоров`я.

З приводу факту смерті окупаційними органами були видані так звані «Свідоцтво про смерть», НОМЕР_3 від 21 травня 2026 року (а.с. 33).

Проте вказані документи не можуть сприйматися державними органами України, як належний та допустимий доказ.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Факт смерті вбачається зі змісту так званого «Свідоцтво про смерть», НОМЕР_3 від 21 травня 2026 року, актовий запис про смерть 170269900000101422000 (а.с.33).

Довідкою про смерть № С-02655 від 21.05.2026, у якій зазначено причину смерті: лівошлуночкова недостатність (I 50.1); інші форми хронічної ішемічної хвороби серця (I 25.8); медичним свідоцтвом про смерть серії 23 № 200860744 від 15.05.2026, виданим обласним бюро судово-медичної експертизи (а.с. 31,32).

Крім того, факт смерті ОСОБА_2 вбачається з наданих світлин с місця поховання. (а.с. 30).

Отже, оскільки заявник не має можливості надати до відділу ДРАЦС документи, передбачені законодавством України, та які необхідні їй для отримання свідоцтва про смерть, суд приходить до висновку, що з метою захисту законних прав та інтересів громадянина України ОСОБА_1 , необхідно встановити факт смерті її рідної сестри – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Мелітополі Запорізької області.

Такий висновок Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог ст. 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у їх сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку ст. 317 ЦПК України.

Виходячи із вищевикладеного, взявши до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку, що надані в якості доказів лікарське свідоцтво про смерть, свідоцтво про смерть, видані закладами які, хоча і не є документами встановленої форми про смерть, водночас вважаються доказом, який достовірно свідчить про смерть особи у певний час і за певних обставин, а саме: у місті Мелітополі Запорізької області, оскільки судом не встановлено іншого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 315-319 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті– задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Мелітополі Запорізької області

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.07.2026

Найменування сторін:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ;

Заінтересована особа: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: м. Харків, пров. Людмили Гурченко, буд. 3Е.

Суддя В. В. Труханович