Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №570/2343/26 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/2343/26

Номер провадження 2-о/570/138/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

заявника ОСОБА_1

представника заявника - адвоката Курися О.П. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання особи зі спадкодавцем станом на час його смерті, -

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що від своєї матері дізнався про смерть її чоловіка ОСОБА_2 (який є вітчимом по відношенню до заявника), а від сусідів матері дізнався про її смерть. Вони проживали в м. Саки, АР Крим. На месенджер Whatsapp йому були надіслані фотокопії документів, які підтверджують смерть зазначених осіб. З метою державної реєстрації смерті та видачі свідоцтва про смерть заявник звернувся до суду з відповідною заявою. Також, з метою оформлення спадкових прав, заявник просить суд встановити факт спільного проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Покащів, Ківерцівського району Волинської області, на день смерті останнього, а саме – ІНФОРМАЦІЯ_3 , на тимчасово окупованій території за адресою: квартира АДРЕСА_1 .

Заявник ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заяву. Пояснив, що його матір разом зі своїм чоловіком виїхали проживати в місто Саки, АР Крим. Він підтримував з ними зв`язок. Але ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 помер, а ІНФОРМАЦІЯ_4 померла його матір. Заявник надав суду відповідні письмові докази. Матір та вітчим до дня смерті проживали разом на тимчасово окупованій території за адресою: квартира АДРЕСА_1 .

Представник заявника підтримав заяву та зазначає, що в процесі розгляду справи були надані належні і допустимі докази на підтвердження обставин спільного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на тимчасово окупованій території за адресою: квартира АДРЕСА_1 .

Повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява підлягає до задоволення, з огляну на наступне.

Обставини, встановлені при розгляді справи.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками є: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 був розірваний, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 07.08.1981 року зроблено запис № 416 (місце реєстрації – міськвідділ реєстрації актів громадянського стану м. Рівне), та 13.01.2000 року було видане свідоцтво про розірвання шлюбу.

ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) уклали шлюб 17.01.1997 року, про що виконкомом Оженинської сільської ради Острозького району Рівненської області був зроблений запис № 1. Після укладення шлюбу присвоєні прізвища чоловікові та дружині - « ОСОБА_12 ».

Згідно заяви ОСОБА_3 , посвідченої 01.10.2013 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Фокіної А.Б. (реєстровий №4401) вона надає згоду своєму чоловікові ОСОБА_10 на придбання квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 08.10.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Сакського районного нотаріального округу Буригіною І.П. (реєстровий № 579), ОСОБА_13 продала, а ОСОБА_10 купив квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Саки, про що наявна довідка про смерть № С-02529, видана 16.12.2025 року Сакським районним відділом записів актів громадянського стану Департаменту записів актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Саки, про що наявна довідка про смерть № С-00866, видана 28.04.2026 року Сакським районним відділом записів актів громадянського стану Департаменту записів актів громадянського стану Міністерства юстиції Республіки Крим.

Заявник надав суду копії свідоцтв про смерть ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були видані Рівненським відділом ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 30.06.2026.

В ході розгляду справи були досліджені переписки з месенджера Whatsapp між заявником та його родичами і сусідами з приводу обставин перебування на лікуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та з яких слідує, що останні проживали разом.

В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_14 , яка підтвердила, що ОСОБА_10 та ОСОБА_3 до часу смерті проживали разом за адресою: АДРЕСА_2 .

Встановлення факту, що має юридичне значення, необхідне заявнику для подальшого оформлення спадкових прав.

Положення законодавства.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частина 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлює, що реєстрація місця проживання особи не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

За положеннями статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Чинне законодавство дає ще й інше розуміння поняття «місце проживання», під яким слід розуміти адміністративно-територіальну одиницю, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік (ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»). Від місця проживання законодавець відмежовує «місце перебування», тобто адміністративно-територіальну одиницю, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Відповідно до статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з підпунктів 1.1.-1.3 п.1 Відкриття спадщини. Перевірка нотаріусом факту смерті, часу і місця відкриття спадщини Глави 10. Видача свідоцтв про право на спадщину Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 та зареєстровано цього ж числа за № 282/20595) спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. При зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, статусу території, яка є місцем відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану або шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Висновки суду.

Верховний Суд зазначає про необхідність у застосуванні принципу «балансу ймовірностей», зокрема, про це зазначено у постановах від 23.10.2019 року по справі №917/1307/18, від 10.09.2019 року по справі №916/2403/18, від 02.10.2018 року по справі №910/18036/17, від 14.08.2018 року по справі №905/2382/17, зокрема, принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Суд зазначає, що ступінь переконання, який повинен мати суд, аби ствердити в рішенні, що певна подія скоріше трапилась, аніж ні, є стандартом доказування.

Сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, повинна виключати будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду.

Встановлення факту має юридичне значення, оскільки необхідне заявнику з метою оформлення спадкових прав після смерті його вітчима та матері.

Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, у редакції на момент відкриття спадщини, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Зі змісту наведених норм закону вбачається, що під постійним місцем проживанням спадкоємця із спадкодавцем розуміється як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку місця проживання за однією адресою зі спадкодавцем.

При розгляді справи заявник досить детально розповів про свою родину, про обставини проживання та смерті вітчима і матері, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Судові витрати.

У відповідності до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору.

За наведеного судові витрати покладаються на державу.

Керуючись ст. ст. 17, 81, 239, 315, 317 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання особи зі спадкодавцем станом на час його смерті - задоволити повністю.

Встановити, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 на тимчасово окупованій території за адресою: м. Саки Автономної Республіки Крим, Україна, спільно та постійно проживала з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 на тимчасово окупованій території за адресою: м. Саки Автономної Республіки Крим, Україна, на день смерті останнього, а саме – на тимчасово окупованій території за адресою: квартира АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_3 ).

Суддя: Красовський О.О.