Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №567/2000/25 — Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/2000/25

Провадження №2/567/161/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

секретар - Дем`янчук Н.В.

з участю позивачки ОСОБА_1

представника позивачки - адвоката Негрей А.С.

відповідачки - ОСОБА_2

представника відповідачки - адвоката Нікітюка П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

В Острозький районний суд Рівненської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько – ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина, що складається з його права на земельні ділянки та житловий будинок.

Вказує, що ОСОБА_3 за життя не склав заповіту, а тому спадкування після його смерті здійснюється за законом.

Позивачка зазначає, що підтримувала зв`язок з батьком, надавала посильну допомогу на його лікування і була присутня на похороні.

Зазначає, що сестра її батька ОСОБА_2 після його смерті подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, за результатами якої було заведено спадкову справу.

Вказує, що у 2021 році сталося погіршення стану здоров`я позивачки. Так, відповідно до патогістологічного дослідження №1309 після операції 18.02.2022 року їй поставили клінічний діагноз дисплазія шийки матки.

Після виявлення зазначеного діагнозу та проведення операції послідувало довготривале відновлення, постійний контроль аналізів та відслідковування лікарями стану здоров`я позивачки. Окрім того, позивачка за станом здоров`я змушена була постійно відвідувати ендокринолога і проходити призначені курси лікування. Фактично з лютого 2022 року по день подачі заяви позивачка постійно відвідує лікарів, проходить призначені курси лікування, здає аналізи на контрольні обстеження. Станом на день звернення до суду позивачка продовжує перебувати на обліку в лікарів, проходити курси лікування і постійно здійснювати контроль за своїм здоров`ям.

Посилається на те, що зазначений строк для прийняття спадщини був пропущений нею з поважних причин, оскільки вона хворіла тривалий час, що унеможливило своєчасне звернення до нотаріуса.

Вказує, що вищевказані обставини у своїх сукупності створили для неї об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , що й спонукало її звернутися до суду з вищевказаним позовом.

Ухвалою суду від 25.11.2025 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання, сторонам визначено строк для подання заяв по суті справи.

Відповідачка ОСОБА_2 в поданому відзиві на позовну заяву позов не визнала. В обґрунтування заперечень проти позову вказує, що на день смерті ОСОБА_3 фактично проживав без реєстрації місця проживання у АДРЕСА_1 , зареєстрованих осіб за вказаною адресою не було та його поховання здійснив син відповідачки - ОСОБА_4 . Зазначає, що перед смертю ОСОБА_3 хворів, зокрема в середині листопада 2021 року в нього стався інсульт, після якого він довготривало знаходився на стаціонарному лікуванні, зокрема по 19 грудня 2021 року, а після виписки перебував вдома в с. Плоске і потребував постійного стороннього догляду. В цей час відповідачка повністю несла всі фінансові витрати, а її син ОСОБА_4 разом з дружиною ОСОБА_5 опікувалися ОСОБА_3 , оскільки також проживали в с. Плоске Рівненського району Рівненської області, однак у зв`язку із тим, що ОСОБА_3 був лежачим та потребував постійного догляду, а діти працювали, то відповідачкою було найнято чоловіка, який був сусідом ОСОБА_3 , який здійснював такий догляд до смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Витрати на лікування ОСОБА_3 та згодом його догляд та утримання потребувало значних витрат, що стадо причиною того, що хоч і відповідачка ОСОБА_2 має статус інваліда 3 групи, вона була змушена працювати на двох роботах. Також на поховання ОСОБА_3 відповідачкою особисто на рахунок її невістки ОСОБА_5 14 березня 2022 року було перераховано - 5000 грн., а 15 березня 2022 року - 3000 грн.

Заперечує проти тверджень позивачки про те, що вона підтримувала зв`язок з батьком та надавала посильну допомогу на його лікування.

Вказує, що як спадкоємець другої черги за законом, вона в шестимісячний строк звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті свого рідного брата ОСОБА_3 , відтак є такою, що прийняла спадщину зазначеного спадкодавця.

Одночасно зазначає, що підставою для визначення позивачці додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини сторона позивача вважає хворобу позивачки, яка в період прийняття спадщини з 14.03.2022 року по 14.09.2022 року зверталася на прийом лікаря один раз, а тому відповідачка вважає, що медичними документами не підтверджено тривалості та безперервності хвороби позивачки впродовж шестимісячного строку, яка б об`єктивно перешкоджала зверненню до нотаріуса.

Звернення за отриманням медичної допомоги лише 01.07.2022 року, яке не передбачало госпіталізацію, не може розцінюватися як поважна причина пропуску строку для прийняття спадщини, а отже не позбавляло можливості подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Отже, відповідно до вище викладеного, вважає, що в позивачки в період з 14.03.2022 по 14.09.2022 не було жодних об`єктивних, непереборних та істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , та просить в позові відмовити.

Ухвалою суду від 10.03.2026р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали з підстав та доводів, зазначених в позовній заяві.

Позивачка додатково пояснила, що з лютого 2022 року постійно хворіла та не змогла вчасно звернутись в нотаріальну контору для прийняття спадщини. Зазначає, що після виявлення діагнозу та проведення операції послідувало довготривале відновлення, постійний контроль аналізів та відслідковування лікарями стану її здоров`я. Були тижні, коли їй взагалі не можливо було вставати, необхідний був лише постільний режим. Окрім того, вона за станом здоров`я змушена була постійно відвідувати ендокринолога і проходити призначені курси лікування. Фактично з лютого 2022 року по даний час вона постійно відвідує лікарів, проходить призначені курси лікування, здає аналізи на контрольні обстеження.

Представник позивачки - адвокат Негрей А.С. в судовому засіданні вважає, що позивачка ОСОБА_1 після смерті свого батька пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, так як протягом 2022 року періодично знаходилася на лікуванні, що вказує на те, що у неї існували об`єктивні перешкоди і труднощі для звернення із заявою про прийняття спадщини у встановленому законом порядку за місцем відкриття спадщини у визначений законом термін.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні позов не визнали. Відповідачка надала пояснення аналогічні відзиву на позовну заяву та просить в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідачки – адвокат Нікітюк П.М. вважає, що позивачкою не доведено належними доказами тривалість хвороби та поважність причин пропуск для прийняття спадщини та просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 30.09.2025 року (актовий запис № 172 від 25.03.2022 року). (а.с.37)

ОСОБА_3 був батьком позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 13.05.1998. (а.с.55)

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 69678483 від 06.08.2022 р. після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу №49/2022. (а.с.39)

На день смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Острозької міської ради Рівненської області № 28/07.15-12 від 29.01.2026р. (а.с.120).

Згідно акту №304/07/15-07 від 06.11.2025р. ОСОБА_3 на день смерті був зареєстрвоаний за адресою : АДРЕСА_2 , однак фактично проживав у АДРЕСА_1 . ОСОБА_6 на момент смерті проживав однією сім`єю та вів спільне господарство разом з сином ОСОБА_3 за адресою : АДРЕСА_1 . (а.с.40)

Згідно витягу з реєстру нерухомості №5005545658876 від 11.11.2025р. вбачається, що житловий будинок з надвірними будівлями за адреою : АДРЕСА_1 був зареєстрований за ОСОБА_6 (а.с.41)

Відповідно до патогістологічного дослідження №1309 після операції 18.02.2022 року, ОСОБА_1 поставили клінічний діагноз дисплазія шийки матки, патомофологічний висновок – помірна вогнищева важка дисплазія багатошарового епітелія шийки матки.

Відповідно до результатів дослідження №4389144 від 27.02.2022 позивачці ОСОБА_1 встановлено діагноз – важка дисплазія шийки матки.

В подальшому позивачка періодично проходила медичні обстеження (а.с.11-34).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтвердили факт тривалого хворобливого стану позивачки з часу проведення операції – з лютого 2022 року та пів року після того.

Свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 в судовому засіданні вказали, що відповідачка ОСОБА_2 забезпечувала здійснення догляду за ОСОБА_3 та організувала його поховання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до загальних положень про спадкування, викладених у статтях 1220, 1222, 1270 ЦК України, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, початком перебігу якого є час її відкриття.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261, 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За положеннями частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що строк для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 закінчився 14.09.2022 р. та позивачка ОСОБА_1 в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини у строк, визначений ст.1270 ЦК України не звернулася, таким чином пропустила строк для її прийняття.

Статтею 1272 ЦК України визначені наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

У відповідності до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі №487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18 (провадження № 61-21447св19), від 26 березня 2020 року у справі №517/82/19 (провадження 61-1340св20).

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст.1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч.5 ст.1268, ст.ст.1296-1299 ЦК України. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

Законом не визначено чіткого переліку обставин, які можуть бути поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.

Встановлення критерію поважності такої причини відповідно ч.3 ст.1272 ЦК України віднесено до дискреції суду, який при розгляді конкретної справи повинен врахувати усі обставини в їх сукупності, що не дали можливості або перешкодили спадкоємцеві прийняти спадщину у встановленому законом порядку та строки.

Таким чином, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.1262 ЦК України та ч.3 ст.1266 ЦК України позивачка є спадкоємцем за законом першої черги.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з лютого 2022 року проходила лікування у зв`язку з чим була позбавлена можливості своєчасно вчинити усі необхідні дії, з якими закон, пов`язує прийняття спадщини, так як перебувала у хворобливому стані та вимушена була тривалий час знаходитися за місцем свого проживання.

Зазначені обставини у своїх сукупності створили для позивачки об`єктивні, непереборні, істотні труднощі для подачі заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька.

Звернення ОСОБА_1 з вищевказаним позовом суд розцінює як передбачений законом спосіб захисту своїх прав та інтересів з метою реалізації свого права на спадкування.

З урахуванням встановлених судом обставин справи, суд вважає поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку, встановленого законом для прийняття спадщини, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, які містяться в матеріалах справи. Таким чином, право позивачки на прийняття спадщини підлягає захисту шляхом визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5, 10-13, 76-81, 89, 247, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, ст.1272 ЦК України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю у 3 (три) місяці, що починається з дня набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.07.2026.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.