Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №911/1933/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2026 р. Справа№ 911/1933/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Лукінчук І.А.,

представників сторін:

від позивача: Щербина Л.А. (поза межами приміщення суду);

від відповідача: Короленко Т.Л. (в залі суду);

розглянувши заяву фізичної особи – підприємця Якубовської Лариси Володимирівни

про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026,

прийнятої за результатами розгляду апеляційної скарги

Комунального підприємства «Управління благоустрою міста» Ірпінської міської ради Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2025 (повний текст складено 05.11.2025)

у справі № 911/1933/25 (суддя Конюх О.В.)

за позовом фізичної особи – підприємця Якубовської Лариси Володимирівни

до Комунального підприємства «Управління благоустрою міста» Ірпінської міської ради Київської області

про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

13.04.2026 фізична особа – підприємець Якубовська Лариса Володимирівна (далі – Підприємець) в особі представника – адвоката Щербини Л.А. сформувала у системі «Електронний суд» заяву, у якій просить задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 у справі №911/1933/25, рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2025 залишити в силі.

Заявниця посилається на п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України та зазначає, що 13.03.2026 Київський окружний адміністративний суд розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Підприємця до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради (далі – Виконком), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Комунальне підприємство «Управління благоустрою міста» Ірпінської міської ради Київської області (далі – Управління) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікар Груп» (далі – Товариство), та ухвалив рішення, яким позов Підприємця задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Виконкому №53/8 від 06.05.2025 «Про скасування дозволу на проведення ярмаркових заходів в межах м. Ірпінь ФОП Якубовській Ларисі Володимирівні».

Підприємець вважає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 містить фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026.

Дії суду щодо розгляду заяви по суті.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 14.04.2026 заяву Підприємця про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами у справі №911/1933/25 передано колегїї у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2026 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1933/25 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за заявою Підприємця про перегляд судового рішення за нововиявленими чи виключними обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 до надходження матеріалів справи №911/1933/25.

06.05.2026 матеріали справи №911/1933/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 заяву Підприємця про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 у справі № 911/1933/25 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 відкрито провадження за заявою Підприємця про перегляд постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 у справі №911/1933/25 за нововиявленими обставинами. Розгляд заяви у справі №911/1933/25 призначено на 22.06.2026.

15.06.2026 до апеляційної інстанції від представника Підприємця адвоката Щербини Л.А. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 задоволено заяву представника Підприємця адвоката Щербини Л.А. про участь у судовому засіданні, призначеному на 22.06.2026, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Позиції учасників справи.

Від відповідача заяв, клопотань, заперечень, тощо щодо поданої Підприємцем заяви не надійшло.

Встановлені судом обставини справи.

17.12.2024 Виконавчий комітет Ірпінської міської ради прийняв рішення №123/8 «Про надання дозволу на проведення ярмаркових заходів в межах м. Ірпінь ФОП Якубовській Ларисі Володимирівні».

Підприємець та Управління надали у матеріали справи копії цього рішення.

Наданий Підприємцем примірник свідчить, що Підприємцю було надано дозвіл на проведення ярмаркових заходів у період з 01.11.2024 по 31.01.2025; зобов`язано Підприємця укласти договір про тимчасове платне користування місцями комунальної власності для проведення ярмаркових заходів, розміщення виїзної та виносної торгівлі, надання послуг у сфері розваг на території Ірпінської міської територіальної громади з Управлінням; зобов`язано укласти договір на вивіз сміття з КП «УЖКГ «Ірпінь».

Ця копія рішення не містить підпису особи підписанта – Міського голови або іншої уповноваженої особи, яка завірила дану копію.

Наданий Управлінням примірник свідчить, що Підприємцю було надано дозвіл на проведення ярмаркових заходів з 01.01.2025 по 31.12.2025; зобов`язано укласти договір на тимчасове платне користування та договір на вивіз сміття.

Ця копія рішення містить підпис Міського голови Маркушина О.Г. та відтиск печатки Ірпінської міської ради, а також 17.12.2024 завірена Виконкомом Ірпінської міської ради.

Оскільки надана Підприємцем копія рішення Ірпінської міської ради від 17.12.2024 №123/8 не містить підпису уповноваженої особи, суд вважає, що належним доказом щодо надання Підприємцю дозволу на проведення ярмаркових заходів, а також періоду, на який такий дозвіл видано (01.01.2025 по 31.12.2025), є копія рішення, надана Управлінням.

29.01.2024 Управління видало Підприємцю посвідчення учасника ярмарку на участь у ярмарку: продовольчі та промислові товари за адресою: м. Ірпінь, вул. Літературна (зона парковки в парку «Центральний»). Дане посвідчення учасника ярмарку дійсне за умови наявності в учасника необхідних дозвільних документів ветеринарної медицини та Держпродспоживслужби, дотримання Правил благоустрою, Правил поведінки під час повітряної тривоги, використання електронної ваговимірювальної техніки та відсутності скарг від мешканців. Під час здійснення торговельної діяльності, учасник ярмарку (користувач) зобов`язаний неухильно дотримуватися Законів України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про захист прав споживачів», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності», наказу Міністерства зовнішніх економічних зв`язків і торгівлі в Україні «Про затвердження Правил роботи дрібнороздрібної торговельної мережі» та інших нормативно-правових актів, якими визначено порядок здійснення вказаної діяльності. Відповідальність за порушення норм, правил, стандартів чинного законодавства під час здійснення торгівлі несе виключно учасник ярмарку (користувач). Посвідчення дійсне 11 місяців: з 01.02.2025 по 31.12.2025 (торгівля буде здійснюватися щосуботи).

30.12.2024 Підприємець уклала з Центральною випробувальною державною лабораторією Держпродспоживслужби договір №13/25 про співробітництво та організацію взаємовідносин.

29.01.2025 на виконання рішення №123/8 від 17.12.2024, Управління та Підприємець (користувач) уклали договір №4-т про тимчасове платне користування місцями комунальної власності для проведення ярмаркових заходів, розміщення виїзної та виносної торгівлі, надання послуг у сфері розваг на території Ірпінської міської територіальної громади (далі – договір).

За умовами п. 1.1 договору Управління передає, а користувач приймає на підставі рішення (розпорядження) Ірпінської міської ради від 17.12.2024 №123/8 «Про надання дозволу на проведення ярмаркових заходів в межах м. Ірпінь, ФОП Якубовській Ларисі Володимирівні» в тимчасове платне користування місце для проведення ярмаркових заходів, розміщення виїзної та виносної торгівлі, надання послуг у сфері розваг на території Ірпінської міської територіальної громади площею 184,00 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Ірпінь, вул. Літературна (зона парковки в парку «Центральний») на підставі Акта приймання-передачі згідно з Додатком 1 до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору.

Цей договір укладено строком на 11 місяців з 01.02.2025 по 31.12.2025 (торгівля буде здійснюватися щосуботи) (п. 2.1 договору).

Згідно з п. 6.2 договору дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; порушення умов внесення плати за тимчасове користування місцем визначені у п. 3.1 цього договору; у разі невідшкодування збитків, визначених у пункті 5.3 Договору; ліквідації юридичної особи користувача.

Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження місяця тимчасового користування, яке істотно перешкоджає її використанню; інших підстав, визначених законом (п. 6.3 договору).

Відповідно до п. 6.4 договір про тимчасове платне користування місцями комунальної власності для проведення ярмаркових заходів, розміщення виїзної та виносної торгівлі, надання послуг у сфері розваг на території Ірпінської міської територіальної громади може бути розірвано без згоди користувача за рішенням Виконавчого комітету Ірпінської міської ради в разі систематичної несплати плати за місце тимчасового користування згідно з умовами договору; неукладення користувачем угоди про внесення змін до договору; порушення користувачем вимог положення про організацію та проведення ярмаркових заходів, розміщення виїзної та виносної торгівлі, надання послуг у сфері розваг на території Ірпінської міської територіальної громади.

Договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди до цього договору (п.11.2 договір).

Згідно з п. 11.3 договору всі зміни та доповнення до цього договору оформляються у вигляді угоди про внесення змін до нього, які підписуються сторонами або уповноваженими представниками сторін і є невід`ємними частинами даного договору.

У Додатку до договору сторони погодили розрахунок орендної плати.

29.01.2025 Підприємцю видано посвідчення учасника ярмарку, яке дійсне з 01.02.2025 по 31.12.2025.

01.02.2025 сторони підписали акт прийому-передачі, згідно з яким Управління передало, а Підприємець прийняла в користування на умовах тимчасового користування терміном на 11 місяців місце для проведення ярмаркових заходів, розміщення виїзної та виносної торгівлі, надання послуг у сфері розваг на території Ірпінської міської територіальної громади загальною площею 184,00 кв. м, за адресою місця тимчасового користування: м. Ірпінь, вул. Літературна (зона парковки в парку «Центральний»).

03.02.2025 на виконання рішення №123/8 від 17.12.2024 Підприємець уклала з КП «УЖКГ «Ірпінь» договір з №924/1 від 03.02.2025 про надання послуги з управління побутовими відходами.

06.05.2025 Виконавчий комітет Ірпінської міської ради ухвалив рішення №53/8 «Про скасування дозволу на проведення ярмаркових заходів в межах м. Ірпінь ФОП Якубовській Ларисі Володимирівні», яким скасовано дозвіл на проведення ярмаркових заходів ФОП Якубовській Л.В. за адресою: м. Ірпінь, вул. Літературна (зона парковки в парку «Центральний») з 09.05.2025; доручено Управлінню розірвати договір про тимчасове платне користування місцями комунальної власності для проведення ярмаркових заходів, розміщення виїзної та виносної торгівлі, надання послуг у сфері розваг на території Ірпінської міської територіальної громади з ФОП Якубовською Л.В.; визнано таким, що втратило чинність, рішення виконкому Ірпінської міської ради від 17.12.2024 №123/8 «Про надання дозволу на проведення ярмаркових заходів в межах м. Ірпінь ФОП Якубовській Ларисі Володимирівні».

Підприємець стверджує, що отримала від третіх осіб лист від 09.05.2025 №230 за підписом начальника Управління, у якому вказано, що Управління на підставі рішення виконкому Ірпінської міської ради №53/8 від 06.05.2025 «Про скасування дозволу на проведення ярмаркових заходів в межах м. Ірпінь ФОП Якубовській Л.В.» розриває договір №4-т від 29.01.2025 про тимчасове платне користування місцями комунальної власності для проведення ярмаркових заходів, розміщення виїзної та виносної торгівлі, надання послуг у сфері розваг на території Ірпінської міської територіальної громади з 06.05.2025.

У червні 2025 року Підприємець звернулася до Господарського суду Київської області з позовною заявою, у якій (з урахуванням прийнятої судом ухвалою від 02.09.2025 заяви про зміну предмета позову) просила: зобов`язати Управління виконати умови договору №4-т від 29.01.2025 про тимчасове платне користування місцями комунальної власності для проведення ярмаркових заходів, розміщення виїзної та виносної торгівлі, надання послуг у сфері розваг на території Ірпінської міської територіальної громади, що укладений між Підприємцем та Управлінням, шляхом передачі Підприємцю в тимчасове платне користування місця для проведення ярмаркових заходів, розміщення виїзної та виносної торгівлі, надання послуг у сфері розваг на території Ірпінської міської територіальної громади площею 184,00 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Ірпінь, вул. Літературна (зона парковки в парку «Центральний»).

Рішенням Господарського суду Київської області від 07.10.2025 позов Підприємця задоволено повністю. Зобов`язано Управління виконати умови договору №4-т про тимчасове платне користування місцями комунальної власності для проведення ярмаркових заходів, розміщення виїзної та виносної торгівлі, надання послуг у сфері розваг на території Ірпінської міської територіальної громади від 29.01.2025, що укладений між Підприємцем та Управлінням, у спосіб передачі Підприємцю в тимчасове платне користування місця для проведення ярмаркових заходів, розміщення виїзної та виносної торгівлі, надання послуг у сфері розваг на території Ірпінської міської територіальної громади площею 184,00 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Ірпінь, вул. Літературна (зона парковки в парку «Центральний») на умовах договору №4-т від 29.01.2025. Стягнуто з Управління на користь Підприємця 2 422,40 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 апеляційну скаргу Управління на рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2025 у справі №911/1933/25 задоволено. Рішення Господарського суду Київської області від 07.10.2025 у справі №911/1933/25 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Підприємця на користь Управління 4 677,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 13.11.2025 у справі №911/1933/25 скасовано.

Підприємець звернулася до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Виконкому Ірпінської міської ради, в якому (з урахуванням уточненої позовної заяви від 26.06.2025) просила: визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету №53/8 від 06.05.2025 «Про скасування дозволу на проведення ярмаркових заходів в межах м. Ірпінь ФОП Якубовській Ларисі Володимирівні»; визнати протиправним та скасувати рішення Виконкому №65/4 від 27.05.2025 «Про надання дозволу на проведення ярмаркових заходів в межах м. Ірпінь ТОВ «Вікар Груп».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 у справі №320/27259/25 позов Підприємця Якубовської Лариси Володимирівни задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Виконкому №53/8 від 06.05.2025 «Про скасування дозволу на проведення ярмаркових заходів в межах м. Ірпінь ФОП Якубовській Ларисі Володимирівні». У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь Підприємця судовий збір у розмірі 2 422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Виконкому.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд при постановленні ухвали.

Порядок звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначено Розділом IV Главою 3 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч. 5 ст. 320 ГПК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. пункти 7.4, 7.5. постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13).

Згідно з ч. 2 ст. 320 ГПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Суд зазначає, що Підприємець визначила підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, тобто істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду та об`єднана палата Касаційного господарського Суду послідовно та логічно висловлювали правову позицію, що є нововиявленою обставиною у розумінні процесуального законодавства у подібних правовідносинах, зокрема:

- нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №127/10129/17 від 22.01.2019);

- нововиявленими обставинами є юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були й не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №752/4995/17);

- істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду в адміністративній справі в адміністративному суді у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. ….. Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 9.06.2022 у справі №9901/230/20);

- при цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте) (п. 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а);

- нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній чи касаційній скарзі, або які могли бути встановлені при всебічному і повному з`ясуванні судом обставин справи, не є нововиявленими обставинами.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 424, 426 ЦПК України.

Судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені ч. 2 ст. 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені ч. 2 ст. 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що підстави повинні виникнути після ухвалення рішення у справі (істотні обставини стали відомі стороні після ухвалення рішення, скасовано рішення, яке стало підставою для ухвалення іншого рішення, встановлені факти завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів після ухвалення незаконного рішення, тощо).

У контексті п. 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України скасування судового рішення, яке стало підставою для обґрунтування судового рішення, яке просять переглянути, має відбутися після ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц);

- необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи [(тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (п. 6.2.4 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №19/2009/1481/11)].

В цьому аспекті колегія суддів виходить з того, що п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України є аналогічними за змістом з п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України, тому вище вказані правові висновки: (1) що вважається істотними обставинами справи, (2) які необхідні ознаки мають мати нововиявлені обставини, (3) висновок, що є нововиявленими обставинами, є релевантними до цієї справи.

Також колегія суддів виходить з того, що ч. 2 ст. 423 ЦПК України, яка встановлює підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, та статті 424, 426 ЦПК України, які регламентують строки та порядок подання заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є аналогічними за змістом з ч. 2 ст. 320 та ст. 321 ГПК України, а тому вище вказані правові висновки є релевантними до цієї справи.

Чинний ГПК України містить і перелік підстав, які виключають можливість перегляду судового рішення.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд у постановах послідовно сформулювали правові висновки, що не є нововиявленими обставинами, зокрема:

- не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (п. 6.38 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №9901/819/18 від 14.04.2021);

- не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені ч. 2 ст. 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені ч. 2 ст. 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (п. 27-28 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №127/10129/17 від 22.01.2019);

- не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №920/1077/16, від 15.01.2020 у справі №916/24/17);

- обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, не можуть визнаватися нововиявленими. До того ж не вважається нововиявленими обставини зміна правової позиції суду в інших подібних справах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а);

- не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Великої Палати Верховного Суду від 9.06.2022 у справі №9901/230/20).

Колегія суддів виходить з того, що ч. 4 ст. 423 ЦПК України, ч. 4 ст. 361 КАС України є аналогічними за змістом із ч. 4 ст. 320 ГПК України, а тому вище вказані правові висновки щодо того, що не може вважається нововиявленими обставинами, є релевантними до цієї справи.

Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що такі концептуальні підходи щодо процедури поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження узгоджуються з практикою усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (рішення ЄСПЛ від 06.12.2005 у справі "Попов проти Молдови" № 2). Однак при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1999 у справі "Брумареску проти Румунії"). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення ЄСПЛ від 24.06.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 у справі "Правєдная проти Росії").

Отже, колегія суддів, виходить з того, що:

(1) перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї;

(2) метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лиш перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення;

(3) законодавство не містить визначення поняття «нововиявлені обставини», проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення;

(4) необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Такий висновок ґрунтується, окрім як на вище окреслених правових позиціях, і на правових позиціях, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №826/20239/16, від 08.09.2022 у справі №9901/400/20.

Верховний Суд під час розгляду касаційної скарги враховує, що у п. 53 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №752/4995/17 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не самe це рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд.

Дослідження обставин і перевірка доказів про наявність нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нової правової оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №910/20564/16.

Суд також зауважує, що прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №914/935/20, від 23.06.2023 у справі №918/887/21, від 12.04.2022 у справі №904/3923/20.

Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.05.2021 у справі №752/4995/17, відповідно до якого нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не самe це рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд.

Висновки суду.

Суд зазначає, що Підприємець у заяві, що розглядається, вважає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 у справі у №320/27259/25 містить фактичні дані, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу рішення Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026.

Зокрема, зазначеним рішенням визнано протиправним та скасовано рішення Виконкому №53/8 від 06.05.2025 «Про скасування дозволу на проведення ярмаркових заходів в межах м. Ірпінь ФОП Якубовській Ларисі Володимирівні».

Колегія суддів зазначає, що у постанові від 09.02.2026 апеляційний суд дійшов висновку, що з огляду на рішення №53/8 від 06.05.2025 та умови п. 6.4 договору, Управління мало право розірвати договір без згоди користувача (Підприємця) за рішенням Виконкому. При цьому законність або незаконність вказаного вище рішення №53/8 від 06.05.2025 не була предметом розгляду спору у справі, що розглядається.

За таких підстав колегія суддів не погодилася з висновком суду першої інстанції про те, що договір №-т від 29.01.2025 є чинним та обов`язковим до виконання та, відповідно, з висновком про наявність підстав для задоволення вимог, які заявила Підприємець: зобов`язати Управління виконати умови договору №4-т від 29.01.2025 про тимчасове платне користування місцями комунальної власності для проведення ярмаркових заходів, розміщення виїзної та виносної торгівлі, надання послуг у сфері розваг на території Ірпінської міської територіальної громади, що укладений між Підприємцем та Управлінням, шляхом передачі Підприємцю в тимчасове платне користування місця для проведення ярмаркових заходів, розміщення виїзної та виносної торгівлі, надання послуг у сфері розваг на території Ірпінської міської територіальної громади площею 184,00 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Ірпінь, вул. Літературна (зона парковки в парку «Центральний»).

Апеляційний суд також відзначив, що, задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд не визначив строки чи термін, до якого Підприємець має право користуватися комунальним майном на підставі договору, хоча виданий дозвіл і договір передбачали кінцеву дату здійснення відповідної діяльності – 31.12.2025.

Колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається Підприємець на обґрунтування заяви, що розглядається (скасування 13.03.2026 адміністративним судом рішення Виконкому №53/8 від 06.05.2025), не є нововиявленими.

Так, станом на дату ухвалення судом апеляційної інстанції постанови, про перегляд якої заявила Підприємець, рішення Виконкому №53/8 від 06.05.2025 було чинним та не було скасоване.

Крім того, за обставин цієї справи та заявлених Підприємцем вимог (наведено вище за текстом цієї постанови), з урахуванням кінцевої дати наданого Підприємцю рішенням Виконкому від 17.12.2024 №123/8 дозволу (по 31.12.2025), кінцевої дати здійснення діяльності (31.12.2025) та умов п. 2.2. договору (після закінчення терміну дії договору користувачу (Підприємцю) необхідно повторно отримувати дозвіл згідно Положення) врахування апеляційним судом такої обставини не може мати наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.

Апеляційний суд також враховує, що судовии? захист не тільки включає в себе розгляд справи по суті та прии?няття обґрунтованого законного рішення, а и? має бути спрямований на відновлення порушених прав та свобод і забезпечення виконання судового рішення.

У будь-якому разі, ухвалення судом у 2026 році судового рішення про зобов`язання Управління виконати договір, укладений строком до 31.12.2025, є неможливим, оскільки таке рішення є невиконуваним та не відновить прав і свобод заявниці; крім того, наданий Підприємцю дозвіл, скасований рішенням Виконкому №53/8 від 06.05.2025, був наданий на строк до 31.12.2025, а отже припинив свою дію.

Водночас колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що скасування адміністративним судом акта суб`єкта владних повноважень (у цьому випадку скасування адміністративним судом рішенням у справі №320/27259/25 рішення Виконкому №53/8 від 06.05.2025) як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта, тобто цей акт є таким, що не діє з моменту його прийняття.

У цьому випадку діє юридичний принцип Ex tunc (лат. «відтоді», «з самого початку»), згідно з яким закон, правочин або судове рішення набуває зворотної дії. Таким чином, скасування цього рішення Виконкому повністю відновлює первісне становище Підприємця (статус-кво).

Суд зазначає, що матеріально-правовим наслідком скасування рішення Виконкому №53/8 від 06.05.2025 є визнання факту того, що цей акт не породив жодних юридичних наслідків з моменту його ухвалення. Наслідком відновлення первісного становища Підприємця є те, що Підприємець вважається такою, яка мала безперервне право на здійснення ярмаркової діяльності до 31.12.2025.

Однак, за наведених вище за текстом цієї постанови підстав, заява Підприємця задоволенню не підлягає.

Водночас, враховуючи, що строк дії дозволу вичерпано, проте адміністративним судом встановлено протиправність дій Виконкому та скасовано його рішення, Підприємець не позбавлена права на звернення до суду з самостійним позовом про стягнення матеріальної шкоди (упущеної вигоди), що буде належним способом захисту порушеного права Підприємця.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення заяви витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Підприємця.

Керуючись ст. 74, 129, 281-284, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Заяву фізичної особи – підприємця Якубовської Лариси Володимирівни про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 у справі №911/1933/25 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2026 у справі №911/1933/25 залишити в силі.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням заяви, покласти на заявника.

4. Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Ухвала апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 03.07.2026.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова