Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №911/1295/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2026 р. Справа № 911/1295/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Корсака В.А.

в порядку спрощеного провадження без виклику сторін розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 07.05.2026 у справі № 911/1295/26 (суддя - Мальована Л.Я.)

за позовом ОСОБА_1

до садівницького товариства "Вега"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) ОСОБА_2

2) ОСОБА_3

3) ОСОБА_4

про визнання недійсними рішень загальних зборів,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Київської області з позовом до садівницького товариства "Вега", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсними рішень загальних зборів оформлених протоколами № 1 від 17.07.2022, № 2 від 17.12.2022, № 4 від 22.06.2024 та № 6 від 22.09.2024.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2026 у справі № 911/1295/26 повернуто позовну заяву, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України.

Обґрунтовуючи ухвалу суд першої інстанції зазначив, що подана позовна заява не відповідає вимогам ГПК України, оскільки об`єднано 4 вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів оформлених чотирма протоколами.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою позивач звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до господарського суду Київської області для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказала на те, що всі чотири вимоги ґрунтуються на одній і тій самій правовій підставі: Статут СТ "Вега" в редакції від 22.05.2022 (далі - Статут 2022), яким запроваджено орган управління "загальні збори уповноважених представників", визнаний недійсним рішеннями, що набрали законної сили, рішенням господарського суду Київської області від 13.09.2024 у справі № 911/2739/22 (залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2025) та постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 у справі № 911/1002/23. Окрім того, суд першої інстанції зобов`язаний був спочатку залишити позовну заяву без руху, якщо подана заява не відповідає вимогам процесуального законодавства (ч. 1 ст. 174 ГПК України), і лише в разу невиконання ухвали про залишення без руху виникають підстави для повернення позовної заяви на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2026 апеляційну скаргу у справі № 911/1295/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Корсак В.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 07.05.2026 у справі № 911/1295/26. Ухвалено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 07.05.2026 у справі № 911/1295/26 здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

12.06.2026 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

19.06.2026 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що більшість аргументів відповідача (про правову природу рішень зборів, про необхідність окремого доказування порушення прав, про різний предмет доказування щодо кожного протоколу) це аргументи проти задоволення позову по суті, а не проти допустимості його об`єднання. Суд апеляційної інстанції розглядає скаргу на ухвалу про повернення позову, тобто вирішує виключно процесуальне питання: чи були підстави для повернення позову відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України. За таких умов, всі доводи відповідача щодо суті спору є передчасними та не мають стосунку до предмету апеляційного розгляду. Натомість, заявлені позовні вимоги відповідають критеріям для об`єднання: між усіма чотирма вимогами існує зв`язок як за підставою виникнення (недійсний Статут 2022), так і за доказами (ті самі судові рішення, ті самі статути, та сама членська книжка).

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з наступних підстав.

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Київської області з позовом до садівницького товариства "Вега", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсними рішень загальних зборів оформлених протоколами № 1 від 17.07.2022, № 2 від 17.12.2022, № 4 від 22.06.2024 та № 6 від 22.09.2024. (а.с.28-35)

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2026 у справі № 911/1295/26 повернуто позовну заяву, на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України, згідно з яким суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується зважаючи на наступне.

За приписами п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 173 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, нормою процесуального права закріплене право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об`єднаними можуть бути позовні вимоги, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоч і різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому, об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Доказами є будь-які відомості, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інших обставин, які мають значення для правильного розгляду справи.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості винесення різних рішень за однакових обставин. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21.

У постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19 викладено такі висновки:

"За змістом ч. 1 ст. 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у ч. 1 ст. 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті.

Саме встановлення господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

У той же час аналіз п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України у системному співвідношенні з приписами ст. 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами ч. 6 ст. 173 ГПК України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Отже, враховуючи приписи ч. 6 ст. 173 ГПК України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи.

Проте у будь-якому випадку коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у ч.ч. 4, 5 ст. 173 ГПК України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов".

Зі змісту позовної заяви слідує, що підставою виникнення чотирьох позовних вимог є те, що Статут СТ "Вега" від 22.05.2022, яким запроваджено інститут загальних зборів уповноважених представників членів СТ "Вега" та визначено їхні повноваження, визнаний недійсним (таким, що не мав чинності з моменту його прийняття) судовими рішеннями у господарських справах № 911/2739/22 та № 911/1002/23, що набрали законної сили.

Таким чином, позивачем об`єднано в одній позовній заяві вимоги, що пов`язані між собою підставою виникнення, поданими доказами, пов`язаними однорідними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача, отже вимоги що виникають з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів є однорідними.

Отже, доводи суду першої інстанції про непов`язаність підстав виникнення позовних вимог, а також поданих доказів, колегія суддів вважає передчасними та помилковими.

З огляду на наведене суд першої інстанцій дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Водночас, встановивши після відкриття провадження за позовною заявою, що спільний розгляд заявлених у ній вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, суд не позбавлений можливості відповідно до ч. 6 ст. 173 ГПК України до початку розгляду справи по суті, зокрема, і з власної ініціативи роз`єднати позовні вимоги, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Подібні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 23.03.2021 у справі № 910/15196/20.

За таких обставин ухвала господарського суду Київської області від 07.05.2026 у справі № 911/1295/26 ухвалена з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 173, 174 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За приписами ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскарженої ухвали судом першої інстанції мало місце неправильне застосування норм процесуального права, а відтак ухвала господарського суду Київської області від 07.05.2026 у справі № 911/1295/26 підлягає скасуванню, а позов ОСОБА_1 до садівницького товариства "Вега", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсними рішень загальних зборів оформлених протоколами № 1 від 17.07.2022, № 2 від 17.12.2022, № 4 від 22.06.2024 та № 6 від 22.09.2024 - передачі до суду першої інстанції для вирішення питання про наявність або відсутність підстав для прийняття його до розгляду.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 129, 263, 269, 270, 271, 280, 281-285 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Київської області від 07.05.2026 у справі № 911/1295/26 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Київської області від 07.05.2026 у справі № 911/1295/26 скасувати.

Справу № 911/1295/26 передати до господарського суду Київської області для продовження розгляду зі стадії відкриття провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

В.А. Корсак