Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №910/944/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2026 р. Справа № 910/944/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Пясецький Д.В., дов. № 153 від 30.12.2025;

від відповідача: Подопригора Ю.В., ордер АІ № 2166313 від 31.03.2026,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НД Центр" на рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2026 у справі № 910/944/26 (суддя - Балац С.В. )

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

до товариства з обмеженою відповідальністю "НД Центр"

про стягнення 902 213,48 грн,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Газопостачальна компанія (далі - ГК) "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "НД Центр" про стягнення 902 213,48 грн, з яких: 738 242,51 грн боргу, 113 823,91 грн пені, 17 726,15 грн 3 % річних та 32 420,91 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.10.2024 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", як постачальником, та ТОВ "НД Центр", як споживачем, укладено договір постачання природного газу № 9580-ОСББ(24)-25 (далі - договір), на виконання якого постачальником поставлено споживачу природний газ з жовтня 2024 по квітень 2025 на загальну суму 738 242,51 грн, який останнім не був оплачений.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2026 у справі № 910/944/26 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "НД Центр" на користь ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" 738 242,51 грн боргу, 113 823,91 грн пені, 17 726,15 грн 3 % річних, 32 420,91 грн інфляційних втрат та 10 826,56 грн судового збору.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що постачальником було поставлено споживачу за договором природний газ з жовтня 2024 по квітень 2025 на загальну суму 738 242,51 грн, який останнім не був оплачений, у зв`язку з чим суд задовольнив позовні вимоги щодо стягнення боргу разом з заявленими позивачем сумами пені, 3 % річних та інфляційних втрат, які були перевірені та визнані обґрунтованими.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ТОВ "НД Центр" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило оскаржуване рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача 113 823,91 грн пені, 17 726,15 грн 3 % річних, 32 420,91 грн інфляційних втрат та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні цих позовних вимог; в іншій частині рішення залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що не заперечує наявність боргу за отриманий природний газ за договором, проте заперечує задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки відповідач був позбавлений вибору визначення іншого постачальника природного газу, а договір було укладено з крайньої необхідності для недопущення замерзання внутрішньо-будинкової системи будинку. Скаржник посилався на наявність підстав для зменшення пені, а також на відсутність його вини щодо несвоєчасної оплати спожитого природного газу, з огляду на те, що відповідач є управляючою компанією, основним видом діяльності якої є комплексне обслуговування об`єктів (надання послуги з управління багатоквартирними будинками), і договір був укладений з метою постачання природного газу для газової котельні, розташованої в буд. 7б у Фортечному тупику у м. Києві, у зв`язку з чим стан розрахунків відповідача з позивачем знаходиться в прямій залежності зі станом розрахунків з відповідачем співвласниками багатоквартирного будинку.

Також скаржник зазначав, що не міг подати до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, оскільки у товариства відсутні штатні юристи, а директор товариства не має юридичної освіти та досвіду користування підсистемою електронний суд, при цьому на той час не було діючого договору на надання правової допомоги укладеного з адвокатом, який був укладений лише 27.03.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 у справі № 910/944/26, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено розгляд справи на 09.06.2026.

06.05.2026 до апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу в якому представник зазначав, що при розгляді справи судом першої інстанції відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву та інших клопотань, тому суд розглянув справу за наявними матеріалами. Також, позивач зазначав, що державою покладено спеціальні обов`язки саме на його підприємство щодо постачання природного газу відповідачу, при цьому вибір суб`єкта або суб`єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу" здійснюється у прозорий і недискримінаційний спосіб на підставі критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) та не має створювати перешкод для реалізації прав споживачів на вільний вибір постачальника. Позивач вказував, що відповідач не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, у зв`язку з відсутністю сплати коштів споживачами. Окрім того матеріали справи не містять доказів майнового стану відповідача та заборгованість за договором не була оплачена у повному обсязі. Вважає, що відповідачем не доведено наявності підстав для зменшення пені, а право позивача на стягнення 3 % річних та інфляційних втрат передбачені законом та підстави для відмови у їх задоволенні відсутні.

09.06.2026 судове засідання не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді з колегії у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 розгляд апеляційної скарги призначено на 18.06.2026.

У судовому засіданні, що відбулось 18.06.2026, відповідач просив оскаржуване рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені, 3 % річних, інфляційних втрат та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, а в іншій частині рішення залишити без змін.

Позивач вказував на законність прийнятого судом першої інстанції рішення та необґрунтованість доводів апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 24/10/01-01 від 01.10.2024 ТОВ "НД Центр" повідомило ТОВ "ГК" "Нафтогаз Трейдинг" (а.с. 8 том 1) про те, що відповідач є управителем житлового будинку за адресою: м. Київ, Тверський тупик, буд. 7-Б, згідно постанови КМУ № 812 від 19.07.2022 закуповує природний газ виключно для цього об`єкту.

Згідно заяви приєднання до договору постачання природного газу від 22.10.2024 (а.с. 7 том 1) ТОВ "НД Центр" надав письмову згоду на приєднання до договору постачання природного газу з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", в якій виклав запланований обсяг (об`єм) природного газу у період з жовтня 2024 по 30.04.2025 (включно), в кількості 85 тис.куб.м.

Відповідно до листа № 125/3/1/1-13315 від 22.10.2024 позивачем надано згоду на приєднання відповідача до договору постачання природного газу (а.с. 9 том 1) та зазначено, що між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та ТОВ "НД Центр" укладено договір постачання природного газу № 9580-ОСББ(24)-25 від 22.10.2024 шляхом приєднання споживача до умов договору, розміщеного за посиланням: https://naftogaztrading.com.ua/gaz-dlya-osbb/, з врахуванням умов та інформації, зазначених споживачем в заяві приєднання до договору постачання природного газу від 22.10.2024.

Тож, 22.10.2024 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", як постачальником, та ТОВ "НД Центр", як споживачем, укладено договір постачання природного газу № 9580-ОСББ(24)-25 (далі - договір; а.с. 10-16 том 1), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні пп. 1 п. 4 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії, затвердженим постановою КМУ № 812 від 19.07.2022 (зі змінами) (об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або житлово-будівельним (житловим, обслуговуючим) кооперативом або управителем багатоквартирних будинків), природний газ, а споживач зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Згідно п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Пунктом 5.1 договору, зокрема, визначено, що споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:

- 70 % вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;

- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ - до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому відповідач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Положеннями п. 7.2 договору, зокрема, передбачено, що у разі прострочення відповідачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п. 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3 % річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Договір набуває чинності з дати, зазначеної в письмовій згоді на приєднання до договору постачання природного газу постачальника, надісланої споживачу відповідно до п. 1.6 договору, та діє до 30.04.2025 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 13.1 договору).

Постачальником на виконання умов договору поставлено споживачу природний газ з жовтня 2024 по квітень 2025 на загальну суму 738 242,51 грн згідно актів приймання-передачі природного газу (а.с. 19-25 том 1), підписаних сторонами електронними підписами, від 31.10.2024 на суму 32 443,87 грн, від 30.11.2024 на суму 108 229,66 грн, від 31.12.2024 на суму 138 792,72 грн, від 31.01.2025 на суму 146 149,50 грн, від 28.02.2025 на суму 141 493,93 грн, від 31.03.2025 на суму 105 801,19 грн, від 30.04.2025 на суму 65 331,64 грн.

Оскільки відповідачем не здійснено оплату отриманого природного газу за договором, то позивачем подано даний позов до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 738 242,51 грн боргу, разом з нарахованим на цю суму заборгованості 17 726,15 грн 3 % річних за загальний період прострочення з 17.12.2024 по 07.01.2026, 32 420,91 грн інфляційних втрат з січня 2025 року по грудень 2025 року та 113 823,91 грн пені з 17.12.2024 по 16.12.2025 (а.с. 26-30 том 1).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що постачальником було поставлено споживачу за договором природний газ з жовтня 2024 по квітень 2025 на загальну суму 738 242,51 грн, який останнім не був оплачений. Також, у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання з оплати отриманого природного газу, на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України та умов п. 7.2 договору, було стягнуто 3 % річних, інфляційні втрати та пеню.

Переглядаючи спір колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" відповідач не був позбавлений можливості реалізації свого права на вільний вибір постачальника природного газу.

Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Положеннями ч. 1 ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріали справи містять підписані сторонами акти приймання-передачі природного газу з жовтня 2024 по квітень 2025 на загальну суму 738 242,51 грн, що свідчить про виконання позивачем своїх обов`язків за договором із поставки природного газу відповідачу, однак відповідач не здійснив оплату отриманого природного газу.

Із наведеного вбачається, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання за договором із оплати природного газу, тож вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за отриманий природний газ задоволені судом першої інстанції, при цьому наявність заборгованості та її розмір не заперечуються апелянтом.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 17 726,15 грн 3 % річних за загальний період прострочення з 17.12.2024 по 07.01.2026, 32 420,91 грн інфляційних втрат з січня 2025 року по грудень 2025 року та 113 823,91 грн пені з 17.12.2024 по 16.12.2025 (а.с. 26-30 том 1) колегія суддів зазначає наступне.

За приписами п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Поряд з цим ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Укладаючи договір, сторони у п. 7.2 договору погодили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за п. 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3 % річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не здійснив оплату отриманого природного газу у строк, встановлений договором, то судом першої інстанції вірно задоволені позовні вимоги про стягнення з відповідача 17 726,15 грн 3 % річних за загальний період прострочення з 17.12.2024 по 07.01.2026, 32 420,91 грн інфляційних втрат з січня 2025 року по грудень 2025 року та 113 823,91 грн пені з 17.12.2024 по 16.12.2025, колегія суддів вважає їх розрахунок обґрунтованим, контррозрахунку апелянтом не надано.

Щодо заперечень скаржника про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, слід зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин (введення воєнного стану) не свідчить про поважність причин невиконання грошового зобов`язання, оскільки у порушення приписів чинного законодавства на підтвердження форс-мажорних обставин відповідач не надав сертифікату, що підтверджує дані обставини, та не вказав, як саме обставини унеможливлювали виконання умов даного договору. Повідомлення Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 не є належним та допустимим доказом, що підтверджує наявність обставин непереборної сили, та унеможливлюють виконання відповідачем зобов`язань за цим договором.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що сторони у п. 10.7 договору погодили, що споживач, підписуючи цей договір, підтверджує, що введення воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", та його продовження, не може бути підставою для відмови від виконання взятих на себе зобов`язань відповідно до цього договору.

Посилання відповідача на те, що договір був укладений з метою постачання природного газу для газової котельні, розташованої в буд. 7б у Фортечному тупику у м. Києві, не звільняє його від обов`язку належного виконання грошового зобов`язання за поставлений природний газ.

Також неспроможними є твердження відповідача про те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентами боржника, не є підставою для звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов`язань щодо оплати коштів за отриманий природний газ. Окрім того, відповідачем не надано доказів стану розрахунків з відповідачем співвласниками багатоквартирного будинку та/або відсутності коштів на банківських рахунках товариства.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).

Відповідачем не підтверджено збитковості товариства та/або того, що товариство знаходиться у скрутному економічному становищі, при цьому оплату за отриманий природний газ за договором заявником не було сплачено у повному обсязі. Водночас пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка заявлена позивачем за невиконання відповідачем зобов`язання з оплати отриманого природного газу, спрямована передусім на компенсацію майнових втрат, яких постачальник зазнав внаслідок невиконання обов`язку за договором зобов`язаною стороною.

Беручи до уваги вищевикладене та правовідносини, які склалися між сторонами, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність скаржником обставин, за яких можливе зменшення пені, тож з огляду на встановлене порушення відповідачем умов договору щодо несвоєчасної оплати за поставлений природний газ є підстави для стягнення пені у заявленому розмірі.

Таким чином доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а відтак переглянувши рішення, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НД Центр" на рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2026 у справі № 910/944/26 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2026 у справі № 910/944/26 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/944/26 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 03.07.2026.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко