Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №910/19647/23 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2026 р. Справа№ 910/19647/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Франюк А. В.

від відповідача: Бугайцов Є. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніа Солар Груп-Виноградове"

на рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2024 (повний текст рішення складено 04.11.2024)

у справі № 910/19647/23 (суддя Бондаренко-Легких Г. П.)

за позовом Акціонерного товариства "Гарантований покупець"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніа Солар Груп-Виноградове"

про стягнення 2 968 256, 03 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

В грудні 2023 року Державне підприємство "Гарантований покупець" (далі - позивач, Гарантований покупець, ДП "Гарантований покупець") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніа Солар Груп-Виноградове" (далі - відповідач, ТОВ "ЮСГ-Виноградове") про стягнення надлишково сплачених коштів у розмірі 2 968 256, 03 грн за період квітня-червня 2023 року згідно з пунктом 3.4 договору №1159/01/20 від 22.04.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач надлишково перерахував відповідачу кошти у розмірі 2 968 256, 03 грн за куплену Гарантованим покупцем у квітні, травні і першій декаді червня 2023 року електричну енергію, яка виникла після скорегування (оновлення) сертифікованих даних комерційного обліку за цей період, але відповідач не повернув ці кошти, чим порушив права та охоронювані законом інтереси, які підлягають судовому захисту.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/19647/23 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача суму боргу (переплати) у розмірі 2 968 256,03 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що у позивача виникла переплата за договором за куплену електричну енергію вироблену генеруючою одиницею W-код 62W5728477613324 у розмірі в розмірі 2 968 256, 03 грн, а саме: за квітень 2023 року – у сумі 1 455 988, 20 грн; за травень 2023 року – у сумі 1 478 653, 75 грн; за червень 2023 року у сумі 33 614, 08 грн, враховуючи попередньо здійснені позивачем платежі (суми сплачених позивачем коштів з урахуванням пропорційності оплат відповідач не заперечує) та отримання оновлених (скоригованих) сертифікованих даних комерційного обліку щодо фактичного відпуску електричної енергії відповідачем у квітні-травні 2023 року та перші 10 днів червня 2023 року від АКО. Відповідно до пункту 3.4. договору № 1159/01/20 від 22.04.2020, ст.629, 525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України переплата у розмірі 2 968 256,03 грн підлягає поверненню позивачу.

Короткий зміст апеляційних скарг і заперечень на неї

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/19647/23 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга відповідача зводиться до того, що:

- суд не забезпечив відповідачу бути поінформованим з наявними матеріалами справи та наявними доказами позивача, чим порушив право відповідача на судовий захист, оскільки відповідач не отримував позовної заяви;

- суд не звернув уваги на те, що позовна заява підписана неуповноваженою особою, оскільки долучені до матеріалів позовної заяви документи (довіреність від 29.12.2023 № 158-Д, посадова інструкція від 31.03.2023) не свідчать про наявність повноважень у Сови Станіслава на вчинення процесуальних дій у суді у порядку самопредставництва;

- позивач не повідомляв відповідача про зміну власних реквізитів, акти коригування позивач не направляв відповідачу, що виключало можливість їх підписати відповідачем;

- проведені позивачем коригування є такими, що вчинені без належних правових підстав не оформлені жодним належним документом;

- протокол наради НКРЕКП від 03.07.2023 № 48-п не є нормативним актом і він не містить вказівок щодо анулювання даних попередніх періодів, за які здійснено підписання актів та відповідні розрахунки.

Крім того, до апеляційної скарги відповідачем долучені нові докази, які він просить суд апеляційної інстанції прийняти до розгляду.

Також відповідачем подані клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача – ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" та про зупинення провадження у справі у зв`язку із об`єктивною неможливістю розгляду справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи № 910/11470/24.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач просить відмовити у її задоволенні посилаючись на те, що доводи є необґрунтованими, оскільки відповідач не заперечує тієї обставини, що він ухилився від підписання актів коригування, чим порушив вимоги пункту 3.4 договору, а його доводи, які викладені в апеляційній скарзі спростовуються протоколом НКРЕКП від 03.07.2023 № 48-п, актом перевірки НКРЕКП від 13.11.2023 № 475, яким суд першої інстанції дав належну оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Розгляд клопотань

10.06.2026 ТОВ "ЮСГ-ВИНОГРАДОВЕ" звернулось до суду через підсистему "Електронний суд" із клопотанням про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача – Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (НЕК "Укренерго").

Представник позивача у судовому засіданні 10.06.2026 заперечив проти задоволення зазначеного клопотання.

Відповідно до статті 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи (ч.1). Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ч.2). У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч.3). Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч.4).

Заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів у судовому засіданні 10.06.2026 протокольно вирішила відмовити у задоволенні цього клопотання, оскільки відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що рішення у даній справі може вплинути на права або обов`язки НЕК "Укренерго" щодо однієї із сторін, а відтак підстави для залучення зазначеної особи до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, відсутні.

Водночас, колегія суддів зазначає, що НЕК "Укренерго" не є стороною договору, а враховуючи предмет та підстави позову, рішення суду жодним чином не зачіпає права та охоронювані законом інтереси НЕК "Укренерго", що виключає правові підстави для його залучення до участі у справі у якості третьої особи.

10.06.2026 ТОВ "ЮСГ-ВИНОГРАДОВЕ" також звернулось до суду через підсистему "Електронний суд" також із клопотанням про зупинення провадження у справі у зв`язку із об`єктивною неможливістю розгляду справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи №910/11470/24.

Представник позивача у судовому засіданні 10.06.2026 заперечив проти задоволення зазначеного клопотання.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 23.04.2025 у справі № 922/2714/23 (752/11425/22) вказав, що умовами застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України є:

об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто, неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом у іншій справі;

пов`язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення;

обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.

Таким чином, наведена норма (п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України) пов`язує зупинення судом провадження у справі з об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи.

Така неможливість розгляду справи господарським судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються (встановлюються) іншим судом, не можуть бути з об`єктивних, тобто незалежних від господарського суду, причин встановлені ним самостійно в цій справі.

Справа № 910/11470/24, до якої відповідач просить зупинити провадження у даній справі, взагалі не пов`язана із будь-якими правовідносинами з відповідачем.

Разом з тим, у клопотанні відповідач не наводить об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи № 910/11470/24. Він також не вказує, що наявні в матеріалах цієї справи докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У даному випадку, суд має можливість самостійно встановити при розгляді справи №910/19647/26 всі обставини спірних правовідносин сторін, надати правову оцінку доказам, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, тоді як розгляд справи №910/11470/24 не перешкоджає розгляду цієї господарської справи та не є підставою для зупинення провадження у ній в розумінні ч. 5 ст. 227 ГПК України.

Враховуючи викладене, колегією суддів у судовому засіданні 10.06.2026 було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Розгляд справи Північним апеляційним господарським судом

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2026 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І. П., судді Влдаимиренко С. В., Демидова А. М.) за клопотанням ТОВ "ЮСГ-ВИНОГРАДОВЕ" поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2024, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/19647/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 02.04.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 за клопотанням ДП "Гарантований покупець" зупинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ЮСГ-ВИНОГРАДОВЕ" на рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/19647/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду. Зобов`язано учасників справи повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду справи № 908/1162/23 Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2026 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/19647/23. Задоволено клопотання Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про заміну сторони правонаступником, замінено відповідача у цій справі – Державне підприємство "Гарантований покупець" на його правонаступника – Акціонерне товариство "Гарантований покупець". Справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 10.06.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 розгляд справи відкладено на 24.06.2026 та продовжено строк її розгляду.

Присутній у судовому засіданні 24.06.2026 представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу.

Присутній у судовому засіданні 24.06.2026 представник позивача просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

У судовому засіданні 24.06.2026 суд протокольно залишив без розгляду клопотання ТОВ "ЮСГ-ВИНОГРАДОВЕ" про зупинення провадження у справі та клопотання ТОВ "ЮСГ-ВИНОГРАДОВЕ" про залучення третьої особи до участі у справі, з огляду на таке.

Зазначені клопотання подані ТОВ "ЮСГ-ВИНОГРАДОВЕ" до початку судового засідання 24.06.2026 через підсистему "Електронний суд".

В силу приписів ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У даному випадку, заявником було пропущено строк, встановлений ухвалою суду від 26.02.2025. Так, в пункті 5 резолютивної частини цієї ухвали встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали. Водночас, як вбачається із матеріалів справи копію ухвали від 26.02.2025 до електронних кабінетів ТОВ "ЮСГ-ВИНОГРАДОВЕ" та його представника Бугайцова Є. В. доставлено 28.02.2025, відтак останній день строку для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі припадає на 11.03.2025 (з урахуванням вихідних та святкових днів).

Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

При цьому, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яке ще не вчинена.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, у межах строку, встановленого ухвалою суду від 26.02.2025 (до 11.03.2025), ТОВ "ЮСГ-ВИНОГРАДОВЕ" не зверталося до суду із заявою про продовження строку для подання клопотань.

Відповідно до ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновків про залишення вказаних клопотань без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України як таких, що подані після закінчення процесуального строку, встановленого судом.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин

Суд встановив, що 22.04.2020 Гарантованим покупцем (покупець) та ТОВ "ЮСГ-Виноградове" (продавець) укладено договір №1159/01/20 (далі – договір), згідно з пунктом 1.1 якого продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804.

26.02.2021, 29.05.2023 сторони уклали додаткові угоди №883/01/21, № 1462/07/23 до договору.

Згідно із пунктом 3.4 договору, в редакції додаткової угоди № 883/01/21 від 26.02.2021, у випадку здійснення гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за "зеленим" тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії продавець за "зеленим" тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період.

На виконання умов договору Гарантований покупець, з урахуванням наданих АКО даних комерційного обліку електричної енергії щодо фактичного відпуску електричної енергії та оперативних даних щодо обсягу товарної продукції здійснював перерахування коштів ТОВ "ЮСГ-Виноградове" за електричну енергію у розрахункових періодах: квітень-травень 2023 року та 1 декаду (10 днів) червня 2023 року (W-код генеруючої одиниці 62W5728477613324).

Факт перерахування покупцем грошових коштів продавцю підтверджується платіжними інструкціями:

- оплата за квітень 2023 року: (1) №288 265 від 14.04.2023 на суму 286 103, 23 грн; (2) №289 103 від 17.04.2023 на суму 165 922, 80 грн; (3) № 290 030 від 25.04.2023 на суму 448 936, 03 грн; (4) №290 923 від 26.04.2023 на суму 134 782, 10 грн; (5) №291 730 від 28.04.2023 на суму 420 244, 04 грн.

- оплата за травень 2023 року: (1) №293 390 від 15.05.2023 на суму 288 259, 86 грн; (2) №294 299 від 18.05.2023 на суму 117 394, 83 грн; (3) №295 196 від 25.05.2023 на суму 386 594, 64 грн; (4) № 297 157 від 31.05.2023 на суму 110 625, 21 грн; (5) №296 254 від 31.05.2023 на суму 575 779, 21 грн.

- оплата за червень 2023 року: №300 187 від 15.06.2023 на суму 33 614, 08 грн.

Загальна сума здійснення покупцем оплат за квітень-червень 2023 року складає 2 968 256, 03 грн.

Водночас, відповідно до оновлених сертифікованих даних комерційного обліку АКО за квітень і травень 2023 року (по версії Market Management System (MMS) 2) та сертифікованих даних комерційного обліку АКО за червень 2023 року (по версії MMS 1), у вищевказані розрахункові місяці відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії генеруючою одиницею W-код 62W5728477613324 (відповідні показники встановлені на рівні "0").

Відтак, оскільки обсяг фактично відпущеної відповідачем електричної енергії (W-код генеруючої одиниці 62W5728477613324) зменшився, розмір грошових зобов`язань позивача перед відповідачем змінився відповідно в сторону зменшення, а саме:

- квітень 2023 року - за даними ММS 1 - 405 209, 000 кВт*год, за даними ММS 2 - 0;

- травень 2023 року - за даними ММS 1 - 528 112, 000 кВт*год, за даними ММS 2 - 0;

- червень 2023 року - за даними ММS 1 - 0, за даними ММS 2 - 0.

Скориговані (оновлені) сертифіковані дані комерційного обліку за квітень, травень 2023 року, а також сертифіковані дані комерційного обліку АКО за червень 2023 року (по версії ММS 1) по ТОВ "ЮСГ-Виноградове" W-код генеруючої одиниці 62W5728477613324 завантажені до системи управління ринком (СУР, MMS).

Зазначена інформація підтверджується листом НЕК "Укренерго" від 24.11.2023 №01/63912, наданим на адвокатський запит від 22.11.2023.

Згідно із матеріалів справи, у відповідь на запит НЕК "Укренерго" (АКО) від 25.05.2023 № 01/25819 АТ "Херсонобленерго" листом №01-001280 від 01.06.2023 повідомило АКО, що лівобережна частина Херсонської області є тимчасово окупованою; лінії електропередач, які забезпечують зв`язок зруйновані (зв`язок відсутній за даними ПрАТ "Укргідроенерго" з 12.11.2022); усі об`єкти виробників, які розташовані на цій території, а також об`єкти електроенергетики, розташовані на частинах тимчасово окупованих Запорізької та Миколаївської областей, працюють несинхронно з ОЕС України починаючи з 00:00 12.11.2022.

У листі №01-001280 від 01.06.2023 переліку об`єктів виробників, які розташовані на території тимчасово окупованої частини Херсонської області, зазначено також об`єкт ТОВ "ЮСГ-Виноградове" - по станції "ЮСГ-Виноградове".

Оскільки, система управління ринком (СУР) містить оновлені сертифіковані дані комерційного обліку (версія 2) стосовно відповідача за квітень, травень і червень 2023 року з нульовими значеннями, тобто вбачається відсутність протягом цього часу фізичного відпуску відповідачем електричної енергії, на виконання вимог Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641, позивач надіслав на електронну пошту відповідача акт коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за квітень 2023 року від 11.07.2023 та акт коригування до акту купівлі-продажу електроенергії за травень 2023 року від 18.08.2023, від підписання яких відповідач відмовився, про що повідомив Гарантованого покупця листами від 18.09.2023 №44 та №45.

Листами від 13.07.2023 №41/2338, від 20.07.2023 №41/2444, від 14.08.2023 №41/2924, від 15.08.2023 №41/2988, від 01.09.2023 №41/3276 Гарантований покупець звертався до ТОВ "ЮСГ-Виноградове" з вимогою про повернення наявної переплати у розмірі 2 968 256, 03 грн у порядку пункту 3.4 договору. Проте, листами від 27.07.2023 №38, від 28.07.2023 №39, від 18.09.2023 №44, від 18.09.2023 №45 ТОВ "ЮСГ-Виноградове" відмовило у поверненні попередньої оплати.

Причиною виникнення спору є неповернення відповідачем надлишково сплачених у якості передоплати позивачем коштів за електоренергію, яка мала бути поставлена відповідачем у квітні-травні 2023 року та в І декаді червня 2023 року електричну енергію в загальній сумі 2 968 256, 03 грн.

При цьому, доказів повернення відповідачем цих коштів позивачу, матеріали справи не містять.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 324 "Про утворення державних підприємств "Гарантований покупець" та "Оператор ринку" утворено Державне підприємство "Гарантований покупець" на базі філії "Гарантований покупець" державного підприємства "Енергоринок" шляхом виділу майна, прав та обов`язків стосовно нього відповідно до розподільного балансу для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії.

Позивач є учасником ринку електричної енергії (енергетичний ідентифікаційний код 62ХНАRАNТРОКUР-S) та здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності зі здійснення функції гарантованого покупця, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 25.06.2019 № 1217.

Функції і повноваження Позивача регламентуються Законом України "Про ринок електричної енергії" та Порядком купівлі Гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641).

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Норма вказаної статті регулює відносини, коли у боржника існує обов`язок, але строк його виконання не встановлений, тоді такий обов`язок боржник має виконати у семиденний строк від дня пред`явлення кредитором йому вимоги. Ця норма застосовується у договірних відносинах, коли сторони в договорі встановлюють певний обов`язок, але не визначають строк його виконання. У такому випадку кредитор, направляючи вимогу боржнику, повідомляє про готовність прийняти виконання від боржника.

Подібний правовий висновок викладено у пункті 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 910/3831/22.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Функції і повноваження Гарантованого покупця регламентуються Законом України "Про ринок електричної енергії" та Порядком № 641.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом (пункт 18).

Статтею 65 наведеного Закону визначено, що Гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро -, міні - та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби (ч.2). Купівля-продаж такої електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу (ч.3). Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро -, міні - та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами (ч.5).

Для здійснення купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом кандидат у виробники за "зеленим" тарифом укладає з гарантованим покупцем договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом (пункт 2.1 глави 2 Порядку № 641).

Із встановлених судами обставин справи вбачається, що правовідносини сторін врегульовані договором, з урахуванням низки укладених до нього додаткових угод, за умовами якого сторони взяли на себе зобов`язання, які обумовлені цим договором.

Відповідно до пункту 10.1 Порядку № 641 до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію. Якщо надходження оперативних даних щодо обсягу товарної продукції за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця від АКО припадає на день здійснення авансового платежу та/або на вихідний день, то оплата платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати здійснюється впродовж двох робочих днів після отримання даних.

Згідно з пунктом 10.2 Порядку № 641, з урахуванням положень глав 7 та 8 цього Порядку, гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок вартості електричної енергії, за яку здійснюється оплата продавцю за розрахунковий місяць, та направляє йому акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Пунктом 10.3 Порядку № 641 передбачено, що після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони. Гарантований покупець у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого гарантованим покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця. За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Пунктом 10.4 Порядку № 641 передбачено, що після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Порядок обліку електричної енергії, купленої-проданої у продавців унормовано главою 7 Порядку № 641 де зазначено, що адміністратор комерційного обліку на другий робочий день після розрахункового дня надає гарантованому покупцю сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії про погодинні обсяги відпуску та споживання електричної енергії кожною генеруючою одиницею продавців гарантованому покупцю, у яких гарантований покупець купує електричну енергію (п. 7.1). Обсяг відпуску електричної енергії, а також обсяг споживання генеруючими одиницями продавців у гарантованого покупця електричної енергії, що надійшла із зовнішніх мереж на власні потреби по кожній генеруючій одиниці продавців, у кожному розрахунковому місяці визначається на основі даних, що надаються гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку (п. 7.2).

Згідно з підпунктами 62, 63 пункту 1.2.1 глави 1.2 розділу І Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 сертифікація даних комерційного обліку (сертифікація даних) - процедура перевірки валідованих даних комерційного обліку, що виконується АКО. Сертифіковані дані комерційного обліку (сертифіковані дані) - набір даних комерційного обліку за встановлений період для точки або групи точок комерційного обліку після їх перевірки АКО, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії.

Відповідно до пункту 9.14.1 глави 9.14 розділу IX наведеного Кодексу, адміністратор комерційного обліку (АКО) має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам.

Учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО (п. 9.14.3 гл. 9.14 р. IX Кодексу КО).

Суд першої інстанції констатував, що оскільки сертифіковані, валідовані, оперативні дані щодо обсягу товарної продукції, що надані АКО, є єдиним джерелом інформації щодо фактичного відпуску електричної енергії продавцями за "зеленим" тарифом, розрахунки між учасниками ринку електричної енергії, в тому числі між позивачем та відповідачем, здійснюються на підставі саме даних комерційного обліку АКО.

При цьому використання інших показників (даних) при розрахунках між учасниками ринку електричної енергії, аніж дані комерційного обліку АКО, чинним законодавством, що врегульовує спірні правовідносини не передбачено та з умов договору не випливає.

Встановивши, що дані комерційного обліку за квітень-червень 2023 року були скориговані адміністратором комерційного обліку, відповідно до оновлених сертифікованих даних комерційного обліку за квітень і травень 2023 року (по версії MMS 2) у вищевказані розрахункові місяці відповідач не здійснював фактичний відпуск електричної енергії (відповідні показники встановлені на рівні "0"). Зазначена інформація міститься у системи управління ринком (СУР, MMS), що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами та листом ПрАТ "НЕК "Укренерго" від 24.11.2023 № 01/63912.

У даному випадку, питання сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів системи передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України було предметом розгляду під час засідання НКРЕКП 03.07.2023. В межах наради ОСП, ДП "Гарантований Покупець" та Міненерго під головуванням НКРЕКП, що зафіксована Протоколом від 03.07.2023 № 48-п, Регулятором було надано роз`яснення, відповідно до якого АКО сертифікує та передає дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі. Інформація щодо синхронності роботи конкретних електроустановок надається відповідними операторами систем.

Таким чином, з урахуванням вказаних роз`яснень та листа АТ "Херсонобленерго" від 01.06.2023 № 01-001280, адміністратор комерційного обліку здійснив нове формування сертифікованих даних комерційного обліку на рівні 0 кВт.год. за попередні розрахункові періоди по об`єктах виробників електричної енергії, що не мають перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі: квітень-червень 2023 року (версія 2); 1 декада червня 2023 року (версія 1).

При цьому, на виконання даного Протоколу НКРЕКП № 48-п від 03.07.2023, ПрАТ "НЕК "Укренерго" не сертифікував отримані від постачальника послуг комерційного обліку електричної енергії (ППКО) веріфіковані дані комерційного обліку (ДКО), у зв`язку з відсутністю підтвердження роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі.

Колегія суддів зазначає, що станом на момент прийняття оскаржуваних рішень у даній справі, будь-які дії або рішення НКРЕКП, викладені у протоколі № 48 від 03.07.2023 у судовому порядку не оскаржувались, корегування в системі Market Management System (MMS) стосовно даних комерційного обліку електричної енергії відповідача не скасовані, дані у системі не поновлені, отже підстави для неврахування їх учасниками ринку електричної енергії відсутні.

Встановивши, що відповідач не довів факт поставки позивачу у квітні-червні 2023 року електричної енергії в сумі 2 968 256, 03 грн та взявши до уваги протокол НКРЕКП № 48-п від 03.07.2023, акт коригування купівлі-продажу електричної енергії за спірний період, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду, оскільки із встановлених ним обставин справи вбачається, що відповідач на порушення умов договору не повернув позивачу надлишково сплачені ним грошові кошти протягом чотирьох робочих днів з дня отримання ним акта коригування купівлі-продажу за спірний період, яка становить різницю між сплаченими коштами та фактичною вартістю придбаної електричної енергії за квітень - червень 2023 року.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.06.2026 у справі № 908/3830/23 у подібних правовідносинах, є релевантним та враховується колегією суддів в силу приписів частини 4 статті 236 ГПК України.

Також наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.03.2026 у справі № 916/5633/23.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про задоволення позову є законним та обґрунтованим.

Щодо доводів апеляційної скарги

Посилання відповідача на те, що суд не забезпечив йому бути поінформованим з наявними матеріалами справи та наявними доказами позивача, чим порушив право відповідача на судовий захист, оскільки відповідач не отримував позовної заяви є неспроможними та спростовуються матеріалами справи, згідно яких вбачається, що відповідач був ознайомлений з ними, що ним не заперечується в апеляційній скарзі.

Відповідно до частини першої статті 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення, і як свідчать матеріали справи, що позивач надав до суду першої інстанції докази надсилання відповідачу за належною адресою копії позовної заяви з додатками.

Таким чином, позивачем були виконанні приписи статті 172 ГПК України.

Колегія суддів ураховує, що принаймні з 28.06.2024 (день ознайомлення з матеріалами справи) відповідач був обізнаний з наявністю судового провадження та ознайомився із змістом позовної заяви з додатками, а тому, враховуючи, що підготовче провадження було закрито судом через тривалий час, відповідач мав достатньо часу для підготовки своїх заперечень та надання доказів чи клопотань про надання доказів.

При цьому вбачається, що суд першої інстанції з урахуванням пункту 4 частини п`ятої статті 13 ГПК України, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяв відповідачу в реалізації ним прав, передбачених цим Кодексом, реагував на клопотання відповідача та неодноразово відкладав підготовчі засідання у справі задля надання відповідачу часу для подання процесуальних документів у справі.

Щодо інших доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до актуальних даних комерційного обліку, наданих до ДП "Гарантований покупець" за квітень-червень 2023 року, у цьому розрахунковому періоді по генеруючій одиниці відповідачем вказані нульові значення погодинного сумарного відпуску/споживання електричної енергії. Вище зазначені обставини підтверджуються листом АКО - НЕК "Укренерго" 24.11.2023 № 01/63912 та не були спростовані апелянтом на стадії апеляційного перегляду в розумінні ст. 74, 76-80, 86, 269 ГПК України.

Відхиляючи доводи скаржника, що здійснене позивачем обнулення даних комерційного обліку є незаконним з посиланням на лист НЕК "Укренерго" від 08.03.2024 № 01/14627, яким, на його думку, підтверджується відсутність десинхронізації генеруючих установок відповідача, що також свідчить про безпідставність проведеного коригування даних комерційного обліку, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

В даному аспекті суд апеляційної інстанції на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України враховує правові висновки, викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.03.2026 у справі № 916/5633/23.

Відповідно до частини п`ятої статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії"(у редакції на момент спірних правовідносин) гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Дані комерційного обліку формуються відповідно до вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, зокрема правил комерційного обліку електричної енергії, та надаються адміністратором комерційного обліку учасникам ринку.

Такі дані є підставою для визначення фактичних обсягів виробленої, відпущеної та купленої електричної енергії, а також для проведення фінансових розрахунків між учасниками ринку електричної енергії.

Механізм купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, а також порядок здійснення відповідних розрахунків визначено Порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженим постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641.

Відповідно до пункту 10.2 Порядку №641 у разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії гарантований покупець протягом двох робочих днів з дня отримання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії від адміністратора комерційного обліку здійснює розрахунок відповідної вартості електричної енергії та направляє продавцю акт купівлі-продажу в електронному вигляді, підписаний зі своєї сторони КЕП уповноваженої особи, на електронну адресу.

Згідно з пунктом 10.3 Порядку №641 за наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Також Порядком №641 встановлено, що підставою для формування актів купівлі-продажу електричної енергії та здійснення розрахунків між гарантованим покупцем і виробником є сертифіковані дані комерційного обліку, які надаються адміністратором комерційного обліку.

При цьому зазначений Порядок не містить положень, які б виключали можливість уточнення або коригування таких даних у разі отримання оновленої або уточненої інформації від адміністратора комерційного обліку.

Таким чином, дані комерційного обліку можуть уточнюватися у випадках, коли після їх первинного формування отримано нові або уточнені дані, що впливають на визначення фактичних обсягів електричної енергії.

Такий підхід узгоджується із загальними принципами функціонування ринку електричної енергії, відповідно до яких розрахунки між його учасниками повинні здійснюватися на підставі достовірних та підтверджених даних щодо фактичних обсягів виробництва та споживання електричної енергії.

Об`єднана палата звернула увагу на те, що використання первинних даних комерційного обліку для здійснення розрахунків саме по собі не виключає можливості їх подальшого уточнення у випадку встановлення їх невідповідності фактичним показникам або у разі отримання оновлених сертифікованих даних комерційного обліку.

У такому випадку уточнені дані комерційного обліку підлягають врахуванню при визначенні остаточних обсягів виробленої та відпущеної електричної енергії, що, у свою чергу, може зумовлювати необхідність коригування раніше здійснених розрахунків між сторонами відповідних правовідносин.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги щодо суті вирішення спору спростовуються постановою об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.03.2026 у справі № 916/5633/23.

Стосовно доводів відповідача про те, що позовна заява підписана неуповноваженою особою, колегія зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву від імені позивача підписано заступником директора з економіки Станіславом Совою, на підтвердження повноважень якого до позовної заяви долучено:

виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, згідно якої у розділі "Прізвище, ім?я та по батькові осіб, які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у.т.ч. підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи" містяться відомості про вказану особу – Станіслава Сову, обмеження – відсутні (т. 1, а.с. 100);

наказ ДП "Гарантований покупець" від 08.07.2019 № 20 про прийняття на роботу Станіслава Сову на посаду заступника директора з економіки з 09.07.2019 (т. 1, а.с. 127);

посадову інструкцію заступника директора з економіки, затверджену 31.03.2023 (т. 1, а.с.128-139);

довіреність № 116-Д від 26.12.2022, якою Сову Станіслава уповноважено на підписання, зокрема, процесуальних документів, які подаються у відповідності до законодавства до судів будь-якої територіальності, спеціалізації та інстанції з розгляду, в т.ч. господарських справ (т. 1, а. с. 102-103).

Отже, доводи скаржника про підписання позовної заяви неуповноваженою особою не знайшли свого підтвердження.

Щодо доданих відповідачем до апеляційної скарги доказів.

Так, до апеляційної скарги відповідачем долучені, зокрема, копії актів звірки станом на 30.09.2023 та станом на 30.09.2024, актів надання послуг від 30.11.2022, від 28.02.2023, від 31.03.2023, від 30.04.2023, від 31.05.2023, від 30.06.2023, акта коригування до акта надання послуги від 17.03.2023 та інформації про надходження коштів на рахунки ТОВ "ЮСГ-Виноградове" за період з 01.01.2020 по 31.10.2023.

Відповідно до частин першої - третьої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі №913/632/17).

Водночас така обставина як відсутність існування доказів на момент ухвалення рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність (постанови Верховного Суду від 09.12.2020 у справі №924/232/18, від 16.04.2024 у справі №922/331/23).

Враховуючи наведене і те, що наданий відповідачем акт звірки станом 30.09.2024 датований після ухвалення судом першої інстанції оскарженого рішення, колегія суддів відхиляє цей доказ.

Щодо долучених до апеляційної скарги копій акта звірки станом на 30.09.2023, актів надання послуг від 30.11.2022, від 28.02.2023, від 31.03.2023, від 30.04.2023, від 31.05.2023, від 30.06.2023, акта коригування до акта надання послуги від 17.03.2023 та інформації про надходження коштів на рахунки ТОВ "ЮСГ-Виноградове".

Згідно з частиною третьою статті 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Як вже зазначалось вище, відповідно до частин першої та третьої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Приписи частини третьої статті 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

Відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України (постанова Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 822/1736/18).

У даному випадку в апеляційній скарзі не наведено жодного обґрунтування в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк і не надано відповідних доказів, які підтверджують неможливість подання таких доказів до суду першої інстанції до ухвалення оскаржуваного рішення з підстав, що об`єктивно не залежали від нього, що виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України.

Прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження, за відсутності визначених ГПК України підстав для їх прийняття, тобто без наявності належних доказів неможливості їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від заявника, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює одному учаснику справи більш сприятливі, аніж іншому умови в розгляді конкретної справи (постанова Верховного Суду від 19.10.2023 у справі № 910/9742/22).

З наведених підстав, колегія суддів вирішила відхилити зазначені докази.

Отже, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила неправильного застосування або порушення норм процесуального права судом першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, доводи заявника апеляційної скарги не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніа Солар Груп-Виноградове" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2024 у справі № 910/19647/23 залишити без змін та поновити його дію.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повна постанова складена 02.07.2026.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова