Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №925/63/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2026 р. Справа № 925/63/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Малеванчук І.В. (у режимі відеоконференції)

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2026 (повне рішення складено 04.05.2026) (суддя Васянович А.В.)

у справі № 925/63/26 Господарського суду Черкаської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво"

про стягнення 5 412 261,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (далі - ТОВ "Пері Україна", позивач) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" (далі - ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво", відповідач) про стягнення 5 412 261,00 грн боргу.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № СО-23-0001120 оперативної оренди обладнання від 13.09.2023 (далі також - Договір) у частині сплати за надані послуги оренди обладнання з 01.02.2025 по 30.11.2025 в розмірі 5 412 261,00 грн (з ПДВ).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.04.2026 у справі № 925/63/26 позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" на користь ТОВ "Пері Україна" 5 412 261,00 грн основної суми боргу, 64 947,14 грн судового збору та 22 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору № СО-23-0001120 оперативної оренди обладнання від 13.09.2023 розрахунку з позивачем за надані послуги за період з 01.02.2025 по 30.11.2025 в розмірі 5 412 261,00 грн (з ПДВ); строк оплати є таким, що настав; матеріали справи не містять доказів повернення позивачу обладнання, за яке останнім нараховано відповідачу орендну плату за спірний період. Відтак позовні вимоги визнано судом обґрунтованими та такими, що належать до задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 05.03.2026 про залишення без задоволення клопотання ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" про призначення почеркознавчої експертизи; постановити нову ухвалу, якою призначити у справі № 925/63/26 комплексну судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документів; скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2026 у справі № 925/63/26 повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Зокрема, скаржник вказує, що суд першої інстанції поклав в основу рішення виключно твердження позивача та надані ним документи, не перевіривши належним чином достовірність первинних документів, належність підписів у спірних актах, правильність розрахунку орендної плати, фактичний обсяг обладнання, що перебував у користуванні відповідача; не дослідив взаємозв`язку між актами передачі, повернення обладнання та щомісячними нарахуваннями орендної плати.

При цьому, на переконання скаржника, суд першої інстанції дійшов взаємовиключних висновків, одночасно зазначивши, що встановлення належності підписів у спірних актах не має істотного значення для вирішення спору, але саме на підставі таких актів визнав доведеним факт надання послуг та виникнення заборгованості.

Також, за доводами скаржника, судом першої інстанції безпідставно відмовлено у призначенні почеркознавчої експертизи, що призвело до неправильного встановлення фактичних обставин справи; суд фактично визнав спірні акти належними та достовірними доказами, водночас відмовився перевірити справжність підписів у таких документах, незважаючи на долучені до даного клопотання пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (осіб, чиї підписи стоять на даних оспорюваних актах), в яких останніми заперечувався факт підписання даних актів приймання- передачі; судом проігноровано і той факт, що печатка ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" на оспорюваних актах відрізняється від тієї, яку використовує відповідач.

У зв`язку із цим, до апеляційної скарги додано клопотання про призначення у справі комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів по даній справі. Вказане клопотання скаржником мотивовано тим, що під час ознайомлення з матеріалами справи у представника відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо підписання наданих позивачем актів уповноваженим представником відповідача, які полягають в тому, що підписи осіб, вказаних як підписанти, істотно відрізняються між собою за графічними ознаками, що свідчить про можливе виконання таких підписів різними особами; на актах відрізняються відтиски печаток та не відповідають відтиску печатки, яка використовується відповідачем; акт виконаних робіт № 30032850 від 31.08.2025 замість печатки містить просту роздруківку на кольоровому принтері; П.І.П. уповноваженої особи, посада та підпис виконано різними ручками, що вкотре свідчить про можливе виконання таких підписів різними особами.

Відтак скаржник просить суд апеляційної інстанції призначити у справі № 925/63/26 комплексну судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документів по справі, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерту поставити такі питання:

1) Ким, ОСОБА_2 , чи іншою особою виконано написання тексту в графі "П.І.П.", написання тексту в графі "посада", підпис в графі "підпис" в Акті виконаних робіт № 30032270 від 31 травня 2025 року;

2) Ким, ОСОБА_1 , чи іншою особою виконано написання тексту в графі "П.І.П.", написання тексту в графі "посада", підпис в графі "підпис" в Актах виконаних робіт - № 30031548 від 28 лютого 2025 року, № 30032517 від 30 червня 2025 року, № 30033137 від 30 вересня 2025 року, № 30033651 від 30 листопада 2025 року, № 30032850 від 31 серпня 2025 року;

3) Чи відповідає відбиток печатки, що міститься на оригіналах Актів виконаних робіт - № 30032270 від 31 травня 2025 року, № 30031548 від 28 лютого 2025 року, № 30032517 від 30 червня 2025 року, № 30033137 від 30 вересня 2025 року, № 30033651 від 30 листопада 2025 року, № 30032850 від 31 серпня 2025 року відбитку печатки TOB "Енергетично-дорожнє будівництво"?

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2026 у справі № 925/63/26; розгляд апеляційної скарги призначено на 30.06.2026 о 10:20; встановлено строк для подання пояснень, клопотань, заперечень - до 26.06.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2026 задоволено заяву ТОВ "Пері Україна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позиції учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому 22.06.2026, проти апеляційної скарги заперечує і просить суд апеляційної інстанції: залишити ухвалу Господарського суду Черкаської області № 925/63/26 від 05.03.2026 без змін, а клопотання ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" про призначення почеркознавчої експертизи без задоволення; залишити рішення Господарського суду Черкаської області № 925/63/26 від 23.04.2026 без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" без задоволення; стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката.

Крім того, ТОВ "Пері Україна" 22.06.2026 подало до Північного апеляційного господарського суду заперечення на клопотання апелянта про призначення комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи у справі № 925/63/26, в яких позивач просить суд відмовити ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" в задоволенні клопотання про призначення комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи у даній справі.

Також 22.06.2026 позивач подав до суду апеляційної інстанції клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у справі № 925/63/26, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 12 000,00 грн.

Явка представників учасників справи

У судовому засіданні 30.06.2026 взяв участь представник позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового засідання.

Станом на час розгляду апеляційної скарги клопотань про відкладення її розгляду до суду не надходило.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи доводи апеляційної скарги та доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без його участі в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 13.09.2023 між ТОВ "Пері Україна" (орендодавець) та ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" (орендар) було укладено договір № СО-23-0001120 оперативної оренди обладнання (Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору орендодавець надає орендарю у тимчасове оплатне користування (оренду) будівельну опалубку PERI (в т.ч. окремі елементи опалубки, спеціалізовану тару для її транспортування), іменовану надалі "обладнання", асортимент, кількість і вартість якого вказуються в актах прийому-передачі, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Обладнання надається в оренду для використання орендарем на будівельному майданчику за адресою: Реконструкція електричної підстанції ПС 330 кВ "Рівне", Рівненська обл. (п. 1.2 Договору).

Передача обладнання в оренду (з оренди) здійснюється на підставі акту(ів) прийому-передачі (п. 2.1 Договору).

Асортимент обладнання, яке передається орендарю узгоджуються сторонами додатково (п. 2.2 Договору).

Орендар протягом строку дії Договору вправі повертати обладнання орендодавцю за відсутністю необхідності, а також, за погодженням з орендодавцем, одержувати нове (інше) обладнання в оренду, здійснювати заміну окремих елементів (п. 2.5 Договору).

Договір набирає чинності та вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором. Цей Договір є договором найму, який укладений на невизначений строк відповідно до ст. 763 ЦК України (п. 3.1 Договору).

Датою початку строку оренди обладнання вважається дата підписання акту приймання-передачі обладнання в оренду повноважними представниками сторін. Датою закінчення строку оренди обладнання вважається дата, яка передує даті підписання акту приймання-передачі обладнання із оренди повноважними представниками сторін (п. 3.2 Договору).

Розмір орендної плати (без ПДВ) за одиницю обладнання за один календарний день зазначається сторонами в додатках до цього Договору (п. 4.1 Договору).

Орендна плата в грошовому вираженні щомісячно розраховується орендодавцем на підставі фактичної кількості днів користування обладнанням згідно актів прийому-передачі обладнання (підп. 4.2.1 п. 4.2 Договору).

Орендодавець до 10 (десятого) числа кожного місяця, наступного за оплачуваним (за який нарахована орендна плата), направляє орендарю поштою (цінним листом із описом вкладення) оригінал підписаного та скріпленого печаткою орендодавця акту наданих послуг в двох примірниках (підп. 4.2.2 п. 4.2 Договору).

Орендар зобов`язаний підписати і повернути орендодавцю один підписаний уповноваженою особою орендаря та скріплений печаткою орендаря оригінал акту наданих послуг до 20 (двадцятого) числа наступного місяця, за яким нарахована орендна плата. У разі неповернення (несвоєчасного повернення) підписаного та скріпленого печаткою орендаря акту наданих послуг і відсутності письмової мотивованої відмови орендаря від підписання цього акту (із доданням відповідного розрахунку на підставі підписаних сторонами актів прийому-передачі обладнання), такий акт і сума орендної плати в грошовому вираженні вважаються беззастережно визнаними орендарем, а послуга є такою, що прийнята в повному обсязі (на вказану в акті прийому-передачі суму) (підп. 4.2.3 п. 4.2 Договору).

Орендар сплачує орендну плату щомісячно протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця (підп. 4.2.4 п. 4.2 Договору).

При наявності заборгованості за цим Договором, суми оплат, що надходять від орендаря, зараховуються орендодавцем як оплата заборгованості за більш ранній неоплачений період, незалежно від відомостей про призначення платежів, вказаних в платіжних документах орендаря (підп. 4.2.5 п. 4.2 Договору).

Орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату відповідно до умов цього Договору (підп. 5.2.2 п. 5.2 Договору).

Місце передачі обладнання орендарю та повернення обладнання орендодавцю: м. Бровари, вул. Об`їзна дорога, 60 (склад орендодавця) або інше місце, визначене сторонами додатково. Транспортування обладнання із місця передачі (і до місця повернення) здійснюється орендарем самостійно (або із залученням третіх осіб) і за його рахунок (п. 6.1 Договору).

У випадку транспортування обладнання орендарю (від орендаря) орендодавцем (залученими ним третіми особами), транспортні витрати і витрати із забезпечення та організації доставки несе (компенсує) орендар, якщо інше не буде узгоджено сторонами додатково. Компенсація вартості транспортування обладнання здійснюється орендарем на підставі рахунку орендодавця (п. 6.3 Договору).

Сторони домовились, що будь-який спір щодо умов цього Договору або у зв`язку із його виконанням, в разі неможливості вирішення його шляхом переговорів, за вільним вибором сторони та на її власний розсуд підлягає передачі на розгляд і остаточне вирішення або до Постійно діючого третейського суду при Київській торгово-промисловій палаті у відповідності з його Регламентом, або до суду загальної юрисдикції у порядку, встановленому чинним законодавством України (п. 8.2 Договору).

Виконання зобов`язань орендарем за цим Договором забезпечується гарантійним платежем (п. 9.1 Договору).

Гарантійний платіж вноситься орендарем у грошовій сумі в розмірі 5 (п`ять) % від вартості обладнання, яке передається в оренду за цим Договором. Гарантійний платіж сплачується з врахуванням ПДВ (п. 9.2 Договору).

Гарантійний платіж перераховується орендарем на банківський рахунок орендодавця до передачі обладнання в оренду із зазначенням призначення платежу: "гарантійний платіж за договором № СО-23-0001120 від 13 вересня 2023 року". Без внесення гарантійного платежу обладнання в оренду не надається (п. 9.3 Договору).

Гарантійним платежем забезпечуються всі зобов`язання/заборгованість орендаря перед орендодавцем за цим Договором, в тому числі: зобов`язання/заборгованість з орендної плати, компенсаційних та інших виплат за Договором тощо. Орендодавець має право зарахувати гарантійний платіж в порядку передбаченому цим розділом Договору в рахунок погашення цієї заборгованості/зобов`язань (п. 9.4 Договору).

У разі порушення орендарем своїх зобов`язань за цим Договором, у орендодавця виникає право зарахування частини суми гарантійного платежу в розмірі вартості порушеного орендарем зобов`язання, в рахунок виконання зобов`язань (відповідно до п. 9.4 цього Договору) орендаря (п. 9.5 Договору).

Орендодавець має право притримувати суму гарантійного платежу або інші грошові кошти, передані йому орендарем, до повного виконання орендарем його зобов`язань за Договором. У разі, якщо гарантійним платежем не буде погашена в повному обсязі заборгованість орендаря, на залишок заборгованості можуть бути нараховані санкції відповідно до розділу 7 цього Договору (п. 9.7 Договору).

Всі зміни і доповнення до цього Договору оформлюються в письмовій формі у вигляді додатків і додаткових угод, які підписуються повноважними представниками та скріплюються печатками сторін та є його невід`ємними частками (п. 12.3 Договору).

13.09.2023 сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору № СО-23-0001120 оперативної оренди обладнання від 13.09.2023, якою додали до Договору підп. 6.1.1 такого змісту:

"6.1.1. Обладнання може повертатися Орендарем Орендодавцю на будівельному майданчику, зазначеному у п.1.2 Договору, або в іншому місці, визначеному Сторонами у додатковій угоді до цього Договору. Транспортування обладнання, яке повертається Орендодавцю на будівельному майданчику Орендаря чи в іншому місці відповідно до цього пп. 6.1.1 Договору, здійснюється Орендодавцем самостійно (або із залученням третіх осіб) і за рахунок Орендаря. Ризики втрати чи пошкодження обладнання переходять від Орендаря до Орендодавця в момент завантаження обладнання на транспортний засіб Орендодавця (або залучених третіх осіб) на будівельному майданчику Орендаря або в іншому місці знаходження обладнання, визначеному Сторонами у додатковій угоді до цього Договору.

У випадку транспортування обладнання від Орендаря Орендодавцем (або залученими ним третіми особами), транспортні витрати і витрати із забезпечення та організації доставки несе (компенсує) Орендар, якщо інше не буде узгоджено Сторонами додатково. Компенсація вартості транспортування обладнання здійснюється Орендарем на умовах попередньої оплати на підставі рахунку Орендодавця, який оплачується Орендарем протягом 2 (двох) робочих днів з моменту його пред`явлення Орендодавцем.

У випадку повернення обладнання від Орендаря Орендодавцем (або залученими ним третіми особами) на будівельному майданчику Орендаря чи в іншому місці відповідно до цього пп. 6.1.1 Договору, Орендар, якщо інше не буде узгоджено Сторонами додатково, також оплачує послуги Орендодавця (виїзд представників орендодавця на будівельний майданчик, організація приймання/передачі обладнання на склад орендодавця тощо), пов`язані з прийняттям Орендодавцем обладнання таким способом, у розмірі 7 000,00 (сім тисяч гривень) грн., у т. ч. ПДВ (20%) 1 166 грн. 67 коп., за кожний випадок повернення обладнання з оренди на будівельному майданчику Орендаря або в іншому місці, визначеному Сторонами у додатковій угоді до цього Договору. Оплата послуг Орендодавця щодо прийняття обладнання з оренди на будівельному майданчику Орендаря або в іншому місці, визначеному Сторонами у додатковій угоді до цього Договору, здійснюється на умовах попередньої оплати на підставі рахунку Орендодавця, який оплачується Орендарем протягом 2 (двох) робочих днів з моменту його пред`явлення Орендодавцем.

У разі несплати рахунку на оплату послуг Орендодавця або рахунку на компенсацію вартості транспортування обладнання у вказані в цьому пп. 6.1.1 терміни приїзд представників Орендодавця для прийняття обладнання переноситься до дня фактичної оплати цих рахунків.

В разі повернення обладнання на будівельному майданчику Орендаря або в іншому місці, визначеному Сторонами у додатковій угоді до цього Договору, Орендар зобов`язаний в день передачі обладнання забезпечити не менш ніж 4 (чотирьох) працівників для виконання сортування обладнання, а також кран або вилочний навантажувач вантажопід`ємністю до 2,5 тон для навантаження обладнання на транспортний засіб. Навантаження обладнання в транспортний засіб здійснюється засобами Орендаря.".

Також 13.09.2023 сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору № СО-23-0001120 оперативної оренди обладнання від 13.09.2023, якої виклали пункт 2.2 Договору в такій редакції:

"2.2. Асортимент обладнання, яке передається Орендарю, визначається на підставі замовлення Орендаря, яке узгоджене Орендодавцем. Замовлення Орендаря має містити посилання на номер та дату Договору, підпис та печатку, за умови її використання в господарській діяльності, Орендаря. Замовлення повинно бути відправлене Орендодавцю у вигляді електронної (сканованої) копії оригіналу замовлення на електронну пошту Орендодавця, вказану у цьому Договорі або про яку Орендодавець повідомить Орендаря листом. Сторони домовились вважати чинними до надання Орендарем Орендодавцю оригінальних примірників Замовлень відповідні електронні (скановані) копії зазначених Замовлень, передані на електронну адресу Орендодавця.

Протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання відповідної електронної (сканованої) копії оригіналу Замовлення Орендодавець повідомляє Орендаря на його електронну пошту, вказану у цьому Договорі, про повну або часткову можливість надання обладнання, яке зазначене у Замовленні, в оренду Орендарю. Замовлення вважається узгодженим Орендодавцем тільки стосовно того обладнання, яке визнане Орендодавцем як таке, що наявне у Орендодавця та може бути передане в оренду Орендарю.

Орендодавець зобов`язується протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання Замовлення Орендаря підготувати узгоджений асортимент обладнання для передачі Орендарю. Орендодавець повідомляє Орендаря на його електронну пошту, вказану у цьому Договорі, про готовність узгодженого Сторонами асортименту обладнання для передачі Орендарю в оренду.

Орендар зобов`язується потягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання від Орендодавця повідомлення про готовність до передачі обладнання прийняти в оренду обладнання в узгодженому Сторонами асортименті за актом приймання-передачі, вказаним у пункті 2.1 цього Договору.".

Крім того, 13.09.2023 сторони підписали угоду про застосування "Критеріїв оцінки матеріалу, що передається (повертається) в оренду (з оренди)" за договорами оперативної оренди обладнання PERI, відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди про те, що будівельне обладнання PERI за своїми параметрами та якістю відповідає вимогам орендаря.

Додатком № 1 до договору оренди № СО-23-0001120 від 13.09.2023 сторони підписали Специфікацію, в якій узгодили найменування обладнання та вартість оренди.

На виконання умов Договору позивачем передано відповідачу обладнання в оренду загальною вартістю 40 701 942,60 грн, що підтверджується актами прийому-передачі: № 70693 від 19.09.2023 на суму 3 837 771,40 грн; № 70694 від 19.09.2023 на суму 2 128 100,60 грн; № 70695 від 19.09.2023 на суму 643 916,00 грн; № 70723 від 20.09.2023 на суму 5 740 026,22 грн; № 70725 від 20.09.2023 на суму 138 077,00 грн; № 70987 від 28.09.2023 на суму 618 719,40 грн; № 71045 від 02.10.2023 на суму 2 476 552,77 грн; № 71052 від 02.10.2023 на суму 150 521,50 грн; № 71328 від 02.10.2023 на суму 2 146 036,32 грн; № 71330 від 12.10.2023 на суму 91 630,60 грн; № 71942 від 02.11.2023 на суму 2 505 579,10 грн; № 72011 від 08.11.2023 на суму 11 956,00 грн; № 72240 від 10.11.2023 на суму 3 149 873,50 грн; № 72251 від 10.11.2023 на суму 5 740 740,63 грн; № 72275 від 13.11.2023 на суму 998 638,00 грн; № 72613 від 23.11.2023 на суму 567 542,80 грн; № 73323 від 18.12.2023 на суму 4 438 995,56 грн; № 73480 від 22.12.2023 на суму 2 392 033,90 грн; № 73969 від 12.01.2024 на суму 1 106 031,00 грн; № 76334 від 15.04.2024 на суму 1 586 197,30 грн; № 76800 від 03.05.2024 на суму 233 003,00 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.11.2024 у справі № 925/1017/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025, стягнуто з ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" на користь ТОВ "Пері Україна" 1 437 648,03 грн боргу за період з 13.09.2023 по 31.12.2023.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.05.2025 у справі № 925/205/25 стягнуто з ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" на користь ТОВ "Пері Україна" 11 630 785,65 грн боргу за період з 01.01.2024 по 31.01.2025.

Відповідач частково повернув позивачу обладнання, що підтверджується актами прийому-передачі: від 02.11.2023 № 71997 на суму 13 184,00 грн; від 22.12.2023 № 73506 на суму 33 920,00 грн; від 02.04.2024 № 75992 на суму 1 586 197,30 грн; від 06.08.2024 № 79335 на суму 4 974 840,50 грн; від 06.08.2024 № 79336 на суму 145 445,85 грн; від 08.08.2025 № 88311 на суму 35 966,00 грн; від 11.08.2025 № 88353 на суму 60 563,00 грн; від 11.08.2025 № 88377 на суму 3 191 905,82 грн; від 08.08.2025 № 88394 на суму 4 542 702,25 грн; від 08.08.2025 № 88395 на суму 723 654,40 грн; від 11.08.2025 № 88469 на суму 901 911,50 грн; від 18.09.2025 № 89407 на суму 125 643,00 грн; від 18.09.2025 № 89408 на суму 17 983,00 грн; від 22.10.2025 № 90327 на суму 233 368,00 грн; від 22.10.2025 № 90328 на суму 2 763 636,90 грн; від 22.10.2025 № 90329 на суму 239 362,50 грн; від 22.10.2025 № 90330 на суму 1 823 091,35 грн; від 22.10.2025 № 90331 на суму 452 133,50 грн; від 29.10.2025 № 90540 на суму 53 488,00 грн; від 29.10.2025 № 90541 на суму 2 836 473,00 грн; від 22.10.2025 № 90578 на суму 4 340 032,10 грн; від 07.11.2025 № 90844 на суму 71 932,00 грн; від 07.11.2025 № 90846 на суму 1 052 003,18 грн; від 07.11.2025 № 90848 на суму 324 990,17 грн; від 07.11.2025 № 90849 на суму 273 304,00 грн; від 07.11.2025 № 90986 на суму 2 066 153,70 грн; від 07.11.2025 № 91016 на суму 126 947,15 грн; від 07.11.2025 № 91034 на суму 3 470 069,15 грн; від 07.11.2025 № 91060 на суму 14 895,50 грн; від 11.11.2025 № 90895 на суму 234 834,67 грн; від 11.11.2025 № 90899 на суму 139 995,30 грн.

Позивач вказав, що орендарю (відповідачу) надано послуги оренди обладнання за період з 01.02.2025 по 30.11.2025 на загальну суму 7 312 261,00 грн (з ПДВ), що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт: від 28.02.2025 № 30031548 на суму 827 616,05 грн з ПДВ; від 31.03.2025 № 30031921 на суму 916 289,20 грн з ПДВ; від 30.04.2025 № 30032110 на суму 886 731,48 грн з ПДВ; від 31.05.2025 № 30032270 на суму 916 289,20 грн з ПДВ; від 30.06.2025 № 30032517 на суму 886 731,48 грн з ПДВ; від 31.07.2025 № 30032617 на суму 916 289,20 грн з ПДВ; від 31.08.2025 № 30032850 на суму 697 776,29 грн з ПДВ; від 30.09.2025 № 30033137 на суму 597 662,38 грн з ПДВ; від 31.10.2025 № 30033438 на суму 528 400,21 грн з ПДВ; від 30.11.2025 № 30033651 на суму 138 475,51 грн з ПДВ.

Разом із тим, акт виконаних робіт № 30032617 від 31.07.2025 на суму 916 289,20 грн позивачем було направлено на адресу відповідача, однак вказаний акт не було повернуто орендарем та не надано заперечень щодо вартості наданих послуг оренди за цим актом, що відповідно до підп. 4.2.3 п. 4.2 Договору свідчить про те, що такий акт і сума орендної плати в грошовому вираженні вважаються беззастережно визнаними орендарем, а послуга є такою, що прийнята в повному обсязі (на вказану в акті прийому-передачі суму).

Відповідачем частково здійснено оплату наданих послуг за Договором на загальну суму 1 900 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 104 від 26.06.2025 на суму 1 000 000,00 грн; № 110 від 03.12.2025 на суму 300 00,00 грн; № 1018 від 19.12.2025 на суму 100 000,00 грн; № 262 від 23.12.2025 на суму 500 000,00 грн.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказав, що відповідачем неналежним чином виконуються умови договору № СО-23-0001120 оперативної оренди обладнання від 13.09.2023 в частині сплати за надані послуги оренди обладнання, у зв`язку із чим у останнього утворилась заборгованість за період з 01.02.2025 по 30.11.2025 у розмірі 5 412 261,00 грн з ПДВ (7 312 261,00 грн (вартість наданих послуг оренди) - 1 900 000,00 грн (розмір сплачених коштів за надані послуги оренди обладнання).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (який був чинний до 28.08.2025 та на час виникнення спірних правовідносин) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Судом першої інстанції встановлено та сторонами не заперечується факт передачі в оренду позивачем та прийняття відповідачем обладнання за спірним договором оперативної оренди обладнання.

Згідно із ч. 1, 2, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача, у зв`язку з укладенням договору оперативної оренди обладнання, виникло зобов`язання зі сплати орендної плати.

Як встановлено судом першої інстанції і свідчать матеріали справи, підп. 4.2.1 п. 4.2 Договору встановлено, що орендна плата в грошовому вираженні щомісячно розраховується орендодавцем на підставі фактичної кількості днів користування обладнанням згідно з актами прийому-передачі обладнання.

Підпунктом 4.2.4 пункту 4.2 Договору сторони погодили, що орендар сплачує орендну плату щомісячно протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця.

Орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату відповідно до умов цього Договору (підп. 5.2.2 п. 5.2 Договору).

При цьому, відповідно до п. 1.4 Договору послуги оренди за цим Договором мають комплексний характер і можуть включати різні допоміжні операції, які спрямовані на досягнення мети цього Договору або бажані чи необхідні для досягнення його мети, а також операції, що сприяють захисту прав та законних інтересів сторін під час виконання цього Договору.

У випадку транспортування обладнання орендарю (від орендаря) орендодавцем (залученими ним третіми особами), транспортні витрати і витрати із забезпечення та організації доставки несе (компенсує) орендар, якщо інше не буде узгоджено сторонами додатково. Компенсація вартості транспортування обладнання здійснюється орендарем на підставі рахунку орендодавця (пункт 6.3 Договору).

Суд першої інстанції встановив, що відповідачу (орендарю) надано послуги оренди обладнання за період з 01.02.2025 по 30.11.2025 на загальну суму 7 312 261,00 грн (з ПДВ), що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт: від 28.02.2025 № 30031548 на суму 827 616,05 грн з ПДВ; від 31.03.2025 № 30031921 на суму 916 289,20 грн з ПДВ; від 30.04.2025 № 30032110 на суму 886 731,48 грн з ПДВ; від 31.05.2025 № 30032270 на суму 916 289,20 грн з ПДВ; від 30.06.2025 № 30032517 на суму 886 731,48 грн з ПДВ; від 31.07.2025 № 30032617 на суму 916 289,20 грн з ПДВ; від 31.08.2025 № 30032850 на суму 697 776,29 грн з ПДВ; від 30.09.2025 № 30033137 на суму 597 662,38 грн з ПДВ; від 31.10.2025 № 30033438 на суму 528 400,21 грн з ПДВ; від 30.11.2025 № 30033651 на суму 138 475,51 грн з ПДВ.

Разом із тим, акт виконаних робіт № 30032617 від 31.07.2025 на суму 916 289,20 грн позивачем було направлено на адресу відповідача, однак вказаний акт не було повернуто орендарем та не надано заперечень щодо вартості наданих послуг оренди за цим актом, що відповідно до підп. 4.2.3 п. 4.2 Договору свідчить про те, що такий акт і сума орендної плати в грошовому вираженні вважаються беззастережно визнаними орендарем, а послуга є такою, що прийнята в повному обсязі (на вказану в акті прийому-передачі суму).

Відповідач, не погоджуючись з вказаними висновками суду першої інстанції та ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.03.2026 про залишення без задоволення клопотання ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" про призначення почеркознавчої експертизи, занесеною до протоколу судового засідання, просить суд апеляційної інстанції постановити ухвалу, якою призначити у справі № 925/63/26 комплексну судову почеркознавчу експертизу та судову технічну експертизу документів.

В апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що суд першої інстанції фактично визнав спірні акти належними та достовірними доказами, водночас відмовившись перевірити справжність підписів у таких документах, незважаючи на долучені до даного клопотання пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (осіб, чиї підписи стоять на даних оспорюваних актах), в яких останніми заперечувався факт підписання даних актів; судом проігноровано і той факт, що печатка ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" на оспорюваних актах відрізняється від тієї, яку використовує відповідач; акт виконаних робіт № 30032850 від 31.08.2025 замість печатки містить просту роздруківку на кольоровому принтері; П.І.П. уповноваженої особи, посада та підпис виконано різними ручками, що вкотре свідчить про можливе виконання таких підписів різними особами.

Перевіряючи вказані доводи скаржника та вирішуючи питання доцільності призначення в даній справі комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів, колегія суддів встановила таке.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Положеннями ч. 1 ст. 99 ГПК України унормовано, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Як визначено в статті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Суд зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 910/14879/17.

За змістом статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 ГПК України).

Слід зазначити, що враховуючи предмет та підстави позову, відповідач не надав доказів, що був позбавлений можливості самостійно замовити експертне дослідження для отримання висновку експерта, який би був оцінений судом при дослідженні доказів у справі.

Відповідно до частини першої статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Тобто, ГПК України на учасників процесу покладається обов`язок спочатку самостійно вжити заходи для надання експертного висновку і лише у разі відсутності такої можливості, що також має бути підтверджено відповідними доказами, сторона звертається з клопотанням про призначення експертизи до суду.

Суд зауважує, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

При цьому важливим моментом також є те, що судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмета доказування у справі.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 06.04.2023 у справі № 910/11002/21. Аналогічні висновки Верховного Суду містяться в постановах від 16.12.2020 у справі № 916/2740/19, від 06.09.2022 у справі № 924/898/21, від 02.11.2022 у справі № 915/442/21.

Залишаючи без задоволення клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що умовами Договору сторони передбачили, що передача обладнання в оренду (з оренди) здійснюється на підставі акта(ів) прийому-передачі (п. 2.1 Договору). Розмір орендної плати за одиницю обладнання за один календарний день зазначається сторонами в додатках до цього Договору (підп. 4.1.1 п. 4.1 Договору).

Враховуючи вказане, місцевий господарський суд виснував, що встановлення обставин щодо ціни оренди за один календарний день та періоду (часу) перебування обладнання в оренді на підставі Договору та актів прийому-передачі можливо встановити без призначення судом експертизи та встановлення судом обставин (фактів) підписання або непідписання сторонами актів виконаних робіт (наданих послуг).

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого господарського суду та одночасно звертає увагу на підпункт 4.2.4 пункту 4.2 Договору, в якому сторони погодили, що орендар сплачує орендну плату щомісячно протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця.

Отже, сторонами в умовах Договору не було поставлено оплату в залежність від підписання актів виконаних робіт, а погоджено обов`язок зі здійснення орендарем оплати щомісячно протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня закінчення оплачуваного (за який нарахована орендна плата) місяця. Відтак наявність чи відсутність підпису уповноваженого представника відповідача та відтиску печатки останнього на актах виконаних робіт не впливає на обов`язок зі сплати орендної плати в межах строку, визначеного підп. 4.2.4 п. 4.2 Договору.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку відповідачем не доведено, що обставини, задля підтвердження яких він просить суд призначити експертизу, не можуть бути встановлені за результатом аналізу наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності; що наявні в матеріалах справи докази є суперечливими, чи наявні інші обставини, які свідчать про дійсну потребу у проведенні судової експертизи, враховуючи умови укладеного між сторонами Договору.

Відтак підстави для скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 05.03.2026 про залишення без задоволення клопотання ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" про призначення почеркознавчої експертизи, занесеної до протоколу судового засідання, відсутні.

Керуючись вищевказаними положеннями закону, з урахуванням того, що призначення судової експертизи є правом суду з урахуванням усіх обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи № 925/63/26 містять достатньо доказів, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, а призначення комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів не є необхідним для з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Також колегія суддів зауважує, що у матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достовірні докази, у розумінні ст. 76-79, 91 ГПК України, які б свідчили про те, що печатка ТОВ "Енергетично-дорожнє будівництво" була втрачена чи підроблена, чи було інше незаконне використання цієї печатки третіми особами всупереч волі відповідача.

Відповідно, вирішуючи питання доцільності призначення вказаних експертиз на стадії апеляційного провадження, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заявлених скаржником клопотань про призначення комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової технічної експертизи документів, оскільки вирішення даного спору можливе без призначення у справі експертиз та дійсної необхідності для застосування спеціальних знань.

Разом із цим, колегія суддів зауважує, що відповідач, заперечуючи факт підписання актів виконаних робіт, тобто, фактично, надання позивачем відповідачу послуг із надання в розпорядження майна (обладнання), не надав суду доказів повернення такого та, відповідно, доказів невикористання такого в своїй господарський діяльності, що зумовлювало б відсутність підстав для сплати орендної плати за використання отриманого в оренду обладнання.

Отже, строк оплати, визначений у підп. 4.2.4 п. 4.2 Договору, на момент звернення до суду позивачем із цим позовом є таким, що настав.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як встановлено місцевим господарським судом, борг відповідача перед позивачем за період з 01.02.2025 по 30.11.2025 становить 5 412 261,00 грн (7 312 261,00 грн (вартість наданих послуг оренди) - 1 900 000,00 грн (розмір сплачених коштів за надані послуги оренди обладнання).

Колегія суддів зауважує, що скаржник, вказуючи про неперевірку судом першої інстанції правильності розрахунку орендної плати, не надав ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції контррозрахунку орендної плати, яка підлягає сплаті. Відтак, апелянтом не спростовано правильності здійсненого позивачем розрахунку орендної плати.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції виснує, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам законодавства.

Як вбачається з оскаржуваного скаржником судового рішення, суд першої інстанції встановив як факт укладення між сторонами Договору, так і факт передачі позивачем відповідачу обладнання в оренду загальною вартістю 40 701 942,60 грн, а також факт повернення відповідачем частини обладнання позивачу.

Також як із наявних у матеріалах справи платіжних інструкцій, так і оскаржуваного рішення вбачається факт здійснення відповідачем часткових оплат за спірний період на виконання умов договору № СО-23-0001120 оперативної оренди обладнання від 13.09.2023.

Відповідачем не надано та не спростовано жодними доказами вказаних висновків суду першої інстанції, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи скаржника щодо неперевірки судом першої інстанції достовірності первинних документів.

За встановлених обставин, викладені в апеляційній скарзі доводи щодо неперевірки судом першої інстанції фактичного обсягу обладнання, що перебувало в користуванні відповідача, та недослідження взаємозв`язку між актами передачі, повернення обладнання та щомісячними нарахуваннями орендної плати, фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду першої інстанції, проте по суті їх не спростовують, підстав для скасування чи зміни судового рішення не містять.

З урахуванням зазначеного вище, висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є правильними.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать витрати на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Як зазначалось вище, у відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційний господарський суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу адвоката.

Також, 22.06.2026, позивачем подано до Північного апеляційного господарського суду клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у справі № 925/63/26, в якому він просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 12 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2024 між позивачем (клієнт) та Адвокатським бюро "Малеванчук та партнери" (адвокатське бюро) укладено договір № 01/02 про надання правничої допомоги від 01.02.2024, відповідно до п. 1.1 якого клієнт доручив адвокатському бюро надавати йому правничу допомогу шляхом представництва, захисту, здійснення інших видів правничої допомоги та дій, що мають юридичне значення, згідно із законодавством про види адвокатської діяльності, а адвокатське бюро зобов`язалось виконувати отримані від клієнта доручення від імені та за рахунок клієнта в порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з підп. 2.1.1 п. 2.1 договору № 01/02 про надання правничої допомоги від 01.02.2024 адвокатське бюро має право, зокрема, представляти інтереси клієнта в господарському суді, апеляційному суді (незалежно від підсудності та/або підвідомчості, юрисдикції), Верховному Суді; судах України загальної юрисдикції з метою повного та ефективного забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, що стосуються предмета даного спору.

Відповідно до п. 3.1-3.2 зазначеного договору оплата за надання правничої допомоги на підставі даного договору здійснюється у формі гонорару (винагороди). На визначення розміру гонорару впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень.

Згідно з довіреністю від 17.02.2026, виданою ТОВ "Пері Україна" Малеванчуку Ігорю Володимировичу (далі - Малеванчук І.В.), останнього уповноважено представляти інтереси ТОВ "Пері Україна" в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі.

Право на заняття Малеванчуком І.В. адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 1103 від 03.03.2014 та посвідченням адвоката України № 1103 від 11.09.2014.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Пері Україна" в особі адвоката Малеванчука І.В. подано до Північного апеляційного господарського суду відзив апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2026 у справі № 925/63/26, заперечення на клопотання апелянта про призначення комплексної судової почеркознавчої експертизи та судової експертизи у справі № 925/63/26, а також клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката у справі № 925/63/26.

Також із матеріалів справи вбачається участь від позивача у судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суді в даній справі адвоката Малеванчука І.В. 30.06.2026.

Частиною четвертою статті 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

У розумінні вказаної норми зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Відповідна правова позиція викладена у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, а також у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 914/633/18, які в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Разом із тим, здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.

При цьому апеляційний господарський суд зважає на те, що відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У той же час, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Заперечень проти покладення на відповідача понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції не надходило.

Апеляційний господарський суд у даному випадку зважає на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

Відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції є співмірним обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням ціни позову та складності справи, а заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн відповідають критеріям ст. 126 ГПК України, є розумно необхідними.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, в тому числі витрати відповідача зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та витрати позивача на професійну правничу допомогу, покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 126, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.04.2026 у справі № 925/63/26 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" (Черкаська обл., м. Канів, вул. Енергетиків, буд. 65, ідентифікаційний код 33757711) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пері Україна" (Київська обл., м. Бровари, вул. Об`їзна дорога, буд. 60, ідентифікаційний код 31032954) 12 000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Черкаської області.

6. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

7. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 03.07.2026.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко